Главная Обратная связь

Дисциплины:






Чергування голосних звуків і фонем



 

1. Звукова реалізація варіантів тих самих фонем і чергування різних фонем.

2. Словотворча і формотворча функції чергування фонем.

3. Морфонологія та її завдання.

4. Різні звукові вияви тих самих голосних фонем.

5. Чергування [у] – [ў] та [і] – [ĭ]

6. Найдавніші чергування голосних фонем: /о/ - /а/, /е/ - /і/, /е/ - /о/, /і/ - /а/, /і/ - /и/, /а/ - /у/, /и/ з нулем фонеми, /и/ - /ой/, /и/ – /й/, /у/ - /ув/ - /ов/, /а/ - им/ - /м/, /а/ - /ин/ - /н/, /а/ - /ен/.

7. Чергування /о/, /е/з /і/.

8. Чергування /о/, /е/з фонемним нулем.

9. Чергування /е/ - /о/після шиплячих та /й/.

10. Чергування /о/, /е/ - /и/після /р/, /л/.

 

ЛІТЕРАТУРА: 1, с. 130 – 147; 150 – 158; 4; 5, с. 261 – 284; 6, с. 63 – 78; 12; 22, с. 57– 68; 24, с.43 – 61.

 

У формах того самого слова або в спільнокореневих словах можуть чергуватися звукові вияви тієї самої фонеми (нап[и]саний пе]сати, кі[г]оть – кі[х]ті) або ж різних фонем (к[і]нь – к[о]ня, пла[т]ити – пла[ч). Першу зміну називають чергуванням звуків, другу – чергуванням фонем. Через те, що причини чергувань звукових виявів тієї самої фонеми зумовлені живими звуковими процесами (місце наголосу, вплив інших звуків, місце в слові), їх називають сучасними. Чергування ж фонем спричинені давніми звуковими процесами (палаталізація приголосних під впливом голосних переднього ряду та звука й, занепад зредукованих, деназалізація носових голосних та ін.), тому їх вважають історичними.

Чергування фонем виконують формотворчу і словотворчу функції, тобто воно служить додатковим засобом творення нових форм слів (вела – вів, рука – руці) або нових слів (село – сільський, довгий - довжина). Наука, що вивчає фонемні зміни, що відбуваються внаслідок словозміни або словотвору, називається морфонологією. Крім того, морфонологія вивчає фонемний склад значущих частин слова та сполучуваність фонем у межах морфем. Вона займає проміжне місце між фонологією і словотвором, морфемікою та морфологією.

Найтиповіші чергування звукових виявів тієї самої фонеми в сучасній українській літературній мові такі:

[е] – [еи ]: запл[е]тений – запл[еи]ту, в[е]село – в[еи]селий, д[е]рево – д[еи]рев’яний;

[и] – [ие ]: т[и]хий – т[ие]хенький, м[и]ша – м[ие]шеня, в[и]писати – в[ие]писувати;

[о ] – [оу]: к[о]го – к[оу]му, ч[о]го – ч[оу]му, й[о]го – й[оу]му, г[о]луб -- гу]лубка;

[у] – [ў]: [у]перед – [ў]перед, [у]читель – [ў]читель, [у]становити – [ў]становити;

[і] – [ĭ]: ітися – [ĭ]тися, [і]мовірнісний – [ĭ]мовірнісний, [і]мення – [ĭ]мення.

З урахуванням часу появи в мові історичні чергування голосних фонем можна поділити на дві групи; найдавніші зміни, що їх українська мова успадкувала від праслов’янської мови, яка проіснувала до VI ст. н.е., або з протоукраїнського періоду (до Х ст. н.е.), і новіші, які виникли на власне українському мовному ґрунті ( з ХІ ст. н.е.).



