Главная Обратная связь

Дисциплины:






ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК



Теоретичні питання до обговорення:

1. Числівник.

2. Займенник.

Завдання для аудиторної роботи:

Вправа 250. Випишіть у три колонки слова з кількісним значенням: 1) числівники, 2) іменники, 3) прислівники. З’ясуйте їх лексичне значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні.

1. З давнього давна у гаї, над ставом, удвох собі на хуторі жили, як діточок двоє — усюди обоє (Т. Шевченко). 2. Майнули в повітрі десятки крил — і голубина зграя знялася в блакить (О. Донченко). 3. Сотні людей з великою гордістю й любов’ю дивились на димар, що оживав з допомогою їхніх рук (Б. Бойчук). 4. На якусь мить він... знову побачив небо. Воно розділилось на дві половини: одна була чорна, друга — в зорях (Гр. Тютюнник). 5. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Народна творчість). 6. Стрілка наближалася до пів на одинадцяту. Через кілька хвилин на ґанок хтось зайшов легкими кроками. Постукав: раз, два... Інтервал — раз, два, три... (О. Донченко). 7. Я дочекалася свята: В гості приїхала мати.— Очі — веселі, мова — сумна: «Як ти, дитино, Вдвох чи одна?» (Г. Чубач).8. Школяр нічого не знав, і вчителька поставила йому двійку (О. Донченко). 9. Довго служив Микола в забродській ватазі і заробив чимало грошей (Нечуй-Левицький). 10. Потім дружним хором почали мурли кати дев’ятеро котів (Ю. Смолич).11. Він міг би існувати без людини, безмежний всесвіт, міліарди літ, і згинути він міг, як притьмом гине в просторах ночі метеора слід, і знову вийти на шляхи забуті В космічних перетвореннях нових,— але себе в своїй таємній суті Пізнати без людини він не міг (Л. Первомайський).

 

Вправа 251. Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з числівниками. Схарактеризуйте числівники за значенням, будовою й граматичними ознаками.

Двадцять другого січня ми святкуємо річницю Четвертого Універсалу Центральної Ради, яким було проголошено відродження нашої державності — створення незалежної Української Народної Республіки. Через сім днів після проголошення незалежності України відбувся бій під Крутами. Близько шестисот українських вояків протистояли тут шеститисячній московсько-більшовицькій навалі.

Бій під Крутами — станцією залізниці Київ — Москва, між Ніжином і Бахмачем — стався двадцять дев’ятого січня тисяча дев’ятсот вісімнадцятого року. Українські сили складалися з чотирьох сотень: понад п’ятсот юнкерів Київської військової школи імені гетьмана Богдана Хмельницького (переважно недавні студенти) і близько ста п’ятнадцяти — ста тридцяти вояків Студентського куреня Січових Стрільців. Бій тривав протягом десяти годин. Українці були озброєні рушницями, мали двадцять кулеметів і одну саморобну гармату. Юнаки відбивали атаки більшовиків, яких було більше шести тисяч.



Одна чота студентської сотні з двадцяти семи осіб під час відступу збилася вночі з дороги і була захоплена більшовиками. Полонених ворог не взяв — усіх студентів-вояків закололи багнетами. Саме їх поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Основний тягар бою взяли на себе юнаки військової школи. Їх загинуло двісті п’ятдесят осіб, у тому числі десять командирів. Жертви бою під Крутами становлять близько трьохсот молодих людей — кращих синів України.

Святкування цієї дати — двадцять дев’ятого січня — було започатковано в тридцятих роках у Львові гуртком старших пластунів імені Бою під Крутами (З газети).

Вправа 267.З поданого тексту випишіть займенники, визначте, із якою частиною мови вони співвідносяться за значенням і морфологічними ознаками — з іменником, прикметником чи числівником.

Ті журавлі, і їх прощальні сурми...

Тих відлітань сюїта голуба...

Натягає дощ свої осінні струни,

Торкне ті струни пальчиком верба.

Сумна арфістко,— рученьки вербові!

По самі плечі вкутана в туман.

Зіграй мені мелодію любові,

Ту, без якої холодно словам.

Зіграй мені осінній плач калини.

Зіграй усе, ідо я тебе прошу.

Я не екрипичний ключ, а журавлиний

Тобі над полем в небі напишу.

Л. Костенко

 

Вправа 268. У поданих реченнях визначте, де займенники, а де — їхні омоніми з інших частин мови. Займенники схарактеризуйте за їхнім лексичним і граматичним значенням.

1. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує (Нар. творчість). 2. Горе тим, що йдуть одважно у нерівний бш на згубу, гірше тим, що від отрути на безслав’ї погибають (Л. Українка). 3. Придбав Максим собі сина на всю Україну (Т. Шевченко). 4. Улітку наша річка обміліла, пливе собі ліниво (М. Рильський). 6. Ущелина все вужчає (М. Бажан). 5. Де те все поділось, що тоді нам мрілось — ясне, урочисте? (Л. Українка). 6. Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, шо виросли крила, що неба достане, коли полетить. (Т. Шевченко). 7. Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко).

