Главная Обратная связь

Дисциплины:






Цивільна оборона в сучасних умовах



КОМПЛЕКСНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

ВАРІАНТ № 1

1.Виберіть правильну відповідь.

Поглинена доза – це:

1) доза, яка характеризує іонізуючу спроможність випромінювання в повітрі;

2) кількість енергії випромінювання, поглинена одиницею маси тіла, що опромінюється;

3) доза, яка враховує коефіцієнт спроможності даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму;

4) доза, яка враховує різну чутливість органів до опромінення.

 

2. Виберіть правильну відповідь.

Міжнародним розпізнавальним знаком ЦО є:

1) рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому тлі;

2) рівносторонній оранжевий трикутник на голубому тлі;

3) рівносторонній оранжевий трикутник на червоному тлі;

4) рівносторонній блакитний трикутник на жовтому тлі.

 

3. Доповніть відповідь.

Здатність конструкції чинити опір впливу високих температур при збереженні своїх експлуатаційних властивостей називається __________________.

Обґрунтуйте роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів по забезпеченню життєдіяльності населення.

I Роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення України Роль, місце і завдання цивільної оборони в структурі заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення України

Відповідно до Закону України, прийнятого в лютому 1993 року, і Положення про Цивільну оборону, Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року і Додаткових Протоколів від 8 червня 1977 року громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, стихійних лих і можуть вимагати від уряду України, інших органів державної виконавчої влади гарантій щодо забезпечення його реалізації.

Держава як гарант цього права утворює систему органів управління, сил і заходів, способів і дій, об'єднаних і визначених як Цивільна оборона України.

До комплексу дій держави і суб'єктів щодо попередження надзвичайних ситуацій належать відслідковування передумов і вплив можливих подій на їх розвиток, а в разі виникнення надзвичайної ситуації збір, опрацювання, аналіз і передача у встановленому порядку інформації, підготування проектів і прийняття відповідних невідкладних рішень, термінові дії з локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації; ослаблення й ліквідація наслідків надзвичайної ситуації; організація компенсації втрат населенню.

Для вирішення цих завдань створена Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.

Для оперативного реагування на надзвичайні ситуації або їх загрозу відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України діє оперативна мобільна група (ОМГ).



У 1997 році почалася робота над створенням Кризового центру МНС.

Кризовий центр забезпечує вирішення питань реагування на надзвичайні ситуації техногенного, природного й інших походжень. Він є осередком і центральним елементом Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань концентрації інформації.

Кризовий центр - це перший серйозний крок до організації інформаційно-аналітичної системи. З появою надзвичайної ситуації він стає головним штабом міністерства, що оцінює кризову ситуацію й оперативно втручається у вирішення проблеми, приймає всі ключові рішення, спрямовані на зменшення масштабів лиха, на подолання наслідків НС, насамперед - на порятунок людей, захист навколишнього середовища, зберігання матеріальних цінностей. Зараз цією системою охоплено три міністерства і відомства, які мають найбільше відношення до техногенної екологічної безпеки. Після дослідження системи до неї підключаться урядові підрозділи та інші спеціальні підрозділи. Зрештою інформаційно-аналітична система з питань надзвичайних ситуацій зросте до масштабів загальнонаціональної.

Кризовий центр забезпечує інформаційну підтримку прийняття обґрунтованих рішень членами Постійної урядової комісії з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) і НС.

Інспекція цивільної оборони України. Для вирішення завдань у галузі запобігання виникнення надзвичайних ситуацій створюється Інспекція цивільної оборони України, на яку покладається контроль:

за експлуатацією діючих підприємств, споруд і потенційно небезпечних об'єктів, включаючи контроль за наявністю засобів колективного й індивідуального захисту, майна цивільної оборони, систем контролю й оповіщення;

збереженням, транспортуванням, використанням, знешкодженням і похованням сильнодіючих отруйних, радіоактивних і вибухонебезпечних речовин, а також здійснення заходів щодо запобігання їх аварійних викидів;

дотриманням будівельних норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони, а також техногенної безпеки на хімічно, пожежо- і вибухонебезпечних об'єктах.

