Главная Обратная связь

Дисциплины:






Визначення екологічної ціни товарів і послуг



Наведені методи розрахунку економічного збитку формують методичну та інформаційну базу розрахунку ставок екологіч­них платежів, що вже введені в більшості країн СНД, в тому числі й Україні, яка першою в законодавчому порядку закріпи­ла систему стягнення подібних платежів.

Існуючі методики дають змогу оцінити величину економіч­них наслідків поточних процесів впливу на природні ресурси. Однак поза увагою економістів і надалі залишається обсяг еко­номічних втрат, вже матеріалізованих у тих виробничих ресур­сах, що використовуються.

Таким чином, крім ефектів прямого впливу на природу, не обхідно враховувати наслідки минулих стадій виробництва продукції.

Облік у системі економічних розрахунків наслідків від пря­мих процесів впливу виробництва на природне середовище дає можливість розв'язати завдання раціонального природокорис­тування лише частково. Подібні оцінки дозволяють екологічно оптимізувати тільки поточні стадії даного виробничого циклу. Наприклад, обрати таку структуру витрат (співвідношення ви­робничих і екологічних витрат), яка забезпечить максимальний еколого-економічний результат.

Однак зазначені оцінки не дають змоги враховувати еколо­гічні фактори при розв'язанні другої частини проблеми: вони не торкаються можливостей оптимізації ресурсоспоживання. Але саме це передбачає вибір альтернативних ресурсів і політики ресурсозабезпечення (наприклад, варіантів ресурсозбереження і ресурсовиробництва), вибір технологічних стратегій виробницт­ва ресурсу. Розв'язання цих проблем здатне докорінно вплинути на ефективність природокористування. Можна, наприклад, ціл­ком вилучити з виробництва і споживання екологічно несприят­ливі ресурси; у кілька разів знизити ресурсоспоживання, пере­йшовши на ресурсозберігаючі технології чи технології, що змі­нюють ставлення до використання природного середовища. На стимулювання саме таких шляхів розвитку економіки в першу чергу має бути націлена і система економічних розрахунків.

Таким чином, очевидною є необхідність обліку еколого-економічних показників, пов'язаних із негативним впливом на природу попередніх процесів отримання ресурсів, що викорис­товуються в поточних виробничих стадіях. Такі показники, від­несені до одиниці ресурсу, слід назвати екологічною ціною про­дукції (ресурсу, послуги, роботи).

Показники екологічної ціни характеризують своєрідну екологоємність продукції, тобто сумарні екологічні витрати суспі­льства, пов'язані з використанням природного середовища при виробництві і споживанні одиниці даної продукції. В екологіч­ну ціну включаються виражені в економічній формі оцінки при­родних ресурсів для виробництва даної продукції і обсяг еконо­мічного збитку від порушення природного середовища на стаді­ях виробництва і споживання продукції.



Таким чином, екологічна ціна продукції містить у собі еко­номічну оцінку природних ресурсів, що вилучаються, та вели­чину збитку від впливу на довкілля.

За допомогою показників екологічної ціни можна порівняти позитивні ефекти виробництва і споживання даного ресурсу з тими негативними екологічними втратами, що несе суспільст­во. До подібних втрат, зокрема, можуть бути віднесені і ті нере­алізовані вигоди, від яких суспільство змушене відмовитися, прийнявши даний сценарій ресурсовиробництва і ресурсоспо­живання.

За аналогією з економічними оцінками ресурсів і середови­ща показники екологічної ціни умовно можуть поділятися на показники природоємності (витрати повного вилучення приро­дних ресурсів) і збиткоємності (збитки від забруднення середо­вища). Показники екологічної ціни мають бути наскрізними, тобто враховувати всі стадії виробництва і споживання продукції. Для одних продуктів (наприклад, електроенергія) екологічна ціна зводиться в основному до виробничої стадії, для інших (синте­тичні миючі засоби, мінеральні добрива, отрутохімікати, пали­во й ін.) істотним слід вважати і вплив інших стадій. До речі, протягом цих стадій екологічні витрати можуть бути навіть вищими, ніж на стадії виробництва. У загальному вигляді ком­плексний наскрізний показник екологоємності продукції (ресурсу, послуги, роботи) може бути виражений як:

У = Увиг + Усп + Упост,

де Увиг - екологічна ціна виготовлення продукції, включаючи стадії видобутку, транспортування і переробки сировини, складування готової продукції, утилізації і поховання відходів виробництва; Усп - екологічна ціна споживання виготовленої продукції, вклю­чаючи її транспортування і зберігання; Упост - екологічна ціна постспоживчої стадії, тобто витрати утилізації відходів спожи­вання продукції, їх транспортування, поховання чи переробки.

Поряд з інтегральним (наскрізним) значенням екологічної ціни доцільно враховувати її складові на окремих стадіях. Це має значення для вирішення кількох практичних завдань, на­приклад, визначення «екологічно гарячих» ланок «життєвого циклу» виробу.

Виділимо групи оцінок екологічної ціни за видами продукції:

· одиниці різних матеріалів і предметів споживання;

· одиниці електроенергії;

· одиниці послуг, що надаються (робіт, що виконуються);

· (збиткоємність) одиниці відходів виробництва (наприклад, викидів шкідливих речовин у компоненти довкілля, які під­лягають забрудненню).

Середня величина показника екологічної ціни продукції ви­значається середньозваженим (за обсягом ресурсу, що має одна­кову екологоємність) значенням екологічних витрат (втрат) від впливу на природне середовище на всіх стадіях виробництва і споживання ресурсу (послуги, роботи). Інколи для практичних розрахунків зручніше визначати середньозважену екологічну ціну окремо за різними стадіями виробництва і споживання.

