Главная Обратная связь

Дисциплины:






Х. Методичне забезпечення. 3 страница



· Основні концепції філософської антропології.

· Філософія Ф.Ніцше.

· Еволюція релігійної філософії ХХ ст.

· Неофрейдизм: за і проти.

· Чи є екзистенціальна філософія гуманістичною?

 

Модуль ІІ.

Онтологія.

 

Знати:

Що означають категорії: онтологія, буття, небуття, субстанція, матерія, рух, простір, час, система, Всесвіт, розвиток, діалектика, якість, кількість, міра, протиріччя, заперечення, заперечення заперечення.

Зміст свідомості та її структуру, основні концепції свідомості.

 

Вміти:

Користуватися філософськими поняттями та категоріями, законами, ідеями, принципами діалектики у процесі аналізу будь-яких проблем: у повсякденному житті; у навчальій діяльності; економічного та соціально-політичного розвитку України, світових подій. Узагальнювати нові добуті знання, порівнювати їх із здобутими знаннями із попередніх тем і інших курсів.

 

Теми рефератів до модулю ІІ.Онтологія.

· Методологічні функції категорії матерії.

· Матерія як субстанція.

· Соціальні властивості простору і часу; системне вимірювання Всесвіту.

· Відображення як всезагальна властивість матерії.

· Відображення та інформація.

· Виникнення і розвиток психіки як форми відображення дійсності.

· Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

· Структура і рівні свідомості.

· Діалектика як теорія розвитку.

· Діалектична суперечність як джерело розвитку.

· Проблема буття у творі М.Гайдеггера “Час і буття”.

· Віртуальна реальність, онтологічний аспект.

· Сучасний образ світу: ознаки прихованої віртуальності.

· Категорії діалектики.

· Що таке душа людини?

· Взаємозв’язок біосфери, ноосфери і техносфери.

· Саморозвиток як особистісна система.

· Проблема часу у феноменологічній філософії.

 

Модуль ІІІ.

Гносеологія.

 

Знати:

Сутність, структуру, основні закономірності пізнавального процесу, гносеологічні поняття та категорії: суб’єкт, об’єкт, істина, види істини, похибка, емпіричний рівень пізнання, теоретичний рівень, практика; методи та форми наукового пізнання; сутність наукового пізнання , факт, гіпотеза, концепція, теорія.

 

Вміти: робити аналіз пізнавальної діяльності учнів на основі філософського світогляду, розрізняти істину від похибки, застосовувати практику як критерій істинних знань; використовувати методи і форми наукового знання у процесі наукових досліджень, застосовувати філософські категорії – ідею, гіпотезу, концепцію, теорію при здійсненні наукових проектів.

 

Теми рефератів з модулю ІІІ. Гносеологія.

· Проблема діалектики суб’єкта і об’єкта в сучасній гносеології.



· Проблема істини і хибності в сучасній гносеології.

· Проблема критерію істини в сучасній філософії.

· Практика та її основні функції в пізнанні.

· Наукові пізнання як вид духовної діяльності та спосіб освоєння дійсності.

· Основний зміст сучасної методології наукового пізнання.

· Діалектика як теорія пізнання.

 

Модуль ІV.

Соціальна філософія.

 

Знати:

Поняття соціального, соціуму. Проблеми соціальної філософії: суспільство та його структуру, людину у системі соціальних відношень, суспільство як соціально-практичний спосіб буття людини. Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії. Принципи наукової концепції суспільства. Поняття суспільного прогресу та його критерії. Основні парадигми виміру суспільства.

Причини походження і закономірності розвитку науки. Причини, наслідки і типи наукових революцій. Сучасна НТР.

Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.

Роль матеріальних та духовних чинників розвитку суспільства.

Культуру як інобуття людського духу, людинотворчі функції культури та функції науки та культури.

Сутність прогнозування, типи прогнозів, форми, методи та функції прогнозування. Суть глобальних проблем сучасності: причини, методи, рішення, роль коеволюції у цьому процесі. Роль філософії у формуванні футурологічних проектів.

 

Вміти:

Орієнтуватися у системі різних концепцій, думок, вірувань, цінностей, розкривати їхню гуманістичну спрямованість, взаємозв’язок між різними соціальними явищами, розкривати соціальну заангажованість соціальних груп, окремих людей. Визначити, звідки з’явилися конкретні сучасні ідеї і куди вони ведуть, тобто “дивитися у корінь”, правильно мислити, відокремлювати головне від другорядного, осмислено підходити до життя, розуміти глобальні проблеми та їх наслідки.

