Главная Обратная связь

Дисциплины:






ЧЕХІЯ ТА СЛОВАЧЧИНА



Перша чеська книга була надрукована в місті Плзень бл. 1470 р. перекладена на чеську мову «Троянська хроніка» Гвідо делле Колоні, 13 ст.

У Плзені в 70 - 80-ті рр. 15 ст. було надруковано ще 2 книги, а наприкінці століття почав працювати друкар словак Мікулаш Бакаларж, що випустив в 1489 - 1513 рр. декілька видань чеською і латинською мовами.

16 століття пов'язане з діяльністю друкаря Їржі Мелантріха (1511 - 80), який надрукував бл. 200 книг, і його продовжувача Даніеля Адама з Велеславина (1546 - 99), що випустив у світ 8 книг У 1515 р. вийшла перша чеська «Газета», видана Мікулашем Коначом, в 1518 р. - перша карта, видана Мікулашем Клаудіаном.

Перша друкована Біблія чеською мовою була видана у 1488 році, вона називалася Празька Біблія, її друкарем був Ян Камп.

У Словаччині першу друкарню заснував в 1573 в Ком’ятиці Гавел Гушар, у 1578 почали працювати друкарні в Банська-Бистриці.

У 1831 при Чеському національному музеї в Празі Ф. Палацьким було засновано чеське культурно-просвітительське товариство Матица чеська, яке розгорнуло широку видавничу діяльність.

На початку 20 ст. соціал-демократичні гуртки почали активно поширювати ідеї ленінізму. Ці гуртки в 1919 - 29 почали публікувати окремі твори В. І. Леніна. У 1919 чеською мовою вийшло 2 видання його книги «Держава і революція».

СЛОВЕНІЯ

Важливою сторінкою в історії слов'янського кирилівського книгодрукування в другій половині 16 століття э словенський просвітителем Прімож Трубар (1508-1586), який видав книги як кириличного, так і глаголичного шрифтів.

Один із співвітчизників Трубара, Адам Бохоріч, в 1584 р Опублікував у Віттенберзі першу словенську граматику.

1575 - створенням Гансом Маннелем друкарні в Любляні. У цій друкарні готувалося вимогу Брукского сейму видання першого словенського перекладу повної Біблії, завершеного в 1580 р Юрієм Далматіним.

Перша словенська газета - «Люблінські відомості» (1797-1900) почала видаватися в період Просвітництва, її редактором був священик і поет Валентин Водник.

Найбільшим видавництвом є «Младінська книга».

«Молодіжна книга» (Mladinska Knjiga) - це словенське видавництво, яке було засноване в 1945. У 1965 році він почав співпрацювати з іншими країнами.

ПОЛЬЩА

Перша друкарня виникла в Кракові приблизно 1473. Її діяльність пов'язана з виходцем з Баварії друкарем – Каспером Штраубе. У друкарні на 1474р. надруковані та 3 книги латинською мовою та "Астрономічний календар".

Близько 1491Швайпольт Фіоль заснував у Кракові першу слов’янську друкарню кириличного шрифту, який виготовив Рудольф Борсдорф . Фіоль першим надрукував книги церковно-слов'янською мовою: «Осьмогласник» (або «Октоїх», 1491) з дереворитом«Розп'яття», «Часослов» (1491), «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491).



16 ст -головним центром друкарства був Краків (12 друкарень), де працювали друкарі-видавці Каспер Хохфедер, Флоріан Унглер, Ієронім Віетор, Шарфенбергери і Зібенайхер, Галлер.

17 ст. - видавнича діяльність у Польщі ускладнюється контрреформацією і посиленням церковної цензури. У 1603 в Кракові був випущений перший польський індекс заборонених книг, за ним пішли індекси 1604 і 1617. У 2-й пол. 18 ст. у Варшаві працювало 11 видавничо-друкарських фірм. Національно-визвольне повстання 1794 під керівництвом Тадеуша Костюшка викликало підйом політичної публіцистики.

1931 - за ініціативою Комуністичної партії Польщі були створені книготорговий магазин і видавництво "Том" (Той), які працювали до 1937.

 

РОСІЯ

Перша московська друкарня – Анонімна, 1553, до 1564року видрукувала сім книжок – три Євангелія, два Псалтирі та дві Тріоді.

