Главная Обратная связь

Дисциплины:






Судовий розгляд цивільної справи



 

Судовий розгляд — це одна зі стадій цивільного процесу, яка є

обов’язковою, основною і відбувається у формі судового засідання, тобто

судове засідання є зовнішньою формою судового розгляду.

 

Дана стадія складається із чотирьох частин:

 

підготовча;

 

розгляд цивільної справи по суті;

 

судові дебати;

 

постановлення та оголошення судового рішення.

 

Мета підготовчої частини судового засідання — встановити можливість

розгляду справи в даному засіданні, вирішити питання, які мають

попереднє значення для другої частини судового розгляду справи. Розгляд

справи відбувається в залі суду, усно і при незмінному складі суддів.

Керує судовим засіданням голова суду або суддя. Права та обов’язки

головуючого викладені в ст. 162 ЦПК України. Секретар судового засідання

доповідає судові, хто з викликаних осіб з’явився, чи вручені повістки

особам, котрі не з’явилися, та які є відомості про причини їх неявки.

Перевірка і повідомлення даних про явку учасників процесу забезпечують

суду можливість зробити правильний висновок про необхідність виконання

тих чи інших процесуальних дій.

 

Заслухавши секретаря, суд встановлює особи тих, хто з’явився.

 

Якщо у справі бере участь перекладач, то йому пояснюють його права й

обов’язки. Він попереджається також про кримінальну відповідальність за

здійснення завідомо неправильного перекладу. До обов’язків перекладача

входить переклад усіх процесуальних дій суду, кожного пояснення і заяви

учасників справи. Переклад повинен здійснюватись повно і точно.

Скорочений переклад навіть окремих процесуальних дій не допускається.

 

Свідки видаляються із залу судового засідання у відведену для них

кімнату до вирішення питань про відвід суддів і про можливість вирішення

справи без осіб, що не з’явилися. Такий порядок має за мету усунути

можливість впливу на показання свідків таких обставин, як вирішення

судом питань по суті справи, а також пояснень сторін та інших учасників

справи.

 

Головуючий роз’яснює учасникам справи їх право заявляти відводи. Після

вирішення питання про відводи сторонам та іншим учасникам справи

пояснюються їх права та обов’язки (ст. 170 ЦПК).

 

Особи, які беруть участь у справі, можуть заявляти клопотання перед

судом щодо процесуальних дій, які вони вважають за необхідне здійснити

(про заміну неналежної сторони, притягнення до справи третіх осіб,

витребування нових доказів і т. п.).

 

Розглянути справу повно і винести законне рішення можна лише за умови,



що в судовому засіданні візьмуть участь усі учасники процесу. В ст. 172

ЦПК (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до статей

172, 173 і 229 Цивільного процесуального кодексу України» від 17 лютого

2000 р.) перелічені наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере

участь у справі. Залежно від причин неявки особи розгляд справи може

бути відкладено, або заява може бути залишена без розгляду (ст.ст. 172,

174, 175, 176 ЦПК). Відкладаючи розгляд справи, суд виносить ухвалу, в

якій вказує причини відкладення, заходи, яких необхідно вжити для

усунення цих причин, та день нового судового засідання. Розгляд справи

після її відкладення починається спочатку.

 

У цій же частині судового засідання пояснюються права та обов’язки

експерта, він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову

від виконання покладених на нього обов’язків або за дачу завідомо

неправдивого висновку.

 

Коли виконані всі перелічені дії, суд переходить до розгляду справи по

суті.

 

Це друга частина судового засідання. Мета її полягає в дослідженні

доказів з точки зору їх достатності й достовірності, на основі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, необхідних для

правильного вирішення справи.

 

Розгляд справи по суті починається доповіддю одного із суддів, у якій

викладаються суть справи, вимоги позивача, зміст обставин, на які він

посилається для обґрунтування своїх вимог, а також називаються докази,

які є у справі. Суддя не повинен висловлювати думку про обґрунтованість

вимог позивача або заперечень відповідача. Такий висновок може бути

зроблений лише судом у дорадчій кімнаті після дослідження всіх обставин

справи.

 

Головуючий чи суддя повинен з’ясувати, чи підтримує позивач свої вимоги,

чи визнає відповідач вимоги позивача, чи не бажають сторони закінчити

справу мировою угодою або передати її на розгляд до третейського суду.

 

Після доповіді по суті справи суд досліджує докази у порядку,

передбаченому ст.ст. 180, 181, 182, 186, 187, 188, 190 ЦПК України.

 

Сторони та інші особи можуть заявляти додаткові клопотання, давати

додаткові пояснення. Вислухавши їх, суд постановляє ухвалу про

закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і

переходить до судових дебатів.

 

Особи, які беруть участь у судових дебатах, у своїх виступах дають

правову оцінку спірним правовідносинам, висловлюють свої судження по

суті спору. Учасники дебатів підводять підсумки розгляду справи,

допомагають суду правильно та всебічно оцінити докази, посилаються на

закон, на основі якого, на їхню думку, слід вирішити справу. Порядок

проведення судових дебатів викладений у ст. 194 ЦПК.

 

Судові дебати проводяться незалежно від кількості учасників процесу, не

обмежені в часі, обмежені лише предметом судового розгляду справи. У

своїх виступах учасники справи не можуть посилатися на матеріали, які не

були досліджені в судовому засіданні. Але іноді у ході судових дебатів

постає необхідність перевірити окремі факти або докази. В такому випадку

суд поновлює розгляд справи по суті, про що виносить ухвалу. Потім

проводяться судові дебати.

 

Після закінчення судових дебатів суд видаляється у дорадчу кімнату для

постановлення та оголошення судового рішення. Вхід у дорадчу кімнату

стороннім особам заборонений.

