Главная Обратная связь

Дисциплины:






Маса й розміри атомів і молекул.



Тема: Основні положення МКТ будови речовини та її дослідні обґрунтування.

План

1. Маса й розміри атомів і молекул

2. Кількість речовини

Основна література:

1.Л.Є.Генденштейн, І.Ю.Ненашев Фізика,10кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. Закл: Рівень стандарту: Гімназія,2010.С 171-182

Додаткова література:

1.Коршак Є.В. Фізика 10кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. Закл: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.-296с.:іл..

Ключові поняття:

Ø Основні положення МКТ; Ø Маса молекули; Ø Розмір атому; Ø Розмір молекули; Ø Маса атому; Ø Кількість речовини.

 

Маса й розміри атомів і молекул.

Ø Молекулярна фізика як розділ фізики

Викладач наголошує на тому, що студенти розширять і поглиблять знання про будову речовини, приведуть ці знання в певну систему та познайомляться з методами молекулярної фізики.

è Молекулярна фізика – це розділ фізики, який розглядає властивості тіл як сумарний результат руху та взаємодії величезної кількості молекул, з яких складаються ці тіла.

Досягненнями молекулярної фізики широко користуються інші науки - хімія, біологія та багато інших. Основні уявлення молекулярної фізики використовуюся у таких спеціальних галузях науки, як фізика металів, полімерів і плазми, кристалофізика, фізико-хімічна механіка. Саме молекулярна фізика вказує шляхи на створення матеріалів із заданими властивостями.

Ø Молекулярно - кінетична теорія будови речовини (МКТ).Розвиток поглядів на будову речовини.

Основою молекулярної фізики є молекулярно-кінетична теорія.

Перші уявлення про молекулярну будову речовини зародилися в глибоку давнину. Уже більше двох тисяч років тому давньогрецькі філософи передбачали що все в світі складається з дуже маленьких неподільних частинок – атомів. Грецький вчений Демокріт(460-370 рр. до н.е.) писав: «Все складається з атомів…. речі розрізняються атомами, з яких складаються, їх порядком і положенням». Хоча слід зауважити, що уявлення стародавніх атомістів про дискретну будову речовини були лише здогадкою.

В середні віки послідовники атомістичного вчення переслідувалися інквізицією і владою, бо було глибоко матеріалістичним. У Франції в 1026 році вищій суд заборонив спеціальним декретом розповсюдження атомістичного учення під страхом смертної втрати. Лише в XVII столітті

І. Ньютон зробив спробу пояснити розширення газів на основі передбачення, що молекули намагаються заповнити простір.

В XVIIІ столітті прихильником і пропагандистом молекулярно-кінетичної теорії був М. Ломоносов. Основні положення цієї теорії, сформульовані Ломоносовим , не зазнали суттєвих змін і до нашого часу.



Учитель пропонує учням з метою поглиблення знать про розвиток поглядів на будову речовини підготувати на наступний урок повідомлення «Короткий історичний нарис про будову речовини»

1.

Ø Мета молекулярно-кінетичної теорії - пояснення властивостей макроскопічних тіл і теплових процесів, які протікають в них, на основі уявлень про те, що всі тіла складаються з окремих частинок, які хаотично рухаються.

Основні положення МКТ. Дослідне обґрунтування положень МКТ.

1. Всі речовини дискретні, вони складаються з молекул і атомів. Молекула – дрібна електронейтральна частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості.

2. Молекули і атоми всіх речовин знаходяться в безперервному хаотичному русі.

3. Між молекулами всіх речовин діють сили притягання і відштовхування.

Кожне твердження суворо доведено за допомогою дослідів. Реальне існування молекул підтверджується величезним числом експериментальних фактів. До них можна віднести можливість механічного дроблення речовини, розчин речовин в воді та інших розчинниках, стискання і розширення газів. Але до більше переконливих фактів належать броунівський рух та дифузія.

У 1827 р. англійський ботанік Роберт Броун спостерігав під мікроскопом рух спор рослин в краплі рідини. Траєкторія руху кожної частинки була ламаною лінією

Мал.1

У другій половині ХІХ століття було доведено , що причиною броунівського руху є хаотичні удари молекул об спори рослин.

è Броунівський рух– це рух найдрібніших частинок твердої речовини під ударами молекул рідини чи газу, я яких ці частинки знаходяться.

Запитання для обговорення:

1.Для яких частинок більше помітний броунівський рух: для більше дрібних чи менше дрібних? Чому?

2.Чи залежить броунівський рух від температури рідини чи газу? Як саме?

3.Чому броунівський рух не спостерігається для чаїнок в склянці чаю?

2.

4.Підтвердженням яких положень МКТ є броунівський рух?

è Дифузія речовин – це явище проникнення молекул однієї речовини між молекулами другої речовини при дотику цих речовин.

Запитання для обговорення:

1.Підтвердженням яких положень МКТ є дифузія?

2.Чи може дифузія відбуватися між речовинами в різних агрегатних станах? Між речовинами в одному агрегатному стані? Навести приклади.

3.Від чого залежить швидкість дифузії?

4.Яке практичне значення має дифузія в життєдіяльності людини: в побуті, в промисловості? В природі?

Дифундують з різною швидкістю всі речовини в будь-яких агрегатних станах. Швидкість дифузії залежить від агрегатного стану речовин, самих речовин, а також від їх температури.

З підвищенням температури швидкість дифузії зростає.

Приклад дифузії в газах - виникнення запаху, у рідинах - переміщування рідин різної густини. Молекули золота і свинцю внаслідок дифузії протягом 5 років утворюють шар завтовшки 1 см.

Розміри молекул і атомів надзвичайно малі. Наведемо декілька цікавих фактів.

· Молекула менша за яблуко у стільки разів, у скільки разів яблуко менше за Землю.

· Якщо уявити, що олія створює на поверхні води плівку завтовшки в одну молекулу, то така плівка буде тонша за людську волосину приблизно в 40 000 разів.

· У 1 см2 повітря стільки молекул, що, взявши таку саму кількість піщинок, можна було б засипати територію великого підприємства.

· Якщо взяти таку кількість цеглин, скільки молекул міститься в 1 cм3 повітря, то цегла б щільно вкрила поверхню Землі шаром заввишки 120 м (висота 40-поверхового будинку).

· У краплі води діаметром 0,1 мм приблизно 1016 молекул, що майже в мільйон разів більше, ніж людей, які мешкають на Землі.

Відповідно надзвичайно малі і маси атомів і молекул, тому для розв’язання задач молекулярної фізики замість власне масс атомів і молекул використовують їхні відносні величини, порівнюючи масу атома або молекули із 1/12 маси атома Карбону. Таке порівняння було прийнято в 1961 році за пропозицією Д. Дальтона.

3.

Подібний вибір обумовлено тим, що Карбон входить до складу багатьох хімічних сполук. А множник 1/12 введено для того, щоб відносні атомні маси наближалися до цілих чисел.

Відносна молекулярна маса Mrце відношення маси молекули до 1/12 частини маси атома Карбону:

де mМ — маса молекули речовини, mС — маса атома Карбону.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...