Главная Обратная связь

Дисциплины:






Теоретичні відомості. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра охорони праці і безпеки життєдіяльн ості

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання практичних робіт з дисципліни

«Електробезпека»

Студентами за напрямом підготовки

6.170202 «Охорона праці»

Рекомендовано методичною комісією за напрямом підготовки «Охорона праці»

Протокол № 4 від 05 листопада 2012 р.

Рівне 2012

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни «Електробезпека» студентами за напрямом підготовки 6.170202 «Охорона праці» /М.В. Бернацький, О.В. Богданенко, Г.Г.Клекоць - Рівне: НУВГП, 2012 - 43 с.

 

Упорядники:М.В. Бернацький, канд. техн. наук, доцент,

О.В. Богданенко, асистент, Г.Г. Клекоць, ст. викладач.

Відповідальний за випуск: В.Л.Филипчук, д. техн. наук, професор, завідувач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності.

©Бернацький М.В.,

Богданенко О.В.,

Клекоць Г.Г. 2012

©НУВГП, 2012

Вступ

Результат впливу струму на людину залежить від ряду факторів,
в тому числі від сили струму, виду і частоти, тривалості його протікання через тіло людини, індивідуальних властивостей людини, а також характеру електроустановки, навколишнього середовища та класу приміщення за небезпекою ураження електричним струмом.

Проходячи через організм людини, струм справляє термічну, електролітичну,механічну і біологічну дії. Різноманіття факторів, що впливають на результат впливу струму на людину, і ситуацій, що виникають при роботі на електроустановках, визначили тематичну спрямованість завдань і методичних вказівок в цілому. Для кращого розуміння умов завдань і отримання їх коректних рішень викладено загальні питання електробезпеки. Завдання розподілені по шести темах у залежності від їх змісту і складності рішення. По кожній темі в якості прикладу наведено, рішення однієї задачі, а також відповіді для всіх завдань.

Більшість завдань складені за результатами аналізу нещасних випадків, що мали місце на виробництві або в побуті.

Розрахунок одиночних і групових заземлювачів

Теоретичні відомості

Стікання струму в землю відбувається тільки через провідник, який перебуває з нею у безпосередньому контакті: випадковому або навмисному. При цьому одиночний провідник або група з'єднаних між собою провідників, що знаходяться в призначеному контакті із землею, називається відповідно одиночним заземлювачем або заземлювачем.

Причинами стікання струму в землю є: замикання струмоведучих частини на заземлений корпус електричного обладнання; падіння проводу на землю; використання землі в якості провідника т. п. У всіх цих випадках відбувається різке зниження потенціалу φз (тобто напруги щодо землі) заземленої струмоведучої частини до значення:



, (1.1)

де Із – струм, який входить в землю, А; Rз – опір заземлювача розтіканню струму.

Кульовий заземлювач на великій глибині. Маємо кульовий заземлювач радіусом r, м, заглиблений у землю на нескінченно велику глибину (тобто можна знехтувати впливом поверхні землі). Через цю кулю в землю витікає струм Із, А, який подається до заземлювача за допомогою ізольованого провідника (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Кульовий заземлювач радіусом, заглиблений у землю на велику глибину

Потенціал φ = 0 матиме точка, віддалена від заземлювача на відстань х = = ∞. Практично область нульового потенціалу починається на відстані приблизно 20 м від заземлювача. Потенціал точок на поверхні землі в даному випадку дорівнює нулю (так як x = ∞). Максимальний потенціал буде при найменшому значенні х, рівному радіусу заземлювача, тобто безпосередньо на заземлювачі (потенціал кульового заземлювача):

, (1.2)

де ρ – питомий опір грунту, Ом.

Кульовий заземлювач на поверхні землі, тобто заглиблений так, що його центр знаходиться на рівні землі (рис. 1.2), і який називається напівкульовим заземлювачем. Для такого типу заземлювача:

, (1.3)

Отже, потенціал на поверхні, землі навколо напівкульового заземлювача змінюється за законом гіперболи,
зменшуючись від максимального значення φ, до нуля в міру віддалення
від заземлювача.

Рис. 1.2. Розподіл потенціалу на поверхні землі навколо напівкульового заземлювача

Стрижневий заземлювач. Розглянемо стрижневий вертикальний
заземлювач круглого перетину довжиною l, м, і діаметром d, м, заглиблений в землю так, що його верхній кінець знаходиться на рівні землі (рис. 1.3). По заземлювачу стікає струм Із, А. Отримаємо
вираз для розрахунку потенціалу точок на поверхні
землі і потенціалу заземлювача.

