Главная Обратная связь

Дисциплины:






Хімічна і целюлозно-паперова промисловість



Сфери впливу галузі. Підприємства хімічної промисловості є потужним джерелом забруднення атмосферного повітря, водойм і ґрунтів газоподібними, рідкими і твердими відходами вироб­ництва. Це пояснюється значною кількістю хімічних об'єктів і недоврахуванням екологічного фактора в процесі проектуван­ня, будівництва та експлуатації підприємств галузі. Досить під­креслити, що у світі виробляється принаймні 70 тис. видів різноманітних хімічних продуктів і щороку на ринок надхо­дить 1 тис. видів нових виробів.

Особливо небезпечне надмірне використання хімічних пре­паратів у сільському господарстві. Невиправдане застосування хімічних засобів захисту рослин, і передусім пестицидів, при­зводить до негативних наслідків. Загрозу може становити ку­муляція хімічних речовин. З поверхневих прошарків ґрунту пе­стициди потрапляють в організм тварини, рослини і людини. Часто із загальної кількості внесених у ґрунт добрив рослини засвоюють лише 40-60%, решта змивається в річки, що погіршує якість прісної води і спричинює зниження рибопродуктивності. Небезпека, обумовлена пестицидами, збільшується через ігнорування місцевих умов при виборі системи їх застосування.

Причини забруднення. Значної шкоди навколишньому се­редовищу завдають відходи виробництва фосфорних добрив - на 1 тонну продукту припадає майже 4 тонни фосфору. При виробництві азотних добрив головною причиною забруднення атмосферного повітря є синтез азотної кислоти. Технологія ви­робництва суперфосфату пов'язана з викидами в повітря пилу і сполук фтору. При виробництві сірчаної кислоти у газових ви­кидах містяться сірчаний ангідрид, оксиди азоту, токсичний пил, літій і залишки миш'яку.

В інших галузях хімічної промисловості в атмосферу вики­дають такі шкідливі речовини: у виробництві азотної кислоти -оксиди азоту, аміак, оксиди вуглецю; у виробництві хлору - хлор і соляну кислоту; при виробництві штучних волокон -сірковуглець, сірководень; при виробництві ацетилену, карбіду кальцію і феросплавів - вапняний пил, пил кремнієвої кисло­ти, що містять деякі метали і мають неприємний запах; у виро­бництві алюмінію електролізним методом - газоподібні сполу­ки фтору тощо.

На целюлозно-паперових комбінатах джерелами промисло­вих газових викидів є содорегенеративні котлоагрегати, вапнянорегенеративні печі, варильні котли і випарні пристрої.

Природоохоронні заходи. Відходи хімічної промисловості знаходять застосування в інших галузях. Із загального обсягу сировини, що використовується для виробництва сірчаної кис­лоти, майже 75% залишається у відходах - піритних недогар­ках, в одній тонні яких міститься: заліза 40-63%, сірки 1-2%, міді 0,3-0,5% , цинку 0,4-1,4%, свинцю 0,3-0,6% . Піритні не­догарки застосовуються переважно у виробництві цементу



Використання відходів фосфорної кислоти - електротермофосфорних шлаків - скорочує витрати палива в цементній про­мисловості на 6-7%. У промисловості будівельних матеріалів знаходять застосування гіпсові відходи хімічної промисловості. У сільському господарстві щороку використовується близько 1,5 млн тонн фосфогіпсу. Застосування фосфогіпсу в цементній промисловості заощаджує сировинні ресурси природного гіпсу. У виробництві цементу також використовують відходи сірчано­кислотного виробництва, борогіпс, відходи виробництва борної кислоти тощо.

Вдосконалення технології виробництва дає змогу значно зменшити викиди в атмосферу. Впровадження подвійного контактування і подвійної абсорбції на виробництві сірчаної ки­слоти в 5-6 разів скорочує викиди шкідливих речовин.

Наявність багатьох компонентів шкідливих речовин у газо­вих викидах передбачає ступінчасту систему очистки, причому хімічний склад рідини кожного рівня повинен враховувати інди­відуальний склад газових викидів.

Очистка димових газів содорегенеративних котлоагрегатів виконується на двох рівнях. Перший рівень - електростатична очистка - передбачає уловлювання пилу в горизонтальних еле­ктрофільтрах. Другий - мокра очистка димових газів від сірча­ного ангідриду в скрубері, який зрошується розчином соди.

Екологічна залежність галузі. Підприємства хімічної про­мисловості споживають багато прісної води. Застосування но­вих систем охолодження устаткування сприяє зменшенню її витрат.

Підприємства хімічної промисловості, як правило, розташо­вані на території або поряд з великими населеними пунктами, джерелами сировини, енергії і транспортними системами. Значні обсяги виробництва хімічної продукції погіршують якість на­вколишнього середовища і позначаються на стані здоров'я людей. Тому розв'язання питань подальшого розширення існую­чих і розвитку нових виробництв пов'язане з проблемами гара­нтованої екологічної безпеки у сфері впливу шкідливих хіміч­них комбінатів.

Целюлозно-паперова промисловість належить до джерел інте­нсивного забруднення навколишнього середовища. Комбінат потужністю 180 тис. т на рік книжково-журнальної і паперової продукції та 15 тис. т на рік обгорткового і пакувального папе­ру споживає щороку 500 тис. м3 деревини, 95 тис. т мазуту або 82 млн м3 природного газу, 1070 МВт • год електроенергії, 24,8 млн м3 свіжої води; потребує вилучення із сільськогоспо­дарського обороту майже 150 га земельних угідь під будівницт­во бетонного водосховища для збору річкової води, резервуарів місткістю 150 м3 кожний для забезпечення очисних споруд тех­нічною водою. Очистка стічних вод передбачає будівництво ком­плексу водоочисних споруд потужністю 100 тис. м3/добу, у тому числі блоку вхідного обладнання, відстійників і фільтрів з реагентною обробкою води.

Екологодеструктивний вплив. Підприємства хімічної та целюлозно-паперової галузей характеризуються досить значним екологодеструктивним впливом на навколишнє середовище (табл. 3.12).

I рівень II рівень III рівень
Споживання великої кількості прісної води. Розташування підприємств хімічної промисловості поряд з великими населеними пунктами погіршує стан здоров'я людей. Споживання целюлоз­но-паперовою промисловістю великої кількості деревини, природного газу, свіжої води потребує вилу­чення з сільськогосподарського обороту великої кількості земельних угідь.   Забруднення атмосферного повітря, водойм і ґрунтів газоподібними, рідкими і твердими відходами виробництва. Кумуляція хімічних речовин у ґрунті та річках, що спричинює надходження їх в організм тварин, рослин чи людини. Викиди в повітря пилу і сполук фтору при виробництві суперфосфату.   Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції хімічної промисловості (споживачі: сільське господарство, ПЕК, машинобудування, металургія, харчова промисловість, промисловість будівельних матеріалів).

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...