Главная Обратная связь

Дисциплины:






Гарантія для забезпечення виконання зобов’язань туроператорів та турагентів перед туристами



Дана гарантія передбачає, що у випадку неплатоспроможності туроператора (турагента) чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, банк відшкодовує збитки, що заподіяні туристу, на підставі заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів, що підтверджують невиконаннятуроператором (турагентом) договірних зобов'язань.

Акордбанк є надійним та перевіреним гарантом виконання туристичними фірмами* своїх зобов’язань.

Мінімальний розмір банківської гарантії для:
- туроператора має становити суму, еквівалентну не менше ніж 20 000,00 євро;
- туроператора, який надає послуги виключно з внутрішнього та в'їзного туризму, має становити суму, еквівалентну не менше ніж 10 000,00 євро;
- турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2 000,00 євро.

Умови надання гарантії туристичним операторам, туристичним агентам:
- валюта банківської гарантії - гривня;
- термін гарантії - один рік з можливістю пролонгації;
- гарантія може бути надана клієнту, як під 100% грошове покриття, так і під інше забезпечення.

52)реклама можливостей

53) За географічною ознакою туроператори діляться на відправляючих(ініціативні) і приймаючих(рецептивні).

Відправляючий туроператор орієнтується на розробку, просування і реалізацію виїзних міжнародних турів, тобто подорожей громадян своєї країни за її межі.

Залежно від активності співпраці відправляючих туроператорів і авіакомпаній можна класифікувати міжнародних туроператорів на флайтерів і нон-флайтерів.

Флайтером називається відправляючий туроператор, який активно фрахтує літаки, що належать місцевим авіакомпаніям.

Залежно від форм співпраці флайтерів з авіакомпаніями можна також окремо виділити:

— абсолютних флайтерів — туроператорів, які набувають першими за договором чартеру літак повністю, тобто зобов'язуються за узгодженням з керівництвом авіакомпанії і наземними службами аеропорту повністю сплатити і здійснити політ під повну власну відповідальність;

— відносні флайтери — дрібніші туроператори, обсяг продажів і ринкові можливості яких не дають їм можливість гарантувати "підйом" чартерного авіарейсу власними силами.

Нон-флайтери — це відправляючі туроператори, форма роботи яких не передбачає фрахт повітряних суден за жодних умов.

Приймання - це функція туроператора з розробки, просування і організації турів на території власної країни для іноземних громадян.

 

 

54) Договір (угода, контракт) - це форма документального закріплення партнерських зв'язків яка опосередковує взаємини в процесі виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.



 

55) Реклама може поширюватися через такі основні канали, як преса,телебачення, радіо, пряма поштова реклама, зовнішня реклама, реклама намісці продажу, сувенірна реклама, реклама в Інтернеті (рис. 4). Реклама в періодичній пресі поділяється на три види: • реклама у звичайній газеті, переважно інформаційній. Покупець газетиплатить за інформацію, розміщену в газеті (журналі); до реклами вінставиться негативно, але вважає її необхідним додатком до інформації; • реклама у спеціально призначеній для реклами газеті. Купівля такоїгазети означає свідоме бажання прочитати рекламу, тому жодних обмеженьна обсяг реклами немає; • реклама у безплатній газеті, що є найоптимальнішим варіантом і длярекламодавців, і для покупців.До газетної реклами слід додати рекламу, розміщувану в журналахзагального тематичного спрямування та спеціалізованих, щотижневиках таспеціальних випусках (додатках) до тих чи інших видань.

Телебачення є одним із найдосконаліших засобів передавання рекламногоповідомлення.Водночас телереклама - найдорожчий вид реклами, тому нею користуються восновному великі фірми і компанії для підтримання свого іміджу на ринку,створюючи позитивну думку споживачів про виготовлені ними товари.

