Главная Обратная связь

Дисциплины:






Приклад аналізу вірша



ВІДТВОРЕННЯ ІДЕЙНО-ХУДОЖНЬОЇ СТРУКТУРИ ВІРША Р.БЕРНСА "ЗАБУДЬ, ШОТЛАНДІЄ МОЯ" В ПЕРЕКЛАДАХ М.ЛУКАША І С.МАРШАКА

Поезія Р.Бернса - це правдиве відображення сучасної йому дійсності з позицій найбільш експлуатованої і знедоленої частини трудящого люду Шотландії. Геніального поета надихала любов до батьківщини, пристрасне бажання зберегти у віках її багату культуру, яку нещадно калічили й нищили англійські завойовники.

Р. Берне втілив у своїх творах кращі риси шотландської поезії – природність, правдивість і простоту в сполученні із самобутністю художнього зображення, світлий життєрадісний гумор, своєрідний нерівномірний ритм, багатство алітерацій та асонансів.

Берне посилює властиві шотландській поезії демократичні тенденції, загострює соціальні мотиви і створює фактично новий для шотландської літератури жанр – жанр громадсько-політичної поезії.

Саме вірністю художнім традиціям національної шотландської поезії, справжньою народністю визначається творчий метод великого шотландського поета. Революційно-викривальна спрямованість його поезій, народність, висока художність викликала глибокий інтерес корифеїв української літератури – І.Франка, П.Грабовського. Високоідейні, художньо довершені твори Бернса в їхніх перекладах на українську мову закликали народ до боротьби за соціальне й національне визволення. В.Мисик, М.Бажан, М.Лукаш зуміли засобами рідної мови відтворити художні особливості віршів великого шотландського поета.

"Забудь, Шотландіє моя" – вірш про ганебну зраду шотландських лордів, що за англійське золото продавали незалежність Шотландії, яку із зброєю в руках відстоювали десятки поколінь шотландських патріотів.

Прагнучи пробудити у шотландського народу волю до боротьби, Берне ганьбить не лише зрадників, але й тих, що дозволили зрадити себе, що примирилися з англійським пануванням.

Однією з улюблених строф шотландських пісень був восьмивірш, що и зіграло вирішальну роль у формуванні поетичного стилю Р.Бернса.

Ця строфа притаманна й віршу Бернса, який у перекладі М.Лукаша має назву "Забудь, Шотландіє моя", а у перекладі С.Маршака – "Шотландская слава".

У віршах Бернса і Лукаша три строфи, які включають по вісім віршів. У Маршака шість строф по чотири вірша. Отже, твір і обидва переклади еквілінеарні.

Як синтаксичні, так і звукові повтори характерні для поезії Р.Бернса. У першій строфі першотвору частково повторюється перший рядок у двох наступних. В українському перекладі часткове повторення першого рядка спостерігається в третьому. Введені Лукашем слова "гучне ім'я", "англійцям ув обладу", "нас через чорну зраду" імплітивно відчуваються в оригіналі. Назва англійського вірша Р.Бернса є рядком-рефреном, що має не лише синтаксичне і звукове, але й смислове навантаження. Саме цей рядок взято за назву вірша, що набуває характеру смислового лейтмотиву. Не втрачений цей лейтмотив у перекладі Лукаша. Матеріалом для субституції ("Опанували вороги нас через чорну зраду") були асоціативні рядки вірша, що утворюють контекст. У Маршака рядок-рефрен залишається непереданим.



У Бернса і Лукаща в першій строфі речення приєднуються одне до одного без участі сполучників або інших зв'язкових елементів, окрім сполучника у Бернса в одному випадку. У Маршака за допо­могою сполучника "и" та слова "где".

Обидва перекладачі передали просту і образну народну мову вірша Бернса. Лукаш відтворив точну риму-ехо. В обох перекладах вдало передана анафорична побудова другої строфи. У Бернса і обох перекладах - неточна рима в сполученні з багатством алітерацій.

Обидва майстри перекладу досить вдало передають смисл строфи, враховуючи розмір вірша та національні особливості мови.

Стилістичне забарвлення в двох фрагментах не співпадає. В оригіналі і українському перекладі використані епітети. В російському перекладі епітети відсутні. В українському перекладі протиставлення підлого зрадника ворожому мечу підсилює ненависть автора до запроданців та його гордість за своїх співвітчизників, що завойовували свободу та незалежність. В російському перекладі спостерігаємо зниження стилістичного забарвлення фрагмента.

Клаузула першотвору передана в українському і російському перекладах перехресною римою. Парні синоніми оригіналу, що підсилюють ненависть Бернса до зрадників в українському перекладі передані за допомогою метафори: "Та поки серця пал не згас". У Маршака втрачене стилістичне: "Но десять раз в последний час". В обох перекладах чергується чоловіча та жіноча рима, створюючи таким чином звукову евфонію, що придає певне емоційне забарвлення. В обох перекладах помічаємо пошуки варіантів, що не порушують змісту й форми оригіналу. Головні мікроелементи обох перекладів пов'язані між собою, взаємозумовлені, об'єднані в структуру аналогічно до того, як це відбувається в оригіналі. Цінні мовностилістичні знахідки роблять переклади еквівалентними оригіналу в плані відтворення Ідейно-художньої структури. Український переклад ближчий до оригіналу щодо передачі пафосу цього патріотичного вірша. В той же час у перекладі Маршака спостерігається часткове зниження пафосу.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...