Главная Обратная связь

Дисциплины:






Б) Тестові завдання



Тест 1. Чим на Вашу думку, є гранично допустимий викид (ГДВ)?

а) викидом газових забруднень, який підприємству дозволено здійснювати 1 раз на місяць;

б) державний норматив, встановлений з міркувань, що вміст забруднень у повітрі від джерела не перевищує нормативу якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу;

в) рівень викиду у повітря забруднень, вище якого починається деградація екосистеми;

г) верхня межа вмісту забруднювачів від будь-якого джерела, яка не завдає шкоди людині і довкіллю.

Тест 2. Що таке гранично допустимий скид (ГДС) ?

а) вміст речовин у стічних водах, максимально допустимий для відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення нормативної якості води;

б) ліміт на щомісячний скид стічних вод об’єктом-забруднювачем;

в) скид стічних вод за рік, який не перевищує встановленої норми;

г) загальний обсяг стічних вод, які може скинути об’єкт-забруднювач за місяць.

Домашнє завдання

Написати реферат з описанням стану природного середовища у м. Полтаві.

Літературні джерела: 6,7,8,15

Тема 5. Методи оцінки еколого-економічних збитків

Методичні рекомендації

 

Вивчення теми належить розпочати із визначення сутності і розрахунку еколого-економічного збитку. Зазначимо, що екологічний збиток від порушення природного середовища(еколдого-економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, щотвиникають внаслідок екодеструктивного впливу. Під економічним збитком від порушення природного средовища слід розуміти виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктом внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

У господарських розрахунках додатково використовуються такі поняття, як можливо і ведверненого збитку.

Можливий(очікуваний збиток)- це умовне теоретичне значення збитку, щот очікується в перспективі чи в передбачуваному стані забруднення навколишнього середовища. Відвернений збиток утворюється за рахунок величини ліквідованого збитку, який реально виникає завдяки здійсненню очисних заходів або планується(існує на розрахунковому рівні) як умовний результат їх проектування.

При вивченні зазначеної теми необхідно усвідомити фактори формування збитку і методи його оцінки. Важливим є при вивченні цієї теми визначення екологічної ціни товарів і послуг.

При визначенні екологічних втрат і екологічної ціни в Україні необхідно знати методи оцінки екологічних втрат та структуру екологічних втрат, динаміку значень екологічних втрат, погалузеві оцінки екологоємності, шляхи екологічного поліпшення.



Методичні поради до вивчення теми “Методи оцінки еколого-економічних збитків”

Перелік питань

1. Сутність і розрахунки еколого-економічних збитків.

2. Фактори формування збитку і методи його оцінки.

3. Визначення екологічної ціни товарів і послуг.

4. Визначення показників екологічних втрат і екологічної ціни в Україні.

 

1. Сутність і розрахунки еколого-економічного збитку

Економічний збиток від порушення природного середовища (ско­рочено - еколого-економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу. Фактично, як це було показано в попередньому розділі, збиток характеризує зміну інтегральної еколого-економічної оцінки (збільшення витратної оцінки чи зменшення ре­зультатної) комплексу природних факторів (екосистеми) або якогось природного блага внаслідок погіршення його стану. Дія еколого-економічного збитку втілюється через погіршення еко­номічного стану конкретних суб'єктів господарювання: в одно­му випадку зростають витрати отримання ними певних госпо­дарських результатів (доходу, прибутку), в іншому випадку зни­жується вигідність (ефективність) виробничої діяльності, тобто за тих самих витрат рівень доходу падає. Таким чином, під еко­номічним збитком від порушення природного середовища слід розуміти виражені у вартісній формі фактичні і можливі втра­ти, заподіяні економічним суб'єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

Екодиструктивні зміни в довкіллі спричиняють негативні процеси в економічних системах. Ці процеси, що приводять до виникнення економічних збитків, можуть бути охарактеризовані таким чином.