До найдавнішихчергувань голосних фонем належать:

/о/ - /а/: ломити – ламати – злам; кроїти – краяти – край, допомогти – допомагати;

/е/ – /і/: летіти - літати – літак, плести – заплітати, текти – витікати, пекти – запікати;

/е/ – о/: брести – бродити, дзвеніти – дзвонити, принести – приносити, себе – собі;

/і/ – /а/: перелізти – перелазити – перелаз, сідати – садити; загрібати – граблі;

/і/ – /и/: вішати – висіти, вінок – вити, діти – дитина, сідати – сидіти;

/а/ - /у/: в’язати – вузол, грязь – грузнути, витрясти – витрушувати;

и/ з нулем фонеми:відмикати – відімкнути, засипати – спати,обирати – обрати;

/и/ – /ой/: звити – сувої, гнити – гноїти, пити – поїти, спочити – заспокоїти;

/и/ – /й/: випити – випйеш, побити – побйуть;

/у/ - /ув/ - /ов/:кутикувати– коваль,підкова,клюєзаклювати закльований;

/а/ - /м/, /а/ – / им/ - /м/ -взяти візьму,вижативижимативижму;

/а/ - /ин/ - /н/:початокпочинатипочну,жатипожинатижнуть,жнець;

/а/ - /ен/: вим’я – вимені, ім’я– імені, плем’я– племені, тім’я – тімені.

Найпоширеніші новішічергування голосних фонем в сучасній українській літературній мові такі:

1. Чергування /о/, /е/ у відкритому складі з / – в закритому. Воно служить додатковим засобом: а) словозміни різних частин мови: воза – віз, носа – ніс, року – рік, Львова – Львів, мудрості – мудрість, радості – радість, гора – гір, доба – діб, сторона – сторін; осені – осінь, повені – повінь, речі – річ, село – сіл, овес – вівса, каменя – камінь, Києва – Київ; братів – братового, синів – синового; мій – мого, свій – свого, він – вона; шести – шість, семеро – сім; рости – ріс, нести – ніс, пекти – пік, зберегти – зберіг; б) словотвору: перевозити - перевізник, голова – голівка, око – вічко, зоря – сузір’я, овес – вівсяний, уклонитися – уклін; село – сільський, перо – пір’я, ремесло – ремісник, череда – черідка, мести – мітла, полетіти – політ, веселитися – весілля.

2.Чергування /о/, /е/з фонемним нулем. Воно зумовлене колишнім занепадом зредукованих у слабкій позиції і їхньою зміною у голосні повного творення у сильній позиції, а також вставлянням голосних о, еміж приголосними та відбувається: а) при словозміні: вузол – вузла, сон – сну, гачок - гачка, кілок – кілка, синочок – синочка, віночок – віночка, жінок – жінка, книжок – книжка; журавель – журавля, корабель – корабля, червень – червня, серпень – серпня, горобець – горобця, молодець – молодця, женця – жнець, шевця – швець, будівель – будівля, сосен – сосна овець – вівця, весел – весло, витер – витру, стелити – слати, перу-прати; б) при словотворі: сон – снитися, вузол – вузлуватий, сотня – сто, посол – послати, день – днювати, вересень – вересневий, темний – тьмяний, картопелька – картопля, терти – трач, хлопець – хлопчина.

3. Чергування /е/ - /о/після шиплячих та /й/.Воно відбулося в староукраїнській мові тільки в тих словах і формах, де звук е опинявся перед складом із твердим приголосним, за яким стояли голосні непереднього ряду а, о, у, ы, ъ, ǫ. Звук е, навпаки, не змінювався на о, якщо в наступному складі після приголосного були голосні переднього ряду е, и, ь, ѣ, ę. Так виникло чергування е з о після шиплячих і звука й, яке збереглося в окремих парах спільнокореневих слів: четверо – чотири, женити – жонатий, шестеро – шостий , пшениця – пшоно, вечеря – вечора, шести – шостий, копійок – копієчка, Сергійович (із Сергієвич), діал. мойого, твойого, свойого (моєго, твоєго, своєго). У деяких словах і формах звук опісля шиплячих тайзберігається перед м’яким приголосним, а звук е – перед твердим за аналогією: бджолі (бо бджола), на чолі, щоці (чоло, щока), свіжості, свіжої (молодості, молодої), кочерга (кочерзі), печера (печері), моєму, твоєму (моєї, твоєї).

