Главная Обратная связь

Дисциплины:






Стан і концептуальні засади вивчення у вітчизняній історико-економічній літературі розвитку університетської економічної думки



Зібрано велику кількість відомостей про стан дослідження та викладання економічних наук з історії університету взагалі, біо­графічного матеріалу про вчених-економістів, які в різні роки очо­лювали кафедру політичної економії та статистики і викладали економічні дисципліни в складі інших кафедр, зокрема поліційного, фінансового та торговельного права. Джерелом цих відомо­стей насамперед стали спогади сучасників, архівні матеріали (щорічні університетські звіти, протоколи засідань ради універ­ситету, послужні списки, особові справи викладачів та студентів різних років, списки студентів), біографічний словник, присвя­чений професорам Київського університету, періодичні видання, насамперед, "Университетские известия", роботи вітчизняних і зарубіжних учених за період 1860—2002 рр.

"История Императорского университета св. Владимира"М.Ф.Владимирського-Буданова, надрукована в 1884 р., являє со­бою перш за все викладення основних подій та законодавчих актів, пов'язаних із діяльністю університету за перші п'ятдесят років його функціонування.

У XIX ст. діяльність Київського університету припинялась декілька разів на досить великі, як для навчального процесу, проміжки часу, що негативно впливало на розвиток університет­ської науки, в тому числі й економічної. Періоди в історії виділялися залежно від приходу до влади нового монарха. Відповід­но були надруковані книги: "Киев и Университет св. Владими­ра при Императоре Николае І" в 1896 р., "Университет св. Владимира в царствование Императора Александра III (1881—1884)"в 1900 р. та ін.

Значно більший інтерес становить "Биографический словар іпрофессоров и преподавателеи Императорского университета св. Владимира" (1834—1884), що вийшов під редакцією про­фесора університету В.С. Іконнікова у 1884 р.

Талановитий учений, видатний історик університету виступив також редактором і одним з авторів праці "Историко-статистические записки об ученых и учебно-вспомогательншх учреждениях Императорского университета св. Владимира"(К., 1884). Слід зазначити, що це була перша і чи не остання спроба зібрати життєписи всіх без винятку вчених, які працювали в різних га­лузях університетської науки, в тому числі й політекономії, за перші п'ятдесят років існування Київського університету. Авто­ри статей в "Словаре" та "Записках" були представниками різних факультетів і могли як сучасники "по гарячих слідах" оцінювати не тільки викладацькі заслуги, а й науковий внесок кожного професора.

Важливим джерелом відомостей про розвиток економічної на­
уки в Київському університеті продовжує залишатись "Критико-
биографический словарь русских писателей и учених"
С.А. Венгерова, видрукований декількома томами в різні роки наприкінці XIX – на початку XX ст. у Санкт-Петербурзі. На жаль, ця робота не була завершена в тому обсязі, в якому її планував автор. Сучасним продовженням цих проектів може слугувати випуще­ний у Росії біографічний словник "Русские писатели. 1800—1917" (М., 1989—1999). Вийшло чотири томи від А до П; ряд статей присвячені політекономам Київського університету.



Вагомим джерелом як в плані персоналій, так і в аспекті загаль­ного висвітлення ситуації з імперськими університетами є "Экономический словарь БрокгаузаЕфрона". Зокрема, проблема "уні­верситетських свобод" широко обговорювалась в той час. П.Н. Мілюков у своїй статті "Университеты в России", опублікованій в 64-му томі вищезгаданого словника, переконує читача в тому, що ідея таких свобод, запозичена в Німеччині на початку XIX ст., за наявного в імперії державного устрою була приречена на поразку.

Для висвітлення розвитку економічних та інших наук у Київ­ському університеті цікавими є також спогади випускника уні­верситету, згодом відомого вченого А.В. Романовича-Славітінського в книзі "Моя жизнь и академическая деятельность 18321884"("Вестник Европы", травень—липень 1903 р.)

Найбільше історіографічної літератури, присвяченої Київсько­му університету, з'явилося до його 50-річного ювілею в 1884 р. На жаль, після 80—90-х рр. XIX ст. традиція істориографічного ана­лізу розвитку наук в українських університетах була втрачена. У наступні майже 70 років не було написано жодної спеціальної праці з історії розвитку Київського університету та університетської на­уки. Тому цінними джерелами для вивчення розвитку економіч­ної наукиє різноманітні спогади, постанови Міністерства народ­ної освіти та університетські постанови, архівні матеріали, жур­нальні та газетні статті[1] і т. ін., які могли б пролити світло на розвиток та викладання економічної науки в університеті, зокре­ма на методи викладання економічних дисциплін, учбові плани, кількісний та якісний склад студентів і викладачів[2].

