Главная Обратная связь

Дисциплины:






СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ДИЗАЙН» ТА ЙОГО ВИДИ



1 2 3

Поняття «дизайн» сьогодні асоціюється з прогресивними явищами і сучасними технічними досягненнями. Твори дизайну не тільки співзвучні своєму часу, але і, як правило, знаходяться попереду сучасних наукових досягнень.

Дизайн є феноменом художньої культури XX століття. Зародившись на рубежі століть, він на хвилі промислової і науково-технічної революції, стрімко розвиваючись, перетворився на один з впливових видів проектно-художньої діяльності. Сьогодні важко собі уявити яку-небудь сферу, в якій би дизайнер не брав участі. Дизайн полегшує людині роботу і побут, впливає на стиль життя. Він, як ніякий інший вид проектно-художньої

діяльності, прагне до створення комфортного для людини середовища на основі спеціальних наукових досліджень, оптимальних умов життєдіяльності людини, її потреб, умов взаємодії з сучасною технікою.

Тлумачення терміну «дизайн» в різних наукових виданнях протягом ХХ ст. мали велику кількість відтінків. В українській мові слово «дизайн» використовується для позначення широкого кола явищ. Якщо ми скористаємося сучасними словниками, то помітимо різні підходи до визначення цього поняття. Так, словник іншомовних слів дає таке визначення:

«Дизайн (від англ. design - проектувати, креслити, задумати, а також проект, план, рисунок) – вид діяльності, повязаний з проектуванням предметного світу. Фахівці з дизайну (дизайнери) розробляють зразки раціональної побудови предметного середовища, вивчають естетичні властивості промислових виробів тощо. Замість терміна «дизайн» часто вживається: «художнє конструювання», «технічна естетика».

У той же час, тлумачний словник сучасної української мови читаємо: «Дизайн −художнє конструювання та оформлення речей (знарядь праці, промислової продукції та інтер'єру). Мистецтво дизайну − художньо-конструкторська діяльність, спрямована на створення нових видів і типів виробів, які відповідали б вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуатації, краси тощо). Відповідна галузь мистецтва і наукового знання;

технічна естетика»

Англійське слово «design» латинського походження від de+signum (нагадаємо:десигнат − «знак», «позначення», що посилає до об’єкту, що заміщається ним, денотату), первинно це − зовнішній, уловлюваний відчуттями малюнок глибоко закладеного змісту. Оксфордський словник досліджує за роками, як історично складалося сучасне поняття «дизайн»: 1548 р. − «мета, інтенція»; 1593 р. − «план у думці того, що буде зроблене»; 1638 р − «план будівництва»; 1697 р. − «зробити попередній начерк для конструювання чого-небудь». Як видно з цього переліку, тенденція така: чим ближче до нашого часу, тим словарне значення цього слова стає конкретнішим і, відповідно,вужчим. Зміст же діяльності, визначений цим словом, навпаки, стає все більш «розмтим».



Термін «дизайн» у відношенні до світу визначає одночасно два його стани:

1) що в ньому є;

2) що в ньому ще тільки може стати.

Дизайн − і діяльність, і продукт цієї діяльності; як діяльність дизайн − перманентне творення «контурів людського буття», а як продукт −його «оновлений зміст». Тільки, на відміну від дії, так званого «високого» мистецтва, дизайн робить це не через потрясіння, окриленість, а через облаштування в сутнісному через те, що філософ М. Хайдеггер назвав «уміння-бути-в-світі».

Спроби визначення дизайну тривають. Одним із важливих аспектів під час визначення його суті є питання про співвідношення дизайну з іншими видами мистецтва, про те, як він може входити у сферу художньої творчості.

Дизайнери, як інженери-конструктори, працюють над формою промислових виробів, що виготовляються серійно, використовуючи при цьому арсенал художніх засобів формотворення. Іншими словами, інженер, спираючись на свій логічний розум, може виконувати роботу дизайнера. Часто буває і навпаки, коли дизайнер бере на себе функцію інженера, проробляючи технічні деталі, спираючись на неупереджене судження, художню інтуїцію. Якщо б у сфері інженерного конструювання можна було, мисляч суто логічно, прийти до оптимального вибору форми і конструкції, якби цей вибір був повністю незалежним від наявних матеріальних ресурсів, трудових навичок людей і традицій виробництва, а споживачі завжди відповідали б ідеальній моделі, тоді з’явилася б можливість повного поєднання інженерного проектування і дизайну.