4. Чергування /о/, /е/ - /и/після /р/, /л/. Ця зміна відбулася після занепаду колишніх зредукованих ъ, ь у слабкій позиції після р, л. Сонорні приголосні спочатку стали складотворчими, а потім складотворчий характер утратили, виділивши після себе відповідно звук и.Так виникло чергування /о/ – /и/ та /е/ – /и/ після сонорних /р/, /: брова – чорнобривці, дрож – дрижати, глотка – глитати, грому – гриміти, дрова – дривітня, дрож – дрижати, кров – кривавий, глотка – глитати, ложка – лигати, бренькіт – бриніти, блешня – блищати. Деякі слова, де відбулася ця зміна, в сучасній мові не мають спільнокореневих: криниця, кришити, тримати, тривати, тривога, а в окремих відсутня закономірна зміна через аналогію: сльоза (а не слиза←сльза), блиск (а не блеск←бльскъ), блоха (а не блиха←блъха), крові (а не криві←кръви).

Чергування фонем /о/, /е/з /і/, /е/ - /о/після шиплячих та /й/, /о/, /е/ - /и/після /р/, /л/ становлять одну з прикметних рис української мови: їх не знає жодна з інших слов’янських мов.

 

Вправа 1. Подані пари слів запишіть фонологічною і фонетичною транскрипціями. З’ясуйте, які зміни (чергування звукових виявів тієї самої фонеми чи чергування різних фонем) відбуваються в їх морфемній структурі.

З р а з о к: День – дня: /ден´/ - /дн´а/: [де'нʹ] - [д’н´а']: чергування головного і комбінаторного виявів фонеми /д/:[д] і [д’]; чергування фонеми /е/з фонемним нулем.

 

Збори – збір, кінь – коник, вести – ведений, весна – весно, верх – вершечок, видих – видихуваний, вигонити – вигін, гора – гірський, книжка – книжці, ручка – ручці, розпис – розчин, пень – пня, повітка – повітці, вести – водити, він – вона, нога – нозі, миска – мисці, летіти – літати, пекти – пік, веселий – весело, робити – робіть, купити – куплю, берегти – збережений, летіти – прилітати, возити – віз, кров – кривавий, глотка – глитати, сон – сну.

Вправа 2. Подані пари слів запишіть фонологічною транскрипцією. Визначте, чергування яких фонем відбувається в морфемах і яку функцію (словотворчу чи формотворчу) воно виконує.

З р а з о к: вухо – вушко: /вухо/ - /вушко/, /х/ - /ш/ (слово-творча); вухо – у вусі: /вухо/ - / у вусʹі/, /х/ - /с´/(формотворча).

 

Нести – носити, робота – робітник, муха – мусі, везти – віз, брести – брів, заморозити – заморожений, коза – кізонька, припекти – припікати, пекти – пік, просити – просьба, любити – люблю, ловити – ловля, курка – курча, дорога – на дорозі, дорога – подорожник, приходити – прихід, косити – кошу, возити – вожу, ловити – ловлять, розграфити – розграфлений, зоря – сузір’я, міх – мішок, рука – ручний, жати – жну, косити – покіс, сон – сну.

 

Вправа 3. Змініть слово або підберіть спільнокореневе так, щоб відбувалося чергування різних звукових виявів тієї самої голосної фонеми [еи].

 

З р а з о к: проведений – провести: чергування звукових виявів фонеми /е/:[е] і [еи].

 

Голубка, дерево, вивчати, тихенько, лихий, постелити, заплести, летіти, навчати, перейти, писати, витерти, завмерти, ухопити, тиждень, пестливий, подих, кидати, теплота, чотирнадцять, заколисати, чесати, зернина, вивчати, перервати, свистіти, пекти, одинадцять, закричати, береза, листопад, дерево.

 

Вправа 4. Перепишіть речення, вставляючи на місці крапок букви у, вабо і, й. Усно поясніть уживання звуків [у], [ў]та [і], [ĭ]у відповідних фонетичних словах. Окремо проаналізуйте слова, у яких чергування неможливе.