 

Перевагами радіо є використання найефективнішого засобу оповіщення —людського голосу, а також персоналізація звернення. Радіореклама має й недоліки — миттєвість звернення, неможливістьповторного слухання, ймовірність відмови від одержання повідомлення. Прямою поштовою рекламою називають розсилання поштою брошур, листів,каталогів, листівок, спроможних схилити клієнта до термінової купівлітовару або до звернення за додатковою інформацією. Така реклама єінструментом підприємців, які намагаються донести свою пропозицію допевного кола споживачів.

 

Зовнішня реклама розміщується на окремих тимчасових і стаціонарнихспеціальних конструкціях — установках, щитах, екранах тощо, розташованихпросто неба, на фасадах; опорах вуличного освітлення та над проїжджоючастиною вулиць і доріг, на елементах вуличного оздоблення будинків,споруд тощо. Основними перевагами зовнішньої реклами є її помітність і впливовістьзавдяки своїм розмірам і постійній присутності (цілодобово). Недолікамиє висока вартість виготовлення, псування під впливом атмосфернихчинників.

 

Реклама на місці продажу — це рекламні матеріали, за допомогою якихпривертається увага потенційних покупців до конкретного продукту. Такірекламні матеріали готують або торговці, або виробники товару ірозміщують у торговельних залах, на майданчиках — всюди, де споживачіможуть купити продукт.

 

Сувенірна реклама розміщується на сувенірах — пакетах, коробках,футболках, шапочках тощо і є високоефективною при виведенні товару наринок. Вона дає змогу швидко ознайомити з назвою товару, з маркоюфірми-виготовлювача широку аудиторію, чисельність якої залежить відфінансових можливостей підприємства — поширювача реклами. Часто такареклама супроводжує презентації, виставки.

 

Реклама в Інтернеті — порівняно новий канал поширення реклами, якийзначно відрізняється від традиційних. Такареклама має унікальні можливості. Найважливіша з них — інтерактивність,або наявність зворотного зв'язку з цільовою аудиторією, що дає змогуналагоджувати двосторонній обмін інформацією з клієнтами, точновстановлювати кількість ознайомлених з рекламою, кількість зацікавлениху купівлі рекламованого товару, кількість тих, хто звернувся задодатковими поясненнями.

 

56)класифікація турів за

57)рекламна компанія

58)закон укр. Пррооо туризм

59) Стандартизація – це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву[1].

Стандартизація галузі туризму – це своєрідний спосіб об’єднання різноманітних туристичних послуг з метою якнайповнішого задоволення потреб споживачів з урахуванням безпеки держави та інтересів підприємств туріндустрії.

 

Найважливіші цілі стандартизації:

поліпшувати якість продукції, що випускається;

підвищувати конкурентоспроможність товарів вітчизня­ного виробництва і забезпечувати умови для їх експорту на світовий ринок;

встановлювати раціональну номенклатуру вироблених товарів;

розвивати міжнародне співробітництво в усіх сферах людської діяльності;

• захищати навколишнє середовище в екологічному плані і
забезпечувати безпеку людей.

Головним завданням стандартизації є створення компле­ксу нормативних документів, які визначають сучасні вимоги до продукції, до її розробки, виробництва і застосування, а також нагляд за правильним використанням стандартів.

60) Туристична індустрія - це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти, науки, що забезпечують створення матеріально-технічної бази туризму, підготовку кадрів та процес виробництва, реалізації і споживання туристичного продукту на основі використання природних багатств, матеріальних і духовних цінностей суспільства.

Отже, матеріально-технічну базу цієї складної структури утворюють підприємства розміщення, транспортні та сфера обслуговування туристів. До підприємств розміщення належать готелі, а також спеціалізовані засоби розміщення: кемпінги, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, профілакторії тощо. У транспортній сфері виділяють, насамперед, транспорт власне для туристів (круїзні судна, спеціальні катери та яхти для прогулянок), а також транспорт, який обслуговує саму індустрію туризму, тобто туристів і місцеве населення.

