Главная Обратная связь

Дисциплины:






Чому батарейки не можна викидати у смітник?



Етап 1. Підготовчий

- формування учасників проекту.

Етап 2. Основний

- анкетування учнів, щодо питання використаних батарейок

- збір та оформлення дослідницьких матеріалів

- оголошення про збір та безпосередньо збір використаних батарейок

Етап 3. Презентація результатів проекту

- презентація дослідницької роботи

- підведення підсумків збору батарейок

Відпрацьовані батерейки не можна викидати у смітники, оскільки вони несуть серйозну небезпеку для навколишнього середовища, екосистеми та здоров’я людини. Батарейки потрібно утилізувати, але основна завада цьому – це самі ж люди, які продовжують несвідомо викидати їх у смітники. Ще одна проблема – це відсутність широкої мережі для збору відпрацьованих батарейок. Тому суть проекту заключається в тому, щоб донести до свідомості людей необхідність утилізації використаних елементів живлення та розширювати мережу встановлених скриньок для збору батарейок та акумуляторів від телефонів, ноутбуків та ін. Долучитись до проекту може кожен. Ми дотримуємось поглядів, що замість того, щоб шукати винних та крайніх, чекати поки питання вирішиться на державному рівні, краще брати відповідальність на себе і своїми силами будувати своє ж майбутнє. Збір та переробка відпрацьованих батарейок за цим проектом є безкоштовними

Чому батарейки не можна викидати у смітник?

Здебільшого використані батарейки викидають на смітник, а не рідко і просто на вулицю, в лісі, у водойми. При потраплянні у навколишнє середовище відбувається процес руйнації зовнішньої оболонки батарейки, і такі небезпечні метали та сполуки як ртуть, кадмій, свинець, цинк та марганець потрапляють у Ґрунтові води та річки, тим самим забруднюючи наше довкілля. За даними фахівців: одна пальчикова батарейка може забруднити 20 квадратних метрів Ґрунту, який у продовж 50 років буде не придатний для ведення сільського господарства , або 400 літрів води, а з урахуванням того, що сміття ще й спалюють, то усі ці токсичні відходи потрапляють у атмосферу. На цих 20 м² землі, для прикладу, в середньому ростуть 2 дерева, живуть 2 крота та один їжак.
У деяких випадках токсини можуть потрапити й до артезіанських вод. Подальший шлях важких металів з електроліту – на городи і в сади, а далі – на наші столи. Наслідок такої недбалості – мертві їжачки під парканами і високий рівень ранньої смертності серед українців. Ми традиційно звинувачуємо у цьому "погану екологію", яку самі ж і створюємо.
А якщо кинути 2-3 батарейки у ставок з коропами, то через деякий час риба у водоймі водитися перестане.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...