Главная Обратная связь

Дисциплины:






Як правило цей коефіцієнт більше 1.



Далі необхідно розрахувати вплив факторів на обсяг реалізованої продукції. Такими факторами можуть бути: зміна обсягу товарної продукції, зміна оптових цін та зміна залишків нереалізованої продукції. Всі інші фактори входять до складу перерахованих.

Зміна випуску товарної продукції.

Де

- зміна обсягу товарної продукції під впливом обсягу товарної продукції;

- товарна продукція в планових оптових цінах відповідно фактична та планова.

Зміна залишків нереалізованої продукції.

Де

- зміна обсягу реалізації під впливом зміни залишків нереалізованої продукції;

Зміна залишків нереалізованої продукції відповідно на початок та кінець періоду.

Зміна оптових цін на готову продукцію

Де

- зміна обсягу реалізації під впливом зміни оптових цін;

- обсяг реалізації фактичний за фактичними та плановими оптовими цінами відповідно.

Перевірка правильності розрахунків здійснюється за такими формулами:

Співпадання результатів розрахунків, виконаних різними способами, підтверджує їх правильність.

Розглянемо приклад:

Чистий дохід за планом - 48050 тис.грн.

Фактичний дохід в планових оптових цінах - 49730 тис.грн.

Фактичний дохід - 49400 тис.грн.

За планом

Товарна продукція в планових відпускних цінах - 48030 тис.грн.

Залишки нереалізованої продукції:

на початок періоду - 400 тис.грн.

на кінець періоду - 380 тис.грн.

Фактично

Товарна продукція в планових відпускних цінах - 49800 тис.грн.

Залишки нереалізованої продукції:

на початок періоду - 500 тис.грн.

на кінець періоду - 570 тис.грн.

Визначимо відхилення фактичного обсягу реалізованої продукції від запланованого та вплив факторів на нього.

Розв’язок

1. Віднайдемо відхилення фактичного чистого доходу від запланованого

49400 - 48050 = +1350 тис.грн.

Вплив факторів на обсяг реалізованої продукції

а) Зміна обсягу реалізованої продукції

49800 - 48030 = +1770 тис.грн.

б) Зміна залишків нереалізованої продукції

- на початок періоду 500 - 400 = +100 тис.грн.

- на кінець періоду 570 - 380 = +190 тис.грн.

в) Зміна оптових цін на готову продукцію

49400 - 49730 = -330 тис.грн.

Вплив всіх факторів разом:

+1770 + 100 -190 - 330 = 1350 тис.грн.

Ця величина співпала з загальним відхиленням фактичного чистого доходу від запланованого, що підтверджує правильність розрахунків.

Таким чином, обсяг реалізованої продукції (чистий доход) фактичний перевищив плановий на 1350 тис.грн., це відбулося за рахунок зростання обсягу товарної продукції та залишків нереалізованої продукції на початок періоду. Оптові ціни на готову продукцію на кінець періоду зменшувались і зменшувався обсяг реалізації з цієї причини. Залишки нереалізованої продукції на кінець періоду зростали, зменшуючи обсяг реалізації.



 

Контрольні запитання

1. Задачi аналiзу випуску продукцiї.

2. Загальна характеристика випуску в порiвняннi з планом (державним замовленням), з минулим роком.

3. Аналiз виконання плану з асортименту.

4. Аналiз випуску продукцiї за структурою.

5. Аналiз якостi продукцiї.

6. Ритмiчнiсть випуску продукцiї та її кiлькiсна оцiнка.

7. Аналiз впливу факторiв на обсяг реалiзованої продукцiї.

 

Тема 5 Аналіз стану і використання основних засобів

 

1. Задачі аналізу використання основних засобів

2. Аналіз стану основних засобів

3. Аналіз використання основних засобів

 

Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на використання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Діяльність промислових підприємств значною мірою залежить від їх забезпеченості основними засобами та ефективності їх використання.

Основні засоби, будучи матеріально-технічною базою виробництва, є фундаментом його вдосконалення і розвитку.

А тому питання аналізу стану і використання основних засобів є дуже важливим.

Задачами аналізу використання засобів праці на підприємстві є:

· характеристика обсягу, складу та динаміки ОЗ, технічного стану і темпів оновлення машин і устаткування;

· вивчення узагальнюючих показників використання основних засобів - фондовіддачі, фондомісткості;

· визначення впливу використання основних засобів на обсяг виробництва і інші показники;

· вивчення використання активної частини засобів праці, екстенсивних і інтенсивних показників використання найважливіших груп устаткування.