Однак індустрію туризму можна розглядати не лише як сукупність підприємств, що надають туристичні послуги та виробляють туристичні товари, але і як одну з форм освоєння території.

Отже, індустрію туризму розглядають як складну систему взаємодії рекреаційних потреб людини та рекреаційних можливостей природно-економічного потенціалу території.

Основною ланкою в туристичній індустрії є суб’єкт рекреаційної діяльності, який своєю взаємодією з об’єктом рекреаційної діяльності зумовлює ріст економічного потенціалу даної території, що сприяє її подальшому розвитку .

Таким чином, індустрія туризму впродовж останніх десятиліть стала однією з найважливіших сфер економіки, забезпечуючи десяту частину всього світового валового продукту.

 

61)Реклама потреб - це вид реклами, необхідний для інформування можливих партнерів про існування підприємства і його потребах в чомусь.

Основними об'єктами реклами потреб є наступні оголошення:

- про залучення посередників. Для туристичної фірми ця реклама життєво необхідна, оскільки без наявності і розширення посередників її діяльність може бути значно обмежена, що неминуче призведе до краху. Туроператор зацікавлений в залученні і поширенні інформації про себе і його співпрацю з транспортними, готельними, кредитно-фінансовими та іншими організаціями. Турагент, будучи посередником між туроператором і клієнтом, на зможе ефективно працювати без пошуку нових туроператорів у відповідності з попитом клієнтів на нові маршрути, вищий рівень обслуговування тощо;
- про найняття на постійну або тимчасову роботу працівників, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, які мають певну кваліфікацію та досвід роботи. Сезонний характер діяльності багатьох фірм змушує їх наймати працівників на активні туристичні сезони і без широкої інформації про це складно підібрати достатню кількість кваліфікованого персоналу;
- про пошук матеріально-технічних ресурсів, які можуть бути як основними, так і оборотними. Це бажання туристичного підприємства купити або орендувати приміщення під офіс, орендувати готелі, придбання меблів, інвентаря, залучення до співпраці власників пунктів прокату туристичного спорядження та ін;
- про розпродаж матеріально-технічних ресурсів. Необхідність в реалізації виникає у випадках, коли фірма проводить реконструкцію або модернізацію діючих об'єктів, продає свої філіали або надлишок товарно-матеріальних цінностей тощо.

Як правило, реклама потреб носить чисто інформаційний характер, тому вона може бути подана у вигляді звичайних об'яв у засобах масової інформації, розклеєних або розповсюджених листівках, розісланих спеціальних зверненнях.

 

 

62) Перебуваючи в незнайомому середовищі, яке відрізняється від місця постійного проживання, активно відпочиваючи, турист постійно знаходиться під впливом ризикових обставин. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, побуту, не має імунітету від хвороб, поширених у даній місцевості, не пристосований до проживання та інтенсивних навантажень у гірських районах, в пустелі або на воді.
Серед інших виділяються головні фактори небезпечності: травмонебезпека, небезпечна дія навколишнього середовища, в тому числі виробничі джерела - шум, вібрація, пожежонебезпека, хімічні, радіоактивні, біологічні, психофізичні, природні, особиста безпека в умовах криміногенного стану, а також специфічні фактори ризику, притаманні особливим видам туризму.

Закон України "Про туризм" у розділі VIII надає гарантії безпечного перебування туристів на території України і зобов'язує органи влади та суб'єктів туристичної діяльності розробити комплекс заходів з безпеки туристів.

Згідно із Законом України "Про туризм" із метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати:
підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів справним спорядженням та інвентарем;
навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж із надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;
контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів;
надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих;
розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та спелеотуризму [54, 16-17].

Найбільш поширеним нещасним випадком серед туристів є травматизм. Важливими у запобіганні травматизму є справне туристичне та спортивне спорядження, одяг, взуття тощо.

