Главная Обратная связь

Дисциплины:






Яким чином виконується підсилення будівлі з металевим каркасом?

Місцеві дефекти та пошкодження у вигляді тріщин, погинів, втрати місцевої стійкості, місцеве пошкодження корозією тощо ліквідовуються шляхом ремонту або підсилення. Частіше за все ці два процеси мають місце одночасно, тобто після виконання ремонтних робіт проводять часткове підсилення конструкцій. Необхідність в підсиленні виникає через те, що під час ремонту (рихтування, вирівнювання) порушується внутрішня структура металу та погіршення їх фізико-механічних властивостей.

Так у стальнихпрокатнихелементахконструкційпіслявирівнюванняпогинів для їхпідсиленнянаварюютьсядодатковіелементи у виглядіметалевих пластинок (рис. 2.86). Така пластинка повинна сприйматиабочастинунавантаження, яку не можесприйнятипідрихтованийелемент, або, при неможливостівирівнювання — повністюзамінитипошкодженуділянку у сприйнятті в даному випадку усього навантаження. У місцях втрати стійкості стальні конструкції підсилюються постановкою додаткових ребер жорсткості, до яких приварюють метал дільниці пошкодження (рис. 2.87).

(корозією, механічноюдією, термічними чинниками тощо) ділянки стальних конструкцій вирізаються та за допомогою зваркиз амінюються на нові. Таке підсилення може бути використане як для частини висоти перерізу (рис. 2.88, а), так і для усієювисоти, тобто з заміною частини конструкції (рис. 2.88, б).

Тріщини в стальних конструкціях з однієї сторони є елементами ослаблення перерізу, а з іншої — концентратором напружень в металі. Такі пошкодження усуваються шляхом заварювання тріщин за допомогою електродугової зварки. При цьому слід ретельно витримувати технологію виконання робіт, оскільки в разі порушеня її можна не лише не досягти позитивного ефекту з підсилення, але і створити додаткові поля напружень, викликані температурними діяння під час зварювання металу.

 

 

Під час такого ремонту поверхня конструкції в зоні пошкодження очищується від продуктів корозії, фарби, масел, сміттятощо до чистого металу. В кінці тріщин, які визначають за допомогою пенетрантів, ультразвукової дефектоскопії та інших методів, просвердлюються отвори діаметром 8...12 мм. Ці отвори призначаються для ліквідації ефекту концентрації напружень та влаштовують на відстані 15...20 мм по ходу тріщини. Після заварювання тріщини отвори розсвердлюються до діаметра 23...25 мм. Самі береги тріщини підготовляють до заварювання: очищають, розкривають. Кінцеві ділянки тріщин (рис. 2.89) нагрівають до температури 100...1500С та підтримують її протягом усього періоду заварюванн ятріщини. Заварка шва здійснюється зворотно-ступінчатим методом напрохід з одночасною поковкою кожного проходу, окрім першого та останнього (послідовність проходки швів показана на рис. 2.89). Після заварювання шов необхідно обробити шліфувальною машинкою.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...