Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тканина, шкіра, кістка



 

11.10.40. Тканини, що зберігаються в музеях, виготовлені, зазвичай, з натуральних матеріалів – прядива з волокон тваринного чи рослинного походження (шовк, вовна, бавовна, льон), а також із синтетичних матеріалів (сучасні тканини).

Головними причинами руйнування і старіння текстильних виробів є: вплив яскравого світла, сонячних променів, ненормованого температурно-вологісного режиму, плісневих грибів, комах, пилу і газових забруднювачів повітря на волокна і деякі фарбники.

11.10.41. Тканини зберігають окремо за видами (шовк, вовна, бавовна тощо) у глухих шафах, гардеробах, комодах, скринях, ящиках, за винятком комплексів, що складаються з різних видів тканин, зберігати які доцільно в одній шафі.

Висувні ящики-лотки в шафах треба мати різних розмірів – для великих і дрібних предметів.

Рекомендована висота лотка – 15 – 20 см, але вона може бути більшою, коли цього вимагають розміри предмета, що зберігається в лотку.

Забороняється оббивати сукном вітрини, скрині, шафи і ящики, у яких зберігаються тканини.

Зберігання тканини повинно здійснюватися таким чином, щоб не було згинів, тому що в місцях згинів тканина січеться, особливо шовкова. Кожну тканину перекладають мікалентним папером або чистою бавовняною тканиною.

11.10.42. Костюми зберігаються в шафах на плічках, форма яких повинна відповідати краю одягу і мати м’які накладки. Якщо костюми висять не в шафах, то їх укладають у бавовняний або паперовий чохол з метою захисту від пилу і комах-шкідників.

11.10.43. Одяг з перлами і коштовним камінням зберігають у чохлах, щоб запобігати обсипанню прикрас.

11.10.44. Головні убори зберігаються на дерев’яних, картонних або зроблених з оргскла болванках, а якщо їх немає, кожний убір заповнюється мікалентним папером, щоб не втратилась його форма. Головні убори доцільно зберігати у шафах в індивідуальних для кожного предмета фанерних або картонних футлярах.

11.10.45. Шпалери і килими зберігаються накрученими на вал лицьовим боком усередину.

Діаметр валу – не менше ніж 10 см. Вал повинен мати по торцях кружала для його опору при зберіганні в лежачому положенні. Діаметр кружал повинен на 5 см перевищувати діаметр накопиченого на вал килима або шпалери.

При розміщенні валів з килимами на кронштейнах вали робляться без кружал, при цьому довжиною на 20 см більшою ніж ширина килима.

Вал з накрученими на нього килимами або шпалерами ретельно обгортається цупким папером або бавовняною тканиною і обв’язується широкою стрічкою тканини. При накручуванні шпалер і килимів на вал необхідно запобігати утворенню складок.

З метою запобігти пошкодженню килимів комахами-шкідниками, їх перед накручуванням на вал обгортаються папером, просоченим сумішшю гасу зі скипидаром у співвідношенні 1 : 2. Прокладання паперу здійснюється після того, як він просох. Зверху останнього килима на вал накручується паперовий чи бавовняний чохол або обгортка, оброблена аналогічною сумішшю. За неможливості зберігати килими і шпалери на валах їх необхідно час від часу перекладати, переміщуючи складки зламів.



11.10.46. Прапори слід зберігати нагорнутими на держак і затягнутими в чохли. Винятком є прапори, зображення і написи на яких виконані фарбами. Такі прапори повинні зберігатися на горизонтальних полицях у розгорнутому положенні.

11.10.47. Предмети із золотим, срібним, перловим та іншим рельєфним шитвом і з хутряними прикрасами рекомендується зберігати окремо, перекладаючи кожний предмет папером і розміщуючи між предметами прокладку з байки або кілька шарів мікалентного паперу.

Обгортання папером запобігає потемнінню срібних прикрас і шитва. За неможливості зберігати великорозмірні шиті предмети в горизонтальному положенні їх можна накрутити на вали діаметром не менше ніж 20 см. Накручування їх здійснюється лицьовим боком догори з прокладкою – мікалентним папером.

11.10.48. Необхідно систематично провітрювати, чистити і протирати шафи, скрині і ящики, де зберігаються тканини.

11.10.49. Знепилення тканини здійснюється таким чином:

• килими, гобелени, шпалери, одяг із грубого сукна очищають пилососами, що мають щітки з довгим ворсом, або м’якими щітками для одягу

• головні убори без прикрас – м’якими щітками для одягу

• зразки тканин та віяла – за допомогою легкого струшування у розгорнутому вигляді

• тканини, прикрашені золотим шитвом, перлами і камінням, чистяться м’яким флейцем з одночасним використанням пилососа на відстані 3 – 5 см від поверхні ділянки, що знепилюється

• ветхі та археологічні тканини для очищення розкладають у розгорнутому вигляді на горизонтальній площині. Зверху на тканини накладається плоска рамка (розмір якої не менше ніж на 10 – 15 см перевищує розмір тканини), обтягнута марлею таким чином, щоб марля безпосередньо прилягла до поверхні знепиленої тканини. Після цього проводиться обробка пилососом (щіткою з довгим м’яким ворсом, без натиску)

• хутряні речі очищаються від пилу м’якими сорговими віниками.