Однак, насправді все не так. Навіть у складних, з технічної точки зору, галузях проектування, суворо детермінованих зовнішніми умовами, існує багато варіантів вирішень. Прикладом можуть слугувати різноманітні форми літаків, автомобілів,електронної техніки. Дизайн тому і необхідний, що він використовується як механізм регулювання зв’язків між окремими елементами виробництва і відповідностями, що виникають в ньому.

Часто виникала думка, що дизайн, на відміну від художньої творчості, пов’язаний тільки із серійними формами і промисловою обробкою. Ми знаємо, що це було тоді, коли нову професію хотіли відділити від ремесла, яке основане на примітивному виробництві, і від прикладного мистецтва, де важливим є унікальність окремих вирішень.

Однак, у практиці дизайнерів можна зустріти не тільки серійний виріб. Вони працюють над формою і конструкцією унікальних технічних приладів для фізичних лабораторій,освоєння космосу і складних виробів, що виконують вручну, з мінімальним застосуванням промислової обробки (виконання унікального дизайну).

Дизайнерів і тих, хто користується їх виробами, цікавить, в першу чергу,функціональна і естетична якість, а не те, як вони були виготовлені − серійно чи індивідуально. Адже є такі прилади і цілі комплекси наукової апаратури, що виготовляються в одному екземплярі і є значущими віхами в розвитку техніки і дизайну. Все це

означає, що принципи дизайну не можуть базуватись тільки на системі виробництва, подібно до того, як уявлення про критерії форми предметного оточення не можуть базуватись лише на зорових, образних уявленнях. Дизайн виростає з єдності сфери виробництва і споживання, займаючи особливе місце серед інших видів художньої творчості.

Дизайн − творча діяльність, метою якої є формування гармонійного предметного середовища, що повно задовольнятиме матеріальні та духовні потреби людини. Тобто, це створення красивих промислових виробів та формування раціонально сформованого естетичного та функціонального навколишнього середовища. Він поєднує споживчі і естетичні якості предметів і об’єктів, що призначені для безпосереднього використання, повинен враховувати структуру та технологію їх виготовлення. Разом з тим, існують і сучасніші визначеннятерміну «дизайн»:

Дизайн - професійна діяльність, а також і результат цієї діяльності, тобто її кінцевий продукт/продукція. Проектна практика, що вимагає від професійного мислення органічного поєднання образного і системного, що вносить в реальність новий соціокультурний зміст. Культурне явище, у багатьох відношеннях маргінальне,

медіативне і суміжне.

Дизайн − особлива сфера діяльності фахівця, що складається з інженерно-художньої та науково-організаційної розробки матеріального середовища людини. У специфічному значенні дизайн − художнє проектування предметів і естетичного образу промислових виробів, естетичне та функціональне упорядкування довкілля людини. Дизайн присутній у таких галузях художньої творчості, як: проектування, моделювання, про-

мислова естетика, реклама тощо.

Дизайн– це інноваційна діяльність не через свій проблемний характер, а через постійну новизну завдання, вирішення якого вимагає інтеграції різноманітних видів діяльності.

Дизайн– процес, який включає проектування та виготовлення, спрямований на адаптацію технології до потреб людини, на з'єднання краси та функції.

Дизайн – це проектна діяльність, зумовлена обєднанням наукових принципів з художніми в проектному образі, що створює ефект, недосяжний в будь-якому іншому проектуванні. Схожа діяльність може поширюватися на будь-яку зі сфер життєдіяльності.

Дизайн (від англ. «проектувати, креслити, проект, план, малюнок») − вид діяльності,пов'язаний із проектуванням предметного середовища. Дизайн - це різновид художньопроектної діяльності, що поєднує принципи зручності, економічності та краси. Іновація −обов’язкова форма існування дизайну, це засіб для вирішення проблем. Створюючи красиві речі необхідно знати, що краса - вища форма доцільності, гармонії з навколишнім світом.

Розглядаючи різні визначення і авторські концепції терміну «дизайн», легко переконатися, що достатньо часто дизайн означає діяльність художників у промисловості,значно частіше − продукцією цієї діяльності (предмет або система речей), іноді – галузь організації діяльності, взяту як ціле. В деяких випадках дизайн трактується значно ширше і далеко виходить за межі позначення діяльності художника з вирішення завдань

промислового виробництва.

Не дивлячись на велику кількість визначень дизайну,що існують у сучасній літературній мові, практично всі автори посилаються, в першу чергу, на визначення, прийняте у 1964 році на міжнародному семінарі дизайнерів у Бельгії:

«Дизайн − це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають зовнішні якості виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв’язки, які перетворюють виріб на єдине ціле, як з погляду споживача, так і виробника» .

