Главная Обратная связь

Дисциплины:






Схема роботи промислових комплексiв при семиденому режимi роботи.



Багаторічна практика свідчить, що виробництво свинини на промисловій основі характеризується більшою ефективністю порівняно з традиційними методами ведення свинарства. Середньодобові прирости свиней на комплексах вищі в 1,5—2 раза, затрати праці на одиницю продукції нижчі в 2,5—10 разів, а витрати кормів - на 25—50% [1]. Проте, в їх діяльності виник цілий ряд технолого-економічних проблем, які носять як об’єктивний, так і суб’єктивний характер [2].

Мета досліджень та методика їх проведення. Метою досліджень було визначення впливу технолого-економічних чинників на ефективність роботи великих промислових підприємств по виробництву свинини. Дані досліджень отримані на агрокомбінаті „Калита” Броварського району Київської області, а також при камеральній обробці даних роботи інших великих промислових комплексів України.

Основним завданням досліджень було проведення аудиту технологічних процесів та обладнання, впродовж усієї технологічної ланки (по цехам відтворення, дорощування та відгодівлі) та визначення шляхів підвищення економічної ефективності виробництва свинини.

Результати досліджень. Виробництво свинини в Україні на промисловій основі почало розвиватися в 70-х роках минулого століття, шляхом будівництва великих свинарських комплексів. Тільки за 1971—1975 рр. було введено в дію свинарських приміщень на 5643 тис. головомісць, а у 1980 році частка комплексів у загальному обсязі виробництва свинини суспільного сектору становила близько 20%. Станом на 1 січня 1985 року в Україні вже діяв 141 комплекс з виробництва свинини, де утримувалось 2,4 млн, гол. свиней і щорічно вироблялось 210—220 тис. т свинини в живій вазі.

На сьогоднішній день найбільшими представниками промислового свинарства є ВСАТ „Слобожанський”, який виробляє 13 тис. т свинини на рік, агрокомбінат „Калита” - 10,2-11,3 тис. т., ЗАТ „Бахмутська аграрна спілка” - 8 тис. т, ТОВ „Агропромислова компанія” - 7,2 тис. т, ДП „Агро-Овен” - біля 6 тис. т та ряд інших промислових підприємств по виробництву свинини.

Слід відмітити, що на комплексах, які побудовані більше 30 років тому, на даний час виникла складна ситуація, яка є не тільки наслідком використання морально і фізично застарілого технологічного обладнання, але й недосконалості та некерованості економічних важелів управління виробництвом. Такий висновок зроблено в результаті проведеного аналізу стану основних засобів, рівня матеріально-технічного забезпечення та інших чинників виробництва на агрокомбінаті „Калита” Броварського району Київської області.

Так, в цеху репродукції внаслідок виходу з ладу біля 60% вентиляторів, відключення систем очистки та обігріву повітря мікроклімат приміщень незадовільний.



Відносна вологість і температурний режим у приміщеннях, особливо в період екстремальних зовнішніх значень цих показників (зимовий та літній періоди) не відповідають технологічним нормам (ВНТП-АПК - 02.05. Свинарські підприємства). Наднормативні значення температури та вологості повітря при сумісній їх дії з аміаком, вуглекислим газом та сірководнем, навіть у тому випадку коли рівень останніх не перевищує встановлених норм, є особливо небезпечними для здоров’я тварин і негативно впливають на фізіологічний стан свиноматок та кнурів, зокрема, на їх репродуктивну здатність.

Не відповідає сучасним вимогам система годівлі холостих свиноматок та першої половини їх поросності, яка не забезпечує чіткої диференційованої годівлі в залежності від віку живої маси та фізіологічного стану тварин. Це негативно впливає на поросність свиноматок і отримання багатоплідних життєздатних пометів поросят.

Станкове обладнання СіСі-2, яке використовується для опоросу свиноматок, на даний час застаріло як фізично, так і технологічно, а тому потребує заміни на сучасні станки, які забезпечують більш комфортні умови утримання свиноматок і поросят у перші тижні життя. Монтаж таких станків повинен здійснюватись на основі модернізації систем каналізації і очищення повітря, облаштування підлог спеціальними пластмасовими решітками в комбінації з суцільними плитами, чавунними решітками та обігрівальними килимками, а також відповідними пристосуваннями [5].

Система водяного обігріву, яка застосовується в приміщеннях для опоросу, не є енергозберігаючою, а тому потребує заміни на більш економічні газові обігрівачі „Джет Мастер”, або газові конвектори.

Модернізація систем опалення, вентиляції та очищення повітря потребує заміни ручного управління цими системами на автоматизовану комп’ютерну систему оптимального мікроклімату МЦ 34 Х.