По-перше, відбувається зменшення «видобутку вільної енергії» чи її частини, що використовується системою з корис­тю для неї, або (що те саме) збільшення дисипативної (втрача­ється безповоротно) складової енергетичного балансу економіч­ної системи. В економічних термінах, які характеризують стан господарських систем, все це означає:

• збитки, пов'язані з втратою сільськогосподарської і лісової продукції;

• недовироблення доходу (прибутку підприємств, надходжень у бюджет держави і регіонів);

• втрати основних фондів через передчасне спрацювання;

• збитки, пов'язані з підвищеною захворюваністю і смертніс­тю людей, тощо.

• збитки, пов'язані з втратою сільськогосподарської і лісової продукції;

• недовироблення доходу (прибутку підприємств, надходжень у бюджет держави і регіонів);

• втрати основних фондів через передчасне спрацювання;

• збитки, пов'язані з підвищеною захворюваністю і смертніс­тю людей, тощо.

По-друге, економічні системи змушені додатково витрачати «енергію» (нести додаткові витрати) на підтримання рівня гомео­стазу в погіршених умовах довкілля (реалізація механізмів не­гативного зворотного зв'язку). Це обумовлює такі види витрат:

• додаткові витрати на захист людей від шкідливих екологіч­них факторів (кондиціонери, фільтри, ін.) та профілактику хвороб;

• додаткові витрати на захист виробничих систем від впливу шкідливих екологічних факторів (застосування корозієстій­ких матеріалів, покриттів, ін.); використання тривких сор­тів рослин, будівництво іригаційних споруд тощо;

• додаткові витрати на компенсацію зниження продуктивності виробництв (витрати на заміщення кваліфікованих праців­ників, що хворіють; застосування мінеральних добрив, про­ведення меліоративних робіт тощо).

По-третє, внаслідок змін у довкіллі економічні суб'єкти змушені нести додаткові витрати, обумовлені необхідністю змі­ни рівня існуючого гомеостазу:

§ додаткові витрати на переозброєння виробництва (відмова від чутливих до змін середовища видів виробництва, зміна сортності культур у сільському господарстві та видів проми­слової продукції, ін.);

§ втрачена вигода внаслідок неможливості здійснювати виро­бництво продукції чи вести діяльність, чутливу до порушень довкілля; особливо це актуально для сільського і лісового господарства, рекреаційної діяльності, екотуризму тощо.

Таким чином, можна сказати, що у квазіенергитичних тер­мінах збиток - це додаткові витрати енергії економічної систе­ми за трьома напрямками:

§ зменшення «вільної енергії» або збільшення її дисипатив­них втрат;

§ збільшення витрат енергії на підтримання гомеостазу системи;

§ додаткова енергія на трансформацію гомеостазу.

Процес формування еколого-економічних збитків є склад­ним явищем, до якого не можна підходити з позицій простого підсумовування можливих наслідків. По-перше, деякі ефекти перетворюються в альтернативи один одному; по-друге, дія од­них може компенсувати чи пом'якшувати дію інших; по-третє, зазначені види витрат часто взагалі важко відрізняти один від одного (до речі, як і причини, що обумовили їх виникнення).

З урахуванням розглянутих факторів розрахунок величини еколого-економічного збитку зводиться до визначення трьох основних складових: втраченої, недовиробленої і компенсацій­ної. Тепер перейдемо до вартісного аналізу зазначених втрат.

В умовах забруднення (порушення) природного середовища в процесі формування вартості відбуваються зміни, які можна поділити на три групи.

По-перше, втрачається частина уже виробленої вартості, до чого призводять такі процеси: втрата (зниження якості) основ­них і оборотних фондів промисловості, транспорту, комуналь­ного господарства; втрата цінної сировини з промисловими від­ходами; втрата (зниження якості) продукції сільського, лісово­го, рибного чи мисливського господарства (усихання рослин­ності, падіж тварин, загибель риби та ін.). Це означає втрату матеріалізованої в продуктах суспільної праці.

