Главная Обратная связь

Дисциплины:






Напрями розвитку екологічного маркетингу



Залежно від витрат на купівлю та споживання екологічних товарів (більші чи менші за витрати для звичайних аналогів) і екологічних переваг (індивідуальні чи суспільні) виділяють чотири можливих напрями розвитку екологічного маркетингу:

1. Якщо екологічні товари не справляють екодеструктивного впливу на навколишнє середовище і забезпечують споживачам не меншу, ніж товари-замінники, ефективність споживання, то екологічні переваги стають конкурентними.

Існує поняття „прибуткова екологія". Цей напрям екологізації процесів економічного розвитку дістав поширення в багатьох економічно розвинутих країнах світу. Він означає зменшення екодеструктивного впливу на навколишнє середовище разом з поліпшенням економічних показників виробника екологічних товарів. Прикладами таких товарів є малогабаритні автоматичні газонаповнювальні компресорні станції, дефіцитні продукти та енергія, отримані при утилізації твердих побутових, рослинних відходів тощо.

2. У випадку, коли товари мають суспільно значущі переваги, тобто є прийнятними для суспільства з екологічної точки зору і при цьому за ціною дешевші чи на рівні товарів-замінників, то вони легко сприйматимуться ринком (наприклад, упаковки для сміття, виготовленні з використаних пластикових виробів). Для цього досить лише провести відповідну рекламу.

3. Екологічні товари, що є дорожчими за звичайні, наприклад, продукти харчування зустрінуть певні ускладнення при просуванні на ринок. Для їх усунення такі товари слід орієнтувати на групи споживачів, які згодні переплачувати за екологічність. Крім того, необхідно роз'яснювати людям, що, споживаючи екологічні продукти харчування, вони зберігають здоров'я, підвищуючи тим самим якість свого життя.

Ефективним засобом просування на ринок екологічних товарів є їхнє субсидування. Так, у США за допомогою механізмів субсидування цілеспрямовано формується ринок енергозберігаючих побутових приладів.

У 70-х роках XX ст. відбувалося субсидування споживачів електричними та газовими компаніями шляхом надання їм винагороди за купівлю конкретних видів побутових товарів, які споживають не більше певної кількості енергії.

У 80-90-х роках XX ст. субсидії мали „узагальнений характер" у вигляді виплати винагороди за заощаджену енергію, а не за придбання певного товару (щоб споживачі могли самі винайти способи економії, про які компанії, можливо, не здогадуються).

У наш час близько 1/4 американських комунальних програм із знижками заохочують „торгових союзників", а не просто роздрібних споживачів обладнання. Іноді винагорода набирає не грошової, а натуральної форми - наприклад, у вигляді освіти чи надання послуг з просування на ринку.



4. Якщо ж екологічні товари дорожчі за їх звичайні аналоги і не мають індивідуальних переваг, то вони не сприймаються ринком. Без заходів державного чи регіонального регулювання обійтися практично не можливо. Так, до придбання дорогого очисного устаткування промислові підприємства підштовхують великі екологічні штрафи та платежі.

Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом:

- законодавчих обмежень і регламентацій. В Україні застосовуються такі елементи економіко-правового механізму регулювання природокористування та природоохоронної діяльності, як збір за забруднення навколишнього природного середовища, плата за використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних), механізми відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля, системного (бюджетного), а також позабюджетного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди) тощо;

- вимог національних і міжнародних стандартів, зокрема ІSО 14000, особливо це стосується продукції, що постачається на експорт;

- ефективності витрат. Виготовлення неекологічної продукції може бути пов'язане із значними витратами на очищення чи утилізацію відходів, компенсаційні витрати робітникам, що працюють у шкідливих умовах, тощо;

- екологічно орієнтовані акції громадськості. Так, у Сумах через протести громадськості відмовилися від розміщення екологічно шкідливого виробництва на АТ „Хімпром";

- екологічної обізнаності суспільства. Зокрема, екологічна освіта сприяє розумінню шкідливості виробництва і споживання неекологічних товарів; конкуренції. Неекологічна продукція може користуватися меншим попитом. Ті ж з товаровиробники, що роблять ставку на екологічність, знаходять довіру споживачів, іншими словами, формується їхній сприятливий імідж;

- постачальники екологічної сировини спонукають товаровиробників використовувати її, а відповідно, і екологічно чисті технології;

- міжнародного співробітництва. На початку 80-х років XX ст. у більшості розвинутих країн виникли масові демократичні рухи громадськості проти забруднення навколишнього середовища - так звані „зелені". З 1971 р. у світі діє близько 80 партій „зелених". Вони охоплюють, передусім, територію розвинутих країн, але водночас дають приклад іншим.

Умови екологізації народного господарства Ланцюжок послідовних процесів руйнування природи, нагромаджуючись веде до споживання. Споживач є єдиною ланкою у виробничо-споживацькому циклі, на виході якої існують тільки відходи (мал. 2).

Для відтворювання екологічних потреб, необхідно сформулювати надзвичайно важливі економічні умови екологізації народногосподарського комплексу.

Перше.Зниження матеріально-енергетичного об'єму споживаних товарів не повинне вести до зниження якості обслуговування життєвих потреб людини. Інакше може виникнути не прогнозований компенсаційний потік виробів і послуг для латання «проломів» в споживацьких стандартах. Виробництво цих товарів може звести нанівець очікувані екологічні успіхи.

Друге.Відмова від споживання екологічно недосконалих видів продукції повинна компенсуватися збільшенням споживання екологічно більш спроможних товарів так, щоб загальний об’єм продажу виробів і послуг, а отже, і виробництво, не зменшилося (в ідеалі вони повинні постійно зростати). Це надзвичайно важливо, оскільки виробництво залишається єдиним джерелом існування людей в сучасному світі. Навіть незначне його зниження через численні проблеми може призвести до вельми відчутних

 

 

Мал. 2. Цикл виробництва - споживання

 

соціально-економічних наслідків, в числі яких - зниження життєвого рівня людей, зростання безробіття тощо. Крім того, зниження виробництва національного доходу може ослабити науково-технічний потенціал, зменшити наповнюваність бюджетів різних рівнів, що кінець кінців може погіршити можливості вирішення екологічних проблем. Таким чином, відтворювання попиту на екологічні товари (вироби і послуги) є провідною ланкою екологізації економіки.

Третє. Формування попиту на екологічні товари повинне проходити через формування трьох взаємопов'язаних економічних елементів: потреб, інтересів і можливостей.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...