У літературі радянського періоду слід виділити 20-ті рр. XX ст., коли були зроблені перші поодинокі спроби досліджень української економічної думки, у тому числі університетської, свідомо відме­жованої від російської. Започатковано зіберіаду (праці про нау­кову і педагогічну діяльність випускника, видатного вченого і доцента Київського університету Миколу Івановича Зібера — Д. Бованенка[3], Л. Клейнборта[4], Д. Наумова[5].

В 1923 р. в 1-му томі Записок соціально-економічного відділу ВУАН було надруковано статтю академіка ВУАН М.П. Василенка "Кременецький Ліцей і Університет св. Володимира". У 30-40-і рр. XX ст. така тематика була заборонена. Лише 100-річний ювілей університету, змусив учених повернутися до перерваної традиції історикографічного описання, не зважаючи на тяжкі часи. З двох протилежних підходів підготовлені та видані праці за кор­доном "100-летие Киевского университета св. Владимира"(Бел­град, 1935) і "Розвиток науки в Київському університеті за 100 років"(К., 1935) в Радянській Україні. Лише у 50-ті рр. з'явилась можливість відновити, хоч і з позицій ортодоксального марксиз­му, дослідження питань розвитку економічної науки в українських університетах. З'явились розвідки про С.А. Подолинського[6] та ряд інших українських учених.

Тогочасне бачення історії Київського університету та розвит­ку в ньому різних наук було викладене в "Історії Київського університету 18341959рр." під редакцією професора 0.3. Жмудського. Видання присвячене 125-й річниці створення університе­ту і стало найповнішим і найбільш доступними широкому зага­лу. До цього ювілею було створено великий колектив дослідників, до складу якого увійшли кращі представники від різних універ­ситетських наук. Автори "Історії" керувались двома основними ідеями: про боротьбу прогресивних радянських професорів за утвердження матеріалістичних ідей та про значення університе­ту як центру революційного руху в Україні, викладачі та студенти якого протягом усієї історії університету засуджували реакційні сили та виступали з відкритими протестами проти царського ре­жиму. Всі заворушення, які то вщухали, то знову спалахували в студентському середовищі в XIX ст., до речі, з різних причин, були предметом особливої гордості, без них не могла розглядатись будь-яка наукова діяльність.

Серед праць 50—60-х рр., в яких з ортодоксальної марксист­ської точки зору досліджувались погляди окремих учених Ки­ївського університету (Д.П. Журавського, І.В. Вернадського,

М.Х. Бунге та ін.), виділяються дві книги нарисів: "Нариси з історії економічної думки України" (К., 1956) в упорядкуванні
Д.Ф. Вірника та "Історія економічноної думки на Україні"
(К., 1961) в упорядкуванні В.П. Теплицького, Л.Я. Корнійчука,
Є.А. Шаблія.

Після 80-х років у розвитку економічної науки в Україні відбу­лися докорінні зміни. Вони обумовлені насамперед радикальною трансформацією колишньої радянської економіки в ринкову. Були переглянуті ортодоксальні марксистські моделі розвитку еконо­мічної науки, з позицій якої раніше трактувалися всі питання економічної теорії та історико-економічних наук. Одночасно відбу­вався складний суперечливий процес формування нових теоретико-методологічних позицій, нових для дослідників на пострадян­ських теренах і давно засвоєних немарксистськими теоретиками та економ-істориками Заходу.

Б. Винар у 1965 р. зазначав: "Значно занедбано вивчення еко­номіки України передреволюційного періоду, не кажучи вже про потрібні студії розвитку українських економічних доктрин, тоб­то вивчення ідейного, ідеологічного та історіософського аспектів господарської самобутності українського народу на широкій істо­ріографічній базі"[7].

Після 1965 р. представники української діаспори різними мовами (українською, англійською, італійською та ін.) написали та видрукували ряд статей і книг. Серед них привертає увагу насамперед праця відомого дослідника, економіста-історика, про­фесора І.-С. Коропецького. У 1984 р. під його редакцією в Кем­бриджі вийшла колективна монографія "Вибрані внески україн­ських вчених в економічну теорію"[8], а ще через десятиріччя — збірна праця вченого "Українські економісти XIX ст. та захід­на наука"[9]. Остання включала сім статей, опублікованих протя­гом 80-х — початку 90-х рр. (три з них перекладені українською мовою з англійської).

С.М. Злупко зазначив, що статті професора Коропецького "...мають нове для наших співвітчизників навантаження, оскіль­ки вони написані з позицій західної методології, яка тривалий час не визнавалася у нашому Радянському Союзі. Пропоновані нариси висвітлюють цінності економічної думки у контексті за­гальнолюдського поступу, протистоять масовій обмеженості та матеріальному детермінізмові"[10].





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...