 

І.1.Повітря … горах дуже прозоре, отже, … видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар). 2. … неділеньку та ранесенько сурми-труби вигравали (Т.Шевченко). 3. Іншими стають сучасна новела, … роман, … поема (О. Гончар). 4. Ми з тобою …демо стежкою … саду (М. Рильський). 5. …весь свій жаль, …весь свій біль хтів я … одну звернути ціль (І. Франко). 6. … зелених листочках хто може …гадати красу …сю зеленого гаю? (І. Франко). 7. Сонечко стоїть низько на заході … червонить своїм світлом гарячим спечений степ (Леся Українка). 8. ... пахнуть медом, як осінні соти, мої земні простори … висоти (А. Малишко). 9. …не тільки асфальт, але … звичайний сірий булижник почав блискати … переливатися … срібних ромбиках віддзеркаленого сонця (М. Хвильовий). 10. Велике село Піски. Розкинулось, розляглося і …здовж, і …шир, і …поперек на рівній низині (Панас Мирний). 11. О земле …трачена, явися бодай … зболенному сні, … лазурово простелися, … душу порятуй мені (В. Стус). 12. Він сідав до фортеп’яна … починав грати зразу обов’язкові …прави (І. Франко).

ІІ.1. Часи старого епосу пройшли, … не мені з кебетою моєю …прягти ліричну думку, як воли, … скрипучий віз тяжкої епопеї (М. Рильський). 2. … ти …ди, – тихо … спокійно сказав Бульба (О. Довженко). 3. Пішла … садок … вишневий (Т. Шевченко). 4. Не було такої …годи (О. Довженко). 5. Енею годі …же журитись, Од його має розплодитись великий … завзятий рід; …сім світом буде …правляти, По …сіх …сюдах воювати, Підверне …сіх собі під спід (І. Котляревський). 6. Але якби довелось потім після сукні знов …лазити … спідницю, – як би то воно здавалося? (І. Нечуй-Левицький). 7. …ласник грубого голосу пішов на подвір’я, вимахуючи мітлою (І. Франко). 8. Може, … дівчину без мене з …ншим заручили (Т. Шевченко). 9. Сон та …чорашній вечір не …шли йому з голови, дратували нерви (М. Коцюбинський). 10. Як на багатство …деться, то … півень несеться, а коли зав’яжеться на бідність, то … курка не хоче (М. Стельмах). 11. Піді мною звільна плавали грубі, червонопері клені, …вивалися срібні уклії, ліниво … глибині дрімали товсті коропи (І. Франко). 12. А бабуся така …вічлива, балакуча (Панас Мирний).

ІІІ.1. …чора я була … фотографа. 2. Мій брат живе … Охтирці. 3. Галя … її подруги прочитали цю книгу. 4. … айстри зацвіли. 5. Ми …демо … бібліотеку. 6. Правда … кривда поруч ходять. 7. …ступ був занадто довгий. 8. … його …яві промайнула якась неясне картина. 9. Оце … …ся пригода. 10. Актриса знялася … фільмі відомого режисера. 11. Хлопець навчається … …ніверситеті. 12. Сонце заглянуло мені … вічі.

 

Вправа 5. До поданих слів доберіть спільнокореневі лексеми і словоформи з усіма можливими чергуваннями голосних фонем у коренях. Назвіть фонеми, які чергуються між собою.

З р а з о к : вінок – вити – сувої – сувій: /і/- /и/ - /ой/ - /ій/.

 

Жати, в’язати, ломити, помогти, пекти, везти, нести, витирати, брати, дерти. лізти, пити, бити, гнити, сухий, замок, згин, кути, плинути, киснути, вузол, м’який, пута, плем’я, вим’я, студити, гнити, скочити, шість, посилати, пливти, женити, вечір, вклонитися, дрижати, возити, починати, сон, денний.

 

Вправа 6. У поданих реченнях знайдіть слова, у яких відбу-ваються найдавніші чергування голосних. Доберіть споріднені слова і назвіть усі можливі чергування.