 

Теми рефератів до модулю ІV.Соціальна філософія.

· Роль раціонального у процесі розвитку суспільства.

· Проблема суспільства у німецькій класичній філософії (за вибором студента).

· Проблеми суспільства і людини в філософії Г.Сковороди.

· Соціальна філософія М.Драгоманова.

· Історіософія М.Грушевського.

· Філософія історії.

· Теорія суспільно-економічних формацій і реалії сучасності.

· Етика ненасилля.

· Зміст цивілізаційної парадигми філософського осягнення історії.

· Наука і закономірності її розвитку.

· Сенс історії.

· Методологія аналізу розвитку суспільства: формація чи цивілізація.

· Ідеали науки.

· Головні риси інформаційного суспільства.

· Культура як друга природа людини.

· Культура. Антикультура. Контркультура.

· Формування особистості як сенс і ціль культури.

· Мотиви наукового пізнання.

· Роль символів у культурі.

· Ознаки антропогенної цивілізації.

· Взаємозв’язок суспільства і природи.

· Наука і суспільство.

· Проблема нелінійності соціального розвитку.

· Порядок і хаос у розвитку суспільства.

· Філософія і майбутнє цивілізації.

· Проблема демократії у сучасній Україні.

· Глобалізм як соціальне явище: за і проти.

· Духовне життя суспільства та людини: зміст і структура.

· Техногенна цивілізація: сутність, генеза та майбутнє.

МодульV.

Філософська антропологія.

 

В результаті опанування філософської антропології студент мусить

Знати:

Основні етапи формування поглядів мислителів на проблему людини в історії філософії: Стародавньої Греції, Середньовіччя, Відродження, Нового часу, Просвітництва, німецькій класичній філософії, марксизмі.

Сучасні філософські підходи до розуміння людини: неотомізмом, екзистенціалізмом, фрейдизмом. Антропосоціогенез, самоцінність і сенс людського життя.

Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу. Людина – найвища цінність суспільства.

Вміти:

Аналізувати сучасні проблеми людини і особистості; брати активну участь у гуманістичному вихованні особистості, починаючи з самовиховання.

 

Теми рефератів до модулю V.Філософська антропологія.

· Психоаналіз і проблема людини.

· Проблема людини в екзистенціалізмі.

· Основні риси марксистського розуміння людини.

· Бог і людина.

· Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

· Значення та межі проблеми сенсу життя.

· Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.

· Особистість та її свобода в дзеркалі світових релігій.

· Діалектика свободи та відповідальності особистості на сучасному етапі.

· Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.

· Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

· Індивід як соціоприродна істота.

· Потреби як фактор формування особистості.

· Взаємодія інтересів суспільства й особистості.

· Людина як найвища цінність суспільства.

· Соціальна норма як фактор впливу суспільства на особистість.

· Діяльність – основа формування особистості.

· Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

 

ХІІ. Перелік питань для підсумкового контролю.

1) з модуля 1.Історія філософії.

1. Поняття світогляду, його зміст, структура.

2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

3. Філософія: наука чи світогляд?

4. Предметне самовизначення філософії (основні етапи розвитку).

5. Система філософського знання, його структура та функції.

6. Історизм філософського знання, його соціокультурна зумовленість.

7. Основні ідеї та школи Давньоіндійської філософії.

8. Головні риси та школи Давньокитайської філософії.

9. Проблема “початку” у ранній натурфілософії античності.

10. Перша спроба раціонального осмислення буття, простору, часу та руху в елейській філософії (Парменід, Зенон).

11. Особливості давньогрецького атомізму (Левкіп, Демокріт).

12. Етичний антропологізм Сократа.

13. Проблема існування загального, світ речей та ідей у філософії Платона.

14. Учення Арістотеля про причини, начало буття, людину і державу.

15. Особливості та основні школи еллістичного етапу розвитку античної філософії.

16. Основні риси та етапи розвитку середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика, номіналізм (Августин Блажений, Фома Аквінський).

17. Філософія епохи Відродження: гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія,скептицизм, утопічний соціалізм.

18. Проблема методу наукового пізнання у філософії ХVІІ ст.(Ф.Бекон,Р.Декарт).

19. Філософія Просвітництва ХVІІІ ст.