Це визначення показує, що дизайн є особливою творчою діяльністю, що відрізняється від традиційних.Сьогодні немає сенсу сперечатися щодо того, куди віднести дизайн: до мистецтва чи техніки. Усі нарешті дійшли висновку, що дизайн – це самостійний напрям проектно-творчої діяльності з притаманними йому атрибутами: історією, теорією, практикою.

З перших кроків становлення дизайну як професії він претендував на широку амплітуду об'єктів проектування. «Від софи до середовища міста», − окреслювали межу своєї професійної діяльності дизайнери на початку століття, «від голки до літака», − заявляли вони у 60-х рр. ХХ століття, «від ложки до міста» (девіз Міжнародного конгрессу дизайнерів у Мілані 1983 р.). Сьогодні важко уявити яку-небудь сферу людської

діяльності, в якій не працював би дизайнер. Виникнувши у професійному середовищі архітекторів і художників, дизайн у процесі розвитку не лише перетворився на самостійний вид проектно-художньої діяльності, але став активно впливати на художнє і архітектурне формоутворення, розширюючи професійну діяльність. Для нас сьогодні вже стали звичущими такі поняття, як: дизайн одягу і зачіски, графічний і ландшафтний

дизайн, фото- і фітодизайн. Число дизайнерських напрямів і спеціалізацій продовжує зростати.Спочатку класифікаційною ознакою, за якою проводився поділ дизайнерськоїдіяльності, були матеріали, з якими працював дизайнер. Кожен з цих матеріалів мавсвою специфіку, вимагав особливих знань в галузі конструювання і технології виробництва. У перших школах дизайну 20-х рр. ХХ століття − Баухаузі, ВХУТЕМАСі поділстудентів проходив за такими напрямками: столярна справа, гончарне ремесло, метало-обробка, ткацтво, графіка (поліграфія). Пізніше цей перелік спеціалізацій було розширено: з’явилися «Емалі», «Дизайн одягу», «Інтер’єри», і зовсім недавно – «Дизайнархітектурного середовища». Ці спеціалізації складають основні напрями діяльностісучасного дизайнера. За цими напрямками створюються творчі і професійні союзидизайнерів і визначають номінації виставок і конкурсів дизайнерів. Окрім індустріального

дизайну, це дизайн архітектурного середовища, дизайн одягу і аксесуарів, текстиль, графічний дизайн, арт-дизайн. Як окрема номінація розглядається дизайн-теорія і дизай-освіта.

У короткому курсі Томаса Хауффе «Дизайн», популярного німецького видавництва «Дюмонт», нараховано близько 30 видів дизайнерської діяльності, включаючи автомобільний, комп'ютерний, предметний, іміджевий, дизайн комунікацій, апаратури, продуктів харчування, фільму, дизайн звуку, альтернативний і навіть антидизайн.

Виділимо основні види сучасної проектної дизайнерської творчості.

Індустріальний (промисловий) дизайнскладає основну групу у галузі дизайнерської діяльності, звідси бере початок дизайн як «промислове мистецтво».Перше місце в діяльності індустріального дизайнера займають знаряддя праці і механізми. Сюди ж можна віднести продукцію станко- і машино-будування, засоби транспорту і зброю, тобто все те, що відноситься до виробів категорії «А». Вона є визначальною в економічному розвитку країни в цілому, тому тут зосереджуються основні наукові дослідження, експериментальні розробки, впровадження новітніх матеріалів і технологій. Це накладає особливу відповідальність на роботу дизайнера. Йому доводиться тут створювати принципово нові вироби відповідно до вимог виробництва, що

постійно змінюються. Економічність їх рішень, зручність і безпека експлуатації таких виробів, привабливий зовнішній вигляд − це не повний список питань, на які дизайнер повинен дати відповідь.

Поширену сьогодні галузь дизайнерскої діяльності складають предмети побуту − це товари масового споживання. Серед них посуд, побутові прилади, ауді- відеоапаратура, електроагрегати і механізми, меблі та інші речі, що оточують нас у побуті. Вони складають поширену галузь дизайнерської діяльності. Мінливість моди, а разом з нею - кон’юнктура ринку, постійне зростання вимог до рівня комфорту обумовлюють безпе-

рервну роботу дизайнера над формою таких виробів, над їх постійною модифікацією і адаптацією до умов, що постійно змінюються.

