Главная Обратная связь

Дисциплины:






Поняття правоздатності держави як суб"єкта м/н відносин МП



Суверенна дер-ва є осн суб"єктом МП. Норми, що визначають статус дер-ви, реалізуються в першу чергу в її правозд-ті, т.б. здатності мати права і виконувати певні обов"язки. Через правозд-ть дер-ви визначаються її положення в світовому співтоваристві, її потенц можливості. Основні права і обов"язки держави належать до категорії так зв невд"ємних прав, які в нормальних умовах не можуть бути обмежені. Кожна дер-ва має право вимагати вирішення суперечок мирним шляхом і має поважати відповідне право інших держав. Кожна дер-ва має право самостійно вирішувати свої внутр справи і має не втручатися у відповідні справи інших дер-в. дер-ва має право на співроб-во на основі демократ принципів, закріплених Статутом ООН, і має зобов"язання співпрацювати. Дер-ва має право вільно обирати свою соц-політ систему і має поважати відповідне право ін дер-в, а також рівність та самовизначення народів. Для реалізації суверенних прав дер-ви суттєве значення має поняття юрисдикції. Остання є проявом суверенітету і означає держ владу, її об"єм і сферу дії.

34..Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права.

Спец пр-пи МЕП мають конвенційний характер (є наслідком мовчазного договору), а їх дієвість залежить від включення їх до відвовід. м/н договорів. До спец пр-пів відносять такі:

1.Пр-п розвитку м/н екон і наук.-техн. відн між державами. Закріплений у Статуті 00Н, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї 00Н, ЮНКТАД та ін. З цих м/н-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів 00Н є розвиток м/н економ і, особливо, торгових відн, усунення штучних перепон у цій справі. 2.Пр-п юрид рівності і недопустимості економ дискримінації держав – є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Означає, що кожна держава має право вимагати надавати їй такі ж умови у МЕВ, що вона надає іншим державам. 3.Пр-п свободи вибору форми організації зовн.-екон. зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співроб-цтва у ЗЕВ. Цей пр-п закріплений у Хартії 1974 р. 4.Пр-п невід'ємного суверенітету держав над їх прир та інш рес-ми, а також над їх економ діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію. 5.Пр-п найб сприяння (коли він включається до м/н договору) зобов'язує кожну сторону (державу) надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). 6.Пр-п нац режиму означає, що в кожній державі-суб'єкті МЕВ юрид і фіз особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юрид та фіз особи першої держави, т.б. іноз суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних нац суб'єктів.



35. Принцип розвитку м/економічних і науково-технічних відносин між державами – один із основних в системі спеціальних принципів МЕП. Принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами – один з основних у системі спеціальних принципів. Він закріплений у Статуті ООН, багатьох резолюціях Ген. Асамблеї ООН, КТР та ін. Зміст принципу: 1) усі держави повинні співробітничати у справі сприяння більш раціональним і справедливим МЕВ; 2) кожна держава має право брати участь у міжнародній торгівлі та в ін. формах економічного співробітництва, незалежно від відмінностей у політичних, економічних та соціальних системах; 3) усі держави зобов’язані співробітничати в економічній, соціальній, культурній, науковій і технічній галузях з метою сприяння економічному і соціальному прогресу; 4) кожна держава має будувати свої економічні відносини з урахуванням інтересів ін. країн; 5) міжнародне співробітництво з метою розвитку – єдина мета і загальний обов’язок всіх держав; 6) усі держави повинні співробітничати у коректуванні цін на товари, що експортуються до країн, які розвиваються, стосовно цін на імпортовані ними товари; 7) усі держави повинні сприяти збалансованому розвитку світової економіки, враховуючи ту обставину, що добробут розвинутих країн і країн, які розвиваються, тісно взаємопов’язані і що розквіт міжнародного співробітництва в цілому залежить від розквіту його складових. Дотримання цього принципу – умова стабільності міжнародних економічних зв’язків.

36. Принцип юридичної рівності і неприпустимості економічної дискримінації держав як загальновизнана правова норма. Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації країн випливає з загального принципу співробітництва держав і принципу їх рівноправ’я. Як свідчить практика МЕВ, найбільшу ефективність вони мають у тому разі, коли будуються на основі юридичної рівності держав як суб’єктів МЕП, недопущення їх економічної дискримінації. Цей принцип є загальновідомою правовою нормою, і, як правило, не вимагає свого обов’язкового закріплення у договірних зобов’язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у МЕВ, як і вона ін. державам. Це не означає, що повністю виключається можливість введення державою обмежувальних заходів у МЕВ. З тих чи ін. причин вони можуть вводитись, Але за однієї умови: такі обмеження мають стосуватися всіх держав. Якщо дана умова не виконується, то це слід вважати порушенням принципу юридичної рівності і недопущення економічної дискримінації.

37. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків та роль держави в його реалізації. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. У багатьох колишніх соціалістичних країнах ЗЕД здійснювалася здебільшого на основі державної монополії, відповідно до чого держави зосереджували у своїх руках зовнішньоекономічну торгівлю та ін. види ЗЕД. У державах, які утворилися після розпаду СРСР, ЗЕД базується базується на основі її державного регулювання. Це видно, наприклад, із ЗУ ’’Про ЗЕД’’. Відповідно до ньоого суть принципу свободи ЗЕД є право суб’єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки, здійснювати її у будь-яких формах, які не заборонені чиним законодавством, виключному праві власності суб’єктів ЗЕД на всі одержані ними результати. Принцип свободи вибору форми організації ЗЕД полягає також і в тому, що кожна держава має право встановлювати свободу торгівлі, тобто свободу ввезення і вивезення товарів без будь-якого регулювання її з боку держави.


38. Принцип невід’ємного суверенітету держав над їх природними та ін. ресурсами, а також над їх економічною діяльністю і його юридичне закріплення у м-правових документах. . Принцип невід’ємного суверенітету держав над їх природними та ін. ресурсами, а також над їх економічною діяльністю випливає з загального принципу державного суверенітету. Юридичне закріплення цей принцип знайшов у Декларації 1974 (передбачено право країн, що розвиваються, або тих, які перебувають під колоніальним і расовим пануванням, іноземною окупацією, на своє звільнення і відновлення контролю над власними природними ресурсами і економічною діяльністю) і Хартії 1974 (кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, викоритсання та експлуатацію).

39. Принцип найбільшого сприяння та його реалізація через закріплення у відповідних договорах, угодах та ін. м/актах. Відповідно до принципу найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов’язується надати другій стороні такий режим у тій чи ін. галузі співробітництва (пільги, превілеї, переваги), який вона надасть в майбутньому будь-якій третій стороні. Дотримання цього принципу дає можливість ставити в однакові умови держави та ін. суб’єктів МЕВ. Цей принцип знайшов своє закріплення в Принципах 1964 і Хартії 1974. міжнародна торгівля повинна бути взаємовигідною і здійснюватися на основі РНС; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговельним інтересам ін. країн.

40. Принцип національного режиму, його сутність та значення. Принцип національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб’єктом МЕВ, юридичним і фізичним особам ін. держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов’язки, що і юридичні і фізичні особи першої держави, тобто іноземні суб’єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб’єктів.





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...