Домашнє завдання:

Вправа 252. Випишіть кількісні та порядкові числівники, поділивши кількісні на власне кількісні, збірні, дробові, неозначено-кількісні. З'ясуйте відмінність між ними у лексичному значенні, морфологічних ознаках та синтаксичній ролі у реченні.

Перший був — Гордій Раденко, а другий — його друг та товариш змалечку — Демид Гайденко. Обидва вони вчилися в університеті, тільки Раденко на юридичному, а Гайденко на медичному факультеті. Обидва, відколи зробилися студентами, жили взимку вкупі, а влітку їхали на село додому: Гайденко до батька, а Раденко — до свого опікуна й дядька. Раденко матері не знав — вона померла в той день, як він, її перший син, побачив світ; через п’ять років умер і батько, невеличкий панок, хлопця ж узяв до себе і виховав дядько, бо що після батька зосталося, те за позички пішло. Обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село; але Гайденко приїхав назад до міста раніше на місяць: батько мав одну таку справу в місті, що треба було щодня тут бути, і син узяв се діло собі. Клопочучися тією справою, працюючи в книгозборі, він дожидався свого товариша, і оце, нарешті, одного веселого літнього дня 189... року Раденко приїхав (Б. Грінченко «На розпутті»)

 

Вправа 253. Перепишіть текст, записуючи цифри і скорочення повністю словами. Складні числівники підкресліть.

Площа України дорівнює 603,7 тис. км2. Її територія простягається із заходу на схід на 1316 км, з півночі на південь — на 893 км. На півдні Україна омивається Чорним морем, площа якого досягає 422 тис. , глибина — до 2210 м, та Азовським морем, що має площу близько 40 тис. та глибину від 8 до 15 м.

Переважна частина території нашої держави (95 %) має рівнинний характер, пересічна висота якої дорівнює 175 м над рівнем моря, а найвища — 515 м (гора Берда на Хотинській височині). На гірські області — Українські Карпати (найвища вершина — гора Говерла заввишки 2061 м) і Кримські гори (найвища гора — Роман-Кош, висота якої становить до 1545 м) — припадає близько 5 % території.

В Україні з її 73 тис. водотоків налічується 131 річка завдовжки понад 100 км кожна та близько 20 тис. озер і лиманів, з яких 7 тис. — площею понад 0,1 . Річковий стік (без Дунаю) за рік становить 83,5 води, з них 47,3 води припадає на місцевий стік (З енциклопедичного словника).

 

Вправа 254. Перепишіть текст, записуючи цифри і скорочення повністю словами. Усі числівники підкресліть.

«Земле, моя всеплодющая мати...» — так тепло й зворушливо звертався поет до колиски й годувальниці нашої. Яка ж юна?

Земля — 3-я планета сонячної системи. Повний оберт навколо Сонця Земля здійснює протягом 365 діб 6 год 9 хв 10 сек і воднораз обертається навколо своєї осі за час, що дорівнює 23 год 56 хв 5 сек. На початку січня, коли холодно, вона наближається до Сонця, і ця відстань вимірюється 147,6 млн. км, а на початку липня, коли настає спека, віддаляється від нього до 152 млн. км.

Уся площа земної кулі становить 510 млн. , причому на 361,1 млн. її розіллявся Світовий океан. Суша займає тільки 29 % поверхні Землі, що дорівнює 149 млн. .

Сушу поділяють на шість частин світу: Європу, Азію, Америку, Африку, Австралію й Антарктиду. Найбільша серед них Азія з її 43,4 млн. . Трохи менша від неї Америка, площа якої — близько 42,6 млн. . Щоправда, вона складається з двох материків — Північної Америки, площа якої дорівнює 24,32 млн. , та Південної Америки з її 18,28 млн. . Після Америки йде Африка, площа якої не більша 30,3 млн. . Антарктида разом із шельфовими льодовиками розкинулася на 14,1 млн. . Європа за площею з її 10,5 млн. посідає п’яте місце. Найменша — Австралія, площа якої вимірюється 7,6 млн. (І. Ющук).

 

Вправа 255. Запишіть цифри словами — кількісними і (де потрібно) збірними числівниками; поставте у потрібній відмінковій формі іменники, знявши дужки.

1049 (рік, хвилина, маля, граблі), 2 (день, кімната, вікно, ножиці), 121 (день, ріка, ведмежа, двері), 5 (дуб, тополя, яблуко, жнива), 3 (звук, троянда, село, двері),1 (зошит, річка, перо, ворота), 4 (дощ, злива, око, ясла), 10 (дзвінок, жінка, лоша, сани).