Перша московська державна друкарня – 1563, за наказом Івана (Грозного). Саме у цій друкарні Іван Федоров і Петро Мстиславець видрукували першу друковану книгу «Апостол»,1 березня 1564 року.1564 -Федоров з помічниками надрукував двома виданнямизбірку молитов- Часовник,яку використовували як навчальний посібник у школах.У Москві книгодрукування продовжили учні Федорова – Андроник Невєжа та Никифор Тарасієв. 1568 - Псалтир. Друкарня була знищена пожежею, і за наказом Івана Грозного А. Невєжа створив нову друкарню в Александровській Слободі, там він у 1577 надрукував ще одне видання Псалтиря.1589 - друкарня Московський Печатний двір, де у 1589 Невєжа надрукував «Триодь Постная».1605 –уцій же друкарні почав свою видавничу діяльність Онисим Радишевський У 1622 році в Московському печатному дворі діяло 4 майстерні де працювало 80 майстрів. За століття тут було видрукувано 483 книги.1614, Москва - невелика друкарня, в якій друкар Н.Фофанов 1615 видрукував Учбовий Псалтир. 1783- Катерина ІІ дозволила створювати приватні друкарні. У провінційних містах, таких як Астрахань, Калуг, Тамбов, Тобольськ почали виникати нові друкарні. У царський дореволюційний період у 1913 було видано 30 079 назв книг; за обсягами видавничої діяльності Росія зайняла 2-е місце в світі після Німеччин.

Китай

Бі Шен у 1041 — 1049 використовував рухомі розбірні літери для друку з допомогою матриць і пуансонів. Вперше набірний друк з використанням дерев'яних літер було винайдено у Китаї, автор винаходу - Ван Чжень (1290—1333 рр.).

Найперша ксилографічна книга датується 868 роком – «Цзинь гао цзин» (Алмазна сутра).

Початок преси у Китаї відносять до VII-X ст. (щоденна газета «Дібао»).

У XIV ст. в Китаї винайшли багатоколірний друк. У 1340 р. червоним і чорним кольором надрукували книгу буддистів «Коментарі Сутри».

У XV ст. укладений найбільший китайський енциклопедичний словник.

Під час правління династії Мін ( 1368 – 1644 рр.) велику популярність здобув рухомий шрифт, який виготовляли з бронзи.

На початку XVI ст. в Китаї з’являються європейські типографії.

Лише з 1949 року в Китаї створюють сприятливі умови для розвитку книговидавничої справи. У 1950 році організоване керівництво у справах друку, яке взяло під контроль всі видавництва країни. В цьому ж році створено державні видавництва «Наукове видавництво» та «Наука».

З 1956 року в Китаї діє понад 100 видавництв.

АВСТРІЯ

Перша друкарня, де було надруковано 11 відомих нині видань, належала в 1482-85 невідомому майстру. Його найважливішим виданням була «Історія про Святого Рохе».

У 1510 у Відні почав друкування І. Вієтор, який випустив 83 видання самостійно і 87 спільно з І. Зінгрінером (Сінгреніус), який пізніше надрукував більше 300 видань.

У 17 ст. Відень вже мав у своєму розпорядженні приблизно 40 друкарів, з яких виділялися поляк С. М. Космеровіус.

Протягом 19 ст. в Австрії утворилося ще близько 20 видавничих фірм, що існують понині. Сучасна Австрія - одна з провідних країн з виробництва друкованої продукції, з випуску якої вона входить у першу десятку європейських країн і в першу двадцятку країн світу.

На поч. 1990 -х рр. в країні було 500 видавничих фірм, 80 з них - великі, решта - середні, малі; близько 30 отримали міжнародну популярність. Значна частина видавництв знаходиться у володінні суспільних інститутів. Найбільші видавництва: Австрійське федеральне видавництво

