Главная Обратная связь

Дисциплины:






Тема 1. Ціна як найважливіша економічна категорія



1.Сутність поняття «ціна» в практичній економіці. Місце та роль ціни в системі ринкових відносин.

2.Властивості ціни в умовах ринкової економіки. Види вартості товару.

3.Система ціноутворюючих факторів, що впливають на рівень ринкової ціни.

4. Поняття про еластичність цін в умовах ринку та про фактори, впливають на його рівень.

Ціна- це той економічний елемент, що є присутнім та активним в умовах будь-якої економічної формації в процесі функціонування будь-якої економічної одиниці. Вона заснована товарно-грошовими відносинами, тому що опосередковує їх.

Це найважливіша економічна категорія, що приймає безпосередню участь в формуванні майже всіх показників господарської діяльності як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств. Вона опосередковано керує всіма економічними процесами та явищами в суспільстві.

На макрорівні ціна впливає на рівень НД, ВВП, на рівень платоспроможності покупців та на коньюнктуру ринка в цілому.

На микрорівні – на обсяги та структуру виробництва та товарообігу, на рівень продуктивністі праці, на фондовіддачу, на рівень витрат виробництва та продажу, на рівень виручки від реалізації, на рівень доходу та рентабельності. В результаті цього виробник отримує змогу співставляти витрати виробництва та доходи, аналізувати результати господарської діяльності підприємства.

Таким чином, ціна безпосередньо впливає на фінальний фінансовий стан підприємства та суспільства, на можливість їх подальшого розвитку, на соціальний розвиток, на рівень оплати працівників та на особисті доходи підприємців.

Певний рівень цін визначає рівень підприємницьких можливостей та, навпаки, рівень підприємницьких спроможностей відбивається на рівні цін певної фірми. Життєдіяльність фірми забезпечується рівнем цін як на ресурси, що нею споживаються, так і на продукцію, що нею виробляється та реалізується.

Ціна – це грошова сума, яку покупці сплачують за конкретний товар або послугу в їх певному обсязі за право власності чи на володіння ними, або на їх використання чи на їх експлуатацію.

 

 

 

Формування кінцевого рівня ціни відбувається в сфері реалізації продукції, тобто на ринку. Тому ціна- це завжди ринкова величина.

Ціна завжди збалансовує пропозицію з попитом. Вона виявляє диспропорції між ними. Тому ціна – рівноважна величина.

Крім того, ціна має властивість конкурентності, тому що виступає інструментом в конкурентній боротьбі, в процесі перерозподілу ресурсів та переливу капіталу.

 

Поняття «вартість товару» має подвійний характер та виконує одночасно 2 функції:



- функцію обліку витрат на виробництво;

- функцію обліку суспільного споживання, що виявляється в корисності товару.

В свою чергу це зумовлює 3 види вартості товару:

- індивідуальна вартість товару - формується на конкретному підприємстві та вимірюється індивідуальним робочим часом, який фактично витрачено на виготовлення товару;

- суспільна вартість товару – це той час, що є необхідним для виробництва товару за середніх умов виробництва, середньої інтенсивності праці, та середній кваліфікації працівника;

- ринкова вартість товару - демонструє, наскільки виробництво відповідає суспільним очікуванням та потребам. Її рівень напряму залежить від співвідношення попиту та пропозиції. Вона є основою для рівня ринкової ціни.

Ті товаровиробники, індивідуальні витрати яких виявляються вище суспільно необхідних, розорюються, а ті, у кого вони нижче – збагачуються.

Закон вартості: «Зовнішньою формою прояву вартості є ціни».

Він регулює обмін товарів відповідно до кількості витраченої на їхнє виробництво суспільно необхідної праці, тобто по їхній суспільній вартості.

Тоді ціна –це грошове вираження вартості товару тільки за умов рівноваги попиту і пропозиції.

 

Ціновий механізм складається із 2 взаємодіючих підсистем:

а) ціни ( їх види, їх рівень, їх структура, їх динаміка в часі) Динаміка зміни рівня ціни в часі вимірюється:

- абсолютним приростом рівня ціни;

- відносним приростом рівня ціни :

-темпи росту показника;

-темпи прироступоказника.

 

Фактори, що впливають на рівень ринкової ціни, є ціноутворюючими.

Ціноутворюючі фактори –це певні причини та обставини, що впливають на рівень, структуру, динаміку та співвідношення цін.

Ціноутворюючі фактори класифікують за різнимиознаками:

І. За сферою формування фактора:

1.Фактори попиту(зовнішні) –формують ціну попиту, тобто ту максимальну ціну, яку споживач готовий та здібний платити за певну кількість товару конкретного:

а) поточний платоспроможний попит населення;

б) обсяг попиту в натуральному та вартісному виразі;

в) середній рівень доходу населення та його розподіл між соціальними групами;

г) середній рівень заощаджень у населення;

д) поточний та очікуваний рівень інфляції

е) рівень цін;

ж) рівень конкурентоспроможності товару .