Один з небезпечних етапів подорожі - етап перевезення (проїзд до місця відпочинку та зворотний проїзд, транспортування під час подорожування та інші). Оскільки транспортні засоби є джерелами підвищеної небезпеки, питання безпеки туристів повинні бути центральними у всіх варіантах перевезень.
Значний вплив на життя і здоров'я туриста має навколишнє середовище. При проектуванні туру необхідно брати до уваги вибір сприятливої пори року, вечірнього чи денного часу, раціонально обрати трасу туристичного маршруту, врахувати погодні умови, забезпечення відповідної екіпіровки, засобів індивідуального захисту, повне і своєчасне інформування туристів про можливу небезпеку та ін.

Важливим фактором, що згубно впливає на здоров'я туристів, є ультрафіолетове випромінювання, підвищений рівень радіоактивності. Можуть мати місце також хімічні фактори, які впливають на організм людини.
Існує також велика загроза інфекційних захворювань, харчових отруєнь та інших біологічних факторів.

З метою здійснення практичної роботи по забезпеченню безпеки туристів, наданню їм допомоги і захисту в екстремальних ситуаціях, туристичні підприємства, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, створюють пошуково-рятувальні служби або укладають угоди на обслуговування з відповідними службами.

 

 

63)тур послуга

64) Рекламна компанія - це комплекс рекламних та інших заходів, об'єднаних загальними метою і завданнями, погодженими по часу проведення та розрахованими на широкі верстви населення.

При розробці стратегії рекламної кампанії необхідно провести класифікацію груп маршрутів за певними ознаками: сезонність, вид маршруту, категорія населення.

Якщо рекламна кампанія проводиться залученою спеціалізованою фірмою або рекламним бюро, то необхідно звернути увагу на такі моменти, як досвід роботи, наявність виробничої і поліграфічної бази, відповідних спеціалістів тощо.

Коли рекламна кампанія проводиться самостійно туристичним підприємством, то необхідно дотримуватись наступних правил:

- визначити мету рекламної кампанії;
- підібрати виконавців рекламних заходів;
- розробити теми рекламної кампанії;
- вибрати носіїв реклами;
- провести калькуляцію витрат на рекламну кампанію;
- створити рекламні макети під обрані носії;
- замовити дату появи реклами в пресі та ефірі;
- проконтролювати вихід реклами у вказаний час;
- провести аналіз ефективності реклами.

 

При самостійному проведенні рекламної кампанії найбільшу складність викликає створення рекламного оголошення, в якому інформація повинна бути простою, цікавою, прямою, стверджуючою, короткою, правдивою, неподібною на інші. Важливе значення при написанні та поданні рекламного тексту в пресі має вибір шрифту. При цьому рекомендується використовувати комбінації шрифтів: основного, декоративного, збільшуючого, виділеного.

Якщо туристична фірма має свій товарний знак або інші елементи фірмового стилю, доцільно використовувати їх при монтажі тексту.

Для більшої переконливості рекламний текст може бути змонтований на фотографії, малюнку, схемі, плакаті.

 

Розробка рекламних матеріалів повинна бути пов'язана з групою споживачів, на яку вона розрахована.

З точки зору ефективності реклами важливим фактором є місце розташування її в друкованому органі або електронних засобах масової інформації. Чоловіки більше читають або дивляться спортивні матеріали, політичні огляди, комерційні репортажі; жінки - про культурне життя, моду, кулінарію та ін.

Вибір часу реклами визначається також певними факторами: кількість разів публікації або показу реклами, період року, час доби, в рекламних блоках чи окремо.

Практика показує, що найкращими термінами проведення рекламної кампанії є:

- для літнього відпочинку - з лютого по травень;
- для зимнього - з вересня по листопад.

 

Якщо в структурі рекламної кампанії передбачена усна реклама для конкретної аудиторії, то тут необхідно звернути увагу на окремі вимоги: зацікавленість аудиторії в інформації; послідовність і логічність звернення; донесення повідомлення або інформації різними методами спілкування та інші.

