Главная Обратная связь

Дисциплины:






Съезды Коммунистической партии



Клас

Р. Рорбах –«Хто володіє Києвом, той володіє ключем від Росії».

А. Брусилов – командуючий 8 армії Південно-Західного фронту 1914 р. Очолив наступ «Брусиловський прорив» 1916 р.

Георгій Бобринський – генерал-губернатор Галицько-Волинського генерал-губернаторства; русифікація, в 1916 р. його змінено Ф. Треповим.

С. Петлюра –в І СВ виступав за перемогу Росії, автор статті «Війна і українці».

М. Галущінський –перший командир корпуса УСС.

Г. Коссак, В. Сидушок, А. Варивода, Д. Кренжаловський, М. Тарнавський, О. Микитка– командири УСС в І СВ.

А. Шептицький – митрополит греко-католицької церкви.

Костянтин Левицький, Михайло Павлик, Микола Ганкевич – створення Головної української ради (ГУР) 1 серпня 1914 р.

Левицький Костянтин– очолив Загальну Українську Раду, травень 1915 р.

Донцов Дмитро– засновник інтегрального націоналізму, автор тези про те що «поразка самодержавства в майбутній війні з Центральними державами наблизить незалежність України».

Дмитро Донцов, Володимир Дорошенко, Андрій Жук, Мар’ян Меленевський, Олександр Скоропис - Йолтуховський – засновники Союзу Визволення України (СВУ), виступали за самостійність України, яку прагнули здобути з допомогою Центральних держав.

П. Мілюков – міністр закордонних справ Росії.

О. Гучков - військовий міністр.

Д. Дорошенко і С. Єфремов - Товариство українських поступовців (1908) = Союз українських автономістів-федералістів (1917) = Партія соціалістів-федералістів, скорочено – есерів (1917) .

М. Залізняк, М. Ковалевський, О. Севрюк, II. Христюк, М. Грушевський – Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР).

М. Міхновський – самостійник, автор брошури «Самостійна Україна», очолив військовий клуб ім. П. Полуботка.

В. Винниченко, С.Петлюра - Українська соціал-демократична партія (УСДРП).

Генеральний секретаріат

С.Петлюра – очолив Генеральний військовий комітет, секретар військових Справ УЦР.

В. Винниченко –голова Генерального секретаріату, генеральний секретар внут­рішніх справ.

Христюк Павло- генеральним писар.

Барановський Христофор– секретар фінансів.

Єфремов Сергій- секретар міжнаціональ­них справ.

Мартос Борис- секретар земельних справ.

Садовський Валентин- секретар судових справ.

Стасюк Микола- секретар продовольчих справ.

Стешенко Іван- секретар народної освіти.

 

Народний Секретаріат (уряд більшовиків України)

О. Керенський, М. Терещенко, І. Церетелі – міністри Тимчасового уряду, які досягли домовленості с УЦР про ІІ Універсал.

О. Керенський – Голова Тимчасового уряду.

Л. Корнілов – Верховний головнокомандувач Росії, прихильник диктатури.



В. Ленін – голова Ради народних комісарів.

В. Антонов-Овсеенко – командувач радянських військ, грудень 1917 р.

М. Муравйов – підполковник царської армії, лівий есер, командувач радянських військ.

Г. Пятаков – голова Тимчасового робоче-селянський уряд України, к. 1918 р.

 

П. Дибенко – командувач радянських військ, які прорвалися через Перекоп у Крим у квітні 1919 р.

М. Лаціс –голова ВУЧК, 1919 р.

Г. Петровський –голова Всеукрревкома, 1919 р., голова ВУЦВК (більшовики).

Х. Раковський – голова Ради Народних Комісарів УСРР (більшовики), підписав у 1920 р. закон про хлібну розкладку.

Чернін – міністр закордонних справ Австро-Угорщини на переговорах у Брест-Литовське в 1918 р.

В. Голубович – голова Ради народних міністрів (Генерального секретаріату) з 1918 р., голова делегації УНР на переговорах у Брест-Литовське.

П. Скоропадський – гетьман Української Держави 29 квітня – 14 грудня 1918 р.

Гетьманський уряд – Рада Міністрів

Ф. Лизогуб - голова гетьманського уряду.

Д. Дорошенко – міністр закордонних справ.

М. Василенко - міністр освіти та мистецтв.

М. Чубинський - міністр юстиції.