 

1. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати (В.Симоненко). 2. Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі, розвійтесь, як тихе зітхання! (І.Франко). 3. А журавлі летять собі додому ключами (Т. Шевченко). 4. Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра (О. Десняк). 5. Дніпро знов завмирав на зиму (О. Кониський). 6. Остап з Соломією стиха спустили пліт на річку (М. Коцюбинський). 7. Невже кров Гонти в наших рабських жилах не має сили вдруге закипіти? (П. Карманський). 8. Неси ж, мене, коню, по чистому полю (І. Франко). 9. У долину поміж садків лебедями пливли садки і не наважувались у річку вступити (М. Стельиах). 10. Розумом дужий ти будь і духом незламним великий (Б. Грінченко). 11. А степам будуть груди пекти ті залишені в полі гранати (Л. Костенко). 12. Жену від себе голоси поля (М. Коцюбинський). 13. Тиха пісне, лети, мою душу неси (Д. Павличко). 14. Надворі місяць сплів мережку і застеляє нею стежку (Олександр Олесь). 15. І земля, і вода, і повітря – все поснуло (М. Коцюбинський). 16. У синій дзвін палкого неба ковалик-жайворонок б’є (А. Малишко). 17. Троянське плем’я все засіло коло книжок, що аж потіло (І. Котляревський). 18. Коли Влодко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього (І. Франко). 19. Визбираю в пелену гнилички, Тільки ти вже поруч не стоїш (Л. Забашта). 20. Руське прислів’я каже: “Не робися солодким, бо тебе злижуть; не робися кислим, бо тебе обплюють” (І. Франко).

 

Вправа 7. До поданих слів доберіть спільнокореневі, у яких фонеми /о/, /е/,що стоять у відкритому складі, чергуються з фонемою /і/в складі закритому.

 

Ночі, семи, мудрості, воля, хлопцева, село, прозивати, прорвати, рогу, робота, поле, коло, порога, борона, доба, осі, гонець, овес, боєць, мозок, солі, синового, Петрового, Харкова, Василькова, Чорткова, могти, волокти, мого, твого, свого, плести, мести, стояти, боятися, напоїти, двора, гора, бджола, ягода, лебедя, зимовий, шкода, пирога, болото, ворота, кореня, гребеня, село, береза, печі, гусені, матері, Василевого, Олесевого, Миколаєва, брести, вести, пекти, шести, зело, променя, плече, хмелю, веселий, вишневий, підстелити, застебнути, п’ятеро, колесо, межа, очепити, решето, племені, безконечний.

 

Вправа 8. Визначте, до якої з поданих нижче груп належать слова, у яких не відбувається чергування /о/, /е/з /і/.Потрібну цифру запишіть після слова.

1. У сполуках з повноголоссям та сполуках з -ор, -ер між приголо-сними.

2. У родовому множини іменників жіночого і середнього роду.

3. У словах, позичених зі старослов’янської мови, і похідних від них.

4. У дієслівних формах 2-ї або 3-ї особи однини.

5. У суфіксах -очк-, -ечк-, -чок-, -овець, -оньк-, -еньк-, -енк-, -есеньк-, -ісіньк-.

6. У прізвищах на -ський.

7. У суфіксі -тель і префіксі воз-.

8. У складних словах з коренями -вод-, -воз-, -нос-, -роб-, -ход-, -мет- .

9. У словах чужомовних.

10. У сполученні з -ов-.

11. У словах, де фонеми /о/, /е/ чергуються з фонемним нулем.

12. У словах, де фонеми /о/, /е/ у закритих та /і/ – у відкритих складах уживаються за аналогією до інших форм або споріднених слів.

З р а з о к: Народ (3), пожеж (2), Котляревський (6), візок (12 – аналогія до віз), інженер (9), пишеш (4), книжечка (5), голівонька (5 і 12), сон (11).

