Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розробив викладач _______________________________ Бабиченко М.О.

Реактивний рух.

Реактивний рух –це рух тіла, який виникає в результаті відокремлення від нього частини або викиду ним речовини з деякою швидкістю відносно тіла.

Запитання: Наведіть приклади такого руху.

Наприклад: рух літаків, які рухаються зі швидкостями в декілька тисяч кілометрів за годину, снаряди, бойові та космічні ракети. Реактивний рух притаманний деяким істотам: кальмари, каракатиця, восьминог).

Ракета складається з

1. трубчатого корпуса, закритого з одного кінця.

2. Сопло, яке розташовано на другому кінці.

3. Паливо.

Коли ракета стоїть нерухомо, її сумарний імпульс дорівнює нулю: паливо і корпус нерухомі.

= - – швидкість корпусу ракети.

Знак «- « вказує на те, що напрям швидкості корпусу ракети протилежний напряму швидкості газів, що вилітають. Тому для переміщення ракети в заданому напрямі струмінь газів, що викидає ракета, треба спрямувати протилежно заданому напряму руху.

Освоєння космосу

Особливе місце серед проектів застосування реактивного прин­ципу польоту посідає проект М. І. Кібальчича, відомого революці­онера, який, незважаючи на коротке життя (1853-1881), залишив глибокий слід в історії науки й техніки. Він, по суті, першим запро­понував не ракетний двигун, пристосований до якого-небудь уже створеного літального апарата, як це робили інші винахідники, а цілком новий (ракетодинамічний) апарат, прообраз сучасних пі­лотованих космічних засобів, у яких тяга ракетних двигунів слугує для безпосереднього створення піднімальної сили, що підтримує апарат у польоті. Літальний апарат Кібальчича мав функціонувати за принципом ракети.

Але оскільки Кібальчич потрапив до в'язниці за замах на царя Олександра II, то проект його літального апарата було виявлено лише в 1917 році в архіві департаменту поліції.

Першим, хто вирішив продовжити дослідження, був росій­ський учений К. Е. Ціолковський (1857-1935). Реактивним прин­ципом руху він почав цікавитися дуже рано. Уже в 1883 році він дав опис корабля з реактивним двигуном, а в 1903 році Ціолков­ський уперше у світі запропонував схему рідинної ракети. Ідеї Ціолковського набули загального визнання ще у 20-ті роки XX ст. Блискучий продовжувач його справи С. П. Корольов за місяць до запуску першого штучного супутника Землі говорив, що ідеї і праці Костянтина Едуардовича все більше привертатимуть до себе увагу — у міру розвитку ракетної техніки, у чому виявився абсо­лютно правий!

Великий внесок у теорію освоєння космосу зробив також наш співвітчизник Юрій Васильович Кондратюк. Незалежно від Ціолковського він вивів основне рівняння руху ракети, навів схему й опис багатоступеневої ракети. Найвідомішим досягненням Кон­дратюка є розрахунок оптимальної траєкторії польоту до інших планет («траса Кондратюка»). Цю ідею було реалізовано в польо­тах на Місяць серії американських космічних кораблів «Аполлон».



Запуск першого штучного супутника Землі було здійснено під керівництвом С. П. Корольова, який народився в Житомирі й на­вчався в Київському політехнічному інституті. І серед космонавтів були сини України: Павло Попович, Георгій Шонін і десятки ін­ших. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк.

Наразі за допомогою космічних кораблів успішно досліджу­ються планети Сонячної системи. Міжпланетні станції «Венера», «Марс», «Вега», «Вояджер» і «Піонер» дозволили досліджувати атмосферу й поверхню Венери й Марса, отримати детальні фото­графії з відносно близької відстані всіх планет та їхніх супутників.

3.Механічна енергія. Кінетична і потенційна енергія.

Механічна робота –фізична величина, яка дорівнює добутку модуля сили на модуль перемі­щення й на косинус кута між напрямком сили й напрямком переміщення.

A = FScosα; [A] = Дж

Потужність -фізична величина, яка дорівнює відношенню здійсненої роботи до проміжку часу, протягом якоговона ви­конувалася

P = A/t; [P] = Вт

Механічна енергія.

У загальному випадку енергія характеризує рух і взаємодію різних видів матерії. Механічна енергія — це величина, що харак­теризує відносний рух тіл та їх взаємодію, їхню здатність здійсню­вати роботу.

Робота пов'язана з переміщенням, тому вона може здійснюва­тися лише за умови, що тіла рухаються. Якщо робота здійснюється під час руху тіл, які взаємодіють, змінюється їхнє взаємне розта­шування. Крім того, у процесі здійснення роботи може змінюва­тися швидкість тіл. Тобто тіло може виконати роботу лише в разі зміни свого механічного стану: змінюється або взаємне положення тіл, або їхні швидкості, або й те, і інше.

Робота на відміну від енергії характеризує не стан тіла в певній системі відліку, а процес переходу тіла з одного стану в інший.

Види механічної енергії:

1. Кінетична енергія -енергія, яку тіло отримує внаслідок свого руху. =

Взаємозв'язок між роботою сили і кінетичною енергією тіла:

A = - = Δ .

2. Потенціальна енергія

- Потенціальна енергія вантажу, піднятого над землею: = mgh

- Потенціальна енергія деформованої пружини =

4.Закони збереження енергії в механічних процесах.

Закони збереження енергії в механічних процесах. якщо між тілами системи діють лише сили тяжіння і сили пружності, механічна енергія замкненої системи тіл зберіга­ється:

Е = Екп =const

Питання для самоконтролю:

1)Що називають імпульсом тіла?

2)Що називають імпульсом сили?

3)При яких умовах виникає реактивний рух?

4)У яких системах відліку виконується закон збереження імпульсу?

5)Сформулюйте закон збереження імпульсу.

6)Як відбувалося освоєння космосу?

7)Охарактеризуйте види механічної енергії.

8)Сформулюйте закон збереження механічної енергії.

9)Наведіть приклади перетворення одного виду механічної енергії в інший.

 

Розробив викладач _______________________________ Бабиченко М.О.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...