Главная Обратная связь

Дисциплины:






Характеристика памяток за стильовим призначенням



Пам'ятки архітектури і містобудування різник історичних епох і сти­льових напрямів споруджені за проектами вітчизняних (О. Вербицький, З.Горголевський, І.Григорович-Барський, А.Гун, В. та О.Беретті, О.Бернардацці, Я. де Вітт, В.Заболотний, Ю.Захарович, С.Ковнір, О.Красносельський, П.Красовський, В.Кричевський, Л.Косовський, І.Левинський, А.Меленський, Б.Меретин, В.Ніколаєв, Я.Погребняк, О.Яновський, В.Ярославський) і зарубіжних (П.Барбон, О.Бекетов, Ф.Боффо, Дж.Бріано, Е.Блор, Г.Гельнер, Й.Ґлавка, К.Ешліман, Петро Італієць, Ч.Камерон, Дж.Кваренґі, Лакруа, Ф.Растреллі, Коджа Сінан, Г.Торрічеллі, С.Фесінґер, В.Честе, Й.-Г.Шедель, А.Шервуд, О.Щусєв) архітекто­рів. Візантійський стиль представлений церквою Іоанна Предтечі в Керчі, Десятинною церквою в Києві (не збереглася), кафедрою Спаса в Черніго­ві, церквою в Овручі Житомирської обл. Інтерпретацією візантійського сти­лю з відчутним впливом готики можна вважати церкви Галича, Межиріччя, Львова. Псевдовізантійсько-руський стиль, поширений у II половині XIX ст., характерний для культових споруд Житомира, Дніпропетровська, Харкова; Володимирського собору в Києві. Романський вплив прочитується в архі­тектурі фортець Білгород-Дністровського, Судака, Кам'янець-Подільського, Хотина. Готичний стиль, сприйнятий архітектурою Західної України в кінці XIV ст., визначає образ костелів Кам'янець-Подільського, Львова, Бе­регового Закарпатської обл., Скала-Подільської, замків Острога, Луцька, Кременця, Меджибожа. Воронцовський палац в Алупці та палац в Шарівці збудовано в неоготичному стилі.

На заході України збереглися і зразки ренесансної архітектури: «Чорна кам'яниця», будинок і вежа Корнякта, Братська (Успенська) цер­ква, каплиці Боїмів та Кампіанів у Львові, костел у Густині Тернопільсь­кої обл., Успенська церква у Крилосі, палац у Підгірцях. Вплив художніх ідей італійського ренесансу простежується в архітектурі Білого палацу в Лівадії. Належність до стилю бароко є очевидною в архітектурі П'ятницької церкви, собору Св. Юра, Бернардинського костелу у Львові, а також церкви гетьмана Б.Хмельницького в Суботові. Розквіт українського (або козацького) бароко припадає на ХVII-ХVІІІ ст., а його центр знову зміщу­ється в Наддніпрянщину. Під впливом цього стилю споруджуються нові і перебудовуються давні культові споруди: Софійський собор, Михайлів­ська церква у Видубицькому монастирі, Михайлівський собор, церкви Спаса на Берестові, Троїцька, Набережно-Микільська, Покровська, а та­кож Георгіївський собор, Марийський палац у Києві. Яскравим зразком архітектури бароко є церкви, костели, синагоги у Львові, Харкові, Ужго­роді, Ромнах (Сумська обл.), Чернігові, Батурині (Чернігівська обл.), Ізю­мі (Харківська обл.), Сумах, Ніжині, Прилуках (Чернігівська обл.), Шаргороді (Вінницька обл.), Охтирці (Сумська обл.) та інших містах. Стиль рококо простежується в архітектурі Андріївської церкви, дзвіниць Михай­лівського та Софійського соборів у Києві, собору Св. Юра у Львові, го­ловної церкви Почаївської Лаври, собору у м. Козелець, Домінікансько­го костелу у м. Тернопіль та ін.



Класичні стиль (кінець ХVIII-ХІХ ст.) характерний переважно для світських споруд. До нього належать численні палаци, ратуші, адміністративні будинки Полтави, Харкова, Львова, Одеси, Чернівців Чернігова, Херсона, Яготина (Київської обл.), Глухова (Сумської обл.), Батурина (Чернігівської обл.). Серед культових споруд кращими зразками цього стилю є собори Одеси, Херсона, Кременчука (Полтавської обл.), Чернів­ців, а також Аскольдова могила і церква Різдва на Подолі в Києві. Віденський неоренесанс є еклектичним стильовим напрямом, виявленим в архітектурі театральних будівель Києва, Одеси та Львова. Представлені також провідні стилі XX ст.: модерн (будинок губернського земства в Полтаві, Бессарабський критий ринок у Києві), конструктивізм (будинок Держпрому в Харкові) та ін.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...