Улюбленим об’єктом творчості дизайнерів є меблі. Лише небагато з майстрів дизайну встояли перед спокусою створити власний стілець або крісло. Меблі є своєрідною квінтесенцією дизайну, де повною мірою проявляється цілий комплекс питань ергономіки, конструктивних рішень, технології виробництва, взаємозв’язку матеріалів і форми, впливу сучасної моди. За формами меблі можна вивчати історію дизайну від

«віденського стільця» М. Тонета ХІХ ст. до сучасної софи «Мерлін» Ханса Холяйна . Після індустріального дизайну важливе місце в системі художньо-проектної творчості займає динамічний і всепроникаючий графічний дизайн. Професія дизайнера-графіка по праву займає сьогодні одну з лідируючих позицій. Межі її діяльності постійно розширюються, зростає популярність професії у різних галузях культури і мистецтва. Професійний інтерес дизайнера-графіка звернений сьогодні не тільки до різноманітної поліграфічної продукції, але й нових жанрів і видів візуальних мистецтв.

Телебачення, відео-презентації, електронні ЗМІ: web-періодика, сайти, інформаційні web-порталы − лише неповний перелік професійних інтересів сучасного дизайнера-графіка, і ця сфера постійно розширюється.

Сьогодні нікого не здивуєш значущістю професії дизайнера-графіка в кіно: створення трейлерів до фільмів, розробка титрів. Відношення театру і графічного дизайну,що зводилися до проектування афіш і програм, сьогодні принципово міняються. Засоби дизайн-графіки користуються великою популярністю і в театральній сценографіці, а дизайнер став повноправним співавтором спектаклю. Новітні програмні технології, що

прийшли у графічний дизайн і техніка, відкрили справді новий світ мультимедіа і анімації. Проектування середовища громадських споруд, виставкових експозицій, торгових комплексів, різного виду шоу сьогодні теж не обходяться без дизайн-графіки.

Мова візуального мислення багато в чому змінила види мистецтва. Графічний дизайн «візуальний комунікатор» (одна з сучасних назв) реалізує при проектуванні безліч систем і об'єктів: знаків, візуальних комплексів, ідентифікацій (створення фірмових стилів), рекламних оголошень, плакатів, макетів журналів, упаковок, телевізійної і кінографіки, графіки машин, приладів тощо.

Завданням діяльності дизайнера-графіка за визначенням А. Хофмана, є «...наочне зображення повідомлень, подій, ідей і всякого роду цінностей». Трансформація графічного дизайну в дизайн візуальних комунікацій − проектування складних об’єктів систем нового типу − призвело до створення візуальних текстів, як основи спілкування. Візуальний текст − це будь-який об’єкт, що зорово сприймається і розуміється як деяка

знакова система (символ, зображення, етикетка, фірмовий стиль і багато що інше). Візуальна комунікація, подібно до будь-якої іншої, здійснюється за допомогою мови, в якій існує текст як одиничне повідомлення.

Завдання графічного дизайну − проектування візуальних комунікацій і проектування самої візуальної мови. Графічний дизайн розвивається паралельно з усіма напрямами у мистецтві, тому його мова відповідає їх художній мові.

Види графічного дизайну класифікуються відповідно до об’єктів проектування:

– промислова графіка − товарні і фірмові знаки, етикетки, упаковка тощо;

– рекламна графіка − різні рекламні повідомлення, плакати, каталоги, буклети

тощо;

– ідентифікація − логотип, шрифт, колірна гамма, фірмовий блок, документація

фірми, засоби транспорту, стилістика інтер'єрів тощо;

– засоби візуальної комунікації – візуальні знаки і символи, піктограми, вітрини,

виставки тощо;

– машинна (комп'ютерна) телевізійна, кіно і анімація, WЕВ -дизайн.

Це при тому, що машинна графіка, як інструмент, присутня в усіх видах графічного дизайну. Графічний дизайн − це особлива форма естетичного і творчого мислення .

У сучасній дизайнерській діяльності отримує поширення дизайн архітектурного середовища, який поділяють на дизайн інтер’єрів та дизайн зовнішнього архітектурного середовища.

Дизайн інтер'єрів включає інтер'єри і обладнання громадських приміщень, житлового середовища та інтер'єри виробничих будівель. Кожен з цих типів середовищ має особливості і визначає коло професійних завдань і проектних методів їх рішення. У процесі розвитку дизайн поступово став «виходити» на вулиці міста. Спочатку у вигляді автомобілів і кіосків, потім торговельних автоматів і телефонних кіосків, поки не змінив традиційні «малі архітектурні форми» і вивіски вуличними меблями та устаткуванням, системою візуальних комунікацій. Особливо активний розвиток дизайну міського середовища або, як його ще називають, «міський дизайн» отримав у середині 60-х рр. ХХ століття з появою в міських центрах висококомфортно облаштованого

пішохідного середовища.