Італія

Перша книга була надрукована в Італії Конрадом Свейнхеймом і Арнольдом Паннарцем у містечку Субіако поблизу Риму восени 1465. У 1467 почалося друкування книг у Римі, в 1470 - в Фолиньо, в 1471 - у Феррарі, Флоренції, Мілані, Болоньї, Неаполі, в 1476 - у Венеції і в 70 - 90-х рр. 15 ст. широко поширилося по всій Італії, охоплюючи не тільки великі культурно-політичні центри, а й маленькі міста.У 1467 з'явилася перша ілюстрована друкована книга ("Роздуми" Хуана де Торкемада з 31 гравюрою на дереві); в 1481 у Флоренції вийшла "Божественна комедія" Данте з гравюрами Баччо Бандіні, виконаними за малюнками С. Боттічеллі. У 2-й пол. 16 - 17 ст. багато творів італійських письменників, вчених, філософів публікувалися тільки за кордоном (в Англії, Швейцарії, Німеччині, частково у Франції, Польщі, пізніше в Нідерландах). Всі твори Дж. Бруно, велика частина творів Т. Кампанелли, праці Галілея були видані за межами Італії. З сер. 18 ст., в період національно-визвольного і демократичного руху в країні і з настанням епохи Просвітництва виникає новий підйом в історії італ. книги. Наприкінці століття він пов'язаний з діяльністю видатного друкаря Дж. Бодоні, який відродив колишню славу італ. друкарства. В кін. 19 - поч. 20 ст. в Іт., як і в багатьох інших країнах, стали активно розвиватися поліграфія та видавнича справа. До цього часу відноситься початок процесу монополізації видавничої справи. Конкурентна боротьба між видавничими фірмами завершувалася найчастіше розоренням і ліквідацією дрібних і середніх форм або ж поглинанням більш потужними партнерами.

У 1976 в Іт. було видано більше 17 тис. назв книг тиражем бл. 153,7 млн. примірників. Іт. займає 3-тє місце в Європі за кількістю перекладів, що видавались (після Німеччини і Франції), причому дані за останні роки говорять про їх значне зростання. З 1964 по 1975 випуск перекладних видань зріс з 2122 до 3561 назв.

Швецарія

У розвитку культури Швейцарії в XVI в. можна намітити три основні етапи. Перший, охоплюючий менше третини століття, пов'язані з успіхами друкарства і розквітом гуманізму. Другий етап, триває на початок1560-х років, став періодом інтенсивного на культуру процесів Реформації. Для третього етапу, що включає також початок XVII в., характерні дедалі більше вплив Контрреформации на швейцарську культуру, її дедалі більше занепад і провинциализация.

До 1501 р. друкарні були у Європі більш ніж 250 містах. Тільки цього року 1120печатен випустили 40 тис. видань різних найменувань загальним тиражем 12 млн. примірників. У Італії цю добу налічують більш 80 друкарських центрів, у Німеччині — 52, мови у Франції — 43, Нідерланди — 21. У Швейцарії їх було 9 — утричі більше, ніж у Англії. Книжки були відправлені дороги. Товста книга, навіть фоліант, а видання в восьму частина аркуша (іноктаво) коштувала приблизно стільки ж, скільки річна плата служниці чи оплата праці шкільного вчителя кілька місяців. Тиражі книжок на Швейцарії XV в., як в Німеччині, рідко перевищували 500 примірників, але у першої чверті XVI в. з'явилися також численні видання з тисячі і більше примірників.

Серед перших прославленихбазельских книговидавців був Йоганн Амербах, в 1475—1513 рр. займався друкуванням книжок, праць батьків церкві та гуманістичну літературу. Найбільшим книговидавцем Базеля, який продовжував його традиції, став Йоганн Фробен (1460—1527). По смерті І.Амербаха, який колись було його компаньйоном, очолив велику видавничу фірму.

КАНАДА

Перша друкарська машинка у Канаді з’явилася у 1751 у провінції Нова Шотландія, а саме - у її столиці Галіфакс. Цю друкарню заснував Бартоломео Грін молодший

Уже на початку 1752 року Бушел надрукував першу канадську газету – «TheHalifaxGazette».

Після спалаху американської революції у 1775 році, велика кількість кваліфікованих друкарів-лоялістів приїхали в Нову Англію, і до середини 1780-х років друкарські верстати з’явилися у місті Сент-Джон. У 1766 році у Новій Шотландії з’явився перший книжковий магазин.

У цьому ж 1764 році Браун і Гілмор у місті Квебек відкрили книжковий магазин.