 

Молоток, заєць, безпечний, черепок, вогонь, дотеп, учитель, підземний, серп, кілок, орел, виборець, паровоз, серп, возвеличити, правитель, прапор, борщ, вимог, вовк, стежка, закон, колос, кавчуконос, кулемет, Березовський, хлібороб, кінець, ніженьки, Антон, Семен, кажеш, миється, завод, вод, борг, портрет, потреб, небес, правитель, лікоть, Євген, естет, пілот, голівонька, Дорошенко, верх, скороход, виводь, принесеш, чверть, степ, наклеп, швець, клепка, веселка, ґанок, верхній, присілок, стіжечок, дзвіночок, Козловський, сестер, згоден, весельце, Дністер, припічок, сердечний, ігор, земноводний, беззаконня, молов, лелек, мереж, герб, похмілля, меч, водний, переможний, віконце, весен, Пастушенко, вогнемет, шовк, кіготь, винось, імен, народний.

Вправа 9. Змініть слова або доберіть до них споріднені, у яких фонеми /о/, /е/чергуються з фонемним нулем. Слова чи словоформи з випадними фонемами /о/, /е/підкресліть однією рискою, зі вставними – двома, а лексеми, у яких чергування не відбувається, – хвилястою лінією.

 

Ранок, вересень, вогонь, жінок, швець, сосен, палець, сотня, думок, пісень, згоден, гребель, весь, овес, вогонь, рот, вітер, витер, стелити, терти, льон, лісок, лоб, весел, відер, папок, бездонний, ігор, вихор, вузол, посол, дерти, темний, сестер, горобець, вінок, перу, беру, голосочок, жнець, пень.

 

Вправа 10. Подані в переліку слова поділіть на дві групи. Спочатку випишіть ті з них, у яких фонема /о/може чергуватися з /е/. Доберіть до них споріднені слова з фонемою /е/. Потім після кожної лексеми, що залишилася, запишіть порядковий номер групи, у якій таке чергування не відбувається:

1. В іменниках ІІІ відміни з суфіксом -ост(і).

2. В іменниках у формі давального і місцевого відмінка однини.

3. У прикметникових і займенникових закінченнях -ої, -ою.

4. У похідних від тих слів, де чергування відбувається закономірно.

5. У закінченнях дієслів першої дієвідміни.

6. У коренях дієслів за аналогією до інших форм.

7. У пасивних дієприкметниках на -ен(ий/ і прикметниках на –ен(ий), -ев(ий),-енн(ий), -езн(ий).

8. В іменниках з суфіксами –енк-, -ечк-.

9. В словах книжного та іншомовного походження.

10. В окремих словах і формах за традицією.

З р а з о к: І. Чотири – четверо… ІІ. Жену (5 – за аналогією до женеш), червоний (10), жест (9), Кравченко (8), чорніти (4 – за аналогією до чорний). свіжої (3)…

 

Вечора, вивчений, кажеш, дочок, шостий, книжок, у пшоні, гарячої, пишемо, речовий, Сергієнко, Довженко, забезпечений, краєчок, мішечок, свіжою, вечоріти, маємо, кочерга, чемпіон, діжечка, печера, дочок, лійок, віддячено, смушевий, шепчу, ледачої, на вечорі, шелест, моєму, чек, моєму, шестирічний, жовтіти, дощовий, дешевий, чайовий, овочевий, бережеш, шеф, щезнути, черговий, садочок, кружечок, чешуть, дужого, жовтіти, нашої, копійок, квочок, своєї, мріємо, широчезний, лойовий, твоєму, вечеря.

 

Вправа 11. Перепишіть речення. Слова, у яких фонеми /о/і /е/виступають після шиплячих та /й/закономірно, підкресліть однією рискою, а відхилення від закономірності – двома. Поясніть причини відсутності переходу /е/в /о/.

 

