Главная Обратная связь

Дисциплины:






Зоотехнiчний облiк.



Зоотехнічний облік. Вся селекційно-племінна робота в стаді ґрунтується на чіткому зоотехнічному обліку, який ведуть за певними формами, що є основними документами в племінному господарстві.

Основа зоотехнічного обліку — правильна нумерація та своєчас­не мічення приплоду.

Свиней мітять одним із трьох способів:

- татую­ванням;

- вищипами;

- бирками.

На другий день після народження на лівому вусі поросяти татуюванням ставлять гніздовий номер (порядковий номер опоросу з початку року). При відлученні на правому вусі поросяти ставлять інвентарний номер кнурцям ставлять непарні, свин­кам — парні заводські номери. Якщо в господарстві користуються методом вищипів, гніздовий номер не ставиться, а на 2-3-й день життя поросятам відразу робиться інвентарний номер.

Бонітування свиней один із важливих заходів у організації селекційно-племінної роботи. На його основі розробляють способи поліпшення якісного складу стада. Комплексну оцінку тварин про­водять для визначення їх племінної цінності та виробничого при­значення.

Бонітуванню підлягають кнури, свиноматки та ремонтний молод­няк племінних господарств, племферм, племінних груп товарних господарств та племінних репродукторів промислових комплексів. Кнурів і свиноматок оцінюють раз на рік у серпні-вересні індивіду­ально за комплексом ознак, ремонтний молодняк — при досягненні живої маси 100 кг.

Племінних свиней оцінюють за:

- розвитком;

- екс­тер’єром;

- продуктивністю.

Структура стада — це співвідношення статево-вікових груп свиней, зумовлене виробничим напрямом свинарського госпо­дарства. Вона не стабільна і змінюється протягом року в резуль­таті вибуття або народження тварин у стаді, що особливо характер­но для товарних господарств. Значно стабільнішу структуру стада спостерігають у племінних господарствах, де ведеться цілеспрямо­вана селекційно-племінна робота відносно удосконалення продук­тивних якостей окремих ліній кнурів та родин свиноматок.

У зв’язку з постійним вибуттям основних свиноматок та кнурів є необхідність у ремонті стада, для чого вирощують ремонтний молод­няк. Для цілеспрямованого руху свинопоголів’я на фермі складають оборот стада, який буває щомісячний або річний.

Фактичний рух поголів’я за місяць показують у щомісячному обороті стада при звітуванні по фермі.

Основною складовою частиною обороту стада свиней є різні ста­тево-вікові групи

– основні кнури-плідники та свиноматки – дорослі тварини стада, призначені для одержання молодняка;

- перевірювані свиноматки – від часу встановлення першої поросності до відлучення поросят першого опоросу (в 2-місячному віці), після чого свиноматок або переводять до основного стада, або вибраковують;



– ремонтні кнурці – кнурці від добору (придбання) на вирощуванні до першого парування, призначені для заміни вибракуваних кнурів основного стада;

– ремонтні свинки – свинки від добору на вирощуванні до встановлення першої поросності, призначені для заміни вибракуваних свиноматок основного стада;

- поросята-сисуни;

- відлучені поросята (2-4 міс);

- дорослі свині на відгодівлі (вибракувані матки і кнури).

В обороті стада планують строки й кількість опоросів основних і перевірюваних свиноматок, купівлю племінного молодняку, переве­дення на відгодівлю та здавання на м’ясо тварин, кількість викори­станих кормів і валове виробництво свинини протягом року за міся­цями, визначають середнє поголів’я, яке використовують для розра­хунку потреби в кормах, приміщеннях, для планування зеленого конвеєра.

Якщо свині живуть 8—10 років, то в стаді їх використовують 3 — 4 роки, одержуючи від них 6-8 опоросів.

1.7 Виявлення свиноматок в охотi, i їх осiменiння.

Близько 800 свинарських господарств Німеччини і Австрії взяли участь у щорічному опитуванні, проведеному фахівцями журналу «Топ Аграр» і присвяченому специфіці роботи сучасних племстанцій.