Останнім часом разом з традиційними понятями «садово-паркове мистецтво» і «ландшафтна архітектура» частіше вживається поняття «ландшафтний дизайн», коли йдеться про невеликі куточки зелених насаджень, як правило, у високоурбанізованому середовищі пішохідних вулиць і міських центрів, а також «фітодизайн», як мистецтво складання зеленої композиції букета, мініатюрного саду або зеленого куточку в інтер'єрі .

Усе більший розвиток отримує дизайн одягу. Ще нещодавно, у 60-70-ті роки ХХ століття мода поділялася на унікальні роботи художника-модел’єра, виконані індивідуально, часто на замовлення; роботи модельєра-дизайнера - продукція швацької індустрії, що випускається серійно. Сьогодні є унікальні речі «від кутюр», і продукція «пред-а-порте», що серійно випускається, відносять до дизайну одягу. Частково це і данина моді на дизайн, але багато в чому це пояснюється тим, що індустрія моди базується на сучасних технологіях, матеріалах, стає демократичною і орієнтується на широкі верстви населення, стежачи за смаками своєї публіки і випереджаючи їх.

Дизайн у процесі розвитку не лише перетворився в самостійну проектно-художню культуру, але став впливати на формоутворення в архітектурі, скульптурі, декоративно -прикладному мистецтві. На стику цих видів проектно-художньої діяльності з’явилися авангардні течії. Їх результати в рівній мірі можна віднести як до авангардних форм декоративно-прикладного мистецтва, так і дизайну. У дизайні, таким чином, з’явився цілий

ряд творчих течій, спрямованих на синтез з художнім і архітектурним формоутворенням, під загальною назвою «арт-дизайн». Твори тут, як і в мистецтві часто носять одиничний характер, при цьому саме формоутворення в основі своїй базується на філософії дизайну: ергономічність виробів, орієнтація на сучасні матеріали і технології, вплив моди тощо.

Арт-дизайн можна розуміти як мистецтво проектування в самому широкому значенні цього слова. Це може бути проектування таких об’єктів, що не мають прямого функціонального призначення, але, будучи створеними за законами формоутворення, колористики і гармонії, ці об’єкти будуть відповідати високим вимогам, пропонованим до творів мистецтва, тому їх можуть демонструвати у виставкових залах. Об’єкти, що

здаються непотрібними, часом можуть набувати практичну значимість як скульптура, пам’ятник, архітектурна деталь або сувенір. Останнім часом проектування виставкових об’єктів дизайну завойовує дедалі більшу популярність. Тут, у першу чергу, здійснюються різноманітні експерименти з різними матеріалами, йде постійний пошук нових форм, конструкцій і взаємодій об’єкта і середовища.

Cьогодні сфера діяльності дизайнера охоплює такі напрями, як:

індустріальний (промисловий) дизайн, графічний дизайн, дизайн архітектурного середовища, ландшафтний та фітодизайн, дизайн одягу та прикрас, арт-дизайн.

Таким чином, розглянуті нами види дизайнерської діяльності беруть участь у формуванні цілісного естетичного середовища, а дизайн можна розглядати як масштабне явище культури, тому що цей вид творчої діяльності спрямований на забезпечення інтересів окремих користувачів, а в остаточному підсумку — на прояв турботи про зручність і красу всього суспільства.

 

4. Предмет та завдання дизайну. Основні поняття та категорії. Термінологія дизайну.

5.Мета та завдання дизайну. Методи та специфіка роботи дизайнера. Продукти творчості, їх споживчі якості.