20. Гносеологічна концепція та етика І.Канта.

21. Система гегелівської філософії: проблема буття, суспільства, людини та методу.

22. Антропологічний принцип побудови “нової філософії” Л.Фейербаха.

23. Філософія у Києво-Могілянської академії.

24. Філософія Г.Сковороди.

25. “Філософія серця” Памфіла Юркевича.

26. Філософські та соціальні погляди Івана Франка.

27. Сучасна українська філософія.

28. Головні ідеї марксистської філософії.

29. Проблема людини, суспільства, буття у філософії екзистенціалізму (М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, К.Ясперс, А.Камю).

30. Головні ідеї науки: еволюція позитивізму.

31. Проблема істини, методу пізнання у герменевтиці: Ф.Шлейермахер, Г.Гадамер, П.Рікер, К.Аппель.

32. Філософські ідеї феноменології: Е.Гуссерль.

33. Ірраціоналізм “філософії життя” як нова духовна орієнтація: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше.

34. Особливості філософії прагматизму: Ч.Пірс, У.Джемс, Д.Дьюї.

35. Філософська антропологія про цінності буття та форми прояву сутності людини (М.Шелер).

36. Особливості релігійної сучасної релігійної філософії (П.Шейяр де Шарден, Г.Марсель).

37. Особливості філософії структурізму (Ф. Де Соссюр, К.Леві-Строс, М.Фуко).

2) з модуля ІІ.Онтологія.

1. Пошуки субстанційної єдності світу в історії філософії.

2. Історичні типи онтології: реалізм, спіритуалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.

3. Онтологія і буття. Стара і нова онтологія.

4. Модуси буття: буття в собі, буття для себе, буття для іншого. Діалектика основних форм буття.

5. Проблема субстанції: генеза та сучасне бачення.

6. Матерія, рух, простір, час та їхні атрибутивні властивості.

7. Людина і буття як “мікро- “ і “макросвіт”.

8. Сучасні концепції часу: коло, лінійна, спіралевідна.

9. Соціальні властивості часу і простору.

10. Поняття свідомості, її структура та джерела.

11. Сучасні концепції походження свідомості: теологічна, натурфілософська, трудоав тощо. Свідомість і відображення.

12. Біологічні та соціально-історичні умови виникнення свідомості.

13. Рівні суб’єктивної організації свідомості: пізнавальна, емоційна та мотиваційно-вольова форми діяльності свідомості, самосвідомість, рефлексія.

14. Свідоме і несвідоме.

15. Поняття розвитку.

16. Моделі розвитку у сучасній філософії.

17. Діалектика як теорія розвитку.

18. Закон єдності і боротьби протиледностей.

19. Закон зв’язку кількісних і якісних змін.

20. Закон заперечення заперечення.

21. Категорії діалектики: зміст і форма, необхідність і випадковість, причина і наслідок тощо.

22. Категорії закону, сутності і явища та їхня роль у пізнанні і творчому пошуку.

23. Синергетика про характер розвитку Всесвіту.

 

3) з модуля ІІІ.Гносеологія.

 

1. Поняття пізнання та його види. Скептицизм і агностицизм та їхні історичні різновиди.

2. Гносеологічні категорії: суб’єкт, об’єкт, практика.

3. Філософське вчення про істину та її критерії; істина і хибність.

4. Структура та основні закономірності пізнавального процесу: чуттєве та раціональне пізнання, їх форми і взаємозв’язок.

5. Діалектичний взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння у пізнанні.

6. Практика, її визначальні ознаки та функції у пізнанні.

7. Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання.

8. Основні складники наукового пізнання.

9. Форми наукового пізнання (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) та їх взаємозв’язок.

10. Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання.

11. Специфічні методи наукового пізнання на емпіричному рівні (спостереження, вимірювання, експерімент).

12. Загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, моделювання).

13. Методи теоретичного рівня наукового пізнання (ідеалізація, аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, історичний, логічний).

14. Філософія як методологія наукового пізнання.

15. Метатеоретичний метод наукового пізнання: поняття “парадигма” та “дослідницька програма”, “картина світу”, “стиль мислення”.

 

4) з модуля ІV. Соціальна філософія.

1. Проблема суспільства в історії філософії.

2. Теоретичні моделі суспільства у сучасній філософії:

ідеалістична, матеріалістична, теологічна, натуралістична,

культурологічна, технологічного детермінізму.