Дослідженнями встановлено, що спостереження за виявленням охоти у свиноматок потрібно починати уже з другого дня після відлучення поросят. Кількість прохолостів в господарствах, які дотримуються такого правила, в середньому не перевищує 7,8%. Це на 1,1% менше, ніж в свинарських господарствах, які виявляють охоту лише з 4 дня після відлучення.

Оптимальний час для осіменіння

Із 800 опитуваних підприємств поголів’я однієї третини (33%), досягає 150 свиноматок. При цьому переважна більшість (42%) — належить до групи з 150–300 тваринами. У дослідженні взяли участь і більш великі господарства, з поголів’ям від 300 до 600 свиноматок. Їх частка не перевищує 18%, а більш серйозних і того менше — близько 7%. Примітним є і строката генетика поголів’я, яка представлена на діаграмі 1

Більше 3/4 респондентів (79%) орієнтуються при осіменінні на зовнішній прояв охоти і лише 21% працюють згідно із складеними планами осіменіння, при цьому активно застосовуючи гормони.

Порівнюючи показники опоросів обох груп, аналітики прийшли до висновку, що показник прохолостів в господарствах з постійним спостереженням за перебігом виявлення охоти на 1,5% нижче, ніж у господарствах, що практикують її гормональне регулювання.

Можливим поясненням цьому може бути неправильне трактування зовнішньої поведінки тварини, через що упускають найбільш оптимальний час для осіменіння. Однією з необхідних умов виявлення охоти свиноматок є двократний щоденний контроль. За рекомендаціями фахівців його необхідно проводити вже з 2-го дня після відлучення. Проте на практиці лише кожне 12-те господарство (або 8% респондентів) починають спостерігати за свиноматками саме у цей період. Майже половина (47%) починає первіряти свиноматко на вияв ознак охоти тільки на четвертий, і 31% — на третій день після відлучення.

Диференційований підхід «Sperma-Поділ»

У більшості господарств Німеччини (52%) відлучення поросят, як правило проводять у четвер. Це роблять для того, щоб найбільша частка опоросів припадала на робочі дні перед вихідними. Це призводить до підвищення попиту на сперму, принаймні від «популярних» кнурів. Саме тому все більше господарств (29%) переходять до так званого методу «Sperma-Поділ»: відлучають поросят повністю або частково в середу ввечері. Наступні 6% виробників відлучають поросят у понеділок, причому ця тенденція зростає.

Час відлучення для 93% господарств — це перша половина дня. Випадки, коли відлучають ввечері — рідкість.

У середньому більшість опитаних господарств відлучають поросят у 26,5 днів. Свою роль в цьому відіграє розмір підприємства. Так, у господарствах із поголів’ям до 150 свиноматок підсисний період становить 27,4 дня. Тоді як на великих свинокомплексах з поголів’ям понад 600 свиноматок поросят відлучають вже після 23,1 дня.

Тривалість підсисного періоду

Виходячи з практики, не всі господарства, які використовують 3-тижневий підсисний період, задоволені своїми результатами. Саме тому багато хто повертається на 28-денний підсисний період.

Майже половина всіх господарств (47%) працює по 3-тижневому циклу, 19% віддають перевагу 2-тижневому і 18% — тижневому циклу. Невелика частина підприємств (11%) обирає 4-тижневий підсисний період і лише 2,6% працює за 5-тижневим ритмом.

3-тижневий ритм роботи особливо припав до смаку 51% середніх господарств, розмір яких обмежений 150 свиноматками. Такі підприємства виходять на біржу з більш великими партіями поросят. Правда, при 3-тижневому циклі спостерігається не найефективніше використання дорогих місць для опоросу. Однак ця технологія набагато простіша в порівнянні з 4 або 5-ти тижневим циклом.

Близько 60% всіх господарств утримують тварин в безвигульному стані, 28% випускають тварин на деякий час в цех осіменіння,12% фермерів подбали про наявність загальних вигульних майданчиків, де матки встановлюють ієрархічні відносини.

При вигульному варіанті у тварин набагато частіше спостерігаються проблеми з фундаментом. Тому більшість свинарів за рекомендаціями фахівців розміщують свиноматок після запліднення і до сканування в окремих клітках, що полегшує контроль над ними.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...