1. Одяглися сади в черешневеє плаття (Б.-І. Антонич). 2. Бджолиним гулом одцвітають липи (Б. Кравців). 3. Уже вечоріло. Небо ставало сіре, тільки на заході ще горіла малинова смуга, як величезна скибка стиглого кавуна (В. Винниченко). 4. Чорні хмари насувались, слали тіні навкруги (Олександр Олесь). 5. Кличе мати вечеряти, а доня не чує (Т. Шевченко). 6. Легенька хмара ледве помітно зносить човна вбік (О. Довженко). 7. Його цікавили зорі (М. Трублаїні). 8. Чого являєшся мені у сні? (І. Франко). 9. Чи то не золоті джерела скресають під землею? (П. Тичина). 10. Хто шлях обрав собі єдиний, тому із нього не звернуть (М. Рильський). 11. Крізь дощову густу і рівну сітку запаленіли ізмарагди нив (Є. Плужник). 12. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш (Н. тв.). 13. Коли у мойому слові олжа павутиння зітче, жбурни його, як полову, на сором моїх очей (Б.Олійник). 14. Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше (Леся Українка). 15. Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина). 16. Він обтер мокре чоло рукавом свитки і глянув на небо, де ключем пролетіли журавлі, курликаючи в блакитній високості (М. Коцюбинський). 17. Казка – це свіжий вітер, який роздмухує вогник дитячої мрії і мови (І. Цюпа). 18. Одружився з дівчиною небаченої краси (В. Сухомлинський). 19. А мотив до болю рідний і знайомий (І. Цюпа). 20. Іди, іди, мій синочку, Та не забарися. За чотири неділеньки Додому вернися (Н. тв.). 21. Знадокола наче й під’їзду до тієї Хлібодарівки нема, звідусіль пшениці, пшениці підступають до самих вікон… (О. Гончар). 22. Та ще бджола десь бринить у повітрі, в мудрій тиші його (О.Гончар). 23. Мені в твоєму імені видзвонює кришталь (В. Крищенко). 24. Весна зіткала вчора гобелен (Є. Гуцало). 25. Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку (М.Коцюбинський).

 

Вправа 12. З поданих речень випишіть слова з фонемосполуками /ри/, /ли/.Згрупуйте їх за такими ознаками: а) слова, у яких фонема /и/виступає на місці колишніх зредукованих звуків; б) слова, у яких фонема /и/або /о/на місці колишніх зредукованих виступає після /р/, /л/за аналогією; в) лексеми, у яких /и/ після /р/ і /л/ мають іншу звукову природу.

 

1. Я обламаю хвилинам пальці, щоб не сплітались в печаль годин (Л. Костенко). 2. Ще не прийшла весна, хоч вже гримлять потоки (Олександр Олесь). 3. Коли ні крихточки любові, ні зненависті, ні страху, – то про красу не буде й мови на вбогім життєвім шляху (Д.Загул). 4. Блакитна імла далини повила далекі села, гори, садки (М. Коцюбинський). 5. Насправді стриму час не має, хоч важко це нам зрозуміть (Б.-І. Антонич). 6. Глитаючи її (воду) у борсанні безсилім, примару смерті я побачив віч-на-віч (М. Рильський). 7. Не в людях зло, а в путах тих, котрі незримими вузлами скрутили сильних і слабких з їх муками і їх ділами (І. Франко). 8. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен і поплисти (М. Коцюбинський). 9. З ним забула б чорноброва шляхи, піски, горе (Т.Шевченко). 10. Рокоче, б’є, нуртує…струмить за обрій блискавок орда (А. Малишко). 11. А сонце з хмари – блись (Є. Гребінка). 12. Тож хай моргне зоря бровою чорною на місяць (Б.-І. Антонич). 13. Степ – як суцільний кришталь (О. Гончар). 14. Незабаром заблищало крізь комиш спокійне дзеркало озерця (М. Коцюбинський). 15. На небі й на Дніпрі гримотіли велетенські битви між весняними хмарами (О. Довженко). 16. На крилах осені бринять смагляві дні (А. Малишко). 17. Тихий ранковий блиск освітив печеру (І. Нечуй-Левицький). 18. Звір відкрив закривавлену пащу (В. Гжицький). 19. Старшенький грає з нею у коні, у блохи, у хрещика (Панас Мирний). 20. Забринів за звуком звук (П. Грабовський). 21. Камінь кришить вітер і негода, Дуб столітній хилиться від них (А. Малишко). 23. Прощай, миленька, чорнобривенька, я йду в чужую сторононьку (Н. тв.). 24. Журливо, тихо гомонить вода, – Немов сльозами, краплями спада (Леся Українка). 25. Якщо повітря не може поглинути більше пари, ніж воно вже містить, то його називають насиченим (Підр.).





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...