11.10.50. Нові надходження побутових тканин (крім ветхих предметів) після перевірки на стійкість фарбників можна очистити згідно з дозволеною методикою. Цю роботу виконують спеціально навчені зберігачі або реставратори.

11.10.51. Вироби із шкіри зберігають у шафах. Збереження шкіряних виробів у шафах, виготовлених з деревинно-стружкових плит, не допускається. Шафи повинні забезпечувати захист предметів від пилу і проникнення комах. Необхідно проглядати і провітрювати шафи не менше ніж 2 – 3 рази у рік.

Одяг із шкіри зберігають на вішалках з підкладками на кутах з ватяних подушечок.

Головні убори зі шкіри зберігають в окремих коробках. Для запобігання деформації головні убори необхідно надівати на болванки, що відповідають формі убору.

Взуття зберігається таким чином, щоб форма не змінювалася (на дерев’яних колодках або набитим м’яким папером).

Плоскі предмети перекладаються аркушами фільтрувального паперу, обробленого тимолом.

Шкіряне спорядження: упряж, сідла, чепраки тощо розміщують у шафах на дерев’яних круглих кронштейнах.

Вироби із шкіри знепилюють м’якими фланелевими або оксамитовими ганчірками.

Світлі шкіряні і замшеві предмети знепилюють за допомогою струшування.

11.10.52. Предмети з кістки зберігають у пилонепроникних шафах. При світлі кістка жовтіє, тому рекомендується зберігати її в затемнених приміщеннях.

Щоб запобігти механічним поломкам (сколи, тріщини, викришування фрагментів ажурного різьблення тощо), рекомендується кожний виріб із кістки зберігати окремо.

Предмети з кістки поганої збереженості та інкрустовані слід зберігати в картонних коробках.

Особливу увагу слід звернути на зберігання мініатюр із слонової кістки, які розписані аквареллю. Найкраще їх тримати в оправі під склом, а в разі відсутності такої – в окантовці під склом, що дасть змогу уникнути їх короблення і вилиняння фарб під впливом прямого денного світла. Предмети з кістки знепилюють за допомогою довгого ворсового флейца. Їх не можна протирати вологою ганчіркою або промивати. Видалення пилу з мініатюр може здійснюватися тільки реставратором.

 

Дерево

 

11.10.53. Скульптура з дерева, скриньки великого розміру, прядки і подібні предмети зберігаються на стелажах або на полицях, які вкриті лінолеумом або пластиком.

Дерев’яне різьблення, фрагменти будинкового декору, царські ворота та інші великі предмети краще зберігати розвішаними на стендах з підпором на спеціальні підставки.

Предмети невеликого розміру: начиння, посуд, іграшки тощо зберігаються у засклених шафах.

Карети зберігаються на колодках.

Меблі зберігаються на 3-ярусних стелажах (на 1–му ярусі – великі, громіздкі й тяжкі предмети).

Рами картин зберігаються в стелажах з роздільниками (тип стелажу, що вживається для зберігання олійного і темперного живопису).

11.10.54. Неприпустимо пересувати меблі, особливо тяжкі, безпосередньо на підлозі, щоб запобігти ламанню ніжок і перекошуванню каркаса. Не слід також переносити меблі, піднімаючи за окремі ламкі частини (спинки, підлокітники тощо).

Ніжки меблів, що не мають роликів, підклеюються байкою.

Інкрустовані і набірні предмети, прикрашені дорогоцінними породами дерева, кісткою, перламутром, металом тощо, слід особливо ретельно охороняти від різких поштовхів при їх переміщенні.

Частини предметів, які відпали необхідно загорнути і покласти записку з указівкою, до якого предмета і якої його частини вони належать, і прив’язати суровою ниткою до предмета.

11.10.55. Для захисту від пилу і світла меблі слід зберігати в чохлах. Забруднені чохли треба регулярно замінювати чистими. Меблі, що перебувають в експозиції, розчохляють тільки на період відкриття залів для відвідувачів.

11.10.56. У приміщеннях з підвищеною вологістю зберігання меблів під чохлами не дозволяється, тому що тканина, убираючи в себе атмосферну вологу, може сприяти додатковому зволоженню і деформації дерева.