У 1827 – з’явилася перша спілка друкарів Квебеку

У 19 столітті у Торонто створено видавництвоJohnLovellandSon, яке спеціалізувалося на піратстві американських книг.

До 1830-х років друкарські верстати до Канади завозили із США та Великобританії. Звідти везли також чорнила, папір, різні витратні матеріали. Після 30-тих років 19 століття у Канаді почали збирати вже свої друкарські машинки.

До 1985 року частка іноземних видавців і книгорозповсюджувачів досягла майже 60 відсотків доходів від продажу книжок на канадському ринку.

У 1907 році побачила світ перша українська газета в Канаді – «Червоний прапор».

1908 році у Вінніпезі ЯківКрет засновує свою друкарню і видавництво з назвою «Руська друкарня».

УГОРЩИНА

Перша друкарня була заснована в Буді в 1472 році угорським першодрукарем німецького походження АндрашемХешшем, який в 1473 надрукував першу угорську книгу «Хроніка угорців».

«Морально-філософські трактати» БазіліусаМагнуса і Ксенофона.

Друга угорська друкарня 15 ст. – «Конфессіонале», функціонувала між 1477 і 1480 роками імовірно в Пожоні (нині Братислава) або в її околицях. У ній було надруковано 5 книг.

У 16 ст. остаточно затверджується угорська літературна мова, на якій розвивається література Відродження і Реформації.

У 1535 році Ян Хонтерус заснував друкарню в Брашшо (нині Брашов в Румунії), в 1539 магнат ТамашНадашді – у м. Шарвар, де в 1541 був надрукований Новий Заповіт

Середина 17 ст. пов'язана з ім'ям одного з найбільших представників угорської типографської справи СенциКартесомАбрахамом.

У 18 - 19 ст. існували друкарні МатьяшаТратнера (осн. в Пешті) і Шимона Петера Вебера (в Пожоні).

На рубежі 19 - 20 ст. угорська видавнича справа перебувала в занепаді.

Відомим видавцем у другому десятилітті 20 ст. був ІмреКнер, що випускав книги на високому художньому рівні.

У 1944 році у звільненому містіСегед було створено видавництво угорських комуністів "Іскра" (Szikra).

У 1977 в Угорщині діяло 18 видавництв, з них 12 – під керівництвом Головного управління у справах видавництв та книжкової торгівлі.

 

 

  1. Прогрес в книгодрукуванні 19 ст.

 

З 19-го ст. почалося удосконалювання типографських машин.

Німець Ф. Кеніг у 1811—14 побудував першу швидкісну друкарську машину, а американці Р. Хое (1856) і У. Буллок (1863) винайшли ротаційний верстат. Пізніше з'являється лінотип — машина яка відливає цілі набірні матриці (винахідник — німець О. Моргенталер), а на початку 20-го ст. — офсетний друк, ксерографія і т. д.

На початку XIX ст. у Німеччині були знищені цехи, чим друкарську справу було звільнено від багатьох пут. Таким чином до неї були залучені нові сили і нові капітали. У XVIII в. в Німеччині налічувалося всього 434 міста з друкарнями, а в 1855 р було вже в 818 містах 2565 типо і літографій, в 1890 г. - в 1891 місті 6530 закладів, з 36612 майстрами. У такій же прогресії поширилися друкарські підприємства і в інших країнах Європи.

Поширенню типографського справи багато сприяли також винаходи та покращення в техніці цієї справи. Винайдені особливі машини для відливання літер (1805 р, Вінг і Вайт); поліпшено стереотип (лордом Стенгоп, в 1804 р); винайдений верстат, що дає можливість друкувати одночасно на обох сторонах аркуша (ним же, в 1800 г.). У 1810 р винайдений Кенігом паровий друкарський верстат; а ротаційна машина дала можливість друкувати до 12000 аркушів на годину.

Поступово друковане справа не обмежується однією лише друкарнею: невід'ємною приналежністю великий друкарні стала літографія; їй же служить гравірування на дереві і металі, цинкографія, фото і геліография і т. п.

Тільки в Америці в друкарській справі з'явилася спеціалізація праці: там існували особливі заклади для приготування набору або стереотипу, особливі - для друкування; поширені там і маленькі друкарські машини, що дозволяють кожному мати у себе вдома друКарню для власних цілей.

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...