3. Основні принципи наукової концепції суспільства.

4. Джерела, рушійні сили та суб’єкти соціального розвитку.

5. Суспільство як система.

6. Діяльність – спосіб суспільного буття людини.

7. Суспільне виробництво, його основні компоненти.

8. Сутність сучасної науково-технічної революції та її соціальні

наслідки.

9. Філософія історії, її предмет та напрямки (цикічний,

прогресистський, регресистський).

10. Проблема суті суспільного прогресу та його критерії.

11. Сенс історії.

12. Духовне життя суспільства та людини: зміст і структура.

13. Єдність та багатоманітність історії.

14. Суспільно-економічна формація.

15. Динаміка істроичного процесу, формаційна та цивілізаційна

парадигми (К.Маркс, А.Тойнбі, М.Данилевський,

О.Шпенглер).

16. Філософське розуміння цивілізації. Основні прикмети та

суттєві риси цивілізації.

17. Основні риси техногенної цивілізації.

18. Поняття аксіології та її місце у суспільстві.

19. Структура цінностей: суб’єктивні, об’єктивні, позитивні,

негативні, істина, краса, добро, честь, правда, свобода.

20. Культура як предмет філософського аналізу, її зміст, структура та функції.

21. Культура. Антикультура. Контркультура.

22. Наука як соціальне явище.

23. Соціальні функції науки та культури.

24. Прогнозування як тип соціального передбачення.

25. Глобальні проблеми сучасності: сутність, причина виникнення, методи вирішення.

26. Філософські аспекти майбутнього: світоглядні, науково-методологічні, духовно-культурні компоненти. Ознаки антропогенної цивілізації.

27. Філософія і майбутнє цивілізації.

 

5) З модуля V. Філософська антропологія.

1. Сучасна наука і філософія про виникнення людини.

2. Взаємозв’язок біологічного і соціального в людині.

3. Форми життєвого світу людини: природний світ, духовний

світ, соціальний світ.

4. Сучасний філософські концепції людини: екзистенціалізм,

неотомізм, марксизм, фрейдизм.

5. Проблема людини в історії філософії (за вибором студента).

6. Проблема особистості як соціальний феномен історичного

поступу.

7. Діалектика взаємодії особистості та суспільства.

8. Людина, індивід, особистість, індивідуальність.

9. Потреби, інтереси та цінності як структурні елементи

особистості.

10. Соціальні норми та їх значення в житті особистості.

11. Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.

12. Духовність і буття людини.

 

ХІІІ. Тестові завдання:

1.для модуля І. Історія філософії.

1. Предметом філософії є:

1.1. людина і її місце в світі;

природа і її закони;

суспільно-історичні процеси;

універсальні закони і принципи.

2. Філософію можна визначити як:

2.1. систему загальних теоретичних поглядів на світ на місце у ньому людини;

2.2. мудрість;

2.3. сукупність моральних учень і норм;

2.4. учення про загальне у системі “людина-світ”.

3. Треба визначити поняття, яке можна вважати філософським:

3.1. елементарна частинка;

3.2. інформація;

3.3. система;

3.4. слово.

4. Визначити різницю між філософією і міфологією та релігією:

4.1. учення про авторитети;

4.2. раціонально-теоретичне уявлення про світ;

4.3. образність уявлень;

4.4. учення про надприродне.

5. Визначити ортодоксальну філософську школу Стародавньої Індії:

5.1. чарвака-локаята;

5.2. буддизм;

5.3. джайнізм;

5.4. Веданта.

6. Укажіть давньоіндійський філософський текст:

6.1. “Упанішади”;

6.2. “Книга перемін”;

6.3. “Велесова книга”;

6.4. “Іліада”.

7. Хто вперше у центр філософії поставив проблему людини як моральної істоти?

7.1. Протагор;

7.2. Платон;

7.3. Сократ;

7.4. Зенон.

8. Логіку зробив засобом пізнаючого розуму:

8.1. Протагор;

8.2. Платон;

8.3. Зенон;

8.4. Арістотель.

9. Визначити онтологічний принцип середньовічної філософії:

9.1. раціоналізм;

9.2. креаціонізм;

9.3. одкровення;

9.4. формалізм.

10. Визначити гносеологічний принцип Середньовічної філософії:

10.1. історизм;

10.2. раціоналізм;

10.3. одкровення;

10.4. креаціонізм.