Основні цілі та завдання дизайну.
Дизайн - це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових ви-робів, їх комплексів і систем, орієнтованого на досягнення якнайповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища в цілому можливостям і потребі людини, як утилітарним, так і естетичним.
Дизайн (англ.desіgn) - задум, намір, план, мета, намір, творчий задум, проект. креслення, розрахунок, конструкція; ескіз, малюнок, узор, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.
Дизайн - специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднав художньо-наочну творчість і науково-обгрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва.
Як засвідчує світовий досвід, дизайн цей потужний джерело забезпечення якості товарів та послуг, ефективний засіб суттєвого підвищення конкурентоспроможності промислової продукції, всього середовища життєдіяльності. Його застосування, при відносно незначних фінансових вкладеннях, здатне спричинити вагомий позитивний еф-фект на економіку держави, на розвиток матеріальної культури суспільства.
Система дизайну та ергономіки, що існувала в Україні до незалежності, була невід'ємною складовою ді-зайн - ергономічного забезпечення потреб промисловості та соціально-культурної сфери колишнього СРСР. У на-чалі 90-х років вона припинила своє існування, обсяги дизайнерських та ергономічних розробок у зв'язку зі спадом виробництва різко скоротилися.
ДИЗАЙН в моді, про нього написано багато і напишуть ще більше. Цілком зрозуміло, на очах одного покоління виникла і затвердилася нова професійна діяльність, яку потрібно якось осмислити. Спочатку писали про терміни, про те, що англійське "desіgn" - похідне від італійського "dіsegno", а значить не тільки креслення або малюнок, але і складні речі - навряд чи не всю область роботи художника, за винятком станкового мистецтва. Потім писали про предмети, зроби-ланних за участю ДИЗАЙНЕРІВ, про те, які це красиві і зручні речі. Потім про самих дизайнерів - що вони роблять, як виходить дизайнерське рішення і чим воно відрізняється від звичайного інженерного. Писали вже про мно-гом, але по окремості - виявилося, що всі ці окремі фрагменти знань зовсім не просто з'єднати в єдине ціле, для цього потрібні особливі засоби.
ДИЗАЙН - явище імпортне, тому природним є переконання, що вже про західні дизайн відомо все, і потрібно тільки добре довідатися, що про нього написано. Але це виявилося набагато складніше, ніж припускали автори перших ста-тей про західному дизайні. Хоча західна література по Дизайну налічує більше півстоліття розвитку, про єдину точці зору в ній не може бути й мови. Справа в тому, що досить часто "ДИЗАЙН" означає власне діяльність художників у промисловості, значно частіше - продукт цієї діяльності (річ або система речей), а іноді - область організації діяльності, узяту як ціле. У деяких випадках "ДИЗАЙН" трактується гранично розширено і далеко виходить за рамки позначення діяльності художника з вирішення завдань промислового виробництва.
При безлічі окремих ухвал Дизайну, вироблених в західній літературі, найбільшою чіткістю від-Ліча визначення, прийняте в 1964 році міжнародним семінаром за дизайнерським утворенню в Брюгге:
"ДИЗАЙН" - це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємо-мосвязі, які перетворюють виріб у єдине ціле як з точки зору споживача, так і з точки зору виго-ставника "
Цим визначенням затверджується наявність особливої ​​творчої діяльності, що відрізняється від традиційних і більш-менш вивчених: мистецтва, інженерії, науки. Питання про цілі діяльності позбавлений змісту. Цілі, причому різні, можуть ставити люди, які здійснюють цю діяльність, тому у формулюванні семінару зазначений фак-тично продукт Дизайну - формальні якості промислових виробів в досить розширювальної трактуванні "фор-мального". Описувану таким способом (це зовсім не виходить, що опис вірно) діяльність здійснює ДІ-ЗАЙНЕР або конструктор художника. Цікаво, що це визначення прийняте не просто Практиками дизайнерів, а ме-тодістамі, педагогами, які повинні знати про Дизайні більше інших, але зіставити це визначення з дійсними-ної практикою Дизайну не так-ті просто. Нескладно переконатися, що вважати продуктом Дизайну тільки речі, промисло-ні вироби немає достатніх основ. Різноманітність продуктів, приписуваних Дизайну, коливається в залежності від конкретного джерела інформації. Більшість ДИЗАЙНЕРІВ відносять до Дизайну не тільки промислові і загально-недержавні інтер'єри (які ніяк не віднесеш до промислових виробів), але і виставкову експозицію, промисло-ленну графіку і навіть нові системи організації виробництва, обслуговування, реклами. Більш того, цілий ряд ДІ-ЗАЙНЕРОВ і ДИЗАЙНЕРСЬКИХ організацій взагалі не виконує проектів промислових виробів, але це не може бути прийняте як підстава відмовити їм у праві представляти в системі поділу праці нову професію.