Положення про Інспекцію цивільної оборони України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Цивільна оборона України - державна система органів управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного й військового характерів.

Із вищесказаного випливає, що основне призначення Цивільної оборони:

у мирний час - забезпечення надійного захисту населення й народного господарства від наслідків значних виробничих аварій, катастроф, стихійних лих і створення умов для їх швидкої ліквідації;

воєнний час - разом із Збройними силами й іншими формуваннями та при активній участі всього населення захистити тил країни від впливу сучасних засобів ураження і забезпечити його стійку роботу.

Організаційна структура ЦО України визначається її призначенням, роллю і місцем у загальних оборонних заходах країни, а також системою загальнодержавного устрою, структурою органів управління.

Цивільна оборона організована за територіально-виробничим принципом на всій території держави.

Загальне керівництво ЦО відповідно до принципу її організації здійснює Кабінет Міністрів України, уряд Криму, центральні, місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності.

У містах, районах, селищах, селах керівництво здійснюють виконкоми відповідних місцевих рад.

Начальником ЦО України є прем'єр-міністр України. На інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальника ЦО виконують керівники відповідних органів державної виконавчої влади, голови виконкомів місцевих рад.

У міністерствах, відомствах, на підприємствах, в установах, організаціях і на об'єктах господарської діяльності (ОГД) начальником ЦО є керівник.

Безпосереднє керівництво виконанням завдань ЦО поклада^ ється на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи мініс-терстр й інших центральних органів державної виконавчої влади, що залучаються для виконання завдань із захисту населення та надання йому допомоги в надзвичайних ситуаціях, а також співробітників ЦО підприємств, установ й організацій, чисельний склад яких визначається відповідно до Положення про ЦО України.

Для проведення заходів органи управління ЦО на підприємствах, установах і в організаціях розробляють плани:

розвитку й удосконалення ЦО;

дії органів управління й сил ЦО в разі надзвичайних ситуацій.

Для надійного і стійкого керування процесами захисту населення в НС і виконання інших функцій застосовується державна система пунктів управління (ПУ):

на державному рівні - захищений ПУ, обладнаний засобами зв'язку, системою життєзабезпечення з цілодобовим чергуванням, розташований поблизу місця дислокації адміністрації Президента, запасний ПУ в заміській зоні (за рахунок держбюджету);

рівні міністерств та інших центральних органів державної влади - запасні ПУ в заміській зоні (за рахунок міністерств, відомств);

обласному рівні й у Республіці Крим - по два запасні ПУ: один у місті, інший - у заміській зоні. Ці пункти обладнуються засобами зв'язку й оповіщення, системами життєзабезпечення;

інших адміністративних рівнях ПУ створюються за місцем дислокації органу, що здійснює керівництво ЦО наданому об'єкті, в одному з укриттів ОГД.

При обласних і міських радах утворені постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій, які очолюють заступники голів виконкомів.

Рішення постійної комісії (ПК) є обов'язковими для всіх без винятку підприємств, установ і органів управління, розташованих на території підвідомчої ради, при якій створена ПК. Робота постійної комісії організується разом з органами МВС, СБУ, військкоматів й ін.

Постійна комісія має право:

приймати рішення щодо проведення екстрених заходів для захисту населення;

брати участь у підготовці висновків щодо доцільності розміщення потенційно небезпечних об'єктів, здійснювати контроль за їх діяльністю;

залучати до роботи матеріальні, людські та інші ресурси для запобігання аварій, катастроф і ліквідації наслідків НС.

У разі виникнення НС на ПК покладаються основні завдання:

приведення в готовність підпорядкованих органів управління, сил і засобів ЦО;

оцінка обстановки й прогнозування можливих наслідків НС;

прийняття екстрених заходів для життєзабезпечення населення, зниження екологічних й матеріальних збитків.

Цивільна оборона в сучасних умовах

Цивільна оборона у своїй практичній діяльності спирається на людські й матеріальні ресурси всієї країни. Вона є не лише частиною системи соціальних і оборонних заходів, але й всенародною справою.