 

 

65)класифікація турів за побудовою траси маршруту

66) Туристичний продукт можна розглядати в двох площинах:
• з одного боку – це набір послуг, який продається туристам в одному пакеті;
• з іншого боку – елементи, що роблять послуги (транспортні засоби, ресторани, готелі і т.д.).

 

 

 

Тур - це первинна одиниця туристичного продукту, яка реалізується споживачу як єдине ціле, на визначений маршрут та конкретний термін. Тур - туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретні терміни, забезпечена комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, транспорт, рекреація, екскурсії тощо)".

Розрізняють два основних види туру:

- пекидж-тур - комплексна туристична послуга, яка містить в собі розміщення, харчування, екскурсійне обслуговування, транспортні, побутові, спортивно-оздоровчі та інші послуги.
- інклюзив-тур - окремі туристичні послуги: харчування, розміщення, транспорт, екскурсійне обслуговування (на вибір).

Додаткові туристично-екскурсійні послуги - це послуги, не передбачені ваучером чи путівкою і доводяться до споживача в режимі його вільного вибору. Додаткові послуги не входять в основну вартість путівки. До них належать прокат, побутове обслуговування, додаткове харчування, стоянка для автомобіля, зберігання речей, розваги, придбання квитків, користування міні-баром і т.п.

 

Товари - це специфічна матеріальна частина туристичного продукту (туристичне спорядження, буклети, сувеніри, листівки, плани і карти міст і т.п.) та неспецифічна частина туристичного продукту, куди входить велика кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогими в місцях постійного проживання туристів.

 

67) Реклама можливостей - це напрямок рекламної діяльності фірми, завдяки якому зацікавлені сторони інформуються про можливості фірми в сфері надання туристичних послуг. Зацікавленими сторонами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Юридичні особи - вітчизняні та іноземні фірми, громадські організації, підприємства різних форм власності. Вони можуть бути зацікавлені в послугах фірми у випадках:

- придбання з метою перепродажу;
- організації одноразових або періодичних масових заходів (наради, конференції, з'їзди та ін.);
- організації відпочинку для своїх підлеглих;
- організації ділових поїздок для своїх працівників;
- використання туристичних поїздок для реклами власних товарів та послуг.

Як турагентська, так і туроператорська фірми зацікавлені в тому, щоби юридичні особи користувались їх послугами на постійній основі. Для цього зацікавлені сторони можуть підписати спеціальну угоду, згідно з якою цій юридичній особі при організації поїздок і розміщенні своїх працівників передбачені додаткові знижки.

Фізичні особи - громадяни України та іноземці отримують інформацію про туристичні фірми та їх можливості і на цій основі роблять вибір маршрутів, видів туризму, напрямків і тривалості подорожей у відповідності з метою туризму, фінансовими можливостями і конкретними побажаннями.

Реклама можливостей зазвичай носить не тільки інформаційний характер, але й зацікавлює та залучає туриста в туристичну поїздку, запевняє в надійнос ті і безпечності маршруту, гарантує йому хороший відпочинок.

 

68) Сертифікація - це дія, яка засвідчує за допомогою серти­фіката або знака відповідності, що товар відповідає вимогам певних стандартів чи технічних умов. Вона є гарантією того, що даний товар відповідає вимогам стандартів.

 

Ознаки ВИДИ СЕРТИФІКАЦІЇ
Обов'язкова сертифікація Добровільна сертифікація
Мета сертифікації Запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища Сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; підвищення конкурентоспроможності продукції на товарному ринку
Хто здійснює сертифікацію Проводиться виключно в державній системі сертифікації Проводиться органами, що акредитовані в державній системі сертифікації, а також підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами, які взяли на себе функції органу з добровільної сертифікації
Хто є заявником сертифікації Виробники, постачальники продукції Виробники, продавці, споживачі продукції, органи державної виконавчої влади, громадські організації та окремі громадяни
Хто визначає схему сертифікації Орган з сертифікації Заявник за погодженням з органом з сертифікації
Які параметри перевіряються Віднесені нормативними документами до обов'язкових для виконання Не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових (за вибором заявника)
Об'єкт сертифікації Головним національним органом з оцінки відповідності Визначається заявником сертифікації

 

 

69)турагент

70) Об'єктами обов'язкової сертифікації у Системі є послуги громадського харчування, результати послуг громадського харчування, процес надання послуг громадського харчування, системи якості.

