Главная Обратная связь

Дисциплины:






Врахування людського чиннику при моделюванні



Небезпек

Людським чинником називають сукупність причин ризику, які пов'язані з помилками людини (оператора). Серед чинників ризику в системі Л-М-С людський чинник (ЛЧ) займає питому вагу 75%, природний чинник - 10%, техногенний чинник - 15%.

Людський чинник єпричиною:

• 80-90% порушень режиму роботи ТЕС;

• 70-80% нещасних випадків на транспорті;

• 50-65% аварій літаків;

• понад 50% нещасних випадків у побуті.

Людський чинник може проявляти себе:

або ж у певні періоди діяльності - він є наслідком недосвідченості працівника, її необережності, втоми (мк фізичної, так і психічної), проявом емоцій (хвилювання, втрата уваги тощо).

або ж постійно - через ушкодження або дегенерацію сенсорних і рухових центрів вищих відділів нервової системи, через недостатню координованість рухів, внаслідок захворюваності на наркоманію, алкоголізм або відсутність мотивації, аутизм.

Відомі також внутрішні і зовнішні фактори, котрі сприяють виникненнюпомилок людини, а також елементи «контексту»

Довнутрішніхфакторів, які визначають процес прийняття рішення, а значить, дії оператора, відносять:

• розумові здібності;

• здатність утримувати у пам'яті інформацію, знання, навики;

• особливості реакції;

• стійкість до стресу.

Дозовнішніх факторів відносять:

• характер і тип обладнання;

• оточуючі умови;

• складність завдання.

Так званий«контекст» фахівці визначають як психологічні фактори, що враховують попередній досвід оператора, його підготовленість, креативність, толерантність, кінцеву мету діяльності.

Відомі базові значення ймовірностей помилок людини при роботі з технікою, зокрема при зчитуванні показників приладів (табл. 2.2), а також множники для базових помилок, що враховують фактор стресу (табл. 2.3).

Окрім цього, враховується також залежність дій персоналувід конкретних обставин:

• зміни в складгбригади;

• зміна системи, з якою доводиться працювати;

• інше місце роботи;

• інший час роботи;

• наявність вказівок (підказок).

Таблиця 2.2 Помилки при зчитуванні показників приладів
№ п/п Представлення інформації Імовірність помилки
Аналоговий прилад 0,003
Цифровий прилад (менше 4 цифр) 0,001
Самописець 0,0006
Багатоканальний друкувальний пристрій (велика кількість параметрів) 0,005
Діаграмний прилад 0,01
Прості арифметичні розрахунки з калькулятором або без нього 0,01

 

Таблиця 2.3 Врахування фактора стресу
    Коефіцієнт для номінальної 1
№ п/п Рівень стресу / задача імовірності помилки операторів
    Досвідчений Новачок
Дуже низький (дуже проста задача) х2 х2
Оптимальний x1 x1
  (оптимальна задача)
  Оптимальний    
(оптимальна задача), виконання в динаміці x1 х2
Помірно високий (складна задача), покрокове виконання х2 х4
  Екстремально високий    
(складна задача), виконання в динаміці х5 х10

 



 

Перелічені обставини залежно від їх комбінацій можуть збільшувати або зменшувати ймовірність помилки оператора і об'єднуються в такі групи:

• повні зміни обставин;

• великі (значні) зміни обставин;

• помірні зміни обставин;

• малі (незначні) зміни обставин;

• нульові зміни.

Якщо ймовірність помилки без урахування змін обставин дорівнює Р, то:

• у випадку повних змін імовірність помилки складатиме Рзм = 1;

• у випадку великих змін Рзм = (1+Р)/2;

• у випадку помірних змін Р,„ = (1 +6Р)/7;

• у випадку малих змін Р,м = (1+19Р)/20;

• у випадку нульових змін Рзм = Р.

ПРИКЛАД 1. Імовірність помилки при роботі студента на тренажері становить Р = 0,1. Визначить, як зміниться імовірність помилки, якщо зміняться обставини (інший колектив, інший тип тренажера, інше місце і час виконання вправ, наявність чи відсутність підказок).

