Главная Обратная связь

Дисциплины:






Калькулювання та його види



Калькулювання – це науково-обгрунтована система обчислення собівартості одиниці продукції виконання робіт, наданих послуг, матеріальних цінностей та основних фондів за елементами витрат.

Для проведення калькуляції потрібно витрати повязати з виробництвом продукції або купівлі цінностей поділити на кількість державної продукції або купленних цінностей. На практиці використовують різні методи калькуляції собівартості продукції.

Види калькулювання:

1). Планова. Складається на основі планових обсягу виходу продукції.

2). Кошторисна. Складається на основі кошторисних витрат і планового обсягу виходу продукції.

3). Нормативна. Складається на основі прийнятих норм використання засобів виробництва робочого нормативного обсягу продукції.

4). Звітна. Складається на основі фактичних витрат за звітний період і фактичного обсягу виходу продукції.

Об’єктом калькулювання є окремий вид чи група однорідної продукції, певна робота або послуга за яким вираховується собівартість.

Стаття калькулювання – це певний вид витрат, що включається до собівартості. Витрати зручно згрупувати за оборотами по дебиту відповідних рахунків згідно з планом рахунків.

 

Методи калькулювання

Для огляду витрат і калькулювання витрат і собівартості продукції використовують різні методи.

Під методом обліку розуміють сукупність методів і пройомів за допомогою яких у бух.обліку відображають витрати і процес формування собівартості продукції.

При цьому важливо забезпечити одержання інформації про ефективність використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів стосовно об’єктів і матеріальних витрат.

Розрізняють 3 методи калькулювання:

- Позамовний використовують на підприємствах на яких витрати легко ідентифікувати з конкретною продукцією або роботами. Його застосовують у промисловості, будівництві, ремонтних виробництвах.

- На підприємствах на яких перетворюється сировина у готову продукцію відбувається в умовах безперервного і короткою технологічного процесу чи ряду послідовних виробничих процесів, кожний з яких поділений на самостійні переділи використовують попередільний метод. Він є у 2 варіантах: напівфабрикат ний та безнапівфабрикатний.

- Нормативний метод широко використовується на підприємствах обробних галузей (машинобудування, шинна, меблева, швейна, шкіряна, харчової і т.д.), коли здійснюється масове суцільне виробництво різноманітної продукції з великою кількістю етапами та вузлів.

 

Документація

Документація – це свідоцтво доказ на якому зафіксована інформація. Документи використовують у різних видах людської діяльності: медицині, економіці, тощо. У бух обліку документація є початком і основою його ведення. Кожна господарська операція оформляється документом. Первинні документи становлять основу бух обліку . як правило уже в 1-ий день своєї роботи бухгалтер має справу з первинними документами. Первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.



Господарські операції – це факти підприємства та іншу діяльність, що впливають на стан майна, капітал, зобов’язання, або фінансові результати. Оформлення госп операцій документами називається документацією або документуванням.

З метою упорядкування руху та своєчасного одержання записів у бух обліку наказом керівника підприємства встановлюється графік документообігу в якому вказується дата створення вбо одержання від іншого підприємства та установ документів , прийнятих їх до обліку, передача в обробку до архіву.

Щомісяця бух документи підшиваються у папки окремо від облікових регістрів. Розміщують документи в папці в такому порядку, як вони були записані в регістрі, що дає змогу за потреби швидко находити відповідний документ. Кожна папка супроводжена довідкою для архіву, в якій визначається вид документа , кількість і номери на обкладинці папки запис, назву справи, її порядковий номер, місяць, рік, кількість аркушів, прийняття до зберігання документів реєструються в архівній книги.

 

Інвентаризація

 

Інвентаризація – це перевірка в натурі наявності та стану матеріальних запасів та вклади підприємства, розрахунків та зобов’язань та звірка фактичної наявності з даними бух обліку.

Основними завданнями інвентаризації є :

- Виявлення фактичної наявності матеріальних запасів, коштів, цінних паперів, та ін грошових документів, обсягів незавершеного виробництва в натурі.

- Виявлення лишків або нестач запасів, коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бух обліку

- Перевірка дотримання умов та порядку зберігання засобів грошових коштів та ефективного використання осн засобів.

- Встановлення реальної вартості товарно-матеріальних цінностей.

Інвентаризацію класифікують за певними ознаками:

-за обсягом – повні

Часткові

- перевірки можуть бути: суцільні(перевіряється фактична наявність усіх без винятку цінностей)

вибіркові (перевіряється фактична наявність окремих видів цінностей, здебільшого дефіцитних або коштовних)

- залежно від організації контролю можуть бути: плановані, позапланові.

- За часом проведення – місячні, річні, квартальні, піврічні.

Відповідальність за проведення інвентаризації несе керівник підприємства.

Інвентаризацію вважається обов’язковою у разі:

  1. при передачі майна підпр в оренду
  2. перед складанням річної фін звітності
  3. при встановлення фактів крадіжки, зловживань
  4. у разі техногенних аварій
  5. передача структурних підрозділі підприємства іншому власникові
  6. при ліквідації підпр
  7. При колективній матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов’язкове у разі зміни керівника, вибуття з бригади більше половини її членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу.

Нестача – дебет – 94, кредит – 10, 20, 22, 26, 27 ,28

Лишки – дебет – 10,20,22,26,27,28, кредит – 94.

 

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...