11. Хто був представником емпірізму у філософії Нового часу?

11.1. Бекон;

11.2. Декарт;

11.3. Спіноза;

11.4. Лейбніц.

12. Як називається учення Р.Декарта про субстанцію?

12.1. дуалізм;

12.2. монізм;

12.3. пантеїзм;

12.4. плюралізм.

13. Що характерно для філософії епохи просвітництва?

13.1. метафізичність;

13.2. теоцентризм;

13.3. раціоналізм;

13.4. креаціонізм.

14. З чого починає свій розвиток абсолютна ідея Гегеля?

14.1. з мислення;

14.2. з свободи волі;

14.3. з природи;

14.4. з суспільства.

15. Назвіти риси української ментальності:

раціоналізм;

кордоцентризм;

моральнісно-релігійний характер;

байдужість.

16. Відзначити головну рису української філософії:

16.1. емпірізм;

16.2. раціоналізм;

16.3. кордіогносія;

16.4. позитивізм.

17. Згідно з поглядом М.Бердяєва, в основі світу лежить:

17.1. ірраціональний початок, який з’явився раніше ніж Бог;

17.2. прагнення до свободи;

17.3. Бог;

17.4. Софія.

18. Визначити вислів, який точно відповідає сутності

екзистенціалізму:

18.1. філософія ексистенціалізму це учення про вище

розуміння світу ;

18.2. філософія ексистенціалізму це пізнання причин і принципів

сущого;

18.3. екзистенціальна філософія – це учення про те, як людині жити;

18.4. екзистенціалізм – це учення про свободу людини.

19. За Л.Фейєрбахом, суспільний розвиток визначає категорія:

19.1. мислення;

19.2. любов;

19.3. самосвідомість нації;

19.4. обов’язок.

20. Вчення про природне право розробив:

20.1. Гельвецій;

20.2. Ламетрі;

20.3. Гердер;

20.4. Локк.

21. Раціоналізм – це поняття, яке в філософії означає:

21.1. галузь математики;

21.2. наукове знання взагалі;

21.3. теоретичне пізнання, яке грунтується на розумі;

21.4. досвідне знання.

Аналітичний тест (Хто автор цих висловів? Яку філософську ідею вони акумулюють? Що вони значать для сучасності?)

22. “Пізнай самого себе”.

23. “Одна й те ж думка і те, про що думка існує”.

24. “Вірую, тому що абсурдно”.

25. “Філософія є служницею богослов’я”.

26. “Існувати, отже, бути сприйманим”.

27. “Я мислю, отже, я існую”.

28. “Все дійсне є розумним, все розумне є дійсним”.

29. “Немає нічого в інтелекті, чого б не було у відчутті”.

30. “Що я можу знати? Що я повинен робити? НА що я можу сподіватися? Що таке людина?”

31. “Чого не бажаєшь собі, того не роби іншому”.

 

2. для модуля ІІ.Онтологія.

1. Що означає поняття “матерія”:

матерія – філософська категорія для позначення матеріальної основи

буття;

матерія – фундаментальна категорія філософії для позначення

об’єктивної реальності;

матерія є лише символ, який відображає відчуття наших почуттів;

матерія це непізнана “річ у собі”.

2. Що означає “час” як філософська категорія:

час існує не в речах, а тільки в мисленні людини;

час – це довгочасність, у якої все виникає і зникає;

час – це форма існування матеріальних об’єктів, вона послідовна і

тривала;.

час – це умова загального, зовнішнього, необхідного існування речей,

які збудовані Богом.

3. Що характерізує “простір” як філософську категорію:

простір – це безконечна протяжність, включаючи усю матерію;

простір – форма існування матеріальних об’єктів;

простір – загальна умова зовнішнього буття речей;

простір – це не реальність світу явищ, а засіб сприймання речі.

4. Що таке діалектика?

мистецтво вести дискусію;

уявлення про вічне становлення світу;

універсальна теорія і метод пізнання світу;

учення про протиріччя.

5. Що таке метафізика:

5.1. друга назва філософії;

5.2. заперечення розвитку;

5.3. визнання розвитку за рахунок зовнішнього поштовху;

5.4. теоретична фізика.

6. Яка, на вашу думку, відповідь буде вірною:

протиріччя – це протиріччя у мисленні людини тобто логічні

протиріччя;

протиріччя притаманні природі, суспільству і нашому мисленню;

протиріччя – це взаємодія протилежних сторін речей та явищ;

протиріччя містичне явище, яке пізнається лише інтуїцією.