Рис. 1.3. Стрижневий заземлювач

Потенціал заземлювача визначається при x = 0,5d і становить:

, (1.4)

Груповий заземлювач. За умовами безпеки обслуговуючого персоналу у заземлення має бути порівняно малий опір, забезпечити який можна шляхом збільшення геометричних розмірів одиночного заземлювача (електрода) або застосування декількох паралельно з'єднаних електродів - групового заземлювача. Використовуючи так заземлювач, можна вирівняти потенціал на території, де розміщуються заземлюючі електроди, що в ряді випадків відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки обслуговуючого персоналу.

При нескінченно великих відстанях між електродами групового заземлювача (зазвичай більше 40 м) поля розтікання струмів навколо них практично не взаємодіють. У цьому випадку потенційні криві від ккожного електрода взаємно не перетинаються (рис. 1.4), причому потенціали електродів рівні незалежно від їх розмірів. Однак при різних розмірах електродів струми, що протікають через них, різні за значенням, а їх потенційні криві мають різну форму.

Рис. 1.4. Потенційні криві і поля розтікання струму групового заземлювача при відстанях між електродами S> 40 м

При відстанях між електродами групового заземлювача менше 40 м поля розтікання струмів накладаються одне на інше, в результаті потенційні криві взаємно перетинаються і, складаючись, утворюють сумарну потенційну криву групового заземлювача. При цьому форма сумарної потенційної кривої залежить від відстані між електродами, їх взаємного розташування, числа, форми і розмірів.

Потенціал групового заземлювача φгр дорівнює:

, (1.5)

де φ01 – потенціал першого електроду, В; n – кількість електродів; φn – потенціал, наведений на першому електроді одним із сусідніх.

Варіанти завдань

Задача 1 (з рішенням). Струм Ігр стікає в землю з групового заземлювача, який складається із трьох однакових напівкульових електродів радіусом r = 0,5 м, розміщених у вершинах рівностороннього трикутника (рис. 1.5). Необхідно визначити φгр при відстані між центрами електродів S = 10 м; питомий опір грунту дорівнює 120 Ом·м (грунт однорідний).

Рис. 1.5. Груповий заземлювач з трьох напівкульових електродів, розміщених у вершинах рівностороннього трикутника на поверхні землі  

Варіанти завдань:

№ з/п r , м S , м ρ , Ом*м n , шт
0,45
0,47 8,5
0,55 9,5
0,52 9,2
0,46 8,7
0,51 9,6
0,6
0,64
0,58
0,57 9,8

Рішення. Оскільки електроди однакові і знаходяться в однакових умовах, у них рівні:

- опори розтіканню струму

- струми, розтікаючі через них у землю

- власні потенціали

,

Потенціал групового заземлювача

,

або, враховуючи, що

,

отримаємо

.

Задача 2. З металевої кулі радіусом r = 0,5 м, заглибленої в землю а глибину l = 3 м, стікає струм Із = 80 А, який подається до кулі по ізольованому провіднику. Потрібно: визначити потенціал φD на поверхні землі в точці D на відстані х = 3 м від вертикалі, що проходить через центр кулі, і потенціал заземлювача (кулі) φз Питомий опір
землі ρ = 90 Омм. (Відповідь φD = 270 В; φз = 1240 В).

Варіанти завдань:

№ з/п r ,м l , м , А х , м ρ, Ом*м
0,3
0,33 3,1 3,1
0,35 3,2 3,2
0,4 3,3 3,3
0,45 3,4 3,4
0,5 3,5 3,5
0,55 3,6 3,6
0,6 3,7 3,7
0,63 3,8 3,8
0,65 3,9 3,9

Задача 3. Струм Із = 60 А стікає в землю через груповий заземлювач, що складається з трьох з'єднаних між собою однакових стрижневих електродів діаметром d = 0,05 м. Стрижні забиті в землю на глибину L = 2 м і розміщені у вершинах рівностороннього трикутника. Земля однорідна, її питомий опір ρ = 100 Ом·м. (рис. 1.6.).

Потрібно: визначити потенціал групового заземлювача φз при відстані між центрами електродів S = 10 м. (Відповідь φз = 870 В).

Рис. 1.6. Груповий заземлювач, який складається з трьох стрижневих вертикальних електродів, розміщених у вершинах рівностороннього трикутника: а - вигляд зверху, б - вигляд збоку

Варіанти завдань:





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...