 

С. Сулькевич – царський генерал, який отримав владу в Криму від німецької окупаційної адміністрації; від мав намір передати Крим «єдиної та неділимої» Росії.

 

В. Винниченко, С.Петлюра – утворення Українського національного союзу, вересень 1918 р.

Директорія

В. Винниченко, С.Петлюра, Ф. Швец, О. Макаренко, О. Андриєвський – Директорія 14 листопада 1918 – 1921 р.

В. Чехівський – голова Ради народних міністрів, уряд Директорії.

С. Петлюра – отаман республіканських військ.

А. Денікін – білогвардійський генерал, прихильник «єдиної та неділимої» Росії, командувач Добровольчої армії.

В. Антонов-Овсієнко, В. Затонський, Г. П'ятаков, Й. Сталін- Українська революційна військова рада, 17 листопада 1918 р., Москва (більшовики).

Г П'ятаков (голова), Артем (Ф. Сергєєва), К. Ворошилов , В. Затонський, Е. Квірінг, Ю. Коцюбинський, М. Подвойський, О. Шліхтерта ін. - Тимчасовий робітничо-селянський уряд України 28 листопада 1918 р. (більшовики).

 

ЗУНР

Є. Петрушевич – Президент ЗУНР.

К. Левицький – голова уряду ЗУНР – Державного Секретаріату, в 1925 р. очолив УНДО (Українське національне-демократичне об’єднання ).

Є. Коновалец – командувач бригади січових стрільців, листопад 1918 р.

Л. Бачинський, С. Вітвицький – голови делегації ЗУНР на проголошенні Акта Злуки.

 

Ю.Галлер – командувач армії польських добровольців, яка воювала на Галичині та Волині у 1919 р.

О. Греков – генерал, командувач реорганізованої УГА.

 

 

Зелений (Д. Терпило), М. Григор’єв – отамани, антибільшовицькі виступи 1919 р.

Тарнавський– генерал УГА, направив емісарів до А. Денікіна з пропозицією переходу УГА до Денікіна.

М. Омелянович-Павленко, Ю. Тютюнник – генерали армії УНР, листопад 1919 р. «І зимовий похід» .

Ю. Пілсудський – начальник Польської держави.

В. Затонський – народний секретар Української Народної Республіки при уряді Росії 1918 р.; голова Галицького ревкому у Тернополі, 1919 р.; нарком освіти радянської України, лютий 1919 р.

М. Владимиров - нарком продовольства радянської України. У 1922 – 1924 рр. грошова реформа у СРСР.

П. Врангель – генерал, очолив кримське угрупування білогвардійських військ, 1920 р.

М. Фрунзе – командувач Південного фронту радянських військ, воював проти П. Врангеля.

Культура 1919 – 1920 рр.

В. Вернадський – очолив Українську Академію Наук.

О. Олесь (Кандиба) – поет, один з редакторів журналу «Літературно-науковий вісник».

В. Сосюра – поет, автор «Червоної зими».

П. Тичина – поет, «Сонячні кларнети», «Плуг», «Замість сонетів і октав».

В. Чумак - поет, «Заспів».

В. Блакитний - поет, «Удари молота і серця».

Г. Чупринка – поет.

М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Веревка, Б. Лятошинський – композитори.

Г. Борисоглібська, Л. Гаккебуш, О. Мар’яненко, О. Сердюк – актори.

Г. Юра – заснував театр ім. Франка у Вінниці.

Н. Городовенко – керівник капели «Думка».

І. Кавалерідзе – скульптор; перший пам’ятник Т. Шевченко у Києві, 1918 р.

Г. Нарбут – графік.

 

В. Чубар – голова Раднаркому УСРР, 1921 р.

Е. Квірінг – секретар ЦК КП(б)У до 1925 р.

Л. Каганович - секретар ЦК КП(б)У з 1925 – 1928 р.

С. Косіор - секретар ЦК КП(б)У з 1928 р., закликав здійснити колективізацію за 1930 р.

М. Скрипник – нарком освіти, Шумський, Грінченко – прихильники українізації.

М. Волобуєв – економіст, «Україна при радянської владі продовжує оставатися колонією», український більшовик.

В. Липківський – митрополит Української автокефальної православної церкви (УАПЦ), обраний на соборі у 1921 р. С 1926 на церкву почався наступ, у 1930 р. вона ліквідована.

 

Культура 20- х рр.