Обов'язкову сертифікацію послуг громадського харчування здійснюють органи з сертифікації послуг громадського харчування (ОС ПХ), які акредитовані в установленому порядку на проведення обов'язкової сертифікації послуг громадського харчування в Системі та зареєстровані в Реєстрі Системи.

Обов'язкова сертифікація послуг громадського харчування в Системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативних документів щодо безпеки життя та здоров'я людей, збереження їхнього майна, охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення сертифікації послуг громадського харчування традиційний (див. параграф 2.5), він передбачає:

 

1) подання заявки на сертифікацію послуг громадського харчування;

2) розгляд та прийняття рішення за заявкою з зазначенням схеми сертифікації;

3) відбір, ідентифікацію та випробування зразків кулінарної продукції (вибіркова перевірка послуги);

4) обстеження процесу надання послуги згідно з зазначеною схемою сертифікації;

5) атестацію виробництва згідно з зазначеною схемою сертифікації;

6) сертифікацію системи якості згідно з зазначеною схемою сертифікації;

7) аналіз одержаних результатів з метою прийняття рішення щодо можливості видачі сертифіката відповідності;

8) оформлення сертифіката відповідності та реєстрація сертифіката відповідності в Реєстрі Системи та видачу його заявнику за позитивними результатами обов'язкової сертифікації послуг громадського харчування;

9) технічний нагляд за стабільністю надання сертифікованої послуги громадського харчування;

10) інформування щодо результатів обов'язкової сертифікації'послуг громадського харчування.

Для оцінки якості послуги харчування перевіряється дотримання вимог щодо:

o умов виробництва кулінарної продукції, зберігання, реалізації та організації споживання, у тому числі сировини та продовольчих товарів, які використовуються для виробництва кулінарної продукції;

o умов обслуговування;

o умов матеріально-технічного оснащення;

o рівня професійної підготовки та кваліфікації обслуговуючого персоналу.

Для випробування якості кулінарної продукції проводять органолептичну оцінку кулінарної продукції, контроль маркування, пакування, транспортування та зберігання. За результатами органолептичного контролю складають протокол.

71) Суб'єкти туристичної діяльності мають право:

- виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством;
- вносити пропозиції щодо охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання;
- вносити пропозиції щодо вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму;
- на встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), власниками яких вони є, відповідної категорії;
- на отримання в установленому порядку інформації, необхідної для здійснення їх діяльності, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
- брати в установленому порядку участь у розробці програм розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери;
- визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг;
- визначати мінімальну кількість туристів (екскурсантів) у групі;
- на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб чи заподіяних суб'єктами туристичної діяльності.

 

 

72) Трансфер - доставка туриста від місця прибуття (аеропорт, залізнична станція, морський вокзал) до місця розміщення (готель, мотель, кемпінг), де він буде проживати, а також зворотна доставка до місця відправлення.

Трансфери здійснюються з використанням автобусів, таксі чи навіть лімузинів, якщо такого типу трансфери включені в турпа-кет або замовлені туристом.

 

73) Об'єктами обов'язкової сертифікації є готельні послуги, що надаються суб'єктами туристичної діяльності (готелі, мотелі, туристичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, заклади відпочинку, місця для короткотермінового проживання в інших приміщеннях), процес надання послуг.

Обов'язкова сертифікація готельних послуг у Системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні, щодо безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища.

Добровільна сертифікація готельних послуг у Системі здійснюється на відповідність вимогам, що не зараховані актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових вимог. При цьому сертифікація на відповідність усім обов'язковим вимогам виконується неодмінно.