Починають аналіз стану основних засобів з визначення коефіцієнта зносу. Відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів і показує коефіцієнт зносу.

Коефіцієнт зносу разом з коефіцієнтом придатності складає одиницю. Тому Кпр. = 1 - Кзн. Чим більше основні засоби зношені, тим менш вони придатні. Якщо коефіцієнт зносу коливається від 0,1-0,2, то це свідчить про невелику зношеність вживаних на виробництві засобів, тобто на виробництві переважно застосовується нове устаткування. Якщо коефіцієнт зносу складає 0,5 і більше - це свідчить про те, що на аналізованому підприємстві застосовується досить зношене устаткування, є частина устаткування остаточно зношеного.

Далі необхідно проаналізувати структуру основних засобів.

Аналізуючи структуру основних засобів, слід з'ясувати, як змінилася фактична в порівнянні з плановою питома вага працюючих машин і устаткування. Якщо питома вага активної частини фактично знизилася у порівнянні з планом, то це може негативно позначитися на роботі підприємства. Ретельно слід зупинитися на аналізі активної частини засобів.

Для цього вивчають вік використовуваного на виробництві устаткування, тобто скільки часу знаходиться на виробництві працююча машина.

Для цього використовують дані про введення в експлуатацію устаткування на підприємстві. Такі відомості містяться в спеціальній інвентарній книзі, що знаходиться в центральній бухгалтерії. Ці відомості можна одержати і у відділі головного механіка.

Вивчаючи віковий склад устаткування на виробництві, доцільно всі його види розділити за віковою ознакою. До першої групи увійде устаткування терміном експлуатації до 5 років, до другої - до 10 років, до третьої - до 20 років, до четвертої - понад 20 років. Далі визначається питома вага устаткування кожної групи в загальній кількості. Якщо питома вага устаткування, що входить з четверту групу, визначилася з межах 50%, то це підтверджує, що на виробництві застосовується доволі застаріле устаткування.

Якщо на підприємстві виявлено застаріле устаткування, то потрібно встановити безпосередньо, які це машини, а також, що робиться на виробництві для їх оновлення.

Знос на підприємстві знижується завдяки проведенню капітальних та поточних ремонтів. А термін їх служби знижується в середньому завдяки введенню в експлуатацію нового устаткування і виведенню з експлуатації старого.

Особливо важливо проаналізувати введення в експлуатацію устаткування. З цією метою необхідно зіставити фактичні і планові терміни введення в експлуатацію устаткування. Якщо ці терміни не співпадають, то з'ясовуються причини цього неспівпадання і розробляються заходи щодо усунення цих причин на майбутнє.

Зупиняючись на аналізі планово-запобіжного ремонту, доцільно вивчити терміни капітальних, середніх і поточних ремонтів, оглядів, витрати на проведення цих ремонтів за планом і фактично. З'ясовуються причини невчасного проведення ремонтів, розробляються заходи щодо усунення цих причин.

Для оцінки рівня оновлення основних засобів визначається коефіцієнт оновлення. Він визначається відношенням вартості введених основних засобів або устаткування до вартості засобів або устаткування на кінець періоду що аналізується.

Інтенсивність вибуття визначається за допомогою коефіцієнта вибуття

,

де: ОЗввед - вартість введенних основних засобів;

ОЗвиб - вартість основних засобів, що вибули;

ОЗна кін.пер. - вартість основних засобів на кінець періоду;

ОЗна поч.пер. - вартість основних засобів на початок періоду.

 

Наприклад: ОЗна поч. пер. 21000 тис.грн.

Надійшло 2500 тис.грн.

Вибуло 1300 тис.грн.

 

ОЗна кін. пер. = 21000+2500-1300 = 22200 тис.грн.

Конов. = 2500 / 22200 = 0,113 (11,3%)

Квиб. = 1300 / 21000 = 0,062 (6,2%)

Разом з аналізом стану необхідним є аналіз і використання основних засобів. З цією метою визначається низка показників що характеризують використання основних засобів.

До них відносяться:

1. Фондовіддача.

2. Фондомісткість.

3. Фондоозброєність.

 

Показник фондовіддачі визначається відношенням річного випуску продукції в вартісному виразі до середньорічної вартості основних засобів.