Спроба виділити якийсь сумарний продукт Дизайну наштовхується на значних труднощів.
Спеціальні національні та міжнародні виставки Дизайну - це уже відібрані згідно не завжди ясно Вира-женной установці різні речі.
ДИЗАЙН багато в чому залишається явищем легендарним, і легенди представляють для нас істотний інтерес. Вже саме твердження, що ДІ-зайн починається з робіт Морриса, або з діяльності німецького Веркбунда, або з роботи американських художни-ків у період великої кризи в 1929 році, має на увазі зовсім певне уявлення про те специфічний "Дизайн", історія якого будується на "фактичному матеріалі". Хоча приватних історій-визначень Дизайну можна со-поставити не менше десятка, ми зупинимося лише на трьох найбільш популярних описах народження Дизайну, тим бо-леї, що інші є проміжними цим основного.
У першому випадку (при розширювальної трактуванні Дизайну) стверджується, що ДИЗАЙН - явище, що має длитель-ную історію, вимірювану тисячоріччями, а "сучасний ДИЗАЙН" - це не більше ніж кількісний стрибок. Він виражається в різкому збільшенні кількості речей, у створенні яких бере участь художник, і відповідно в самовизначенні Дизайну як самостійної діяльності за рахунок його виділення з мистецтва й інженерії. Сутність діяльності ДИЗАЙНЕРА при цьому істотно не змінюється.
За останні два десятиліття практика Дизайну надзвичайно ускладнилася, і провести межу між ДИЗАЙНОМ та іншими областями професійної діяльності художника поза мистецтвом в його станковому варіанті стає все складніше. Проектування принципове нових промислових виробів; косметичні зміни в зовнішньому вигляді промислової продукції без серйозної зміни її технічних характеристик; створення фірмового стилю, що ох-вативает всі сфери діяльності сучасної корпорації; рішення експозицій - все це сьогодні називається дизай-НОМ і виконується професійними дизайнерами. Проект організації навчання по телебаченню, проект ком-комплексного процесу переробки м'ясних продуктів, програма урбанізації для країн, що розвиваються, Африки, нарешті, художня обробка кандидатів на виборах - все це в наші дні на Заході називається ДИЗАЙНОМ або нон-дизайном і виконується професійними дизайнерами . Фактично, зараз неможливо знайти область соці-альної практики розвитих капіталістичних країн, в якій не брали б достатньо діяльну участь професійних проектувальники художників, ДИЗАЙНЕРИ.
Об'єкти і види дизайну. Метод і сучасні принципи.
У сучасному світі існує дуже багато видів дизайну. Назвемо основні області, які в свою чергу можна розбити на багато-багато видів.
Області Дизайну:
Промисловий - дизайн промислових товарів, конвейєрно-потоковий масовий дизайн. Проектування 3-х заходів-них об'єктів. Основна область дизайну, де найбільше повно застосовуються професійні навички та досвід дизай-нера, де від дизайнера потрібно вся його майстерність і навіть більше. Це:
1. Послуги технологічних дизайнерів, які проектують естетично зроблені структури тканин, рельєфи пли-ток, фактури покрить, текстура пластиків.
2. Послуги дизайну, що декорує, коли проектуються художні тканини, портьєри, скатертини, килими для про-промислово виготовлення.
3. Послуги інженерного дизайну, що здійснює всебічне удосконалення інструментів, приладів, стан-ков, машин.
4. Послуги класичного дизайну (або художнього конструювання) об'єктів суспільного побуту і побутової праці.
5. Послуги нон - дизайну, що організує процеси виробництва, обслуговування, збуту, навчання.
Промисловий дизайн - це практика аналізу, створення та розробки продукції для масового виробництва. Ціль промислового дизайну - створити форми, успіх яких гарантований до того, як були зроблені великі капітало-вкладення, щоб така продукція вироблялася за ціною, що дозволяє її добре продавати і отримувати розумні при-чи.
Стайлинг "дизайн" - художня адаптація вже готової форми (екстер'єр інтер'єру) або поліпшення технічної частини об'єкта. У Росії розвивається досить винахідливо :) Средовой дизайн - дизайн архітектурного середовища (екс-тер'єр інтер'єру), послуги дизайнерів, що проектують художні свята, виставки і тд.
Графічний дизайн - проектування знаків символів, логотипів, послуги дизайнерів, що проектують полі-графічну продукцію і тд. Послуги стайлинг і арт-дизайну, які приділяють основну увагу виразності корисних предметів. Сплав форми і змісту, реалізації й унікального вираження даних.
Публіш-арт - так званий народний (міський) дизайн. Процвітає на заході.
Нон-дизайн - організує процеси виробництва, обслуговування, збуту, навчання.
Web-дизайн - проектування інтерактивних web проектів.
Сайнс-дизайн - науковий дизайн.
Фіто-дизайн - дизайн із застосуванням, в основному, природних елементів, квітів і рослин.
Рекламний дизайн - більш швидке комерційне ремесло, засноване більше на досягненні прибутку, ніж на іскусст-ве. Футуро-дизайн - історичний дизайн і прогностичний дизайн майбутнього.