По-друге, відбувається недовироблення національного дохо­ду (чистої продукції) внаслідок низки факторів: погіршення здоров'я працюючих (або членів їхніх родин) та їх невиходів на роботу (через власну хворобу або через догляд за хворим членом родини); зниження працездатності працівників через погіршен­ня здоров'я без формалізації тимчасової втрати працездатності (цей фактор не знайшов належного відображення в практиці розрахунків збитку); зменшення продуктивності праці внаслі­док плинності кадрів з причини забруднення середовища; змен­шення продуктивності праці через зниження врожайності, про­дуктивності сільськогосподарських чи лісових угідь, тваринни­цтва, рибного чи лісового господарств; економічних збитків вна­слідок відмови техніки (наприклад, через корозію), простоїв через додаткові ремонти і обслуговування.

По-третє, для компенсації (часткової чи повної) зазначених збитків підприємства змушені здійснювати наднормативні ви­датки: додаткові витрати на утримання елементів житлово-ко­мунального господарства, транспорту, промисловості (вартість сировини, матеріалів, устаткування, зарплата працюючих); до­даткові витрати на зниження негативного впливу забруднюва­чів (доочищення води, встановлення кондиціонерів, нанесення захисних покриттів); додаткові витрати на роботи в сільському і лісовому господарствах (вартість мінеральних добрив, хіміка­тів, додаткової техніки, зарплата працюючих); додаткові витра­ти на медобслуговування і профілактику хвороб (вартість меди­каментів, устаткування, зарплата працюючого персоналу).

За нашою укрупненою оцінкою, на частки зазначених трьох складових у середньому припадає відповідно 10%, 40% і 50% загальної величини економічного збитку від забруднення атмо­сферного повітря. Безумовно, в кожному конкретному випадку структура збитку може істотно змінюватися.

У господарських розрахунках звичайно використовуються ще два поняття: можливого і відверненого збитків. Можливий (очікуваний) збиток - це умовне теоретичне значення збитку, що очікується в перспективі чи в передбачуваному стані забру­днення навколишнього середовища. Відвернений збиток утво­рюється за рахунок величини ліквідованого збитку, який реа­льно виникає завдяки здійсненню очисних заходів або плану­ється (існує на розрахунковому рівні) як умовний результат їх проектування.

Звичайно в реальних умовах 60-90% економічного збитку від порушення довкілля реалізується за межами підприємств-винуватців екодеструктивної діяльності. Інакше кажучи, витра­ти, які складають еколого-економічний збиток, змушені нести:

• сусідні підприємства, на території яких осідають забрудню­ючі речовини з повітря;

• населення, що п'є забруднену воду;

• місцевий бюджет, з якого вилучаються кошти на ліквідацію наслідків забруднення;

• національний бюджет, який недоодержує податкові надхо­дження, тощо.

Таким чином, можна сказати, що значну частину витрат порушення середовища складають екстерналії.

Під екстерналіями розуміють ті витрати (видатки, виплати, упущену вигоду), що виникають унаслідок діяльності одного суб'єкта господарювання, однак сприймаються за межами його економічних інтересів іншими суб'єктами (суміжними підпри­ємствами, населенням, місцевими органами управління, центральним урядом).

У тому випадку, коли значну частину економічного збитку складають екстерналії, знижується мотиваційний потенціал при­родоохоронної діяльності підприємств-забруднювачів. По-пер­ше, таке підприємство не турбують економічні наслідки, що несуть суміжні підрозділи народного господарства з причини екологічної недосконалості технології, яка ним застосовується. По-друге, воно не зацікавлене і в здійсненні позитивних змін (запобігання збитку), і в оздоровленні навколишнього середови­ща - адже вони потребують чималих витрат, а саме підприємс­тво майже не відчує позитивних змін.

Тому невипадково в різних країнах світу, що належать до різних економічних систем, починаючи з 60-х років розпочали­ся спроби інтерналізації екстерналій. Це означає переведення зовнішніх для підприємства витрат (які підприємство не сприймає своїми економічними показниками), у внутрішні чинники, які впливають на рентабельність діяльності підприємства. Най­частіше це здійснюється за допомогою системи екологічних пла­тежів, завдяки яким зовнішні (екстернальні) показники збитку стають елементами внутрішньої (інтернальної) системи госпо­дарського розрахунку підприємства. Це, зрештою, впливає на утворення прибутку, а отже, стимулює підприємство до екологоорієнтованої діяльності.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...