Главная Обратная связь

Дисциплины:






Умови і порядок призначення окремих видів соціальних допомог сім'ям з дітьми



Правове регулювання призначення і виплати допомог сім'ям з дітьми здійснюється за двома основними Законами України: «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. та «Про держав­ну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року та іншим законодавством. Перший закон передбачає порядок на­дання допомог особам, що підлягають загальнообов'язковому дер­жавному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похо­ванням. До таких належать:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на ви­борні посади в органах державної влади, органах місцевого са­моврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загально­обов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зазначеним застрахованим особам призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, твор­чою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпо­середньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також гро­мадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій во­ни перебувають (якщо інше не передбачено міжнародними догово­рами України), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати стра­хових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втра­ти працездатності відповідно до діючого законодавства. Цим осо­бам призначення та виплата матеріального забезпечення, а також надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працез­датності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюються виконавчою дирекцією відділення Фонду соціально­го страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем реєстрації їх як страхувальників.



Цим Законом передбачені сім'ям з дітьми застрахованих осіб такі види допомог: допомога по вагітності та пологах; допомога при

народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнен­ня нею трирічного віку; допомога на поховання членів сім'ї, які перебували на утриманні застрахованої особи (дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних за­кладів з денною формою навчання - до 23 років);

За Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на державну допомогу мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, що набули статусу біженця, які не застраховані в системі системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, в сім'ях яких виховуються та проживають непо­внолітні діти у випадках та на умовах, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. З цього Закону призначаються такі види дер­жавної допомоги:

1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

2) одноразова допомога при народженні дитини;

3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

5) допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми. Законодавством можуть бути передбачені й інші види допомог

сім'ям з дітьми. Так Положенням про порядок призначення та ви­плати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим Міністер­ством праці України, Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством освіти України, Міністерством фінансів Ук­раїни 11 березня 1993 p., крім зазначених в Законі, передбачені:

- грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років;

- допомога по догляду за дитиною-інвалідом;

- допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років);

- допомога на дітей одиноким матерям;

допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухи­ляються від сплати аліментів або коли стягнення аліментів не­можливе;

- допомога на дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядуван­ня, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за раху­нок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.

Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослуж­бовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служ­би безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових фор­мувань та з числа осіб начальницького ї рядового складу органів

внутрішніх справ призначають і виплачують органи соціального захи­сту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Прикор­донних військ України, Служби безпеки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницько­го і рядового складу органів внутрішніх справ призначається і випла­чується за місцем основної роботи (служби).

Під поняттям «сім'я з дітьми» розуміється поєднане родинни­ми зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у яко­му виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування.

Під поняттям «дитина» розуміється особа віком до 18 років (по­вноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Вона виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календар­них днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народжен­ня двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпуст­ки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допо­моги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в по­вному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народжен­ня, така допомога виплачується за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одно­часного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів -для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобіїльської катастрофи).

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої за встановленими Законом правилами, і не залежить від страхового стажу.

Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами за Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» ма­ють всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в си­стемі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Підставою для призначення таким жінкам допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами є відповідна заява, а також видана в ус­тановленому порядку довідка лікувального закладу встановленого зразка та довідка:

- з основного місця роботи (служби, навчання) - для жінок, які перебувають на військовій службі, в органах внутрішніх справ чи іншій роботі, або навчаються в навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі на денній формі навчання;

ліквідаційної комісії - для жінок, звільнених з роботи у зв'яз­ку з ліквідацією підприємства, установи, організації;

- державної служби зайнятості - для жінок, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні;

- з місця проживання - для непрацюючих жінок про те, що во­ни не працюють (не служать, не навчаються).

Особам, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога надається на підставі рішення про усиновлення або встановлення опіки за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку після­пологової відпустки.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається, як­що звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і випла­чується жінкам за весь період відпустки. Тривалість таких відпус­ток, а також порядок обчислення допомоги встановлені аналогічно як і жінкам, що застраховані в системі загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування.

Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, не заст­рахованим в системі загальнообов'язкового державного соціально­го страхування, надається у розмірі 100 відсотків середньомісячно­го доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

Одноразова допомога при народженні дитини надається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездат­ності та витратами, зумовленими народженням та похованням* від 18 січня 2001 р. застрахованій, та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції від 22 берез­ня 2001 року незастрахованїй в системі загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну).

Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, а також незастрахованій особі одноразова допомога при на­родженні дитини надається, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

 

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається.

Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожит­кового мінімуму, встановленого законом, а незастрахованій особі у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Для призначення цього виду допомоги подаються такі докумен­ти: заява, копія свідоцтва про народження дитини, копії трудових книжок обох батьків, довідка з місця роботи, служби, навчання, довідка про склад сім'ї батьків.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має як застрахована, так і незастрахована в сис­темі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (до­ходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Цей вид допомоги надається застрахованій особі, зазначеній у Законі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчен­ня, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно, а незастрахованій особі - з дня призначення допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Усиновителям та опікунам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не раніше дня прийнят­тя рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Незастрахованим особам допомога по догляду за дитиною до до­сягнення нею трирічного віку призначається на підставі довідки:

- ліквідаційної комісії - звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, до їх працев­лаштування;

- державної служби зайнятості - особам, зареєстрованим у дер­жавній службі зайнятості як безробітні;

виданої за місцем проживання про те, що вона не працює (не служить, не навчається) і дитина проживає разом з нею - не­працюючій особі.

Призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особі, яка фактично доглядає за дитиною, здійснюється за письмовою заявою цієї особи та на підставі довідки з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона вий­шла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною І виплату зазначеної допомоги їй припинено (із зазначенням дати).

Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно про­довжують навчання з відривом від виробництва, допомога по до-

гляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається в повному розмірі.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічно­го віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, а незасграхованій особі така допомога на­дається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У разі народження (усиновлення, вста­новлення опіки) двох і більше дітей така допомога надається на кожну дитину.

Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуван­ням, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування. Та­ка допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки чи піклування за умови, що середньомісячний розмір одер­жуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні шість місяців.

Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми (у тому числі з усиновленими дітьми та дітьми, які перебувають під опікою чи піклуванням) віком до 16 років (учнів - до 18 років), призна­чається, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Цей вид допомоги призначається з місяця звернення по допо­могу терміном на шість місяців і виплачується щомісячно. Питан­ня про продовження виплати зазначеної допомоги вирішується на підставі поновлених документів про стан матеріального забезпечен­ня сім'ї.

Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні шість місяців.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка пре­тендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні до­кументи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу. Документи розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення. Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку ос­карження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові

письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допо­моги сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги, а також мають право пе­ревіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок не­своєчасної видачі документів або видачі недостовірних даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.

Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти орга­ни, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.

Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зло­вживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідо­мо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконав­чої влади або у судовому порядку.

Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам та державна допомога дітям віком до 16 років, інфіко­ваним вірусом імунодефіциту людини або хворим на СНІД.

Крім вищезазначених допомог сім'ям з дітьми законодавством можуть бути передбачені й інші види допомог цій категорії осіб. Так, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допо­могу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 року право на таку допомогу мають інваліди з дитинства І і II групи, непрацюючі інваліди з дитинства III групи, а також діти-інваліди віком до 16 років. Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом меди-ко-соціальної експертизи. Інвалідам з дитинства, які мають одно­часно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призна­чається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія інвалідам з дитинства, яких визнано недієздатними, а також на дітей-інвалідів призна­чається за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна або піклу­вальника.

Заява про призначення державної соціальної допомоги по­дається інвалідом з дитинства до управління соціального захисту населення за місцем проживання. Заява про призначення держав­ної соціальної допомоги інваліду І чи II групи, який визнаний недієздатним, а також на дитину-інваліда подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік і місце проживан­ня інваліда з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце

проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. Якщо з заявою звертається опікун або піклувальник, то подається також копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування. Непрацюючі інваліди з дитинства III групи, а та­кож один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклу­вальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 16 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

Управління соціального захисту населення, яке прийняло за­яву про призначення державної соціальної допомоги, видає заявни­ку розписку про прийом заяви та доданих до неї документів із за­значенням дати прийому заяви. Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами. Якщо заява про призначення дер­жавної соціальної допомоги надсилається поштою і при цьому по­даються також всі необхідні документи, то днем звернення за дер­жавною соціальною допомогою вважається дата, вказана в поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У тих випадках, коли до заяви додані не всі необхідні докумен­ти, заявнику повідомляється, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з дня одержання повідомлення про необхідність подання додаткових до­кументів, то днем звернення за призначенням державної соціаль­ної допомоги вважається день прийому або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розгля­дається органами соціального захисту населення не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами і при­значається допомога з дня звернення за її призначенням.

Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах:

- інвалідам з дитинства І групи - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам з дитинства II групи - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- непрацюючим інвалідам з дитинства ПІ групи - 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- на дітей-інвалідів віком до 16 років - 70 відсотків прожитково­го мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім зазначених розмірів Законом передбачаються надбавки на догляд. Так інвалідам з дитинства І групи встановлюється надбавка на догляд за ними у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму. Над­бавка на догляд, що призначається одинокій матері (батьку), встанов­люється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років - 30 відсотків прожиткового мінімуму, на дитину-інваліда віком від 6 до 16 років -50 відсотків прожиткового мінімуму. Надбавка на догляд, що призна­чається в інших випадках, встановлюється у розмірі: на дитину-інваліда віком до 6 років - ЗО відсотків прожиткового мінімуму,





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...