Вихідною базою при визначенні показників екологічної ціни (природоємності, збиткоємності) мають служити існуючі ме­тодики економічної оцінки природних ресурсів і визначення економічного збитку від процесів прямого впливу на середовище.

Економічні оцінки природних ресурсів і показники еконо­мічного збитку від прямих процесів забруднення середовища передбачають урахування регіональних особливостей конкрет­ного виробництва (технічних параметрів виробництва разом із джерелом забруднення; економічних характеристик об'єктів народного господарства, що сприймають наслідки забруднення). Дані оцінки аналогічно до виробничих витрат і разом з ними можуть застосовуватися для вирішення господарських завдань, де існує адресність джерела забруднення, зокрема: вибір варі­анта розвитку виробництва на конкретному підприємстві; вибір оптимальних природоохоронних заходів в умовах підприємства чи регіону; вибір місця розташування промислових підприємств; вибір шляхів оптимізації капітальних вкладень в умовах про­мислового регіону; вибір напрямків поліпшення планування міст і транспортних магістралей.

Дещо іншу роль відіграє використання показників екологіч­ної ціни (екологоємності). Ці оцінки (за аналогією з цінами) доцільно застосовувати при розв'язанні завдань, коли знеособ­лені (тобто не мають адресності) джерела впливу на природне середовище і регіон, у якому виробляється (споживається) про­дукція. Як правило, це завдання народногосподарського рівня, зокрема: вибір матеріалів для виробництва продукції і самої продукції, вибір варіантів розвитку в масштабі країни тієї чи іншої технології, оцінка ефективності економії матеріальних і енергетичних ресурсів тощо. Інакше кажучи, вирішуються од­вічні питання: що виготовляти, із чого, яким чином.

За понад 20-річний період досліджень автор отримав укруп­нені оцінки показників збиткоємності виробництва одиниці рі­зних видів продукції (табл. 5.2).

Отримані укрупнені (тобто приблизні) оцінки екологічної ціни різних видів продукції пов'язані, головним чином, із процеса­ми прямого впливу на довкілля. Значно складніше оцінити зна­чення цих показників, що пов'язано з непрямим впливом на природне середовище, тобто вже матеріалізоване у вихідних ресурсах, які використовуються.

Таблиця 5.2. Збиткоємність виробництва різних видів продукції(виконання робіт), пов’язаних із забрудненням атмосфери, в дол. США за одиницю продукції

 

Показник Значення
1. Матеріальні ресурси, за 1 тонну:  
- кокс 0,7-1,1
- чавун 3,5-4,5
- сталь 5,0-19,0
- цемент 1,5-3,5
- хімічні волокна 25,0-30,0
2. Енергетичні ресурси, за 1 МВт год 2,5-3,5
3. Основні фонди, за вартість, еквівалентну 1 тис. дол. США:  
- у теплоенергетиці 16,0-22,0
- у чорній металургії 33,0-55,0
4. Перевезення вантажів, за 1 тис. т км  
- автомобільний транспорт 1,0-2,0
- залізничний транспорт 0,05-0,1

 

Облік повного значення екологічної ціни будь-якого проду­кту може бути досягнутий на основі багатоетапного розрахун­ку. Відповідно до цього методу, наприклад, розрахунок величи­ни збиткоємності має вигляд:

1) у' = упр (5.3)

2) у = упр + унепр, при(у') (5.4)

3) у’” = упр + унепр (5.5)

де упр - збиткоємність, розрахована на основі збитку від прямих процесів впливу на середовище; унепр - збиткоємність, розрахована на основі збитків від непрямих процесів впливу на середови­ще, тобто процесів, пов'язаних із виробництвом вихідних ресур­сів (матеріальних і енергетичних), використаних при виготов­ленні розглянутого продукту (наданні послуг, виконанні корис­ної роботи).

Практично оцінка показника екологічної ціни різних видів продукції може бути здійснена на основі відомого економістам методу В. Леонтьєва «витрати-випуск». Зокрема, автором да­ний метод був реалізований на прикладі секторів японської еко­номіки середини 80-х років.

Запропонований метод (у тому випадку, якщо кожний сек­тор представляє тільки один вид продукції) можна використо­вувати для аналізу екологічної досконалості різних товарів і послуг. Це дасть можливість і відібрати «найчистіші» зразки, і виявити «гарячі точки» у продукції кожної галузі. З цією ме­тою можна провести (і це дозволяє метод) навіть більш деталь­ний аналіз екологоємності, наприклад, за вихідними ресурсами чи стадіями процесу. Таким чином, може бути виконаний своє­рідний функціонально-вартісний аналіз екологоємності про­дукції. Побічно цим цілям може служити подібний аналіз енер­гоємності продукції.

У наведеному прикладі еколого-економічний аналіз обмеже­ний стадією виробництва продукції. Не меншої уваги заслуго­вують ще дві стадії: споживання продукції та утилізація відхо­дів споживання. Для деяких видів продукції ці стадії є виріша­льними у формуванні їхнього сумарного впливу на довкілля. Наприклад, для транспортних засобів і палива важливо врахо­вувати саме стадію споживання; для синтетичних миючих засо­бів, мінеральних добрив, сільськогосподарських отрутохіміка­тів, гальванічних елементів найбільш шкідливою і небезпечною для довкілля слід вважати останню стадію. Хоча завдання може здаватись і нелегким, але для прийняття обґрунтованих рішень у майбутньому потрібно буде вирішити проблему врахування і цих наслідків.

Слід підкреслити значення розрахунків екологічної ціни одиниці продукції в умовах української економіки, де вже дав­но назріли структурні зміни. Тільки маючи результати цих роз­рахунків, можна обґрунтовано оптимізувати варіанти структу­рної трансформації економіки країни.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...