Фондовіддача:

На фондовіддачу може впливати обсяг випуску продукції і середньорічна вартість основних засобів. Розрахунок впливу цих факторів на фондовіддачу наводиться нижче.

;

;

DФВ = ФВзв.пер. - ФВпоп.пер.;

;

;

Розрахунок впливу зміни фондовіддачі і середньорічної вартості основних засобів на випуск продукції наводиться нижче:

DВ(ФВ) = (ФВзв.пер. - ФВпоп.пер.) * ОЗзв.пер.;

DВ(ФВ) = (ОЗзв.пер. - ОЗпоп.пер.) * ФВпоп.пер.;

заг. = DВ(ФВ) + DВ(ОЗ);

Фондомісткість - показник зворотний фондовіддачі і визначається відношенням середньорічної вартості основних засобів до загальної кількості випущеної продукції у вартісному виразі. А тому, якщо зростає фондовіддача, то знижується фондомісткість і навпаки.

Показник фондоозброєності більше характеризує рівень технічного оснащення ніж використання основних засобів.

Розрізняють показники фондоозброєності:

;

і технічної озброєності

;

де ППП - середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу.

Кн.з.з. - кількість робітників в найбільш заповненій зміні.

Аналіз використання устаткування. Аналіз використання устаткування слід починати з визначення ступеня залучення устаткування у виробництво. За цією ознакою все устаткування, що є на підприємстві, поділяється на 4 групи.

Наявне устаткування - все устаткування, що є в наявності на підприємстві, тобто що є на балансі підприємства, незалежно від його стану і місця знаходження.

Встановлене устаткування - устаткування здане в експлуатацію, незалежно від того, працює воно чи ні.

Робоче устаткування - таке устаткування, що має працювати за планом.

Працююче устаткування - устаткування фактично працююче.

Різниця між наявним і встановленим показує те устаткування, яке знаходиться в резерві.

Різниця між працюючим і робочим устаткуванням визначає устаткування простійне.

Ступінь використання устаткування визначається зіставленням різних груп устаткування.

Наприклад: на підприємстві є 360 од. устаткування, з них встановлено 300 од.

360 - 300 = 60 од.

Використання устаткування визначається

300 / 360 * 100 = 83%

Зі всього устаткування, що є в наявності на підприємстві, в експлуатації знаходиться всього 83%.

Планом передбачено, що працювати будуть 298 од. устаткування, тобто резервне устаткування складає:

298 / 300 * 100 = 99%; 100 - 99 = 1% або 300 - 298 = 2 од.

Далі необхідно кількість фактично працюючого устаткування порівняти з працюючим за планом.

296 / 298 = 99%; 100 - 99% = 1% або 298 - 296 = 2 од. простійного устаткування.

Разом з вказаними показниками визначаються також ще два найважливіших показники:

- інтенсивного завантаження основних засобів або устаткування.

- екстенсивного завантаження основних засобів або устаткування. Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування визначається відношенням кількості або потужності працюючого устаткування до кількості або потужності встановленого устаткування.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження визначається відношенням фактичних витрат часу працюючим устаткуванням до того часу, який має бути відпрацьованим за планом цим працюючим устаткуванням.

Що стосується екстенсивного коефіцієнта завантаження, то його можна визначити як для групи устаткування, так і для одиниці устаткування.

Разом з цим можна визначити коефіцієнт інтенсивного завантаження одиниці устаткування, відношенням фактичного випуску продукції за зміну цим устаткуванням до потужності машини за зміну.

1. Проаналізуємо стан і рівень використання ОЗ на конкретних прикладах.

Таблиця 5.1

  Попередній період Звітний період
Випуск продукції (тис.грн.)
Середньорічна вартість ОЗ (тис.грн.)
Чисельність ПВП (люд.)
Знос ОЗ (тис.грн.)

 

На підприємстві є 254 од. устаткування

До 5 років 155 ед. (61,02%)

5 - 10 років 99 ед. (38,98%)

10 - 20 років -

понад 20 років -

 

Проаналізуємо стан основних засобів на підприємстві

Кзн.1 = 2680 / 27600 = 0,097 Кзн.2 = 3530 / 30220 = 0,117

Кпр.1 = 1,0 - 0,097 = 0,903 Кпр.2 = 1 - 0,117 = 0,883,

де індексами 1,2 позначено відповідно попередній та звітний періоди.