 

2.Фактори пропозиції (внутрішні) –впливають на ціну пропозиції.

Ціна пропозиції – це мінімальна ціна, за якою продавці згодні запропонувати певну кількість конкретного товару.

Ця група ціноутворюючих факторів найбільш чисельна:

 

а) рівень цін на фактори виробництва;

б) рівень видатків виробництва;

в) обсяг товарообігу в натуральному та вартісному виразі;

г) середній рівень накопичувань підприємця;

д) середній рівень доходу виробника.

 

Кінцева ціна товару залежить від рівня видатків на придбання сировини, робочої сили, транспортних та рекламних послуг, тощо.

Рівень цих витрат повинен враховуватися при ціноутворенні.

Досягнути цього фірма може такими способами:

 

- зі зростанням витрат фірма може підвищити ціни на свою продукцію, перекладаючи цей тягар через ціновий механізм на кишені споживачів, не поступаючись своїми прибутками;

 

- фірма може частково компенсувати зростання видатків за рахунок своїх внутрішніх організаційних резервів, не змінюючи асортимент та якість продукції, без зміни рівня доходу підприємства;

 

- зі зростанням видатків фірма може вуалювати підвищення цін через зменшення розміру або ваги товару, зниження якості товару за рахунок використання дешевшої та менш якісної сировини, але зберігати рівень цін та своїх доходів незмінним;

 

- зі зростанням видатків фірма може удосконалювати свою продукцію до такого рівня та інтенсивно рекламувати це, що зростання ціни не буде розглядатися споживачами як надмірне, а скоріш за все в свідомості покупця буде пов’язуватися з підвищенням якості,комфорту, екологічності або престижу цього ж товару;

 

- зі зменшенням видатків фірма може знизити ціни на продукцію або залишити їх незмінними, підвищивши свою долю прибутку.

 

Учасники товарообігу зацікавлені в такому рівні кінцевої ціни, який би забезпечив кожному з них покриття видатків та розумний рівень прибутку, що є винагородою за підприємницький ризик.

Підприємства повинні активно та постійно займатися ціновою політикою,що являє собою систему основних принципів та методів, що використовуються фірмою при ціноутворенні. Вона визначає мету, яку продавець товару бажає досягнути за допомогою механізму цін.

А полягає цінова політика в тому, що фірма має встановлювати такий рівень ціни на свою продукцію та так її змінювати в залежності від ситуації на ринку, щоб забезпечити фінансову можливість досягнення нею короткотермінових та довготермінових цілей фірми:

- заволодіння певною долею ринку;

- завоювання лідерства на ринку;

- отримання бажаної суми прибутку;

- максимізація прибутку, тощо.

 

 

3. Ступінь монополізації ринку –зумовлює пряму залежність між рівнем монополізації ринку та середнім рівнем цін, також обернену залежність між рівнем монополізації ринку та рівнем коливання цін.

 

(САМОСТІЙНЕ ДООПРАЦЮВАННЯ ПИТАННЯ СТУДЕНТАМИ – ОБОВ ЯЗКОВЕ)

 

4. Інфляція – діє на рівень цін тільки в бік їх підвищення.

 

(САМОСТІЙНЕ ДООПРАЦЮВАННЯ ПИТАННЯ СТУДЕНТАМИ – ОБОВ ЯЗКОВЕ)

 

ІІ. За терміном дії фактора:

1. Довготермінові фактори ціноутворення -діють на протязі довгого терміну (рік, декілька років поспіль);

2. Короткотермінові фактори– діють впродовж порівняно короткого терміну, після чого повертаються до попереднього рівня (сезонні фактори, підвищення цін перед святами, форс-мажор, кількість каналів збуту, тощо).

ІІІ. За економічним змістом:

Цінові фактори

2. Нецінові фактори:

а) виробнича потужність;

б) технологічні можливості;

в) ресурсне забезпечення (якість, своєчасність, періодичність поставок);

г) товарообіг;

д) рівень організації виробництва та праці, тощо.

 

IV. За ступенем лібералізації цін:

1. Фактори, що залежать від рівня впливу держави на механізм ціноутворення;

2. Фактори, що залежать від впливу ринкових процесів на механізм ціноутворення.

 

 

(САМОСТІЙНЕ ДООПРАЦЮВАННЯ ПИТАННЯ СТУДЕНТАМИ – ОБОВ ЯЗКОВЕ)

Шевчук стр.10-15

Реферат

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...