Главная Обратная связь

Дисциплины:






Актуальність, значимість, мета, завдання вивчення даної теми



 

Тема «Рівні економічного розвитку та їх відмінності у країнах світу. Принципи і фактори міжнародного географічного поділу праці. Місце і роль країн різних типів у міжнародному поділі праці.» є четвертою темою в курсі навчальної програми Світове господарство та міжнародний бізнес.

Вона є досить актуальною, тому що в основі об'єднання національних господарств у єдине світове господарство лежить міжнародний поділ праці (МПП), що представляє собою спеціалізацію окремих країн на виробництві окремих видів продукції, якої країни обмінюються між собою.

Міжнародний поділ праці можна визначити як важливу ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, Яке спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва між ними в певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Значимість даної теми проявляється в тому, що міжнародний поділ праці – матеріальна основа розвитку світового господарства. Міжнародний поділ праці – складна, багаторівнева система світогосподарських зв'язків між національними економіками, що перебуває під впливом таких факторів, як природно-кліматичні умови, географічне положення країн, наявність природних ресурсів та кваліфікованої робочої сили, особливості історичного розвитку, національні традиції тощо. Це – система, що постійно розвивається, наповнюючись на кожному історичному етапі суспільного прогресу новим змістом.

Нині немає такої великої галузі національної економіки, яка б не залежала від міжнародних умов виробництва. Міжнародним поділом праці охоплено тепер такі складові суспільного поділу праці, як міжгалузевий (між промисловістю, будівництвом, сільським господарством), частковий (у межах окремих галузей національної економіки), одиничний (у вигляді предметної, подетальної, технологічної спеціалізації) та кооперування. До того ж у процесі поглиблення міжнародного поділу праці поступово переміщується центр ваги розширення міжнародних економічних зв'язків зі сфери обігу у сферу виробництва, що позитивно впливає на збільшення обсягів міжнародної торгівлі.

Метою даної теми є ознайомлення учнів з такими питаннями:

- чим визначається рівень економічного розвитку кожної країни?

- які існують принципи міжнародного географічного поділу праці.?

- які фактори міжнародного географічного поділу праці.?

- роль країн різних типів у міжнародному поділі праці.

Також метою є: сформувати економічне мислення, підготувати учнів до розуміння основних понять даної теми, і можливість оперувати даними знаннями в майбутньому.



Завдання теми :

- ознайомити учнів з рівнями економічного розвитку сучасних країн;

- пояснити основні принципи та фактори міжнародного географічного поділу праці;

- розвивати уміння і навички відстоювати власну точку зору, приймати обґрунтовані рішення з приводу ролі країн різних типів у міжнародному поділу праці .

3.2 Матеріали для проведення заняття з теми: засоби наочності, словник основних понять, презентація теми, завдання самостійної роботи

Заняття з даної теми я хотіла б розподілити так:

Перевірка попереднього домашнього завдання 5 хвилин
Викладання матеріалу заняття 25 хвилин
Запитання учнів 5 хвилин
Міні-опитування 10 хвилин

 

Для проведення даної теми будуть використанні такі засоби наочності:

- підручник;

- схеми;

- таблиці;

- карта;

- презентація.

[див. додатки]

Словник основних понять:

Світове господарство – це сукупність економік різних країн світу, що пов’язані між собою системою міжнародних економічних зв’язків і так чи інакше доповнюють одна одну.

Міжнародний поділ праці - це спеціалізація окремих країн у межах світового господарювання на виробництві певної продукції та послуг, що зумовило необхідність обміну на світовому ринку результатами видів діяльності (в першу чергу і, як правило, у вигляді товарів). МПП є вищим ступенем суспільного поділу праці, об'єктивною основою міждержавних економічних відносин і перед) мовою загальної економічної взаємозалежності.

Валовий внутрішній продукт – сумарна вартість товарів і послуг, вироблених за рік у межах країни.

Валовий національний продукт - сумарна вартість товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами (підприємствами, організаціями, приватними особами) за рік, незалежно від їх територіального розташування.

Географічне положення - це розміщення держави стосовно поверхні Землі, а також стосовно інших держав, із якими вона взаємодіє. Географічне положення надає уявлення про природні і соціально-економічні-умови та про їх особливості їх в різних районах країни.

Принципи (лат. principium — начало, основа) - багатозначне поняття, що в залежності від контексту може означати: те первинне, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки.

Міжнародна економічна інтеграція - це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їхніх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах.

 

Презентація теми.

Рівень економічного розвитку країни визначають за обсягом валового національного продукту (ВНП) або обсягом і структурою валового внутрішнього продукту (ВВП), за подушним ВВП, структурою зайнятості населення, енерго- і електроспоживанням, обсягом експорту.

ВВП – сумарна вартість товарів і послуг, вироблених за рік у межах країни.

