Главная Обратная связь

Дисциплины:






Функціонування банку в режимі фінансового оздоровлення



У разі, якщо комерційний банк перебуває на другій фазі кризи, яка загрожує подальшому його існуванню і потребує негайного проведення фінансової санації, то він може бути переведений на режим фінансового оздоровлення з ініціативи НБУ.

Режим фінансового оздоровлення – це система непримусових та примусових заходів впливу на комерційний банк, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного НБУ періоду з метою відновлення ліквідності та платоспроможності і усунення порушень, які призвели комерційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.

Комерційний банк переводиться в режим фінансового оздоровлення відповідно до постанови Правління НБУ за наявності підстав, підтверджених висновками системи банківського нагляду та відповідного регіонального управління Національного банку України. Банк може бути переведений в режим фінансового оздоровлення на строк не більш як 12 місяців. За наявності обгрунтованих підстав для успішного завершення виконання програми санації цей строк може бути продовжений ще на 6 місяців.

Підставами для переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення можуть бути такі:

- віднесення банку до категорії проблемних;

- відсутність необхідного рівня капіталу;

- порушення встановлених норм банківського законодавства.

Порядок переведення та діяльності комерційного банку в режимі фінансового оздоровлення наведено на рис.9. Після прийняття постанови Правління НБУ про переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення вона надсилається керівництву банку, який у 20-денний строк з дня отримання постанови розробляє санаційну концепцію та програму фінансового оздоровлення.

 

 
 

 


Рис.9. Структурно-логічна схема санації комерційного банку

 

Основою санаційної концепції мають бути санаційні заходи, спрямовані на локалізацію та “лікування” причин кризи, а не наслідків їх прояву. В цілому, санаційні заходи слід здійснювати в двох напрямках:

1. Нейтралізація можливих причин кризи та зумовлених ними “слабких місць”.

2. Виявлення та розвиток сильних сторін об'єкта санації. Програма фінансової санації розробляється безпосередньо банком і має містити такі пункти:

- аналіз чинників, що призвели до погіршення фінансового стану та збиткової діяльності банку;

- каталог санаційних заходів з розрахунком економічного ефекту від їх здійснення і календарним графіком реалізації заходів;

- прогнозні показники діяльності банку на період завершення проведення заходів фінансової стабілізації;

- бюджет витрат щоквартально в цілому по банку та з розподілом за філіями.



Програма фінансового оздоровлення затверджується Радою та Правлінням комерційного банку і надсилається для узгодження відповідному регіональному управлінню НБУ. Регіональне управління проводить її експертизу на предмет ефективності та відповідності вимогам НБУ і подає разом з висновками відповідному департаменту системи банківського нагляду. Після цього здійснюється комплекс заходів щодо реалізації програми.

Найважливішою складовою програми фінансового оздоровлення банку є каталог санаційних заходів. Основні типи санаційних заходів, до яких може вдатися комерційний банк, наведено нижче:

1. Реструктуризація капіталу

2. Зниження витрат

3. Відновлення або поліпшення ліквідності та платоспроможності

4. Реструктуризація активів

5. Запровадження або підвищення ефективності системи банківського контролінгу

Враховуючи ту обставину, що збитки від кредитних операцій, як правило, є основною причиною кризи, у програмі санації слід передбачити заходи щодо зниження кредитних ризиків. До таких заходів можна віднести:

- диверсифікацію кредитного портфеля;

- перманентну роботу з підвищення кваліфікації фахівців кредитних відділів;

- виконання вимог НБУ щодо формування страхових (резервних) фондів;

- супроводження кредитів (контроль за цільовим та ефективним використанням коштів позичальника);

- створення банку даних недобросовісних позичальників;

- поширення практики консорціумного кредитування.

Важливий напрямок фінансового оздоровлення комерційного банку пов'язаний з підвищенням рівня його ліквідності. Це значною мірою залежить від ефективності управління нею. У ході антикризового управління ліквідністю та фінансуванням комерційного банку за доцільне вважається врахування рекомендацій так званого Базельського комітету. Рекомендації зводяться до необхідності прогнозування ймовірних змін у структурі активів і пасивів, позабалансових вимог і зобов'язань банківських установ за трьома сценаріями:

- за звичайного стану фінансів;

- за умов кризової ситуації в окремому банку;

- за загальної кризи на грошово-кредитному ринку.

У разі виникнення потреби в негайній мобілізації коштів за рахунок реалізації активів Базельський комітет рекомендує банкам розробляти орієнтовні графіки їх продажу з урахуванням особливостей кожного із зазначених варіантів, які тією чи іншою мірою можуть впливати на рівень ліквідності кожного з елементів активів.

Підкреслимо, що комерційному банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення, забороняється:

- залучати вклади фізичних осіб, відкривати нові депозитні рахунки та поповнювати діючі;

- розширювати коло фізичних і юридичних осіб – клієнтів банку з обслуговування їх операцій на ринку цінних паперів, у тому числі пов'язаних з веденням рахунків депозитарного обліку;

- придбавати корпоративні права (розміщувати кошти у статутні фонди) інших юридичних осіб;

- надавати гарантії, поручительства, бланкові та пільгові кредити;

- виконувати нові довірчі операції (залучати та розміщувати кошти, здійснювати управління цінними паперами) за дорученням клієнтів на період фінансового оздоровлення.

У разі переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення Національний банк України відкликає в комерційного банку ліцензію на проведення операцій з касового виконання Державного бюджету, у тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів. Може бути відкликана також ліцензія на проведення банківських операцій, пов'язаних з випуском цінних паперів та обслуговуванням відповідних операцій клієнтів.

Зауважимо, що режим фінансового оздоровлення є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Контроль за діяльністю комерційного банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення, здійснюється всіма рівнями системи банківського нагляду НБУ.

У разі ефективного виконання заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення, поліпшення фінансового стану та додержання економічних нормативів діяльності комерційного банку, який діє у режимі фінансового оздоровлення, банк переводиться в загальний режим роботи. Підставою для завершення фінансового оздоровлення комерційного банку є досягнення ним необхідного рівня обсягу капіталу, що має підтверджуватись матеріалами звітності та актами інспекторських перевірок. Рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення і переведення комерційного банку в загальний режим діяльності приймається Правлінням НБУ за поданням відповідного департаменту системи банківського нагляду на підставі клопотання відповідного регіонального управління НБУ (або без наявності такого) та оформлюється відповідною постановою.

У разі, якщо програма фінансового оздоровлення не виконана протягом встановленого строку й основні показники діяльності банку не поліпшилися або погіршились, Правління НБУ за поданням відповідного департаменту системи банківського нагляду Та на підставі висновку регіонального управління НБУ приймає рішення про відміну режиму фінансового оздоровлення та про ліквідацію комерційного банку.

Загалом можна зробити висновок, що незважаючи на значний обсяг роботи, яка проводиться НБУ в напрямку сприяння фінансовому оздоровленню комерційних банків, переважна більшість суб'єктів банківської діяльності, які перебувають у кризі, не в змозі подолати свої проблеми і підлягають ліквідації. Тому доцільніше було б переводити на режим санації не всі банки, які опиняються у фінансовій кризі, а лише ті з них, які є сананаційно спроможними. Банк має переводитися в режим санації лише після подання ним обгрунтованого плану санації з висновками санаційного аудиту та переліком потенційних санаторів, зазначенням строків і графіків капіталізації, формування обов'язкових резервів тощо.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...