Розв'язання.

1.Якщо змін не відбулося (нульові зміни)Рзм = Р = 0,1.

2.Якщо комбінацію перелічених обставин можна кваліфікувати як незначні зміни, то імовірність помилки Рз,, = (1+19-0,1)/20 = 0,145.

3.Якщо комбінацію перелічених обставин можна кваліфікувати як помірні зміни, то Рзм = (1+6-0,1)/7 = 0,23.

4.Якщо комбінацію перелічених обставин можна кваліфікувати як значні зміни, то Рзм = (1+0,1)/2 = 0,55.

5.Якщо зміни повні, то Рзм = 1, тобто помилка буде стовідсотково.

ПРИКЛАД 2.

Студент в процесі виконання лабораторної роботи знімає показання з двох приладів: аналогового і цифрового. Потім з одержаними даними він виконує прості арифметичні розрахунки. Одержаний результат записує в таблицю. Визначити імовірність помилкового результату, при таких відомостях (табл. 2.2):

• імовірність помилки при зчитуванні інформації з аналогового приладу

РА= 0,003;

• імовірність помилки при зчитуванні інформації з цифрового приладу

Рв = 0,001;

• імовірність помилки при виконанні розрахунків Рс = 0,01;

• імовірність звіряння з контрольним результатом PD = 0,5.

Розв'язання.

Будуємо дерево аналізу надійності людини за методикою THERP - (TechniqueforHumanErrorRatePrediction - «визначення значимості помилок людини в техніці»), розробленою в 1970 році за замовленням закордонних військових міністерств. Події в такому дереві позначаються у вигляді відрізків прямих ліній, розташованих під кутом один до одного.

Відрізки, розташовані справа, зображують неуспішні дії (відмови), котрі позначаються прописними літерами латинського алфавіту, відрізки зліва - успішні дії, позначаються малими літерами латинського алфавіту. Якщо є можливість відновлення функцій системи (ліквідації помилки), таку дію позначають горизонтальною переривчастою лінією.

Відрізки показують послідовність дій. Початок послідовності дій знаходиться вгорі. Послідовність") будемо називати дії або їх сукупність, котрі призводять до якогось результату (точка на кінці гілки).


 

Імовірність правильної відповіді (надійність людини):

Р1 = 0,997-0,999-0,99 + 0,997-0,999-0,01-0,5 = 0,991;

Імовірність помилки:

Рпом = 0,003 + 0,997-0,001 + 0,997-0,999-0,01 -0,5 = 0,009.

Перевірка: Р„ + Рпом = 0,991+0,009 = 0,999 = 1.

ПРИКЛАД 3.

Для умов прикладу 2 визначити, як зміниться імовірність помилкового результату у випадку, якщо студент - новачок, виконує завдання в умовах дефіциту часу і в складі іншої групи.

Розв'язання.

Завдання, поставлене перед студентом - нескладне, але виконується в умовах дефіциту часу, тобто в динаміці. Тому за таблицею 2.3 коефіцієнт для номінальної імовірності помилки дорівнює 2. Тоді

РА = 0,003-2 = 0,006;

РВ = 0,001-2 = 0,002;

РС = 0,01-2 = 0,02;

Pd = 0,5.

З врахуванням змін обставин роботи (інша група - незначні зміни)

РА = (1+19-0,006)/20 = 0,0557;Ра = 1-0,0557 = 0,9443.

РВ = (1+19-0,002)/20 = 0,0519;Рв= 1-0,0519 = 0,9481.

РС = (1+190,02)/20 = 0,069;Рс= 1-0,069 = 0,931.

PD = 0,5;Pd = 0,5.

Тоді ймовірність правильної відповіді:

РН = 0,9443-0,9481-0,931 + 0,9443-0,9481-0,069-0,5 = 0,864.

Імовірність помилки:

Рпом = 0,0557 + 0,9443-0,0519 + 0,9443-0,9481-0,069-0,5 = 0,136.

Перевірка:Рн + Рпом = 0,864+0,136 = 1.

Таким чином, імовірність помилки зросте у 0,136/0,009 ~ 15 разів!





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...