Главная Обратная связь

Дисциплины:






ДОПОМОГА ПАЦІЄНТУ ПІД ЧАС ЗАДИШКИ



АЛГОРИТМ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ

ПІДРАХУНОК ЧАСТОТИ ДИХАННЯ

 

При догляді за пацієнтами із захворюваннями органів дихання необхідно стежити за частотою, глибиною та ритмом дихання. Нормальне дихання без­звучне і непомітне для оточуючих. Людина звичайно дихає через ніс із закри­тим ротом. У дорослої людини частота дихання у стані спокою коливається від 16 до 20 дихальних рухів за 1 хв., причому вдих в 2 рази коротший за видих; одне дихання відповідає приблизно чотирьом пульсовим ударам. У жінок час­тота дихання дещо більша, ніж у чоловіків. Під час сну і в стані спокою дихання стає повільнішим. Фізична праця, нервове збудження, підвищення тем­ператури прискорюють дихання.

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

II. Оснащення робочого місця:

1. Годинник із секундною стрілкою або секундомір.

2. Температурний лист.

3. Ручка.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- підготувати годинник із секундною стрілкою або секундомір;

- запропонувати пацієнту сісти на стілець або лягти у ліжко;

- вимитируки з милом під проточною водою, витерти рушником.

IV. Основні етапи виконання навику:

1. Рахувати необхідно вдих і видих, як один дихальний рух. Підрахунок проводити протягом 1 хвилини. При наявності досвіду можна рахувати протягом 30 секунд, результат підрахунку помножити на 2.

2. Пам'ятайте! Пацієнт може невимушено затримувати або прискорювати дихання, тому під час обстеження необхідно вести підрахунок дихаль­них рухів грудної клітки непомітно для нього.

3. Можна рахувати дихання безпосередньо після визначення частоти пуль­су, не віднімаючи руки від променевої артерії — тоді пацієнт впевнений, що у нього рахують пульс.

4. Якщо дихання поверхневе і рухи грудної клітки або живота важко по­мітити, то необхідно зробити вигляд, що рахуєте пульс, тримаючи свою руку на променевій артерії пацієнта. Тим часом іншу руку непомітно покласти пацієнту на його грудну клітку (при грудному типі дихання) або на живіт (при черевному типі дихання). Протягом 1 хв. рахувати кількість дихальних рухів грудної клітки.

5. Можна спостерігати за частотою дихання і на відстані від пацієнта — при грудному типі дихання рахувати кількість рухів грудної клітки за 1 хви­лину, а при черевному — рухи черевної стінки протягом 1 хвилини.

6. Отриманий результат записати цифрами в історії хвороби, амбулаторній картці та на температурному листі (у відповідній графі).

АЛГОРИТМ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО НАВИКУ

ДОПОМОГА ПАЦІЄНТУ ПІД ЧАС ЗАДИШКИ

Задишка — це зміна частоти, глибини та ритму дихання. Задишка може супроводжуватися прискоренням дихання (тахіпное), уповільненням дихання (брадипное) або навіть повною зупинкою дихання (апное). За своїм характером задишка поділяється на інспіраторну, експіраторну та змішану.



Інспіраторна задишка проявляється утрудненим вдихом і виникає при наяв­ності перешкоди для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах - спазм голосових зв'язок, стороннє тіло, пухлина, запальні процеси в гортані, трахеї. Експіраторна задишка проявляється утрудненим видихом і виникає при спазмі дрібних бронхів та їх обструкції. Змішана задишка проявляється утрудненням вдиху та видиху і виникає внаслідок зменшення дихальної поверхні легенів (напр. при запаленні легенів, туберкульозі легенів, ексудативному плевриті та ін.)

Різко виражена задишка називається ядухою. Якщо ядуха має характер приступу вона називається астмою. Астма є бронхіальна і серцева.

 

І. Місце проведення:

стаціонар, домашні умови.

ІІ. Оснащення робочого місця:

1. Функціональне ліжко.

2. Підголівник або 2-3 подушки.

3. Централізована система подачі кисню або киснева подушка.

4. Гумова грілка.

5. Кухоль з гарячою водою (І +60°-70°С).

6. Рушник, серветка.

7. Стерильні шприци ємністю 5, 10 мл з голками.

8. Стерильні ватні кульки.

9. 70° розчин етилового спирту.

10. Бронхолітичні засоби.

11. Серцево-судинні засоби.

ІІІ. Попередня підготовка до виконання навику:

- терміново викликати лікаря (якщо пацієнт знаходиться в стаціонарі) або швидку медичну допомогу (якщо пацієнт знаходиться вдома);

- перевірити роботу централізованої системи подачі кисню;

- при її відсутності заповнити киснем кисневу подушку від балону;

- заповнити гумову грілку гарячою водою;

- підготувати стерильні шприци з голками;

- підготувати бронхолітичні засоби (адреналін, еуфілін, ефедрин);

- підготувати серцево-судинні засоби (нітрогліцерин, строфантин, корглікон).

 


IV. Основні етапи виконання навику:

 

1. Заспокоїти пацієнта (хвилювання може посилити задишку).

2. Надати пацієнту напівсидяче положення у ліжку:

a) підняти головний кінець функціонального ліжка;

b) застосувати підголівник;

c) використати додаткові подушки.

 

3. Звільнити грудну клітку пацієнта від одягу, який стискує її.

4. Забезпечити доступ свіжого повітря в кімнату — відкрити кватирку або вікно.

5. В умовах стаціонару забезпечити подачу кисню пацієнту від централізо­ваної системи або кисневої подушки.

7. Прикласти грілки до нижніх кінцівок пацієнта, попередньо перевіривши
їх температуру, щоб уникнути опіків.

8. Уважно стежити за станом пацієнта. Дуже важливо своєчасно помітити і
правильно оцінити порушення дихання, зміну кольору і вологості шкірних
покривів, порушення психіки тощо.

9. За призначенням лікаря продовжити надання невідкладної допомоги,
застосовуючи медикаментозні препарати.

Запам'ятайте! При бронхіальній астмі призначаються одні групи препа­ратів, а при серцевій астмі - інші, тому помилкове призначення і введення ліків (особливо парентеральне) - не допустиме.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...