Главная Обратная связь

Дисциплины:






Вклад укр.. історіографії др..пол.ХХ ст. – поч.. ХХІ ст. у дослідження політичної іст. Гетьманщини



Це два томи серійного видання «Україна крізь віки».Перший з них написала Олена Русина, в ньому розглянуто широке коло проблем, пов’язаних із становищем укр.. земель під владою Орди, розкрито пербіг перходу їх під владу ВКЛ та засади функціонування Литовської державності. Належну увагу приділено питанням суспільної стратифікації, церковним та міжконфесійним відносинам. Проблема політичної культури укр.. суспільства др.. пол.. 16 – пер. пол.. 17 ст. став предметом дослідження Петра Саса. У йог окнизі розглядаються теоретичні аспекти політично свідомості тогочасного суспільства. основну увагу П. Сас приділив аналізу місця козацтва в суспільній ієрархії, політичній діяльності, взаємовідносинам козацької верстви з православним духовенством. Підсумком багатолітніх наукових студій питань Правобережної України 15-18 ст. став вихід книги Миколи Киркуна, в які ґрунтовно проаналізовано формування кордонів воєводств на укр.. землях. Кілька праць присвячено подіям першої чверті 18 ст., коли уряд царя Петра І зробив серйозні кроки до обмеження укр.. автономії. Перепитії цих подій ґрунтовно змальовані у працях Леоніда Мельника, Віктора горобця, Олександра Гуржія, Олександра Коваленка та Олексія Кресіна. Дещо слабше вивчена др… чверть 18 ст., зокрема діяльність Данила Апостола та період «Правління гетьманського уряду». Становище Гетьманщини у др.. пол.. 18 ст. в тому числі функціонування Другої Малоросійської колегії, розглянуто в праці Олексія Струкевича. Козацтву Південної України в останні чверті 18 ст. присвячена книга Романа Шияна, в які посілдковано формування та функціонування Бузького, Катеринославського та Чорноморського козацьких військ.

79. Вклад сучасної укр.. історіографії у дослідж Запорозької Січі (др..пол.17-18 )

Історіографія Запорожжя 18 ст. розроблена досить добре, бо вона мала свій власний архів, значна частина якого збереглася і до наших часів-знайдена в пер.пол. ХІХ і використана Аполоном Скальковським, що в «Історії Нової Січі» дав досить повну зовн політичну історію Запорожжя. Пізніше історіографом Запорожжя став проф.. Дмитро Яворницький, що ціле своє життя присвятив дослідженням Запорозької Січі. Він видав велику кількість памяток і матеріалів про топографію, побутову археологію і політичну історію запорозького краю. Йому належить трьох томна «Історія запорозьких козаків» (1895-1897), доведена до року 1734. дуже багато матеріалу опублікованоу виданнях Одеського історичного товариства і Катеринославської архівної комісії. Проте основною недостачено історіографії Запоріжжя довгий час була оминута істориками тема соціальної історії Запорожжя та її економічна структура. Цю тему порушив Михайло Драгоманов, а також продовжили проф.. М.Слабченко та Натаія Василенко-Полонська.