Утримання молодняку на дільницях дорощування по системі „Джі-е - Джі” завжди (з часу впровадження її в Україні) викликало нарікання з боку технологів. Недосконалою як з технічних, так і технологічних аспектів була і залишається система годівлі молодняку шляхом транспортування корму системою трос-шайба і доставка його в годівниці шнековими транспортерами. Світовою практикою промислового свинарства доведено, що в нинішній період найбільш ефективним способом отримати максимальні прирости поросят на дорощуванні і відгодівлі є годівля комбікормами вволю з використанням годівниць бункерного типу (ТиВЕ-О-МАТ, AP Swing MIDI, Піг Нік, системами сухої годівлі ДРАЙ РАПІД та ін.) [3].

На сьогоднішній день потребує заміни: система гідрозмиву на пневмогідрозмив та модернізація системи каналізації; підпільної вентиляції і очищення повітря; приточних повітряних шахт на шахти з витяжними вентиляторами; системи водяного опалення на газогенераторну; ручного управління системами опалення та вентиляції на автоматизовану комп’ютерну систему оптимального мікроклімату.

На комплексах не відпрацьована система гноєвидалення. Очисні споруди не в змозі в повній мірі переробляти гноєві стоки, що призводить до справжньої екологічної катастрофи на наближених до агрокомбінатів територіях. Вода в криницях у радіусі до 6км отруєна аміаком і не придатна до вживання, а земля навколо комплексу перенасичена нітратами. Дослідами доведено, що відходи комплексів без попередньої їх обробки використовувати як добрива взагалі шкідливо так як у них міститься до 400 небезпечних субстанцій, включаючи солі важких металів, антибіотики, гормони, пестициди, а також гребінчастих хробаків, хвороботворних вірусів і мікробів (збудників чуми, сальмонельозу та ящуру). Залишки антибіотиків у смертельному „місиві” викликають розвиток особливих організмів, стійких до цих антибіотиків, а тому дія останніх стає неефективною. Одним з таких мікроорганізмів є Pfisteria piscicida, який називають „мікробом із пекла”. Цей мікроб, потрапляючи з гнойових відстійників до річок, призводить до масової загибелі риби, а людям загрожує зараженням легень і мозку [4].

Загальний санітарно-ветеринарний стан на комплексах потребує постійної уваги і особливого контролю. Застарілі приміщення мають роками накопичену мікрофлору з «прихованими» збудниками різних хвороб та інфекцій.

Проведення профілактичних дій на фермах (обробка та обеззаражування стель, стін, станків і т. ін.) лише частково пригнічує збудників хвороб і інфекцій.

Виділення коштів у розмірі 1,5-2,0 гривень у середньому на 1 голову навіть при сприятливій санітарно-ветеринарній обстановці не забезпечує одержання в цехах відтворення і репродукції клінічно здорових поросят і загалом вирощувати необхідну кількість свиней.

Практика локального гасіння спалахів захворювань підтримує комплекс у питаннях санітарії на задовільному рівні, але не в повній мірі може вирішувати завдання щодо якісного ветеринарного захисту тварин.

Слід відмітити, що завіз свиней зарубіжної селекції для покращення відгодівельних і м’ясних якостей тварин потребує ще більш ретельного проведення заходів по ветеринарному обслуговуванню та підтриманню здоров’я тварин в нових умовах утримання.

Досвід роботи аналогічних комплексів в Україні показує, що для санітарно - ветеринарного обслуговування тварин необхідно виділяти мінімум 3,50-4,00 грн. на 1 голову свиней. У світовій практиці при інтенсивних технологіях вирощування свиней затрати на санітарно-ветеринарного обслуговування займають 2,5-3% (в деяких до 4,5%) у структурі собівартості виробництва свинини. Тому для підтримання відповідного епізодичного стану та проведення ветеринарно-профілактичних заходів після реконструкції і переоснащення цехів репродукції та дорощування виникає потреба в збільшенні виділених коштів на санітарно-ветеринарне обслуговування тварин у 2-2,3 рази.

На агрокомбінаті гостро стоїть проблема водопостачання. Артезіанські свердловини із застарілим обладнанням (побудовані в 70-х роках ХХ сторіччя) не можуть у повній мірі забезпечувати комплекс необхідною кількістю води. Постійний ремонт та купівля нових водяних насосів (вихід їх з експлуатації через засмічення піском) призводить до значних фінансових витрат.

Крім того, відсутність лічильників використання води на комплексі для напування свиней і видалення стоків призводить до значних перевитрат її і викликає постійну загрозу навколишньому середовищу.

Отже застаріле технологічне обладнання потребує в даний час заміни на більш нове прогресивне устаткування (як вітчизняного, так і закордонного виробництва), яке дозволить значно зменшити затрати праці та підвищити ефективність виробництва.

Однак слід відмітити, що широкомасштабна реконструкція великого промислового комплексу потребує значних витрат, які по різним оцінкам можуть скласти 50-60% від вартості нових приміщень.

Але й ці витрати на реконструкцію можуть бути не виправдані з причин загального біологічного старіння приміщень і досить важкої епізоотичної ситуації, внаслідок чого 22-26% поросят гинуть у результаті різних бактеріальних та вірусних захворювань. Досвід свідчить - навіть ретельна обробка приміщень не дозволяє в повній мірі запобігти розвитку інфекцій і загибелі молодняку.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...