Главная Обратная связь

Дисциплины:






Фізичні процеси в дуговому проміжку



Електрична дуга в комутаційних апаратах

Електрична дуга як фізичне явище було вперше|уперше| відкрито|відчинено| і описано випускником Харківського Колегіуму видатним|визначним| російським ученим В. Петровим. Результати своїх дослідів він обнародував в 1802 р. У сучасних технологіях електрична дуга широко застосовується в світлотехніці, як могутнє джерело світла, при |зварюванні|електродуговій зварці і різке| металів, в металургії в електродугових печах при переплавленні металів. Електрична дуга використовується в МГД-генераторах – нових джерелах електричної енергії, розробляються проекти електродугових двигунів, для космічних апаратів. Електрична дуга є|з'являється,являється| основою новітніх|найновіших| плазмово-хімічних технологій в електроніці і при рішенні|розв'язанні,вирішенні,розв'язуванні| екологічних проблем (очищення вод, отримання|здобуття| озону і ін.).

У комутаційних апаратах електрична дуга проявляє|виявляє| себе двояко. З одного боку дуга є|з'являється,являється| позитивним явищем оскільки|тому що| в ній розсівається електромагнітна енергія ланцюга|цепу| із|із| струмом|током| при її розмиканні (відключенні).

З|із| іншою – оскільки електрична дуга має дуже високу температуру (тисячі ºК), то вона надає|робить,виявляє,чинить| шкідливу термічну дію на конструктивні елементи електричних апаратів і перш за все|передусім| на контакти між якими дуга виникає і які можуть руйнуватися (оплавитися).

Електричні апарати, призначених для відключення струмів|токів| КЗ|, з метою забезпечення їх тривалої і надійної роботи повинні перевірятися по вимикаючій здатності|здібності| (див. п. 1.6).

Фізичні процеси в дуговому проміжку

У звичайних умовах повітря – достатньо хороший ізолятор. Для пробивання 1 см повітря необхідно близько 20-30 кВ. При пробою в повітрі з’являється відповідна концентрація заряджених частинок – вільних електронів і позитивних іонів.

Фізичний процес перетворення нейтральних атомів і молекул газів у разі відщеплення від них електронів в позитивні іони називається іонізацією. Атоми газу можуть бути іонізовані шляхом впливу на них високої напруженості електричного поля, світлових і рентгенівських випромінювань, високої температури, космічних випромінювань і рядом інших фізичних впливів. Вплив космічних випромінювань призводить до того, що в повітрі в звичайних умовах завжди є невелика кількість іонізованих атомів і вільних електронів.

Фізичні процеси в початкової стадії розходження контактів. Для дугових процесів, що протікають в електричних апаратах, найбільше значення мають термоелектронна та автоелектронна емісії, що виникають під час початку розходження контактів (електродів), а також термічна й ударна іонізації, що спостерігаються в стовбурі палаючої дуги.



Термоелектронною емісією називається явище випускання електронів розпеченими твердими або рідкими тілами. В початковий момент розімкнення контактів швидко зменшується ефективна площа контактування, в результаті чого густина струму в останніх площадках контактування різко збільшується. Це призводить до їх розігрівання і розплавлення. Між контактами створюються містки із розплавленого металу, які розриваються при подальшому розходженні контактів. Відбувається випаровування металу, і на від’ємному електроді виникає катодна пляма – розпечена площадка, що випромінює електрони в міжконтактний простір.

Автоелектронною емісією називається явище виривання електронів із катода під дією сильного електричного поля. В момент розриву містків із розплавленого металу відстань між контактами, що розходяться, ще дуже мала. Прикладена до них напруга зумовлює значну напруженість електричного поля (більше 100 МВ/см), під дією якого електрони вириваються з холодних ділянок поверхні катода.

Таким чином, до вільних електронів і іонів повітря, що знаходяться в проміжку між контактами, добавляються ще й розпечені пари металу та електрони, що виділяються катодом в результаті спільної дії термоелектронної і автоелектронної емісій. При достатній концентрації заряджених частинок між контактами виникає дуговий розряд. Залежно від величини струму і напруги в електричному колі, матеріалу і чистоти поверхні контактів, швидкості їх розходження і ряду інших факторів дуговий розряд може погаснути або під дією ударної і термічної іонізацій перейти в стійко палаючу електричну дугу.

