Главная Обратная связь

Дисциплины:






Чорна плямистість, або альтернаріоз

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Aiternaria brassicaee Sacc.

Поширений скрізь, особливо в районах з достатньою вологістю. Проявляється на молодих і дорослих рослинах капустяних культур, переважно на насінниках в період достигання й збирання.

На сім'ядолях і стеблах сходів утворюються чорні некротичні смуги і плями, внаслідок чого рослини відмирають. На верхніх листках головок дорослих рослин головчастої капусти з'являються темні зональні плями близько 1 см в діаметрі з пухким сажистим нальотом, а на головках цвітної капусти — бура гниль.

На насінниках уражуються стебла й стручки. Вони вкриваються темним оксамитним нальотом, зморщуються і засихають. Насіння в уражених стручках зморщується і погано достигає.

Збудником хвороби є незавершений гриб Aiternaria brassicaee Sacc.

Джерелом інфекції чорної плямистості є уражене насіння і післязбиральні рештки рослин, на яких гриб зберігається конідіями і грибницею.

Особливо великої шкоди чорна плямистість завдає насінникам, різко знижуючи врожайність і схожість насіння.

Стійких до альтернаріозу сортів немає, але ранні сорти капусти уражуються менше, оскільки рослини достигають до періоду випадання великих дощів.

Судинний бактеріоз

Тип збудника:

Бактерія

Збудник:

Xanthomonas campestris pv. campestris Dowson.

Проявляється на різних видах капусти та інших капустяних культурах у всіх фазах їхнього розвитку.

Прояв хвороби на сходах спостерігається рідко. Характерними для неї є просвітлення сім'ядолей і в'янення рослин. Дорослі рослини в'януть. Кінці їхніх листків жовтіють, на них видно сіток почорнілих жилок. На зрізі жилок листків і качанів уражених рослин помітне почорніння судинних пучків у вигляді крапок або штрихів.

При ранньому ураженні рослина недорозвивається, качан не зав'язується, інколи рослина гине. Але здебільшого рослинам першого року бактеріоз завдає невеликої шкоди. Дуже уражуються бактеріозом насінники. Навіть при слабкому ураженні навесні маточники стають нежиттєздатними. їхні жилки швидко чорніють, стебла недорозвиваються. На них видно темні смуги, а на стручках — чорні блискучі плями різної форми і розміру. Насіння в дуже уражених стручках недорозвивається.

Судинний бактеріоз капустяних культур викликають бактерії Xanthomonas campestris pv. campestris Dowson.

Джерелом інфекції є заражене насіння, уражені качани, висаджені на насінники, й уражені залишки рослин. В період вегетації бактерії від хворих рослин передаються вітром, крапельками дошу, комахами та слимаками. Проникають бактерії в рослини через водяні пори, продихи, пошкодження комахами і механічні. Потім вони проникають у судинну систему, де утворюють цілі зооглеї, спричинюючи в'янення рослин.



У польових умовах при достатній вологості інкубаційний період триває 10-15 діб, а при низькій подовжується до 30.

Судинний бактеріоз часто є причиною загибелі молодих рослин, недорозвиненості головок звичайної капусти, зменшення об'єму суцвіть цвітної капусти, випадання насінників, погіршення якості врожаю — зниження процента сухих речовин, а також недобору насіння.

Підвищену стійкість до судинного бактеріозу мають сорти капусти В'юга, Скоростигла та ін.

Судинний бактеріоз

Тип збудника:

Бактерія

Збудник:

Xanthomonas campestris pv. campestris Dowson.

Проявляється на різних видах капусти та інших капустяних культурах у всіх фазах їхнього розвитку.

Прояв хвороби на сходах спостерігається рідко. Характерними для неї є просвітлення сім'ядолей і в'янення рослин. Дорослі рослини в'януть. Кінці їхніх листків жовтіють, на них видно сіток почорнілих жилок. На зрізі жилок листків і качанів уражених рослин помітне почорніння судинних пучків у вигляді крапок або штрихів.