 

 

5. Наведіть класифікацію рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в осередках ураження. Поясніть організацію оперативного виконання РіНР в районі НС, необхідні сили і засоби.

Унаслідок надзвичайних ситуацій у населених пунктах країни і на підприємствах можуть виникнути руйнування, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами. Люди можуть опинитися у завалах, пошкоджених та палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цими обставинами буде потрібне проведення заходів із рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, що не пов'язані з рятуванням людей. Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності.

Заходи, що відносяться до рятувальних робіт:

• розвідка маршрутів, за якими вводяться або виводяться формування ЦО;

• локалізація і гасіння пожеж;

• пошук і рятування людей з-під завалів;

• відкриття зруйнованих захисних споруд і рятування людей;

• подача повітря у завалені захисні споруди;

• надання ураженим першої медичної допомоги та їх евакуація;

• санобробка людей та знезараження їх одягу;

• знезараження місцевості, споруд, техніки.

Крім рятувальних робіт, в осередках ураження проводяться --^/невідкладні роботи, до яких відносяться:

— прокладання маршрутних шляхів на заражених територіях і будування проїздів у завалах;

— локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах, лініях зв'язку та їх відновлення;

— закріплення або ліквідація конструкцій споруд, які загрожують падінням та перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

— ліквідація боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів (балони з газом, бочки з бензином тощо).

Керівництво проведенням усіх цих робіт у надзвичайних ситуаціях проводяться надзвичайними комісіями держави, області, міста тощо.

При аваріях на об'єктах народного господарства, установах, якщо їх наслідки не виходять за межі об'єктів захисних зон, керівництво роботами проводиться адміністрацією підприємств (див. Додаток 3).

Виникнення стихійних лих, а також аварій та катастроф можна в деяких випадках прогнозувати. Ці прогнози, як правило, закладаються в плани ЦО підприємств, установ, що передбачають попереджувальні заходи, які повинні зменшити наслідки аварій і катастроф. •

Характер та обсяг таких заходів залежать від виду та рівня аварії або стихійного лиха, масштабів і часу їх виникнення.

Загалом до таких заходів відносяться:

• приведення в готовність засобів захисту;

• перевірка готовності систем оповіщення;

• підготовка і видача населенню засобів індивідуального захисту та особистої профілактики;

• проведення санітарно-епідеміологічних заходів;

• підготовка до евакуації або відселення та їх проведення;

• вивезення матеріальних цінностей;

• захист продуктів харчування, джерел води тощо;

• герметизація приміщень і т.п.

Способи і послідовність проведення цих робіт залежать від обставин, що склались у районі аварії чи катастрофи, та наявності сил і засобів для проведення таких рабіт.

Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації проводиться для відновлення роботи підприємств, організацій, навчальних закладів тощо.

При ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснюються такі заходи:

• розвідка осередків надзвичайних ситуацій;

• локалізація і гасіння пожеж; г

• відбудівля споруд і шляхів сполучення;

• проведення ізоляційне обмежених заходів в осередках інфекційного зараження;

• проведення спецобробки населення;

• дезактивація, дегазація техніки, майна, доріг, місцевості тощо.

147Розвідку осередків надзвичайних ситуацій проводять сили Збройних сил, ЦО і невоєнізовані формування підприємств, організацій тощо.

Воєнізовані сили розвідки ЗС і ЦО включають підрозділи радіаційної, хімічної, біологічної та інженерної розвідок. У завдання цих підрозділів входить виявлення загального стану в осередках та визначення меж ураження, руйнування, повені І пожеж, а також виставлення спосте­реження на особливо важливих напрямках (станціях, переправах, перехресті доріг тощо).

У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах виходу з осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств та організацій.

Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться додатково до заходів, вжитих підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ в осередках надзвичайних ситуацій. Ці роботи виконує населення, яке потрапило в осередок або розміщене на шляху розширення ураженого повітря, пожежі, повені тощо. Для допомоги у проведенні цих робіт в осередки надзвичайних ситуацій направляють сили і засоби спеціальних формувань ЗС, ЦО, Мінохорони здоров'я, комунальних служб, Міністерства охорони навколишнього середовища та інші.