Фізичні процеси в палаючій електричний дуги. Ударною іонізацією називається явище вибивання електронів із нейтрального атома (молекули) швидколетючим електроном. Вільні електрони, що з’явилися в міжконтактному проміжку в результаті раніше розглянутих процесів, розганяються під дією прикладеної до контактів напруги. Швидкість електрона залежить від довжини його вільного пробігу і різниці потенціалів між контактами. Для характеристики здатності електрона іонізувати атом зручно користуватися не його швидкістю, а тою мінімальною різницею потенціалів, яку йому необхідно пройти по довжині вільного пробігу, щоб до його кінця мати необхідну енергію. Ця різниця потенціалів називається потенціалом іонізації.

Потенціал іонізації атомів азоту, водню, кисню – 13…16 В, гелію – до 25 В, а парів металів значно нижче (у міді – 8 В). Потенціал іонізації суміші газів і парів металу, характерній для короткої дуги, визначається самим низьким із потенціалів іонізації її компонентів. Тобто, ударній іонізації в початковий момент горіння дуги в більшій мірі підлягають пари металу, що з’явилися в міжконтактному проміжку, а по мірі розходження контактів – і атоми газів повітря.

Щойно отримані електрони, в свою чергу, розганяються й іонізують наступні атоми, цим самим виникають нові заряджені частинки в дуговому проміжку. При цьому підвищується температура дуги.

Термічною іонізацією називається іонізація під дією високої температури. В стовбурі палаючої дуги температура досягає 15000 ºК. При такій температурі різко збільшується швидкість руху молекул і атомів газів. У разі їх зіткнення в великій кількості створюються заряджені частинки, тобто відбувається іонізація газу. Термічна іонізація газів починається при температурі близько 10000 ºК, а парів металу – 4000 ºК. Вона є основним видом іонізації газу в стійко і вільно палаючій електричній дузі. Висока температура дуги підтримується за рахунок теплової енергії, що виділяється в ній електричним струмом.

У вільно палаючій дузі одночасно з процесами іонізації безперервно відбуваються і зворотні процеси – деіонізації.

Деіонізація – процес взаємної нейтралізації заряджених частинок або їх видалення із дугового простору. Деіонізація дугового проміжку відбувається головним чином за рахунок рекомбінації і дифузії заряджених частинок.

Рекомбінацією називається явище дотикання протилежно заряджених частинок і утворення нейтральних частинок. Розрізняють рекомбінацію в об’ємі і на поверхні.

Рекомбінація в об’ємі стовбура дуги відбувається з допомогою нейтральної частинки. Електрон спочатку якби прилипає до неї, а потім утворені негативний і позитивний іони, що мають приблизно рівні швидкості і вагу, взаємно притягуються. Безпосереднє з’єднання електронів і позитивних іонів малоймовірне через значну різницю в їх швидкостях.

Інтенсивність рекомбінації в об’ємі суттєво залежить від напруженості електричного поля. Так, при малих напруженостях швидкості заряджених частинок невеликі і ймовірність їх рекомбінації значно збільшується (що суттєво для гасіння дуги змінного струму).

Рекомбінація на поверхні твердого діелектрика проходить в наступному порядку: більш рухомі електрони утворюють на діелектрику поверхневий заряд, від якого негативні іони і електрони відштовхуються, а позитивні іони – притягуються й рекомбінують.

Дифузією називають явище виносу заряджених частинок із стовбура дуги в навколишнє середовище. Дифузія призводить до зменшення концентрації позитивних іонів в стовбурі дуги. Явище дифузії обумовлене значною різницею густини іонів в центрі і в оточуючому дугу середовищі, а також температур (до 15000 ºК в центрі і 3000…4000 ºК у поверхні). Різниця густини позитивних іонів створює електричне поле, що примушує іони рухатися від центра дуги до периферії. Туди само направлено теплове переміщення частинок. Покинувши стовбур дуги, заряджені частинки рекомбінують уже в навколишньому середовищі.

Якщо гази навколо дуги нерухомі, то дифундуючи іони накопичуються навколо стовбура дуги, утворюючи своєрідну позитивно заряджену оболонку, що перешкоджає подальшій дифузії. В цьому випадку роль дифузії в загальному процесі деіонізації вкрай мізерна. Значно збільшується ефективність дифузії, якщо дугу обдувати холодним повітрям чи швидко переміщувати сам стовбур дуги.

В стаціонарно палаючій дузі процеси іонізації в міжконтактному просторі врівноважуються процесами деіонізації. Для успішного гасіння дуги необхідно інтенсивність іонізації максимально ослабити, а деіонізацію – підсилити. Для того в електричних апаратах передбачене спеціальні обладнання –- дугогасні камері (див. п. 1.5).





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...