ВНП - сумарна вартість товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами (підприємствами, організаціями, приватними особами) за рік, незалежно від їх територіального розташування. Розрив між показниками подушного ВВП (між його верхнім і нижнім рівнями) складає 47 разів.

Рівень економічного розвитку країни в цілому дуже точно відображає структура зайнятості населення. Цей рівень, як правило, є прямо пропорціональним до частки населення, зайнятого в сфері послуг, і обернено пропорціональним до частки населення, зайнятого в сільському господарстві. В економічно високорозвинених країнах відбувається постійне зменшення частки зайнятих у промисловості, у країнах, що розвиваються, - навпаки.

Виходячи з критеріїв, що характеризують економіку, соціальний розвиток (рівень урбанізації, письменність, середня, вища освіта), виділяють п'ять типів країн.

1. Економічно розвинені країни - 23 країни, де мешкає 15% населення світу, але вони виробляють 3/5 світової промислової продукції. Ці країни мають величезні фінансові ресурси, і на їх частку припадає 9/10 іноземних інвестицій. Основна закономірність цих країн - наявність високорозвиненого господарства, а якому об'єднуються діяльність держави і потужних груп національного і транснаціонального капіталу.

2. Середньорозвинені країни перехідної економіки, в яких сформувався сучасний механізм ринкової економіки. Господарство цих країн має скромніші економічні показники порівняно з розвиненими державами і не остаточно сформовану структуру господарства.

3. Постсоціалістичні країни перехідної економіки - молоді незалежні держави - колишні республіки СРСР (Україна, Росія, Білорусь, Молдова та ін.), а також постсоціалістичні країни Європи (Польща, Чехія, Словаччина та ін.), що стали на шлях розвитку ринкової економіки. Ці країни займають 18% території земної суші, в них мешкає 7,5% населення світу, їх частка у ВНП світу - 3,5%.

4. Країни, що розвиваються - 128 країн Азії, Африки, Латинської Америки та Океанії; займають 50% земної суші, де мешкає 52% населення світу; їх частка у ВНП світу - 20%. Історико-географічні особливості розвитку, а також спільні соціально-економічні проблеми (багатоукладність, аграрно-сировинний характер господарства тощо), які їм доводиться розв'язувати, об'єднують їх в окрему групу. На розвитку цих країн позначилося колоніальне минуле.

5. Країнами з централізованим управлінням економікою лишаються Китайська Народна Республіка, Корейська Народно-Демократична Республіка, В'єтнам, Лаос, Куба. Вони займають 7,8% земної суші, де мешкає 25% населення світу, їхня частка у світовому ВНП - 2,5%.

Відмінності економічного розвитку країн світу можуть полягати в:

географічне положення,

природні умови і ресурси,

населення і трудові ресурси,

спеціалізація промисловості,

спеціалізація сільського господарства,

транспорт і міжнародні зв'язки,

регіональні відмінності,

головні проблеми розвитку.

Міжнародний поділ праці – складна, багаторівнева система світогосподарських зв'язків між національними економіками, що перебуває під впливом таких факторів, як природно-кліматичні умови, географічне положення країн, наявність природних ресурсів та кваліфікованої робочої сили, особливості історичного розвитку, національні традиції тощо.

Основними принципами міжнародного поділу праці є:

- врахування об'єктивно необхідних пропорцій економічного розвитку кожної країни і системи співробітництва країн з метою досягнення кожною країною збалансованості національного народного господарства;

- забезпечення високої ефективності міжнародного поділу праці, яка проявляється у високих темпах зростання виробництва та більш повному задоволенні потреб населення кожної країни при мінімальних затратах суспільної праці;

- поєднання міжнародної спеціалізації виробництва і комплексного розвитку господарства окремих країн в інтересах найбільш повного і доцільного використання природних та економічних передумов виробництва;

- поступове подолання відмінностей у рівнях економічного розвитку, що історично склалися в різних країнах;

- добровільність та невтручання у внутрішні справи одне одного.

Існує визначена сукупність факторів, що впливають на розвиток МПП, ступінь і масштаби участі в ньому тих або інших країн.

1. Національні фактори МПП:

- природно-географічні розходження (природно-кліматичні умови, природні ресурси, величина території, чисельність населення, економіко-географічне положення);

- соціально-економічні умови (досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку, історичні традиції розвитку окремих видів виробництв, механізм організації національного виробництва, механізм організації зовнішньоекономічних зв'язків).

2. Міжнародні фактори МПП:

- рівень НТП у світі: чим він вище, тим більше наукомісткими стають галузі (продукти) спеціалізації країн;

- попит на світовому ринку;

- система міжнародних розрахунків;

- екологічні проблеми, що по-новому порушують питання про вартість природних ресурсів і якість товарів.

