Главная Обратная связь

Дисциплины:






Форма організації шкільного самоврядування з досвіду роботи Широкобалківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів



 

1. Педагоги.

2. Учнівська конференція

3. Рада командирів

4.Штаби за напрямками

5.Покласне самоврядування

Відповідно до Статуту в школі на добровільній основі шляхом виборів створюються органи учнівського самоврядування. Органи учнівського самоврядування мають право вирішувати питання, що стосуються внутрішньошкільної діяльності учнів, вносити пропозиції по поліпшенню освітнього процесу і умов для його проведення в Раду школи, на педагогічну раду, в адміністрацію школи. Основним завданням органів учнівського самоврядування є організація різноманітної діяльності учнів, включення кожного в конкретну справу відповідно до його знань і здібностей, розширення представлення школярів про демократичні норми суспільства, залучення до управління школою, виховання особи як активного громадянина. Шкільна конференція – найвищий орган учнівського самоврядування. Конференція проводиться двічі в рік. Представництво на конференції забезпечується шляхом вибору делегатів від кожного класу: в рівній кількості від кожного класу.

У компетенцію шкільної конференції входить: 1. Внесення змін і доповнень в Статут школи з питань шкільного життя. 2. Затвердження і зміна правил, по яких здійснюються вибори органу шкільного самоврядування. 3. Затвердження плану роботи учнівського самоврядування. 4. Призначення термінів виборів ради учнівського самоврядування. 5. Обговорення і оцінка діяльності ради учнівського самоврядування.

Рада командирів формується на основі загального рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на період, рівний тривалості одного навчального року. Рада командирів складається з 11 учнів. У раду командирів обираються представники 5-11 класів.

Рада командирів :

1. Обговорює і ухвалює рішення по плануванню позакласної і позашкільної роботи, вносить пропозиції в Раду школи;

2. Проводить різні позакласні і позашкільні заходи, надає допомогу адміністрації школи в їх організації і проведенні;

3. Захищає інтереси учнів, бере участь в дозволі конфліктних ситуацій між учнями;

4. Організує роботу штабів за напрямками;

5. Розглядає пропозиції по нагородженню учнів.

Голова ради командирів вибирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на альтернативній основі з числа 9-11 класів, учні, на період, рівний тривалості одного навчального року

Згідно Статуту школи, голова ради командирів:

1. Скликає і проводить засідання ради командирів;

2. Контролює виконання членами ради командирів своїх обов'язків;

3. Бере участь в роботі Ради школи.

Раді командирів підпорядковано 7 штабів , кожний працює за певним напрямком.Членами штабів є представники класних колективів, які організовують відповідну роботу з учнями.Допомогу в налагодженні успішної діяльності штабів надають педагоги-консультанти./Додаток 1/



Системі самоврядування школи підпорядкована система самоврядування класів.

Педагогічний колектив Широкобалківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Білозерського району Херсонської області вважає, що саме учнівське самоврядування робить ефективнішим виховання особистості, згуртовує шкільний колектив, збагачує досвід спілкування, сприяє розвитку громадської думки та ефективному входженню учнів у доросле життя.

 


Висновки

 

Отже, основною ланкою у становленні виховного колективу є учнівське самоврядування – самодіяльна організація дитячого життя в школі. Воно уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає педагогічному колективу в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором. Загалом учнівське самоврядування є незамінним помічником педагогів. Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей і накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством з незапам'ятних часів. До нас дошли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів старовини, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови і ідеї виконували роль складових частинок у створенні теорії шкільного самоврядування. До неї по праву увійшли вислови Платона у вихованні через позитивний приклад, Аристотеля – про тісний зв'язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторіно да-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін.

З погляду вікових психологічних особливостей для підліткового віку характерна підвищена сприйнятливість до соціальних явищ; для нього необхідне визнання, повинна бути наявність мотивації на взаємодію в групі; дитина готова до змін, відчуває потребу в своїх досягненнях і своєму самовизначенні.

З погляду педагогів, участь у шкільному самоврядуванні або в діяльності громадської організації сприяє формуванню громадянської позиції і ціннісного відношення до себе й інших; дозволяє учням підвищити соціальну компетенцію; розвивати соціальні навички поведінки і установок на самостійне ухвалення рішення соціальних проблемних ситуацій.

Педагог, що працює з підлітковими об'єднаннями, повинен пам'ятати, що: не можна підміняти підлітків там, де вони самі можуть справитися; необхідно мати витримку, терпіння і готовність підтримувати ідеї дітей, ініціативи, спиратися на них; важливо уміти поважати рішення дітей і допомагати їм їх реалізовувати; потрібно уникати прямого натиску, навіть тоді, коли думки і дії дітей здаються помилковими; старатися роз'яснювати, переконувати; навчитися бачити не тільки зовнішню сторону, явні прояви всіх і кожного, але й дізнаватися ціннісні уявлення, спонукальні мотиви, очікування, інтереси, настрої для створення умов самореалізації і саморозвитку підлітків. Демократизація життя неможлива без молоді. Важливість проблеми залучення молодих людей до суспільно-політичного життя сьогодні усвідомлюють й успішно розв'язують в багатьох демократичних країнах. І як відомо, не остання роль у цьому належить практичному навчанню ( зокрема, виконанню проектів) за активного сприяння органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій. Сподіваємося, що в Україні виховання громадянина врешті стане справою не тільки школи, а й органів державної влади, депутатів, громадськості.

Можливості самоврядування передбачають сформованість у свідомості вихованців намірів і умінь безконфліктного життя у суспільстві, поваги до прав і свобод кожної особи. В умовах таких явищ, як нетерпимість, расові, релігійні і етнічні конфлікти, саме в період активного формування свідомості треба закласти основи для безконфліктного співжиття Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формування в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності. Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

– гуманізація і демократизація: виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;

– зв'язок виховання з реальним життям: робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загально-шкільних традиційних заходів тощо;

– виховання особистості в колективі в ході спільної діяльності: майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

– єдність вимог і поваги до особистості: учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

Органи самоврядування виконують три основні функції: організаторську, комунікативну, діагностичну.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...