Главная Обратная связь

Дисциплины:






І невдале кохання, і безуспішне сватання, бажання сімейного щастя та творчої діяльності – все лишилося десь там далеко, за неприступною стіною.



Але нв принизлива муштра, ні віддаленість від дорогої серцю батьківщини, від товариства однодумців, ні одноманітність сірих днів і безкрайність степів – ніщо не зламало дух поета, не вплинуло на його ставлення до жінок.

Хоч яким нечисленним було коло жіноцтва, доля посилає поетові степову музу – татарку Забаржаду, яка протягом 1849 – 1850 років стає його незмінною подругою.

( читаємо с. 113 -115,116-118)

Ведуча: Узимку 1854-1855 р. Шевченкові знову зблиснула зірка кохання – й закотилася. Йдеться про дружину коменданта Новопетровської фортеці, матір трьох дітей – Агату Ускову. Поет захопився нею безтямно, відчайдушно. А скільки і яких високих мрій було виткано в душі! Агата Ускова довго здавалася йому вищою досконалістю.

Шевченко. (Про Агату Ускову) Ця найпрекрасніша жінка для мене – справжня благодать Божа. Це одна єдина істота, якою я захоплююся аж до поезії. Отже, я більш або менш щасливий.

Що за чудова, дивна істота непорочна жінка! Це – блискуча перлина у вінці творіння. Якби не це одне – єдине моєму серцю рідне, не знав би я, що з собою робити. Я покохав її високою чистою любов’ю, - всім серцем і всією вдячною моєю душею.

Входить Агата Ускова. Зупиняється поглядом на своєму портреті).

Ускова: (стримано, дещо надмірно). Шевченко мав приємний голос, говорив гарно, плавно, особливо дуже добре читав уголос. Тарас був у нас, як у рідній сім’ї, всі його дуже любили.

Наше товариство відзначало, що в моєму портреті Шевченко благородно використав божественно-рембрандтівські світлотіні, передав в очах ніжність і материнство і просто опоетизував мене. А розчарування? Так, воно було... А як він любив прості польові квіти! (Бере зі столу ромашки, пригортає їх, виходить).

Ведучий. А розчарування відбилося, зокрема в прозових творах Шевченка.

Агафія в Матросе или в “Прогулке с удовольствием и не без морали” і Агафія Ємельянівна в “Художнике” – це вона, Агата Ускова.

( зачитується цитата з книги с. 124 розділ „ Комендатнша Агата”)

Незважаючи на негативне ставлення Шевченка до комендантші Агати, є всі підстави вважати її музою благополуччя поета, адже вона з”явилася до нього в найбільш тяжкий період його заслання і разом зі своїм чоловіком надала можливість вигнанцю прожити цей період більш – менш пристойно і творчо настільки, наскільки дозволяли умови і наскільки було це посильно подружжю Ускових.

Починає звучати музика).

Ведуча. Вирвавшись із осоружної фортеці, поет мріє якомога швидше потрапити до Петербурга. Та доля на цілих п’ять місяців міцно пов’язує його з Нижнім Новгородом.



Там Шевченко освідчується в коханні 15-річній актрисі Катерині Піуновій, не зважаючи на 28 років різниці між ними. Що це було? Мана, сп’яніння від волі, політ у прірву юності і краси? Ні, Боже наслання, яке спізнають лише генії – сини Всесвіту, обранці вічності. Так уже судилося, що невеличка, гінка, кучерява Катерина (яке символічне для поета ім’я) була фатально схожа на першу, освячену, осяяну дитинством, кохану Оксану.

Входить Піунова. На хвилинку зупиняється біля свого портрета).

Піунова. У Нижньому Новгороді під час спектаклю до мене підійшов Тарас Шевченко. Посміхнувся і тихо промовив: “Вами, Катерино Борисівно, я любуюсь, коли бачу вас на сцені”. Тарас Григорович познайомився з моїми батьками, став приходити до нас. Я горіла нетерпінням бачити його, без нього дні ставали мукою... В один з візитів Тарас Григорович сказав моїм батькам ті слова, які для мене були найчудовішою мелодією глибоких почуттів. Він просив у батьків моєї руки. Я була щаслива, його ласкавий усміх тривожив душу, в моє серце вривався промінь його сонця, творчість, кохання, але... грізні очі матері наказували мені вийти з кімнати і я кинулась до дверей (Виходить).

Ведучий. Шевченку не відмовили прямо. Але його більше не запрошували в дім, і сама дівчина уникала його. «Случайно встретил я Піунову, - пише Шевченко у “Щоденнику”, - у мене не хватило духу поклониться ей. А давно ли я видел в ней будущую жену свою, ангела-хранителя свого, за которую готов был положить душу свою”.





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...