Визначимо показники використання основних засобів:

ФВ1 = 196400 / 27600 = 7,1159420 грн. ФВ2 = 205600 / 30220 = 6,8034414 грн.

ФЄ1 = 27600 / 196400 = 0,140 грн. ФЄ2 = 30220 / 205600 = 0,147 грн.

ФО1 = 27600 / 767 = 35,98 тис.грн. ФО2 = 30220 / 756 = 39,97 тис.грн.

На підприємстві основні засоби мають досить високий рівень придатності, хоч він в звітному періоді дещо знизився (0,883 проти 0,903). Показник фондовіддачі в звітному періоді знизився (6,8034414 грн. проти 7,1159420 грн.). Показник фондоозброєності в звітному періоді зріс (39,97 тис.грн. проти 35,98 тис.грн.).

Проаналізуємо використання обладнання на підприємстві:

Квик.наяв.обл. = 250 / 254 = 0,984

Невст.обл. = 254 - 250 =4 од.

Квик.вст.обл. = 248 / 250 = 0,992

Резервне обл. = 250 - 248 = 2 од.

Квик.пр.обл. = 246 / 248 = 0,991

Прост.обл. = 248 - 246 = 2 од.

заг. = Взв.пер. - Впоп.пер.

DВ = 205600 - 196400 = 9200 тис.грн.

DВ(ФВ) = (ФВ2 - ФВ1) * ОЗ2

DВ(ФВ) = (6,8034414 - 7,1159420) * 30220 = -9443,768 тис.грн.

DВ(ОЗ) = (ОЗ2 - ОЗ1) * ФВ1

DВ(ОЗ) = (30220 - 27600) * 7,1159420 = +18643,768 тис.грн.

DВ = -9443,7681 + 18643,768 = 9200 тис.грн.

DФО = ФО2 - ФО1 DФО = 6,8034414 - 7,1159420 = -0,3125 грн.

DФО(В) = В2 / ОЗ1 - В1 / ОЗ1

DФВ(В) = 205600 / 27600 - 196400 / 27600 = +0,333331 грн.

DФВ(ОЗ) = В2 / ОЗ2 - В2 / ОЗ1

DФВ(ОЗ) = 205600 / 30220 - 205600/27600 = -0,6458339 грн.

DФВ = +0,333331 - 0,6458339 = -0,3125 грн.

2. Проаналізуємо стан і рух ОЗ за наступними даними:

Таблиця 5.2

Вихідні дані

Показники Наявність на початок року Надійшло в звітному році Вибуло в звітному році Наявність на кінець року
1. Промислово-виробничі засоби
зокрема:        
а) будівлі -
б) споруди і передавальні пристрої - - - -
в) силові машини і устаткування
г) працюючі машини і устаткування
д) транспортні засоби - -
е) інвентар, інструменти та інші ОЗ
2. Непромислові ОЗ і ОЗ непромислового призначення
Всього ОЗ
Знос - -

Визначимо коефіцієнти оновлення:

Конов. всіх засоб. = 22400 / 216400 = 0,101 (10,1%)

Конов. пром. вир. = 850 / 18180 = 0,05 (5,0%)

Конов. непром. = 1390 / 3460 = 0,401 (40,0%)

Визначимо коефіцієнт зносу

Кзносу на кін. року = 5490 / 21640 = 0,26

Кзносу на поч. року = 4450 / 19840 = 0,22

Питома вага активної частини:

На початок року = 10960 / 17730 = 0,61

На кінець року = 11460 / 18180 = 0,63

З результатів виконаного аналізу випливає, що найактивніше оновлювалися непромислові основні засоби (40%), промислово-виробничі оновилися всього на 5%. Станом на початок періоду основні засоби зношені на 22%, а на кінець року вони зносилися на 26%. На кінець періоду питома вага активної частини трохи зросла і склала - 63% проти 61% на початок року.

 

Контрольні запитання

1. Задачі аналізу ОЗ.

2. Показники, що характеризують стан ОЗ, їх визначення та економічна сутність.

3. Рух основних засобів на підприємстві та показники, що його характеризують.

4. Рівень використання ОЗ на підприємстві та показники, що його характеризують.

5. Розрахунок впливу на випуск продукції показника фондовіддачі та середньорічної вартості ОЗ.

6. Аналіз використання обладнання на підприємстві.

7. Комплексні показники використання обладнання на підприємстві.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...