Видалення пилу з дерев’яних предметів, зокрема, полірованих, з різьбленням, позолотою, поліхромним розписом, здійснюється тільки м’якими флейцами, обгорнутими марлею, при одночасному використанні пилососа. Наконечник пилососа повинен мати м’яку насадку, яка не торкається поверхні предмета. Усунення пилу ганчірками, подушечками із замші не допускається. Ветху і пошкоджену оббивку меблів чистити пилососом не слід.

Видалення пилу з оббивки здійснюється пилососом з насадкою у вигляді щітки з м’яким ворсом, яка повинна торкатися меблів легко, без натискування.

В місцях зберігання предметів з дерева не допускається провітрювання протягом.

Порцеляна, кераміка, скло, вапняк, мармур, гіпс

 

11.10.57. Невеликі за розміром предмети з порцеляни, кераміки, скла, вапняку, гіпсу, мармуру та інших подібних матеріалів (зокрема скульптура) зберігаються на полицях у засклених шафах. Необхідно стежити за розміщенням предметів з урахуванням їх тиску на полицю.

Полиці для розміщення дрібних предметів найкраще робити дерев’яними, дозволяється покривати їх лінолеумом.

При розміщенні предметів більш високі слід ставити до задньої стінки полиці, а невисокі – спереду, так, щоб вони не торкались один одного.

11.10.58. Зберігати порцелянові, фаянсові і керамічні тарілки найкраще у вертикальному положенні в спеціальних дерев’яних “гребінках”.

Можна ставити декілька плоских предметів один на одного, перекладаючи їх цигарковим папером, складеним у декілька шарів, а також байкою або фланеллю, щоб запобігти пошкодженню поливи або розпису. Більш важкі предмети повинні зберігатися внизу.

При зберіганні порцелянових і фаянсових тарілок купками – кількість їх у кожній купці має бути не більше ніж шість. При великій вазі тарілок кількість їх у купі має зменшуватись.

Забороняється розміщувати серед предметів кераміки і скла будь-які інші предмети.

Керамічні, а також скляні предмети зберігають окремо, не змішуючи їх з іншими видами матеріалів.

При розміщенні предметів слід групувати їх за певними ознаками (виробник, країна, епоха тощо).

Великі предмети з неглазурованої порцеляни (бісквіту) і кераміки повинні зберігатися під ковпаками або під чохлами з цупкої тканини на стелажах або підставках.

11.10.59. Миття порцеляни, фаянсу здійснюється тільки м’яким пензлем у теплій воді з додаванням спирту.

Так миються тільки предмети без тріщин і з непошкодженою поливою. Пористу кераміку треба особливо ретельно захищати від пилу і вологи. Вироби із скла не рекомендується мити водою їх необхідно двічі на рік протирати спиртом-ректифікатом. Працювати з такими предметами рекомендується в рукавичках із тканини.

11.10.60. Скульптура великого і середнього розміру зберігається на подіумах, підставках, стелажах.

Стелажі і подіуми, на яких розміщується велика скульптура, доцільно вкрити пластиком, що полегшує переміщення предметів і прибирання обладнання.

Скульптуру великого розміру забороняється розміщувати на горищі, на підлозі або в проходах. Її розміщення у фондосховищах повинно бути стабільним. У першу чергу це стосується творів із гіпсу (особливо великогабаритних та збірних), мармуру, каменю, з малою стійкістю, великою кількістю дрібних ламких деталей, а також дуже пошкоджених або таких, що зазнали реставраційних робіт. Скульптуру з гіпсу слід берегти від вологи. Для її зберігання придатні найсухіші приміщення.

11.10.61. Скульптура середнього і великого розміру з гіпсу, вапняку, мармуру тощо зберігається під чохлами. Чохли роблять з мікалентного паперу або цупкої тканини. Чохли з тканини треба регулярно прати, а паперові замінювати новими.

Скульптуру переносять з великою обережністю, чистими руками, тримаючись за її конструктивно стійкі частини і не допускаючи різких рухів і ударів, щоб запобігати пошкодженню.

Невелику скульптуру рекомендується переносити, користуючись чистими білими рукавичками з тканини.

При пересуванні великої скульптури користуються спеціальними візками або носилками з м’якими прокладками.

Скульптуру необхідно регулярно очищати від пилу м’якими флейцами.

Вироби з твердих порід каменю (мармур, граніт, базальт, кварцити) без металевих елементів із задовільним станом збереженості, дозволяється профілактично промивати один раз на рік.

Промивання (видалення забруднень) скульптури здійснюються теплою водою лише дитячим милом або поверхнево-активною речовиною ОП-7, розведеною в дистильованій або кип’яченій воді.

Промивання здійснюється збитою мильною піною, яка наноситься поступово зверху донизу щетинними пензлями із загорнутими металевими частинами, з одночасним змилюванням на поверхні.

Скульптуру забороняється надмірно зволожувати. Із заглиблень бруд видаляють ватним тампоном на дерев’яній паличці.