При ранньому ураженні рослина недорозвивається, качан не зав'язується, інколи рослина гине. Але здебільшого рослинам першого року бактеріоз завдає невеликої шкоди. Дуже уражуються бактеріозом насінники. Навіть при слабкому ураженні навесні маточники стають нежиттєздатними. їхні жилки швидко чорніють, стебла недорозвиваються. На них видно темні смуги, а на стручках — чорні блискучі плями різної форми і розміру. Насіння в дуже уражених стручках недорозвивається.

Судинний бактеріоз капустяних культур викликають бактерії Xanthomonas campestris pv. campestris Dowson.

Джерелом інфекції є заражене насіння, уражені качани, висаджені на насінники, й уражені залишки рослин. В період вегетації бактерії від хворих рослин передаються вітром, крапельками дошу, комахами та слимаками. Проникають бактерії в рослини через водяні пори, продихи, пошкодження комахами і механічні. Потім вони проникають у судинну систему, де утворюють цілі зооглеї, спричинюючи в'янення рослин.

У польових умовах при достатній вологості інкубаційний період триває 10-15 діб, а при низькій подовжується до 30.

Судинний бактеріоз часто є причиною загибелі молодих рослин, недорозвиненості головок звичайної капусти, зменшення об'єму суцвіть цвітної капусти, випадання насінників, погіршення якості врожаю — зниження процента сухих речовин, а також недобору насіння.

Підвищену стійкість до судинного бактеріозу мають сорти капусти В'юга, Скоростигла та ін.

Борошниста роса

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Erysiphe communis Fr. f. brassicaee Hammarl

На капустяних культурах захворювання зустрічають часто. На листі з обох боків (у капусти на зовнішніх листках) з'являється густий білий наліт. Уражені листки жовтіють і засихають. При їх пожовтінні на нальоті утворюються дрібні чорні плодові тіла патогена.

Захворювання викликає сумчастий гриб Erysiphe communis Fr. f. brassicaee Hammarl. Він утворює конідіальне спороношення і клейстотеци з сумками і сумкоспорами.

Під час вегетації гриб розповсюджується конідіями, а зберігається на рештках уражених рослин клейстотеціями. З них навесні виходять сумки з сумкоспорами. Вони поширюються вітром, і на рослинах від сумкоспор відбувається первинне зараження.

Захворювання викликає недобір 5-10% урожаю.

Біла і сіра гнилі

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Whetzelinia sclerotiorum (dBy.) Korf. et Dumont, Botrytis cinerea Fr.

Біла і сіра гнилі на капусті та Інших капустяних зустрічаються часто. Проявляються під час зберігання капусти. При білій гнилі зовнішні листки головок стають слизуватими І загнивають. На листках розвивається рясний, білий, ватоподібний наліт з численними плоскими чорними склероціями.

Під час зберігання уражені головки гниють, і хвороба поширюється на здорові. На коренеплодах капустяних культур біла гниль викликає побуріння й розм'якшення тканини з утворенням білого нальоту з чорними склероціями.

Сіра гниль також викликає загнивання рослин, але при цьому розвивається порохуватий сірий наліт з чорними склероціями.

Збудником білої гнилі є сумчастий гриб Whetzelinia sclerotiorum (dBy.) Korf. et Dumont (див. Біла гниль соняшнику), а сірої— незавершений гриб Botrytis cinerea Fr. (див. Сіра гниль соняшнику). Гриби розвиваються при температурі 3-30°С. Вони уражують багато сільськогосподарських культур.

Джерелом інфекції є заражений грунт й уражені грибами інші культури. Збудники у формі склероціїв можуть заноситись в поле і з ураженим насінням.

Шкідливість білої і сірої гнилей велика. Гриби руйнують міжклітинну речовину, оболонки клітин і спричинюють мацерацію тканини. При недбалому зберіганні капусти і коренеплодів капустяних культур втрати інколи сягають величезних розмірів.

Чорна ніжка

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Rhizoctonia solani Kuehn., Olpidium brassicae Wor., Pythium debaryanum Hesse

Хвороба частіше розвивається в парниках, інколи на грядках. Уражуються головчаста і цвітна капуста, кольрабі, а також редис та деякі інші капустяні. Хворобу реєструють в усіх регіонах України.

