Главная Обратная связь

Дисциплины:






ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЇ



Філософія прагне з'ясувати загальні принципи та зако­номірності явищ, процесів дійсності, пізнати їх сутність. Вона дотримується критичного підходу до всього, у тому числі й до релігії; на відміну від теології, нічого не бере на віру. Це не означає, що її метою є руйнування колектив­них вірувань, моральних засад людського буття. Передусім вона прагне з'ясувати, наскільки міцні людські погляди і переконання. Філософія — це розгалужена система вчень, шкіл, течій та напрямів. Одним з них є релігійна філо­софія, яка засобами філософської методології досягає та­кої самої мети, що й богословсько-теологічний підхід до релігії. Одночасно з релігійною філософією у XVII—XVIII ст. зароджується філософія релігії, в якій також домінує позитивна тенденція щодо оцінки ролі релігії у житті людини та суспільства. Але її тлумачення релігії ви­ходить за межі конкретного релігійного напряму, релігійних конфесій. У лоні філософії релігії існують вчен­ня: деїзм (тлумачить Бога як найвищий Розум, з буттям якого пов'язана будова Всесвіту), і пантеїзм (розчиняє Бо­га у природі та культурі).

Філософський аналіз релігії домінував до середини

XIX ст., коли поряд з теологічним та філософським почи­нає формуватися науковий підхід.

Наукові дослідження релігії

Відмінність між філософським та науковим підходами в дослідженні релігії виявляється як у предметній сфері, так і в методах дослідження. Предметною сферою філо­софії є дослідження дійсності під кутом зору світоглядних проблем. Тому філософія акцентує на вивченні світогляд­ного аспекту релігії. Найсуттєвіше для неї — як вирішується у релігії проблема духовного й матеріального начал (що є первинним): чи Бог створив світ і людину, чи людина створила у своїй свідомості Бога. Наука вивчає релігію як одну із сторін суспільного життя у взаємозв'язках та взаємодії з іншими його галузями: як формується релігія; як певні релігійні системи пояснюють світ; які цінності, норми та моделі поведінки вони формують у лю­дей; як діють релігійні організації; які функції релігії у суспільстві.

Виникнення релігії

 

Релігія виникла на певному етапі історії суспільства, її зародження та формування зумовлені розвитком людської свідомості.

Перший етап у розвитку людської свідомості пов'я­заний з появою мавполюдей і тривав до епохи неандер­тальської людини (формування родової общини). Це був період чуттєво-конкретної, безпосередньо залученої у тру­довий процес стадної свідомості. Вона не виходила за межі матеріальної практики, оскільки духовна сфера ще не бу­ла відокремленою. Вести мову про релігію на цьому етапі немає підстав.



У родовій общині свідомість людини вже була су­спільною свідомістю суспільної людини. Людина мала світогляд, на основі якого взаємодіяла з навколишнім світом. Первісна суспільна свідомість була синтетичною, містила зачатки майбутніх форм суспільної свідомості, наївно-реалістичні погляди на світ, які перепліталися з нереалістичними, фантастичними. Усі вони відображали­ся в міфах. А міф на той час був головним носієм інфор­мації, його легко запам'ятовували і передавали від по­коління до покоління. Міф виконував роль світогляду: містив загальну оцінку світу, формував ціннісні орієнти­ри, норми поведінки і діяльності. Основою міфологічно­го світогляду було уособлення природи, яке полягало в порівнянні природи з людиною. При цьому на природу "переносили" всі людські якості, насамперед здатність діяти свідомо.

Міфологічний світогляд формувався під час трудової діяльності людини. Водночас розвивалося мислення, за­кладалися умови для формування системного світогляду.

Найдавнішими предками людини були архантропи, (людина уміла), які жили 2,5—3 млн. років тому. Залиш­ки їх кісток знайдено в Африці, Європі, Азії, але тогочас­них поховань не збереглося, відсутні й сліди релігійного культу. Наступний предок людини — пітекантроп жив млн років тому, на початку палеоліту. Залишки його бу­ло знайдено на о. Ява 1891 р. Ця мавполюдина зовнішнім виглядом нагадувала мавпу: довгі передні кінцівки, спади­сте чоло, масивна нижня шелепа. Пітекантропи не мали постійного житла, не користувалися вогнем, та вже ходи­ли на задніх кінцівках і, можливо, володіли елементарною виразною мовою та виготовляли найпростіші знаряддя праці. Релігії в них також ще не було.

Синантроп (китайська людина) молодший від пітекан­тропа на 300 тис. років. Залишки його виявлено в 1927 р поблизу Пекіна. Він мав кращі знаряддя праці, користу­вався вогнем, розвинутішою була його мова, про що свідчить форма нижньої щелепи.

Ще через кілька сотень тисяч років еволюції людини з'явився неандерталець (залишки знайдено в місцевості Неандерталь у Німеччині в 1856 p.). Неандертальських стоянок налічується до двохсот, є вони і в нашій країні. Неандертальці за фізичною будовою більш подібні до су­часної людини: кремезні, середні на зріст Більшість дослідників вважає, що вони жили 100—400 тис. років то­му. Саме на цей час припадає льодовиковий період, коли клімат Європи став дуже суворим. Жили неандертальці в печерах, носили одяг зі звіриних шкур, вільно добували вогонь, у них існував поділ праці за статевою ознакою. Ко­лективне полювання змусило їх жити згуртованіше, ніж попередники, і спілкуватися мовою. Формою організації суспільного життя була кровноспоріднена орда.

Архантропи, пітекантропи, синантропи не ховали своїх померлих родичів, їхні трупи вони залишали на місці смерті чи викидали з печери, а може, й з'їдали. Мабуть, саме тому так мало вціліло їх залишків. Неандертальці вже почали ховати померлих. На стоянці в печері Кіїк-Коба (Крим) виявлено поховання дорослої людини і дитини Обох було покладено на бік зі злегка зігнутими колінами, тіла пофарбовано вохрою. В печері Тешик-Таш було похо­вано дитину. Навколо її черепа парами лежали роги козла, які, можливо, були об'єктом полювання людей цього ро­ду. В обох випадках наявне певне ставлення до факту смерті, до покійника, піклування про нього. Можливо, тоді з'явилися уявлення про ймовірність існування за ме­жами реального буття.

Серед дослідників побутує також думка, що ніякої релігії у неандертальців не було, а поховання вони здійснювали із санітарно-гігієнічних потреб чи визнання

авторитету в общині жінки-матері, яка захищала свою ди­тину і після її смерті.

Релігійні уявлення були властиві кроманьйонській лю­дині, залишки якої знайдено в 1868 р. у печері Кро-Маньон (Франція), її існування датується пізнім палеолітом, приблизно 40 тис. років тому; вона є вже "homo habiles" — людиною розумною. Кроманьйонці застосовували вдоско­налені засоби полювання, вміли будувати землянки, носи­ли одяг, жили кровнородинною общиною. У цей час па­нував матріархат.

Неподалік м. Іркутська у долині р. Біла (с. Мальта) на кроманьйонській стоянці виявлено поховання дитини з численними прикрасами — намистом, браслетами тощо. Тіло було пофарбовано червоною вохрою. Поховання засвідчили уявлення, що, можливо, й після смерті людина десь існуватиме й її зв'язок з родом не перерветься.

Пам'ятки кроманьйонської культури дають підстави стверджувати, що виразні релігійні уявлення людей ви­никли приблизно 30—50 тис. років тому. Це не був одномоментний акт, процес тривав упродовж 20 тис. років, охоплюючи останній період доби розкладу первіснооб­щинного ладу і початковий період класового суспіль­ства.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...