Після промивання скульптуру бажано зневоднити етиловим спиртом, протерши її пензлем або тампоном. Очищення мармурової скульптури, скульптури з твердих порід із пошкодженою поверхнею, а також скульптури з м’яких порід (вапняк, м’який пісковик, черепашник, алебастр, ангідрид, гіпс) повинно проводитись лише висококваліфікованими реставраторами.

11.10.62. Здійснювати побілку або фарбування гіпсової скульптури олійною або іншою фарбою забороняється.

 

Метал

 

11.10.63. Музейні предмети з кольорових і чорних металів зберігаються окремо від предметів з дорогоцінних (напівдорогоцінних) металів.

11.10.64. При збереженні колекції в одному приміщенні предмети з благородних металів і зброя мають зберігатися в спеціальних металевих шафах або сейфах, обладнаних охоронною сигналізацією.

11.10.65. Обладнання має відповідати характеру і розмірам предметів.

Вогнепальна і холодна зброя зберігається в приміщеннях, обладнаних охоронною і протипожежною сигналізацією. Двері повинні бути металевими або обкутими металом, із замками з шифром, вікна обладнані ґратами і мати віконниці, що закриваються зсередини.

Довгоствольна вогнепальна зброя має зберігатися у вертикальному положенні в шафах, обладнаних рейками у вигляді гребінки або із спеціальними пружними затискачами, обтягнутими гумою.

У шафах мають бути двері із замками.

Пістолети слід зберігати в таких самих шафах, або у шафах з висувними полицями.

Холодна клинкова зброя зберігається у шафах з горизонтальними стелажами всередині або вертикально підвішеною.

Казеннозарядна нарізна зброя, виготовлена після 1870 р., зберігається або в окремому приміщенні, обладнаному як сейф, або в сейфах. Вона має бути просвердлена збоку в казеннику. Діаметр свердла – 5 мм. Отвір не повинен зачіпати клеймо. У пістолетах і револьверах отвір просвердлюється знизу в стволі. Свердління проводиться під накладками стволів або кожухів.

Списи, алебарди, рушниці, гвинтівки тощо можуть зберігатися в спеціальних пірамідах, що встановлюються в шафах, або, якщо розміри предметів не дозволяють розміщення в шафах, то у відкритому вигляді.

Великогабаритні предмети (обладунки, кулемети, гармати тощо) установлюються на підставках.

11.10.66. Нумізматика (монети, медалі, ордени, жетони, значки тощо) зберігаються у шафах, обладнаних плоскими висувними ящиками-лотками. Рекомендована висота ящика 3–5 см. У ящики встановлюються рядами жерстяні, картонні, пластмасові коробки висотою 1,5–2 см (без кришок), ширина і глибина яких не перевищує на 1 см розмір предметів.

Перед уміщенням предмета в коробочку на її дно повинна бути покладена картка з креслярського або рисувального паперу з даними про предмет.

На кожний лоток кладеться етикетка із зазначенням загальної кількості монет і окремо – по металах.

Допускається зберігання плоских предметів нумізматики в спеціальних конвертах, зроблених з міцного паперу. Конверти встановлюються вертикально у відповідні їх розмірам ящики або коробки, що закриваються кришками. Дані про предмет наносяться на лицьовий бік конверта.

11.10.67. Годинники, канделябри, настільні прикраси тощо при зберіганні поза шафами повинні розміщуватися під ковпаками.

11.10.68. Забороняється зберігати предмети із свинцю в шафах із дуба, хвойних порід дерева, деревинно-стружкових плит або пластмаси.

Найцінніші предмети зі свинцю доцільно зберігати в скляних посудинах з кришками, що щільно закриваються.

Шафи для зберігання предметів з кольорових і чорних металів повинні виготовлятися з листяних порід дерева (найліпше з берези).

11.10.69. Вітрини і шафи, призначені для зберігання й експонування срібла, не можна фарбувати емульсійними фарбами, що містять казеїн.

Фарбування здійснюється олійними фарбами на основі титанового або свинцевого білила.

Неприпустимий контакт предметів із срібла з картоном, папером і текстильними матеріалами, що мають у своєму складі сірку.

Шафи, вітрини і полиці для зберігання срібла доцільно декорувати натуральним шовком, заздалегідь просоченим насиченим 10 процентним розчином оцтовокислого свинцю (тканина просушується і прасується гарячою праскою).

При роботі з металевими предметами рекомендується користуватися рукавичками, зроблених з ниток.

Металеві предмети, що зберігаються на відкритих полицях, з метою захисту від пилу необхідно покривати тканиною типу маркізету, туалі або мікалентним папером.

Видаляти пил з поверхні металевих предметів дозволяється лише сухим способом (пензлем, пилососом).

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...