Проявляється на розсаді від моменту появи проростків до повного її формування. Рослини втрачають тургор, жовтіють і поникають. їхні кореневі шийки чорніють, товщають і загнивають, а ззовні часто вкриваються білим павутинним нальотом.

Хворі на чорну ніжку рослини, як правило, гинуть і легко висмикуються із землі, бо їхня коренева система розвинена недостатньо.

Збудниками чорної ніжки є різні гриби Rhizoctonia solani Kuehn., Olpidium brassicae Wor., Pythium debaryanum Hesse, рідше — бактерії. Вони можуть бути занесені з насінням. Шкідливість чорної ніжки виявляється у випаданні рослин і непридатності їх для висаджування у відкритому грунті.

Кила

Тип збудника:

Гриб

Збудник:

Plasmo-diophora brassicae Wor

Кила — поширене захворювання у північних районах України, переважно в низинних місцях і заплавах. Уражується коренева система молодих і дорослих рослин капусти, ріпи, кольрабі, гірчиці, турнепсу, інколи редису і брукви. Характеризується утворенням на коренях наростів І здуттів, які інколи досягають на дорослих рослинах значної величини. Зовні на молодих ростучих рослинах килу виявити дуже важко. Це можна зробити лише при ретельному огляді коренів розсади. У дорослих уражених рослин листки жовтіють, в'януть, головки недорозвиваються, а при сильному ураженні не утворюються.

Збудником хвороби є плазмодіфороміцетний гриб Plasmo-diophora brassicae Wor. порядку Plasmodiophoraies. Він належить до облігатних паразитів, розвивається тільки у живих рослинах. Цикл його розвитку дуже складний і відбувається переважно в диплоїдному стані. У грунті зберігаються спочиваючі спори, з яких навесні утворюються зооспори з одним джгутиком і проникають у рослини через кореневі волоски. В останніх кожна зооспора перетворюється в амебоїд, який має вигляд кулястого тіла. Згодом такі тіла розпадаються на кілька частин, які перетворюються у зооспорангії. В них відбувається мейозис диплоїдних ядер з утворенням гаплоїдних зооспор. Ці зооспори у порожнині кореневих волосків швидко копулюють й перетворюються в диплоїдні амебоїди, що механічно, в процесі поділу клітин рослини-живителя, поширюються по камбію, серцевинних променях і паренхімі вторинної кори. Кілька амебоїдів зливаються, утворюється багатоповерховий плазмодій, в якому відбувається подвійний поділ ядер (кількість їх збільшується у 4 рази) і формуються диплоїдні, спочиваючі спори.

Наприкінці вегетації рослин, а також навесні, під впливом ґрунтових організмів нарости руйнуються, і спори потрапляють у грунт, який є джерелом інфекції. Спори проростають при температурі 6-28°С (оптимум 18-25°С), при цій же температурі зооспори заражають рослини. Вологість грунту повинна знаходитись в межах 50-97% (оптимум 75-90%). Насиченість грунту вологою 98-100% перешкоджає розвитку паразита, оскільки він є аеробом.

У грунті спори проростають не одночасно. Вони залишаються життєздатними 6-7 років, швидше проростають за умов підвищеної лужної реакції. На знезаражені ділянки гриб може заноситись ураженою розсадою, іноді потоками води, дощовими червами і комахами, що живуть у грунті.

М.О.Наумов довів, що зараження рослин відбувається при наявності в 1 см3 грунту, багатого на гумус, 200 тис. спор, а в глинистому, бідному на гумус — 20 тис. спор. Інтенсивне зараження рослин спостерігаєтья при наявності в 1 см3 грунту 400 тис. спор.

Шкідливість кили полягає в тому, що вона пригнічує рослини, оскільки корені не забезпечують надземну масу достатньою кількістю води і поживних речовин. За сильного розвитку кили урожай капусти може знизитись на 30-40% і більше.

З вирощуваних сортів підвищену стійкість до кили мають Скоростигла, Іюнська та ін.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...