 

 

Вправа 258. Подані числівники запишіть українською мовою. Порівняйте їх вимову і поясніть написання в російській та українській мовах.

Четыре, одиннадцать, четырнадцать, пять, пятнадцать, пятьсот, миллион, седьмой, оба, обе, миллиард, одна пятая, две седьмых, полтораста, пятеро, семьдесят, девять, девяносто, ноль целых семь десятых.

 

Вправа 259. Запишіть цифри словами і формулювання завдань з математики українською мовою.

К 5 прибавить 17 (равняется 22); от 22 отнять 16; сложить 55 и 97; разделить 168 на 14; умножить: 5*5; 6*7, 7x9; как называется цифра с 5 нолями?

Вправа 262. Складіть і запишіть речення з дробовими числівниками.

2/3 випасних луїів; 4 1/5 орної землі; 0,45 поля; 5,7 мільйонів населення; 75 відсотків прибутку.

Вправа 269.Випишіть займенники, розподіливши їх за розрядами.

І от уявіть собі: Юра Нечипоренко раптом приїздить в місто, де живе Григорій Матвійович. Він хотів бачити свого вчителя, він задовго до зустрічі уявляв собі, як поцілує натруджені руки Григорія Матвійовича, але в той же час йому було якось соромно, ніяково через те, що от він, такий молодий, такий ще порівняно невправний, став відомим усьому світові, в той час як його вчителя знає тільки оце маленьке сонне місто на березі теплого моря.

Але всі його побоювання пропали, як тільки він побачив Григорія Матвійовича. Той зовсім не постарів і, здавалось, був ще бадьорішим, ніж кілька років тому. Короткозорість в нього змінилася на далекозорість, як це іноді трапляється в старих людей, він не носив вже більше окулярів з товстими скельцями, і очі його сяяли молодо й радісно.

- Ну що ж, - сказав він Нечипоренку, - горджуся тобою, Юро. Ти, може, й забув уже про свого вчителя, але я ще пам'ятаю, як будив тебе вдосвіта і вкладав у твої втомлені руки смичок. Ти тепер лауреат, відомий музикант, але все ж я твій учитель, і ти мусиш ще раз, можливо востаннє, позмагатись зі мною перед людьми, серед яких я прожив усе життя. Ми будемо грати з тобою разом. Згода? (П. Загребельний «Учитель»)

Вправа 271.Прочитайте текст. Знайдіть займенники. Визначте, якого лексичного значення вони набувають залежно від контексту.

Люди звикли скаржитися на труднощі тих часів, у які їм випало жити, але, здається, ніколи не лунали ті скарги так одностайно, як тоді. Французький монах Радульф Глабер, себто лисий, пишучи історію свого часу, розпачливо вигукував: “У цей час скрізь, як у церкві, так і в світі, панувало презирство до законів і правосуддя. Всі віддавалися найгрубішим покликам пристрастей. Ніхто не міг ні в чому бути впевнений: чесність, ця тверда основа всього доброго, не визнавалася ніким. Так що не слід сумніватися більше, що земні гріхи скоро втомлять небо і, по слову пророка, неправда народів намножилася до того, що чинилися вбивства за вбивствами. Порок шанувався всіма класами в державі. Рятівні заходи неухильної твердості були забуті, і до наших народів справедливо можна було віднести відомі слова апостола: “Всюди чутно, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний”. Безсоромне користолюбство заволоділо серцями всіх: віра порушена, і звідси виникли найганебніші пороки: срамота, вбивства, засліплена боротьба пристрастей, грабіж і блуд. О небо! Хто повірить тому?” (П. Загребельний)

Вправа 274.Розкрийте дужки, поставте займенники у потрібній формі.

У літературі (кожний) народу, серед (вона) великих творців, є поети, імена (які) оповиті невмирущою любов'ю і славою. (такий) поетом українського народу є Тарас Шевченко, (чий) безсмертна спадщина - одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко - велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти (будь-який) гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в (він) творах з соціальною боротьбою і становлять з (вона) суцільний органічний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета. В історію людської культури (він) ввійшов не тільки як геніальний народний поет України, а й як найбільший, поряд з О. Пушкіним і А. Міцкевичем , поет слов'янства, як поет-гуманіст світового значення.

Т. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з (себе) в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності (А. Лунін)

Вправа 275.Провідміняйте подані займенники.

Він, цей, мій, той, казна-чий, якийсь, щось, абищо, дещо, ніщо.

Вправа 276.Перекладіть українською мовою подані займенники. Складіть із ними словосполучення визначте відмінок.

От кого-то, ни о ком, у чьих-нибудь, ни у кого, не для кого, ни к чему, не от чего, ни от чего.

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...