Локалізація і гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян. Здійснюється це протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, МВС, Мінохорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що близько проживає до осередку надзвичайної ситуації.

Відбудівля споруд і шляхів сполучення здійснюється з метою поновлення роботи життєво важливих органів міста, району тощо. До них належать: телеграф, телефон, лікарні, мости, залізниця, шляхи евакуації і підвезення матеріальних засобів та інші.

Щоб запобігти поширенню епідемічних хвороб, проводять протиепідемічні заходи. До цих робіт залучають медичні заклади, санітарні дружини підприємств, навчальних закладів.

Усі протиепідемічні заходи в осередку організовує санепідемстанція або пересувний протиепідемічний загін. Проводять цю роботу медичні служби поліклінік, амбулаторій та інших лікувально-профілактичних заходів.

СИЛИ І ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

Для проведення рятувальних робіт залучаються невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи, медорганізації тощо Невоєнізовані формування мають у першу чергу проводити рятувальні роботи на об'єктах народного господарства.

148До них входять формування загального призначення, які мають у своєму складі аварійно-технічні формування, формування механізації робіт тощо. Вони можуть бути посилені протипожежними, дорожніми, автомобільними та іншими підрозділами.

Від швидкості та рішучості дій формувань залежить життя багатьох людей та збереження матеріальних цінностей.

При рятувальних роботах потрібно дотримуватись таких заходів безпеки:

— пересування людей і автомобілів дозволяється тільки позначеними та розвіданими шляхами;

— забороняється вести роботи біля конструкцій, які загрожують падінням;

— зберігати режим радіаційного та хімічного захисту;

— проведення робіт у задимлених та загазованих приміщеннях групами по 2—3 чоловіки в особистих засобах захисту;

— проведення робіт на електромережах, електроустановках тільки після їх відключення і заземлення;

— освітлення ділянок роботи вночі та за несприятливої погоди.

Під стійкістю роботи об'єкта народного господарства розуміють здатність підприємства, установи попереджувати виникнення виробничих аварій, катастроф, протистояти впливу уражаючих факторів, аби запобігти або зменшити загрозу життю і здоров'ю робітників і службовців, матеріальних втрат, а також забезпечити відновлення порушеного виробництва в мінімально короткий термін.

Стійка робота промислового підприємства складається:

а) зі стійкості інженерно-технічного комплексу (будівель, споруд, систем енерго-, газо-, водозабезпечення тощо) до дії зовнішніх факторів при аваріях, катастрофах, а також при застосуванні щодо них сучасної зброї;

б) зі стійкості виробничої діяльності (захист виробничого персоналу, надійність систем управління, поновлення роботи у стислі терміни).

Фактори, від яких залежить стійка робота об'єктів у НС мирного і воєнного часу:

1. Надійність захисту робітників і службовців.

2. Безпечність розташування об'єкта щодо зон масштабних зруйнувань.

3. Можливість інженерно-технічного комплексу протистояти Уражаючим діям сучасної військової зброї.

4. Безперервність постачання електроенергією, паливом, газом І всім необхідним для випуску продукції.

5. Надійність керування виробництвом, силами і засобами ЦО.

6. Підготовленість підприємства до поновлення виробництва І проведення рятувальних робіт.

149З вищеперерахованих факторів випливають такі шляхи і засоби підвищення стійкості підприємств, установ, навчальних закладів України

• нагромадження фондів захисних споруд і засобів індивідуального захисту;

• будівництво важливих підприємств за межами зон можливих зруйнувань;

• підсилення і дублювання енергетичних потужностей;

• розширення зв'язків між галузями промисловості і підприємствами;

• утворення матеріально-технічних резервів;

• підтримування сил ЦО в постійній готовності.

Задача.

Оцінити місткість захисної споруди, якщо кількість людей у працюючій зміні – 420 осіб; площа основних приміщень – 170 м2; площа допоміжних приміщень – 46 м2; висота приміщень – 2.9 м; норма приміщення на одну особу – 1.5 м3.

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...