Спільними зусиллями ЦДІАУ у м. Києві та Інституту укр археографії і джерелознавства ім.. М Грушевського НАН Укр розпочато публікацію багатотомного видання «Архів коша Нової Запорозької Січі» - у 1998 та 2002. підсумком багаторісних досліджень проблем формування козацтва як соціального станустала монографія Віталія Щербака- розглянув передумови та причини появи козацтва, а також джерела його формування. У дослідженні прослідковано формування станових ознак, з’ясовано чисельність та етнічний склад низового і реєстрового козацтва ,його правове становище. Вдало показано формування станової та нац свідомості козацтва, його взаємоідносини з православною церквою. Сергій Лепявко-козацькы повстання кінця 16 ст. у ній ґрунтовно висвітлено перебіг повстання Косинського і Наливайка, а також приділенв значна увага питанню генезису козацтва. Віншій книзі автор аналізує проблему міжнародних контактів укр.. козацтва в др.. пол.. 16 ст. Він зясував перебіг участі козаків у війнах ВКЛ і РП проти Московії, причину та хід походів на татар і турків, а також місце козацтва у відносинах Речі Посполитої з Кримським ханством, Туреччиною та Модовою. Особливу увазу звернено на перші спроби встановити контакт з європейськими державами. Зв’язки укр.. козацтва з Доном стали предметом дослідження Віктора Брехуненка. Дослідник аргументовано довів, що рух козаків на Дон був стихійним, неусвідомленим процесом., який можна порівняти з рухом за дніпровські пороги. Книга Василя Німчука про походження назви «Січ» - в ній вперше підсумовано всі попередні розвідки по цьому питанні. Перші роки існування Нової Січі та участь запорожців у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. простудійовано Геннадієм Шпитальовим. Господарське освоєння Запорозьких вольностей, архітектурні особливості та устрій запорізького зимівника вивчав Олександр Олійник. Особливості релігійності запорозьких козаків,їх ставлення до церкви та духовенства, церковний устрій Запорозьких вольностей і зясування кількоті церковних споруд стали предметом дослідження Івана Лимана.

81. Українська історіографія др.. пол.. ХХ ст. – поч.. ХХІ ст. про соц.-екон. Розвиток України (17-18 ст.)

Позитивним здобутком є започаткування публікації документів судово-адміністративних установ ранньомодерної України. Це найперше книга київського підкоморськог осуду, актова книга Житомирського гродського та реєстри Володимирського гродського суду. Видання «Волинські грамоти 16 ст.», в якому вміщені дарчі, продажі, заставні, відновні, устіпчі записки, вибрані з Володимирських земських книг. Вкладом укр.. істориків є публікація Петром Кулаковським книги за 1652-11673 рр. та випуск документів т.зв. Руської (Волинської) Метрики. У праці подано характеристику книг метрики, вказано фактори функціонування Руської канцелярії, її склад, організацію роботи, наведена класифікації її продукції.

Також було розпочато вивчення укр.. станової еліти – шляхти та козацької старшини. Дослідження Наталі Яковенко, в якому розглянуто основний комплекс проблем з формування цього стану, його персонального і чисельногосатну, а також правового та майнового статусу в тогочасному суспільстві. Дещо більше праць присвячено козацькій еліті. У праці Віри Панасенко про соціальну елітуГетьманщини розглянуто широкий спектр питань. Зазначено, що формування стану козацької старшини відбувалося не лише за рахунок шляхти, а й з представників міських урядовців, духовенства. Значну вагу приділено становищу вищого православного духовенства та монастирів. Проблемі політико-культурних орієнтацій еліти Гетьманщини присвячена праця Олексія Струкевича. Науково-популярним стилем позначені роботи Володимира Кривошеї про козацьку старшину доби Гетьманщини. Праця Володимира Маслійчука присвячена козацькій старшині Харківського полку.

Серед нечисленних монографій заслуговує на увагу праця Василя Балушка, присвячена обрядовості укр.. цехових ремісників, в які основну увагу приділено питанням етнографічного кола, на щ оменшу увагу звертали попередні історики. Хронологічно першою була книга Тетяни Балабушевич, в якій висвітлювалася аграрна історія Галичини в др.. пол.. 18 ст. Авторка ґрунтовно показала перерозподіл земельної власності, становище селянства, організацію і розвиток с/г, місце ремесел і промислів у системі аграрних відносин, а також внтрішнюі зовнішню торгівлю й організацію системи фінансів у господарстві магнатів. Значний вклад у вивчення історії ук. селянства внесла Ірина Ворончук, яка опублікувала серію статей про волинське селянство 16-17 ст.плідно працює над історією укр.. селянства 16-17 ст. і Віктор Атаманенко.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...