Главная Обратная связь

Дисциплины:






Постулати теорії відносності.

Принцип відносності Ейнштейна. Основні положення теорії відносності. Закон взаємозв’язку маси і енергії.

ПЛАН

1.Джерела і основи теорії відносності.

2.Постулати теорії відносності.

3. Релятивістський закон додавання швидкостей.

4. Відносність одночасності подій. Відносність відстаней.

5.Залежність маси від швидкості. Зв'язок між масою і енергією.

 

ЛІТЕРАТУРА

1.В.Ф. Дмитрієва Фізика, с. 510 – 517, 521 – 526.

2.Є. В. Коршак Фізика 10 клас, с. 123-126.

Джерела і основи теорії відносності.

За принципом відносності класичної механіки, сформульованим Галілеєм, всі інерціальні системи відліку в механіці рівноправні. Тому рівномірний і прямолінійний рух системи не чинить ніякого впливу на перебіг механічних процесів у ній.

Після того як у другій половині 19 ст Максвеллом були сформульовані основні закони електродинаміки, постало запитання, чи поширюється принцип відносності, справедливий у механіці на електромагнітні явища. Іншими словами, чи однаково протікають електромагнітні процеси у всіх інерціальних системах відліку? Але відповідь на це питання виявила низку суперечностей між класичною і ньютонівською механікою. Так, за законами електродинаміки швидкість електромагнітних хвиль у вакуумі однакова по всіх напрямках. Але відповідно до ньютонівської механіки швидкість може дорівнювати с тільки у вибраній системі відліку. У будь- якій іншій, яка рухається зі швидкістю V, швидкість світла повинна дорівнювати с- V. А це означає, що при переході з однієї до іншої інерціальної системи відліку закони електродинаміки мають змінюватися так, щоб у новій системі відліку швидкість світла була уже не с, а с- V.

Суперечності, які виникли між теоріями, намагалися подолати трьома способами:

1) оголосити недоречними принцип відносності стосовно електромагнітних явищ;

2) оголосити неправильними рівняння Максвелла і змінити їх так, щоб вони не змінювались при переході з однієї до іншої інерціальної системи відліку;

3) відмовитися від класичних уявлень про простір і час з тим, щоб зберегти як принцип відносності, так і закони Максвелла.

Усі суперечності були розв'язані вченим А. Ейнштейном він вперше без експерименту виклав ідеї теорії відносності.

Теорія відносності – це фізична теорія, яка описує властивості простору і часу, а також закономірності відносного руху тіл, зумовленого цими властивостями.

Постулати теорії відносності.

Теорія відносності Ейнштейна складається з двох частин: спеціальної і загальної теорії відносносності. У 1905 році учений видав основні ідеї спеціальної теорії відносності, в якій розглядалися властивості простору і часу, справедливі за умов, коли можна знехтувати тяжінням тіл, тобто вважати їх гравітаційні взаємодії дуже малими. Принципи загальної теорії відносності були видані у 1915 році.

В основу спеціальної теорії відносності покладені два постулати.

Перший постулат( або принцип відносності): усі закони природи інваріантні по відношенню до всіх систем відліку. Усі фізичні, хімічні, біологічні явища протікають у всіх інерціальних системах однаково.

Другий постулат( або принцип постійності швидкості світла): швидкість світла у вакуумі стала й абсолютна, тобто однакова по відношенню до будь – яких інерціальних систем відліку.

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...