В. Ліпський –ботанік,очолив Всеукраїнську академію наук у 1922 р.

О. Паладін – біохімік, очолив Всеукраїнську академію наук у 1927 р.

М. Хвилевий – заснував Вільну академію пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ), звинувачений у причетності до «Української військової організації» (УВО),наклав на себе руки.

Л. Курбас - заснував харківський театр «Березіль» у 1922 р.

Г. Верьовка, П. Козицікий, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький - музичне життя.

М. Бойчук, І. Їжакевич, Ф. Крічевський, А. Петрицький, В. Касіян - образотворче мистецтво.

В. Гардин - кінематограф, «Остап Бандура».

О. Довженко – кінематограф, «Звенигора», «Арсенал».

 

М. Ізотов – вибійник горловської шахти «Кочегарка», започаткував рух навчання своєї професії, 1929 р.

О. Стаханов – вибійник шахти «Центральна-Ірміне», 1935 р. компанія пропаганди рекордів.

П. Ангеліна – бригадир МТС, ініціатор всесоюзного змагання тракторних бригад.

В. Молотов – голова хлібозаготівельної комісії в Україні, голова радянського уряду.

П. Постишев - у 1933 р. отримав від Сталіна диктаторські повноваження: перевів столицю до Києва, почав боротьбу з «українським буржуазним націоналізмом».

Культура 30- х рр .«Розстріляне відродження».

М. Крилов, М. Боголюбов - нелінійна механіка.

М. Кравчук, М. Крейн, Г. Пфейффер – математики.

Л. Ландау, Є. Ліфшиц – фізика.

Є. Патон - зварювання і вивчення міцності металевихконструкцій.

Ю. Кондратюк – теорія космічних полетів.

Д. Багалій, М. Василенко , М. Грушевський, М. Слабченко - історія України.

М. Возняк , С. Єфремов , А. Кримський – літературознавство.

М. Рильський – поет, звинувачено у «буржуазному націоналізмі», автор збірок «Київ», «Літо», «Збір винограду».

О. Вишня (П. Губенка) – письменник, звинувачений у причетності до «Української військової організації» (УВО).

Г. Косинка, Д. Фальківський, О. Влизько, К. Буревий, М. Зеров, О. Слісаренко, М. Яловий, М. Семенко -репресовані літератори.

М. Вериківський, К. Данькевич, Козицький, В. Косенко, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький – композитори.

М. Садовський і П. Саксаганський, А. Бучма, С. Ватуля, В. Добровольський, Н. Ужвій, Ю. Шумський, Г. Юра – актори.

Б. Гмиря, М. Гришко, М. Литвиненко-Вольгемут, І. Паторжинський, О. Петрусенко – оперні співаки.

М. Бойчук, І. їжакевич, Ф. Кричевський, М. Самокиш, К. Трохименко, О. Шовкуненко - художники.

О. Довженко (кінофільми «Арсенал», «Зем­ля»), І. Кавалерідзе, І. Савченко – кіномистецтво.

 

Західна Україна

Є. Коновалець – очолив УВО, націоналістичний рух, вбито у 1938 р.

С. Бандера – член ОУН.

М. Лебідь - член ОУН, організатор замаху на польського міністра внутрішніх справ Б. Перацького.

 

А. Волошин – президент Карпатської України 1939 р.

А. Ейнштейн, А. Йоффе, М. Планк, математики Д. Гільберт, Ф. Клейн – фізики.

Літера­турознавець М. Возняк, економіст І. Витанович, музикознавець Ф. Колесса, географ В. Кубійович.

В. Стефаник, М. Черемшина, Є. Маланюк, У. Самчук- літератори.

Імпресіонізм І. Труш , експресіоніст О. Новаківський, П. Холодного – художники.

Съезды Коммунистической партии

X съезд, 1921 - введение новой экономической политики.

XIV съезд, 1925 - курс на коллективизацию.

XV съезд, 1927 - курс на индустриализацию.

XIX съезд, 1952 - последний съезд с участием И. Сталина, переименование ВКП (б) в КПСС

XX съезд, 1956 - выступление Н. Хрущева с докладом о «культе личности Сталина»

XXIII съезд, 1966–заявление Н. Хрущева, о построении коммунизма к 1980 г.

XXVIII съезд, 1990- последний съезд КПСС

 

Руководители КПУ (главным образом первые секретари) КП(б)У и КПУ:





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...