Главная Обратная связь

Дисциплины:






Органи управління та самоврядування Гетьманщини.



гетьман –обирала Ген Рада, голова Держави, її репрезентант у всіх зовн стосунках, головний вождь армії, адміністратор, законодавець (універсали), вищий суддя, до якого йшли апеляції на суди;часто сам призначав ген старшину та полковників, з фонду «вільних військових маєтностей» роздавав землі манастирям та окремим особам за службу та за різні послуги.

.б) Генеральна Рада-загальна козацька раду –спочатку тільки зібрання козаків і мала військове знач, пізніше до неї входило іноді вище духовенство та міщани. Ген ради не могли стати органами влади: на перешкоді стояли — випадковість їх складу, велике число учасників, можливість сторонніх впливів тощо. Тому поволі генеральні ради заступають ради старшин. в) Рада старшин- трьох типів: а) рада гетьмана з колегією ген старшини; б) збори ген старшини з участю полковників, а іноді іншої полкової старшини -проміжний характер між старшинською радою і з'їздом старшин; в) з'їзди старшин, в яких брали участь всі козаки, крім рядових, а також вище духовенство, бурмістри і війти: вищою палатою були збори генеральної старшини, а нижчою — з'їзди старшин. Розглядали питання міжнародньої політики, фінансів, грошових зборів на утримання найманого війська, судові справи, злочини проти держави, правління державою у відсутності гетьмана. г) Ген старшина. Як вища палата старшинської ради - постійна радою при гетьмані, її обирали збори ген або старш ради, або призначали гетьман. вища ген старшина: ген обозний –заступник гетьмана під час його відсутності, обов'язки наказного гетьмана, завідував артилерією, послами до чужих держав.ген судді: XVII -1, з кін XVII -2. ген підскарбій -фінанси.ген писар— ген канцелярія, архів, різні дипломатич доручення.. нижча ген старшина: 2 ген осавули(доручення гетьмана, суд. розслідування, справи дипл х-ру), хорунжий та бунчужний.

МІСЦЕВЕ УПРАВЛІННЯ

а) Полки— одиниці, військове, адміністративне та судове знач, поділ. на сотні (10-15). На чолі полку-полковник- обирала рада старшин, або призначав гетьман, або обирали збори полкових рад-воєначальник на війні, на території полку найвищий адміністратором; йому підлягали всі урядовці. полкова старшина-полк обозний, полк суддя, полк писар, полк осаул та полк хорунжий.До компетенції полк козацьких рад- питання адміністрації, фінансів, обрання старшини, іноді — питання суду. Сотник- у маштабі сотні мав такі ж функції, як полковник в полку, крім роздачі землі.У XVII ст. були сотенні козацькі ради-обрання сотників та сотенної старшини. б) Міста та міщани..міста, які мали Магдебурзьке право, мали магістрати з війтами та лавниками, бурмістрами та «райцями». Менші міста мали не магістрати, а ратуші, виборний персонал яких залежав від городового отамана. ХVІІ-ХVШ ст. Магдебурзьке право:Київ Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Новгород-Сіверський, Погар, Почеп, Глухів.. В менших містах управління значною мірою підпадало під вплив центральної й полкової адміністрації. В них часто обирали на війтів представників знатного військового товариства.



 

42.Укр.військ. доби Гетьманщини.Основа - козацькі полки(за Хмельниччини на Лів та Прав Укр- 17 полків,. Після відділення Прав.-10). Полки→сотні→ десятки, які звали куренями. Козацьке військо-кінне та піше. До кожного полку входили кінні та піші козаки, і відношення між ними ввесь час змінялося. У походи, здебільшого йшли кінні, а піші козаки залишалися для сторожевої служби. До війська козак повинен був з'являтися з рушницею, шаблею, списом, порохом, кулями, а також з провіянтом і на доброму коні З XVI ст.-артилерія — генеральна, полкова та сотенна. Артилерією відав генеральний обозний, командував нею «гарматний осаул», а обслуговував її великий штат гармашів. На утримання артилерії були призначені села. Комплектування: 4 структурних частин : 1)лівобереж. козац. війська (городові козаки); 2)слобідські полки;3)Запорізьке в.;4)наймани –«охотницькі полки, т зв компанійці(кінота)і сердюки (піхота), котрі були складовою лівобережного козацького війська..Облік кількісного складу городових козаків проводився у полках та сотнях ,де ств. Компути:«Новоуписні» козаки мали бути у повній бойовій готовності,але через невеликий досвід у похід зразу не відправлялися. «Виборні»- «найбагатші» + ті,хто мав землю чи займався скотарством ,але міг себе забезпечити нести військову службу. «Підпомічники»- - малоземельні або безземельні козаки; постачали виборним провіант,зброю ,коней ,одяг і навіть обробляли їх землі-головне джерело комплектування армії погоничів для козацького обозу та регулярних військ. «Піші неозброєні»козаки – в результаті екон.занепаду не могли купити зброю ; нерідко-ф-ї підпомічників. «Куріньчики»- звільнялися від служби , бо виконув. доручення старшини, полковників чи гетьмана(догляд за господарством,пошта). «Підсусідки»- зубожілі козаки ,що не мали землеволодінь. Козацтво мобілізувалось за територіальною ознакою, не посилати старих чи неповнолітніх (20 років)

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...