Главная Обратная связь

Дисциплины:






Які типи навчання склалися у процесі розвитку теорії й практики освітньої діяльності та в чому їх сутність?

Тип навчання — це спосіб і особливості організації мисленнєвої діяльності людини. Визначення типу навчання здійснюється на основі аналізу певних структурних елементів: характеру навчальної діяльності вчителя; особливостей заучування знань учнями; репродуктивної діяльності учнів; специфіки застосування знань на практиці.

В історії розвитку шкільництва сформувалися такі типи навчання: догматичне, пояснювально-ілюстративне, проблемне, модульно-розвивальне.

Догматичне навчання характеризується такими особливостями: учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснення; учні засвоюють знання без усвідомлення та розуміння і майже дослівно відтворюють завчене; від учнів не вимагають застосовувати знання на практиці.

Пояснювально-ілюстративне (пояснювально-репродуктивне) навчання полягає в тому, що вчитель повідомляє учням певну суму знань, пояснюючи сутність явищ, законів правил та ін. з використанням ілюстративного матеріалу; учні мають свідомо засвоїти пропонований обсяг знань і відтворити на рівні глибокого розуміння їх сутності, вміти застосовувати знання на практиці.

Проблемне навчання має такі особливості: учитель створює певну проблемну (пізнавальну) ситуацію, допомагає учням виокремити проблемну задачу, прийняти її; організовує вихованців на самостійні пошуки шляхів і засобів розв'язання конкретної задачі; учні самостійно оволодівають певною сумою знань, які є передумовою успішної пізнавальної діяльності; учитель пропонує широкий спектр застосування набутих знань на практиці. Включення учнів до системи проблемного навчання сприяє створенню оптимальних умов для їх інтелектуального розвитку, оволодінню ними інструментами (методами) навчальної діяльності, формуванню пізнавальних мотивів навчання, соціально-психологічної підготовки особистості до активної практичної діяльності.

Модульно-розвивальне навчання, ввібравши в себе кращі надбання теорії й практики освітньої діяльності, передбачає поділ навчального матеріалу на логічно завершені блоки — модулі, які є частинами цілісної структури навчальної дисципліни. Учитель організовує учнів на самостійну пізнавальну діяльність щодо засвоєння того чи того модуля, розуміння його зв'язків з іншими модулями. Самостійна діяльність учнів з оволодіння тими чи іншими блоками — це процес своєрідних відкриттів нового в системі знань. Педагог оцінює діяльність учнів у формі залікових балів. Така навчальна праця сприяє формуванню пізнавальних мотивів, позитивно впливає на інтелектуальний розвиток особистості.

 

Що таке модуль?

Модуль (від лат. modulus — міра): 1) назва важливого коефіцієнта чи величини; 2) частина будови, що слугує одиницею вимірювання; 3) уніфікований функціональний вузол у вигляді пакета деталей (модуль у комп'ютерних системах, у космічному кораблі тощо).

Модуль у педагогіці — це функціональний, логічно зумовлений вузол навчально-виховного процесу, завершений блок дидактично адаптованої інформації.

Навчальний модуль — це цілісна функціональна одиниця, що оптимізує психолого-соціальний розвиток учня і вчителя. Психолого-дидантичними засобами реалізації навчального модуля є педагогічно-адаптована система понять у вигляді системи знань, духовних цінностей.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...