Главная Обратная связь

Дисциплины:






Проаналізуйте вірш Байрона «Дон Жуан» (ПісняХ III Строфа 84 ) в оригіналі та в перекладі С.Голованівського



There was Parolles, too, the legal bully,

Who limits ail his battles to the bar

And senate: when invited elsewhere, truly,

He shows more appetite for words than war.

There was the young bard Rackrhyme, who had newly

Come out and slimmered as a six weeks' star.

There was Lord Pyrrho, too, the great free-thinker;

And Sir John Pottledeep, the mighty drinker.

 

Був сер П'ю Джин, що полюбляв двобої —

здебільшого в сенаті та суді,

але, коли вдавалися до зброї,

він фехтував словами і тоді.

Був і поет з плеяди молодої,

якого не сприймали молоді.

Був лорд П’ю Віскі чемний, як годиться,

і Джон Портвейн — мислитель і п'яниця.

 

Білет №

Проаналізуйте вірш Е.По «Передзвін» в оригіналі та в перекладі В. Коптілова

Hear the sledges with the bells,—

Silver bells!

What a world of merriment their melody foretells!

How they tinkle, tinkle, tinkle,

In the icy air of night!

While the stars that oversprinkle

All the heavens, seem to twinkle

With a crystalline delight;

Keeping time, time, time,

In a sort of Runic rhyme,

To the tintinnabulation that so musically wells

From the bells, bells, bells, bells,

Bells, bells, bells,—

From the jingling and the tinkling of the bells.

 

Слухай санок передзвін. —

Срібний дзвін!

Скільки сміху, скільки світла нам віщує він!

Тільки дінь, дінь, дінь

У ясну морозну ніч!

Зорі сяють у глибінь,

Промінь лине в темну тінь

І летить до наших віч.

Відгомони лун,

Наче строфи давніх рун,

У музичнім передзвоні стрівся з тоном тон без змін.

Слухай дзвін і знову дзвін,

Дзвін, дзвін, дзвін —

Мелодійний і веселий передзвін.

 

Білет №

Проаналізуйте вірш Т.Мура «Those evening bells»(«Вечірній дзвін») в оригіналі та в перекладі П. Грабовського

Those evening bells! Those evening bells!

How many a tale their music tells.

Of youth and home, and that sweet time,

When last I heard their soothing chime.

Those joyous hours are passed away;

And many a heart, that then was gay,

Within the tomb now darkly dwells,

And hears no more those evening bells.

And so t’will be when I'm gone;

That tuneful peal will still ring on,

While other bards shall walk these dells,

And sing your praise, sweet evening bells!

 

Увечері дзвін як задзвоне,

То серце з журби аж холоне:

Згадаю про рідну хатину,

Про те, як колись-то кохався,

Про дзвін, що дзвонив, як прощався

Я з домом та кидав дівчину.

Як часом, то тихо й заплачу,

Що краю свого не побачу,

Товариші любі та милі,

Що щастя дізнали зі мною,

Навік десь узяті труною:



Не чути їм дзвону в могилі.

Та скоро й мені вже вмирати...

Другий хтось тут буде співати;

Вітри його голос тужливий

Розвіють кругом по долині...

Я ж ляжу в сирій домовині,

Проживши свій вік нещасливий .

 

Білет №

Проаналізуйте вірш Дж.Г. Байрона «Sun of the Sleepless»(«Сонце безсонних») в оригіналі та в перекладі Д. Паламарчука

The dead have been awakened — shall I sleep?

The World's at war with tyrants — shall I crouch?

The harvest's ripe — and shall I pause to reap?

I slumber not: the thorn is in my Couch;

Each day a trumpet soimdeth in mine ear,

Its echo in my heart —.

 

Померлих збуджено —чи можу спать?

Тирани душать світ — чи гнутись можу?

Серпа жде колос - жнив не починать?

Я не дрімаю терня в моїм ложі.

Щодень сурма дзвенить мені у вухах,

А в серці відгомін.

 

Білет №





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...