Главная Обратная связь

Дисциплины:






Напрямки розвитку паливно-енергетичного комплексу



 

Згідно із результатами згаданих в п. 3.1 досліджень, слід повсюдно впроваджувати техніку і технології використання нових (альтернативних) і відновлюваних джерел енергії (АВДЕ), тому що:

- ресурси АВДЕ невичерпні;

- технології є екологічно чистими;

- техніка і технології виробництва багатьох видів АВДЕ вже відпрацьовані настільки, що можуть становити конкуренцію об'єктам традиційної енергетики і тому поступово їх витісняють.

За даними Світової енергетичної конференції, розвіданих запасів енергоносіїв для забезпечення потреб в енергії достатньо на такий час:

нафти – 25...30 років;

природного газу – 50...60 років;

урану для АЕС на повільних (теплових) нейтронах – 20...30 років;

плутонію для АЕС на швидких нейтронах – 1000...3000 років.

Наприклад, екологічні та економічно чисті первинні енергоносії – нафта та природний газ – дефіцити в Україні, а споживаються прискореними темпами. Тому орієнтувати розвиток ПЕК країни на їх основі на тривалу перспективу аж ніяк не можна. Таким чином, прийнято ряд законів щодо економічного стимулювання енергетики на базі АВДЕ: „Про альтернативні види палива”, „Про електроенергетику”, „Про енергозбереження”, „Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку вітроенергетики України”, „Про альтернативні джерела енергії”; прийнято і ще розробляється багато нормативних документів, зокрема ДСТУ і ГДК в області вітроенергетики. У вузах України для сфери АВДЕ розпочато підготовку фахівців [16].

Національно-енергетична та інші державні програми передбачають використання наступних АВДЕ:

- вітру (ВЕС);

- води (малих та міні ГЕС);

- сонячного випромінювання, геотермальної, тепла довкілля, тобто поверхневих шарів Землі (ґрунту), ґрунтових вод, атмосферного повітря, вторинного тепла промислового виробництва (теплові помпи);

- біогазу, вугільного метану, горючих твердих побутових і промислових відходів і деяких інших альтернативних видів палива разом з місцевими.

На розвиток і збільшення масштабів використання АВДЕ негативно впливають недосконалість, неврегульованість і нескоординованість організації справи, відсутність єдиного керівного центру.

Ресурси АВДЕ в Україні достатньо великі. Так, за оцінками ІЕД НАНУ, технічно допустимий для освоєння вітропотенціал приблизно у 200 разів більший за нинішні обсяги генерування електроенергії у країні. Вже є вітроенергетика, яка може ефективно експлуатуватися на площадках із середньорічною швидкістю 4.3 м/с. Отже, вітроенергетика є дуже перспективним напрямком модернізації українського ПЕК, скорочення споживання ПЕР і одночасно розв'язання екологічних проблем. Крім того, в Україні є надзвичайно сприятливі умови для спорудження офшорних ВЕС на акваторіях, де параметри вітру значно кращі, ніж на суходолі.



Перспективний напрямок розвитку вітроенергетики в Україні – інтеграція з гідроенергетикою, наприклад, спільне використання інфраструктури існуючих ГЕС або створення вітроакумулюючих електростанцій, що видаватимуть електроенергію в мережу за графіком.

В Україні поволі розгортаються роботи з розвитку малої гідроенергетики. Завдяки гідроенергетиці можна підтримувати графік навантаження енергосистеми за рахунок кращих економічних показників роботи. Тому цей напрямок удосконалення ПЕК України є надзвичайно актуальним і перспективним.

Україна має великі ресурси геотермальної енергії. Є достатньо конструкторської документації на компресійні й абсорбційні теплові помпи, здатні забезпечити високі техніко-економічні показники.

Освоєння альтернативних видів палива теж здійснюється незадовільно, прийняття закону України „Про альтернативні види палива” має активізувати підприємницьку діяльність у цьому напрямку. Багатообіцяючий старт за участі іноземних інвестицій – у технологій використання вугільного метану.

В світі посилено працюють над практичним застосуванням нетрадиційних поновлювальних джерел енергії. Їхня природа визначається процесами на Сонці, в глибинах Землі, гравітаційною взаємодією Сонця, Землі та Місяця. На рис. 2.1 представлені види енергії, що одержуються від поновлювальних джерел, способи її перетворення. Запаси поновлюваних енергоресурсів: енергії Сонця, вітру, рік, морських приливів, надр Землі, рослинних енергетичних плантацій і т.д. - величезні, власне кажучи, невичерпні.

З огляду на виснаженість енергетичних ресурсів, роль використання поновлюваних джерел енергії в багатьох країнах з кожним роком зростає. Так, виробництво електроенергії на вітряних установках збільшується в середньому в рік на 24 %, від сонячних батарей - на 17%, а на геотермальних станціях - на 4%. У Данії на вітроустановках виробляється 10 % всієї виробленої в країні електроенергії, у німецькій землі Шлезвиг-Гольштейн – 14%, у провінції Наварра (Іспанія) - 22 %.

Основними нетрадиційними та поновлюваними джерелами енергії що можуть мати практичне значення, є біомаса, гідро-, вітроенергетичні ресурси, сонячна енергія, тверді побутові відходи, геотермальні ресурси.

 

 


 

РОЗДІЛ 3





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...