Главная Обратная связь

Дисциплины:






Залежність методів калькулювання від особливостей виробництва продукції



Є різні методи обліку й визначення фактичної собівартості продукції. Передусім до них належать позамовний і попроцесний методи. Особливе місце у системі бухгалтерського обліку посідає нормативний метод у різних його модифікаціях, включаючи відому систему «стандарт-костинг». Калькулювання за замовленнями полягає в тому, що витрати відстежуються і акумулюються за окремими замовленнями покупців. Кожне замовлення виконується з урахуванням конкретних вимог замовника і тому є об’єктом індивідуального виробництва Отже, за цих умов собівартість виробів формується як індивідуальна. Калькулювання за замовленнями застосовується у будівництві, ракето- й суднобудуванні, поліграфії, виробництві меблів; під час виконання науково-дослідних, конструкторських робіт, наданні аудиторських і консультаційних послуг та в інших сферах, що потребують індивідуального підходу до виконання робіт чи надання послуг. Замовлення як планово-облікова і калькуляційна одиниця може включати один або декілька виробів, певну технічну систему (автоматичну лінію, наприклад), комплекс робіт, послуг і т. п. Виробнича собівартість замовлення формується з прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат, що акумулюються на рахунку замовлення з моменту його відкриття до закінчення виробничого циклу. Загальновиробничі витрати відносяться на замовлення відповідно до чинної методики їх розподілу. Після виконання замовлення його собівартість виключається із собівартості незавершеного виробництва і списується на собівартість готової, а після продажу — на собівартість реалізованої продукції. Попроцесний метод калькулювання передбачає облік витрат за окремими процесами, як складовими загального технологічного процесу, з подальшим усередненим розподілом суми цих витрат між готовими виробами. Попроцесне калькулювання застосовується передусім в однопродуктових виробництвах, коли однакові вироби послідовно проходять через виокремлені технологічні процеси (хімічна, цементна, текстильна, нафтопереробна промисловість та ін.). Поширене таке калькулювання і в серійних виробництвах, де виробничий процес розподіляється на окремі частини з регулярною повторюваністю (машино-, приладобудування). Нормативний метод обліку і калькулювання передбачає визначення собівартості продукції на основі встановлених норм витрат і відхилень від них у процесі виробництва. На матеріальні витрат й оплату праці розробляються обґрунтовані норми, складаються нормативні калькуляції за прямими витратами. Ці нормативні витрати є орієнтиром у процесі використання ресурсів, відхилення від них документуються та аналізуються. Так створюється ефективна система контролю за рівнем витрат на всіх етапах виробничого процесу. Нормативний метод може застосовуватися за умов як позамовного, так і попроцесного формування витрат. На зарубіжних підприємствах досить популярним є нормативний метод калькулювання під назвою «стандарт-костинг». Він прийнятний і ефективний для процесів, що повторюються, і для здійснення яких використовуються однакові ресурси. Це передусім процеси в масовому і великосерійному виробництві. Норми витрат на певний період є стабільними (стандартними) і за ними обчислюється собівартість. Слід мати на увазі, що нормативний метод калькулювання, поширений на наших підприємствах, і метод «стандарт-костинг» хоча й мають спільну основу — норми (стандарти) витрат, облік та аналіз відхилень від них — все ж відрізняються.






sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...