7. Що таке “онтологія”:

учення про Всесвіт;

учення про буття, форми його існування та категоріальні визначення;

учення про порядок і хаос усвіті;

учення про вищій аспект матеріальних систем.

8. Як ви уявляєте собі структуру свідомості:

це мозок;

це душа;

це сукупність почуттів, понять, суджень, умовидів, волі, емоцій,

пам’яті;

це психічна діяльність людини.

Вилучіть і поясніть, чому ви вилучили як неправильну відповідь:

9. Рівні структури свідомості поділяються на :

надсвідомість;

підсвідомість;

усвідомлення;

самосвідомість.

10. Усвідомлення містить такі компоненти:

віру;

цінності;

знання;

норми.

Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або “так”, або “ні”, пояснення чому).

11. Чи існує у світі суб’єктивна компонента?

12. Чи є загальне в одиничному?

13. Чи тотожні поняття “причинність” і “казуальність”?

14. Чи може необхідне водночас бути випадковим?

15. Чи тотожні поняття “мова” і “мовлення”?

16. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?

17. Чи може матерія існувати без руху?

18. Чи тотожні поняття “усвідомлення” і “самосвідомість”?

19. Чи тотожні поняття “надсвідомість” і “підсвідомість”?

 

3. для модуля ІІІ. Гносеологія.

1. Що означає термін “агностицизм”:

уявлення про непізнаванність світу;

уявлення про недосконалість знання;

уявлення про те, що пізнання повно і адекватно відбиває дійсність;

уявлення, що пізнання має символічний характер.

2. Яке пізнання грунтується на відчуттях:

почуттєве;

логічне;

інтуїтивне;

образне.

3. Визначити форми, у яких здійснюється логічне пізнання:

уявлення;

поняття;

сприймання;

умовивід.

Тест “Вибір правильної відповіді” (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено).

4. Елементами людського пізнання, згідно з іраціоналізмом є:

людський розсудок;

воля;

інтуїція;

фантазія.

5. До форм наукового пізнання належать:

проблема;

сумнів;

гіпотеза;

теорія.

6. За відношенням до об’єкта можна виділити такі типи образів:

образ - знання;

образ – проект;

образ – химера;

образ – цінність.

Альтернативні тести (дати пояснення)

7. Чи тотожні поняття “проблема” і “питання”?

8. Чи є в істині релятивне?

9. Чи є в істині абсолютне?

10. Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкта пізнання?

11. Чи тотожні поняття “об’єкт” і “об’єктивна реальність”?

12. Чи означає положення про об’єктивність істини, що вона є елементом об’єктивного світу?

 

4. для модуля ІV.Соціальна філософія.

Тест. Вибір правильної відповіді (зайве вилучити, дати пояснення, чому це зроблено).

1. До історичних типів відтворення населення належать:

архаїчний;

середньовічний;

традиційний;

сучасний (раціональний).

2. До сфер суспільного життя відносяться:

матеріальна;

духовна;

біологічна;

соціально-політична.

3. Згідно з фаталізмом, пербіг історії залежить від:

людини, як біологічної істоти;

факторів, що знаходяться поза людиною;

від випадкового збігу обставин;

від людини як соціальної особистості.

Альтернативні тести: обрати правильну відповідь і обгрунтувати її:

4. Марксизм створив формаційний чи культурологічний підхід вивчення історії філософії?

5. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами?

6. Що може стимулювати людську працю, за Т.Мором, примус чи висока мораль?

7. Як можна подолати “відчуження”, за Марксом, шляхом знищення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей?

8. Чи є праця, за Лютером: покликання чи тягарем?

 

Тест “Доповнення”.

9. Доповнити теоретичні моделі суспільства, які існують у сучасній філософії:

натуралістична/соціал-дарвініська;

_______________________________;

_______________________________;

_______________________________.

10. Доповнити критерії суспільного прогресу:

ступінь задоволення матеріальних потреб;

____________________________________;

____________________________________;

____________________________________.

11. Доповнити суб’єкти суспільного розвитку:

індивід;

____________________________________;

____________________________________;

____________________________________.

12. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства:

потреби;

____________________________________;

____________________________________;

____________________________________.

13. Доповнити основні закономірності розвитку науки:





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...