Умовами, що визначають участь країни в МПП, є елементи продуктивних сил – засоби праці, предмети праці, робоча сила. З усіх факторів, що визначають участь країни в МПП, вирішальну роль відіграють засоби праці. Від наявності цього фактора, у кінцевому підсумку, залежить те місце, що країна займає в системі МПП. Якщо засоби праці в країні досить розвинуті, то вона може бути постачальником на світовий ринок переважно готових виробів і мати такий народногосподарський комплекс, що забезпечує національне функціонування всіх галузей національної економіки.

Причиною, що спонукує країни вступати в МПП, є протиріччя між зростанням суспільних потреб і недостатнім рівнем існуючих ресурсів для їхнього задоволення. Коли це протиріччя виникає, постає питання про ощадливе використання наявних ресурсів, тому що інакше задовольнити виниклі потреби неможливо. Найважливішим шляхом здійснення такої економії є участь країни в МПП. Так, закон зростаючих потреб обумовлює чинність закону економії праці, який і примушує країну до вступу в МПП.

Міжнародний поділ праці надає державам певних переваг. Завдяки участі у ньому країна може підвищити ефективність своєї національної економіки. Першою в історії формою економічних відносин між країнами була міжнародна торгівля, яка нині є найрозвинішеною формою міжнародного поділу праці. Адам Сміт, класик економічної науки застосував для з’ясування причин розвитку світового ринку поняття витрати виробництва різних товарів. Якщо порівняти. Наприклад витрати виробництва вівса і виноградного вина у Шотландії і Португалії, то зрозуміло, що через відмінності у кліматі овес вигідніше вирощувати в Шотландії, а виноград в Португалії. Якщо ці країни відповідно спеціалізуватимуться і обмінюватимуться результатами своєї праці, то це буде вигідно для кожної з них.

Також існує принцип порівняльних переваг. Цей принцип полягає в тому, що в рамках міжнародного поділу праці та світової торгівлі кожній країні вигідніше виробляти і імпортувати ті товари, при виготовленні яких продуктивність праці на її підприємствах найвища. Таким чином, у світі немає країни, яка не змогла б знайти свого місця на світовому ринку.

Для зовнішньої торгівлі важливе місце має конкурентоспроможність товарів, які продаються на світовому ринку. Конкурентоспроможність тоару визначається порівнянням сукупних його характеристик із характеристиками товарів – конкурентів за ступенем задоволення конкретних потреб і за ціною.

Світові ціни відображають інтернаціональну (міжнародну) ціну товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певних видів продукції та формується в ході здійснення великих і регулярних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку. Визначити світову ціну на товар досить складно. Експортери і імпортери для орієнтації використовують ціни довідкові, біржові, аукціонні, а також ціни торгів.

Нині чітко окреслились такі основні види інтеграційних об'єднань:

1) зона вільної торгівлі, коли країни-учасниці обмежуються скасуванням митних бар'єрів у взаємній торгівлі;

2) митний союз, коли вільне переміщення товарів і послуг всередині угруповання країн доповнює єдиний митний тариф стосовно третіх країн;

3) спільний ринок, коли ліквідуються бар'єри між країнами не тільки у взаємній торгівлі, а й для переміщення робочої сили і капіталу;

4) економічний союз, який передбачає на додаток до перелічених інтеграційних процесів проведення державами-учасницями єдиної соціально-економічної політики, створення системи міждержавного регулювання соціально-економічних процесів, які відбуваються в регіоні.

 

Завдання для самостійної роботи я обрала міні-опитування. Учням пропонується відповісти на такі запитання:

I рівень

1.Вкажіть правильні твердження:

а) «Основою розвитку міжнародних відносин є міжнародний поділ праці»;

б) «У міжнародних економічних вдносинах можуть братии участь лише країни».

2. Вкажіть, що означає поняття «світове господарство»:

а) міжнародний Рух чинників виробництва і товарів;

б) сукупність продуктивних сил світової економіки;

в) сукупність міжнародних економічних звязків;

г) сукупність національних господарств, взаємопов'язаних міжнародними відносинами з відповідними механізмами регуклювання та управління.

3. Оберіть правильне визначення поняття «міжнарожна економічна інтеграція»:

а) це процес господарсько-політичного об'єднання країн на основі розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу праці між національними господарствами, взаємодії їхніх відтворювальних структур на різних рівнях і в різних формах.

б) це найвищий ступінь розвитку суспільно-теориторіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

Також учням за пропонується відповісти на такі запитання:

- Що таке світове господарство?

- Дайте визначення поняттю міжнародний поділ праці.

- Які показники визначають рівень економічного розвитку країни?

- Що таке ВВП, ВНП?

- Які типи країн за економічним розвитком виділяють?

- Які принципи міжнародного географічного поділу праці?

- Які фактори міжнародного географічного поділу праці?

- Назвіть умови, що визначають участь країни в МПП.

- Що таке міжнародна економічна інтеграція?

- Назвіть найважливішими риси міжнародної економічної інтеграції.

Після всього можна задати домашнє завдання: повторення і вивчення пройденої теми, підготовка до самостійної роботи, прочитати наступну тему №5.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...