 

Рішення постановляється тими суддями, які входили до складу суду, що

розглядав справу. Недотримання цього правила є підставою для відміни

судового рішення. Якщо суддя не може брати участі у прийнятті рішення,

то він замінюється іншим, і справа розглядається спочатку.

 

При колегіальному розгляді справи судове рішення постановляється

більшістю голосів, викладається в письмовій формі і підписується всім

складом суду. Описки й неточності виправляються шляхом закреслення

неправильних слів або речень і написання над ними змінених.

 

B

 

 

:

 

???????????{??лошення рішення суд, який постановив його, не вправі сам

скасувати або змінити це рішення. Суд може з власної ініціативи або за

заявою учасників справи виправити допущені арифметичні помилки чи описки

(ця дія вчиняється в судовому засіданні).

 

Суд, який постановив рішення, має право постановити додаткове рішення

(ст. 214 ЦПК) у таких випадках:

 

1) якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони

подавали докази і давали пояснення, не постановлено рішення;

 

2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точно розміру

присудженого стягнення або не вказав, які дії слід учинити;

 

3) якщо суд не вказав на негайне виконання рішення у випадках,

передбачених ст. 217 ЦПК;

 

4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

 

Питання про постановлення додаткового рішення може бути порушене

протягом десяти днів з дня постановлення основного. Додаткове рішення

постановляється в судовому засіданні з викликом сторін. Воно не може

змінювати суть основного рішення або містити в собі висновки про права й

обов’язки осіб, які не брали участі в справі.

 

У разі, коли рішення є неясним, суд, який вирішив справу, на прохання

учасників справи або органу державного виконання може роз’яснити своє

рішення, не змінюючи при цьому його змісту (ст. 215 ЦПК).

 

Сторонам та третім особам, притягнутим до участі у справі, які фактично

не були присутніми в судовому засіданні під час розгляду справи, суд

надсилає копії рішення і ухвал протягом п’яти днів з дня їх оголошення.

 

У судовому процесі можуть виникнути ускладнення:

 

зупинення провадження по справі;

 

закриття провадження по справі;

 

залишення заяви без розгляду.

 

Зупинення провадження по справі означає, що суд тимчасово зупинив

розгляд справи у зв’язку з обставинами, які перешкоджають цьому

розгляду, — до їх усунення або виконання зацікавленими особами

необхідних дій.

 

Зупинення розгляду справи відрізняється від відкладення розгляду справи

такими ознаками:

 

підстави зупинення справи точно визначені законом, а перелік підстав

відкладення розгляду справи є невичерпним;

 

строки зупинення провадження по справі залежать від часу дії обставин,

які стали його причиною. Строки відкладення справи встановлює сам суд;

 

якщо провадження по справі зупинено, то забороняється здійснювати

будь-які процесуальні дії, а розгляд справи відкладається для виконання

певних процесуальних дій;

 

ухвала суду про зупинення провадження може бути оскаржена, а про

відкладення — ні.

 

Зупинити провадження по справі може суд першої інстанції в судовому

засіданні.

 

Підстави зупинення провадження по справі поділяються на обов’язкові для

суду (ст. 221 ЦПК України) та факультативні (ст. 222 ЦПК України). Ці

обставини стосуються сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні

вимоги на предмет спору.

Закриття провадження по справі — це закінчення провадження по справі без

постановлення судового рішення. Має місце за наявності підстав, які

свідчать про те, що процес виник неправомірно або його продовження є

неправомірним. Підстави закриття провадження по справі значною мірою

збігаються з підставами відмови у прийнятті позовної заяви і визначені

ст. 227 ЦПК України (цей перелік є вичерпним). За наявності цих підстав

суд не має права вирішувати справу по суті. В разі закриття провадження

по справі повторне звернення до суду по спору між тими самими сторонами,

про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Ухвала про

закриття провадження може бути оскаржена.

 

Залишення заяви без розгляду — це закінчення провадження без

постановлення судового рішення за наявності точно встановлених у законі

обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на

звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не

втрачена, а також при повторній неявці сторін. Підстави залишення заяви

без розгляду визначені ст. 229 ЦПК. Після усунення обставин, які

перешкоджають прийняттю заяви, сторона знову може пред’явити цей же

позов. Саме цим дана форма відрізняється від закриття провадження по

справі.

 

По кожній справі, яка розглядається в судовому засіданні, складається

протокол. Він є процесуальним документом, який відображає весь хід

судового розгляду: в ньому вказуються процесуальні дії, здійснювані

судом під час розгляду справи. Повнота записів у протоколі судового

засідання, об’єктивне відображення у ньому ходу процесу — це основа для

постановлення правильного рішення, гарантія контролю за його законністю

й обґрунтованістю в касаційному і наглядовому порядку.

 

Всі дії суду, пов’язані з процесуальною процедурою розгляду справи, слід

заносити в протокол у такій самій послідовності, в якій вони

відбувалися, без скорочення слів. Якщо суд фактично виконав певні дії,

але вони в протоколі не зафіксовані, вищестоящий суд вправі зробити

висновок, що ці процесуальні дії не виконувались.

 

Протокол судового засідання веде секретар. Підписують протокол суддя,

який веде судове засідання, і секретар. Лише в окремих випадках у ньому

можуть ставити свої підписи інші особи.

 

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право

ознайомитись з протоколом судового засідання і упродовж трьох днів після

підписання протоколу подавати свої зауваження з приводу допущених у

ньому неточностей або неповноти записів. Зауваження на протокол повинні

бути розглянуті протягом п’яти днів з дня їх подання.

 

Отже, значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом

діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій у цій частині

розвитку цивільного судочинства. Шляхом розгляду цивільних справ

здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання цивільного

судочинства — захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб

і держави.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...