Кустарний дизайн - більш швидке ремесло, засноване більше на особистому досвіді й смаку, ніж на освіту.
Кітч - примітивний, тупий (кухонний) "дизайн", в даний час визначення носить відтінок зневаги і знехтувавши-ня. Цей стиль широко використовується в сучасній рекламі, орієнтованої на широкого (народного) споживача. Слово з'явилося в 1860-1870-ті роки в Німеччині (Мюнхені) і означало переробку старих меблів, відновлення з відтінком обману: продавати старе як нове. Інша ймовірна складового значення - англійське слово sketch ("набро-сік").
Один зі словників докладно пояснює це джерело: "Коли англо-американські покупці не хотіли дорого платити за картину, вони вимагали начерк sketch" [1]. Деякі значення, які існують ще на етапі формування терміну і відбиті в німецьких етимологічних словниках [1, 2], залишаються в ньому донині: комерційне побутування (використання при описі кітчу слів "продаж", "розпродаж", "збут"); негативна оцінка (часте згадування слів сміття, бруд, а також звуконаслідування, в якому "шиплячий звук символізує перебільшене неприйняття" [2]); підробка під що-небудь цінне і новомодне.
Арт-дизайн - дизайн штучний, концептуальний, елітний.
Психо-дизайн-це наука адаптації інтер'єрів, архітектурних і ландшафтних форм під конкретну людину, його психологічні особливості та потреби. Інтер'єр здатний стимулювати й руйнувати, набудовувати на успіх, по-кою або активність, знімати або збільшувати внутрішні проблеми людини, сім'ї, колективу; активізувати твор-ний процес, впливати на продажу. Створити індивідуальну модель дизайну "під людину" можна тільки на основі об'єктивної, науково обгрунтованої інформації і методики, що з'єднує принципи дизайну і психології.
Дизайн середовища - дизайн архітектурного середовища. Послуги дизайнерів, які проектують художні свята, ходи, обряди, виставки. Послуги програмного дизайну, що організує масштабні об'єкти з обліком практичних і художніх завдань.
Ландшафтний дизайн-дизайн навколишнього середовища, зелених насаджень, компоновка створеного людиною з естест-венном
Виділимо основні поняття в дизайні:
1. Практика і теорія дизайну
2. Предмет дизайну
3. Об'єкти дизайну
4. Основний метод дизайну
5. Основні категорії дизайну
Практика і теорія дизайну
Практика дизайну - художнє конструювання. Теорія дизайну - технічна естетика.
Предмет дизайну
Предметом дизайнерської діяльності (тим, на що вона спрямована) є створення гармонійної, содержатель-ної і виразної форми об'єкту, в якому відбиває цілісне значення його споживчої цінності.
Об'єкти дизайну
Об'єктом дизайну може стати практично новий технічний промисловий виріб (комплект, ансамбль, комплекс, системи) в будь-якій сфері життєдіяльності людей, де культурно обумовлене людське спілкування.
Основний метод дизайну
Воно базується на результатах аналізу утилітарних і естетичних запитів і переваг певних груп споживачів, з урахуванням ситуації і середовища використання і сприйняття об'єкта, а також аналізу функції об'єкту (як засоби наочного забезпечення відповідних потреб), конструкційних і оздоблювальних матеріалів та технології виготовлення виробів, обумовленої можливостями конкретного підприємства.
Основні категорії дизайну
Образ - ідеальне уявлення про об'єкт, художньо-образна модель, створена уявою дизайнера.
Функція - робота, що повинна виконувати виріб, а також значеннєво, знакова і ціннісна ролі речі.
Морфологія - будівля, структура форми виробу, організована відповідно до його функцією, матеріалом і спосо-бом виготовлення, що втілюють задум дизайнера.
Технологічна форма - морфологія, втілена в способі промислового виробництва речі-об'єкту проектування-вання дизайну в результаті художнього осмислення технології.
Естетична цінність - особливе значення об'єкту, що виявляється людиною в ситуації естетичного сприйняття, емоційного, плотського переживання і оцінки ступеня відповідності об'єкту естетичному ідеалу суб'єкта.
Як визначити продукт дизайну, якщо не вдаватися до спроб вивести його за аналогією з наукою, мистецтвом чи ін-женеріей? Складність полягає в тому, що в ролі продуктів дизайну виступають гранично різні об'єкти: машини, верстати, різні технічні пристрої, товари широкого вжитку, упакування, промислові інтер'єри і вистав-вильно експозиції, нарешті, особливі види послуг, включаючи стайлінг кандидата на вибори. Ця складність ставила і ставить у безвихідь західних дослідників дизайну, які дотепер не змогли вийти з безпосереднього предметного плану розгляду емпірії дизайнерської практики.
Отже, з одного боку, в ролі продукту дизайну виступає і аналізується вся річ, але ж вся річ є-ється продуктом сумарної виробничої діяльності і як така оцінюється і реалізується на ринку.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...