Порядок проведення обов'язкової сертифікації традиційний (див. параграф 2.5), він, зокрема, передбачає:

1) подання заявки на обов'язкову сертифікацію;

2) розгляд та прийняття рішення за заявкою і визначення схеми сертифікації;

3) проведення випробувань (перевірок) з метою обов'язкової сертифікації;

4) аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та укладення ліцензійної угоди;

5) реєстрацію сертифіката відповідності у Реєстрі Системи, видачу сертифіката відповідності і підписання ліцензійної угоди;

6) технічний нагляд за наданням обов'язкових сертифікованих послуг сертифікованою системою якості надання послуг;

7) інформування про результати обов'язкової сертифікації готельних послуг.

Схеми, що використовуються під час обов'язкової
сертифікації послуг з розміщення, визначає орган із сертифікації
на бажання заявника.

Під час проведення перевірок готельних послуг проводиться::

§ повне або вибіркове обстеження членами комісії приміщень, у яких надаються готельні послуги;

§ перевірка наявності скарг, претензій та заходів щодо них;

§ перевірка відповідності кваліфікації персоналу вимогам посадових інструкцій, затверджених у встановленому порядку;

§ оцінювання процесу надання послуг;

Після проведення перевірки комісія проводить аналіз отриманих даних та вирішує, які з них не відповідають встановленим вимогам. Підприємство-замовник складає план заходів для усунення невідповідностей та визначає терміни виконання з призначенням відповідальних осіб.

 

74) Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані:

- проводити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій;
- надавати туристичні послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації, після проведення такої сертифікації в установленому порядку;
- залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам, а у випадках, визначених цим Законом, також мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу;
- надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом;
- надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором;
- виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля;
- вести облікову та іншу визначену законодавством документацію, надавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність;
- відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.

 

 

75) Пекідж-тур - це ширший порівняно з інклюзивом-туром набір послуг, що передбачає поряд із традиційним обслуговуванням, розміщенням, харчуванням, екскурсіями, ще й спортивно-оздоровчі, культурно-розважальні та інші послуги. Набір послуг змінюється залежно від попиту туристів і знаходиться під впливом загальної вартості туру.

 

76) Туристи і екскурсанти мають право на:

- реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;
- необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;
- інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, дозволів, сертифікатів, інших документів, наявність яких передбачена законодавством;
- отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;
- отримання туристичних послуг, передбачених договором;
- особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
- одержання відповідної медичної допомоги;
- відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;
- сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;
- реалізацію інших прав. Туристи і екскурсанти зобов'язані:
- не порушувати прав та законних інтересів інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;
- виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;
- поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;
- зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;
- дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;
- надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту;
- дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;
- відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.

 

 

77)види реклами в туризмі

78) Туристи і екскурсанти зобов'язані:

не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;

виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;

поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;

зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;

дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;

надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту;

дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;

відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями.

Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.

 

79) За даними доповіді Всесвітнього Економічного Форуму в 2009 році по рівню конкурентоспроможності в сфері подорожей та туризму Україна займає 77 місце, яке залишилось не змінним порівняно з 2008 роком (в 2007- 78 місце).

Зайнятість у туристичної індустрії та суміжних галузях економіки у 2008 році склала 1571500 робочих місць, 7,6% від загальної зайнятості (зайнятість безпосередньо в індустрії туризму склала 268400 робочих місць, 1,3% від загальної зайнятості).

Обсяг інвестицій у туристичній індустрії у 2008 році склав 19,9% від загального обсягу інвестицій (50 млрд.грн.,чи 9840,4 млн.дол.США), в 2009 році очікується падіння цього показника до 47 млрд.грн. [7]

В результаті досліджень міжнародні експерти з туризму дійшли висновку, що туризм менше ніж інші галузі економіки, відчуває на собі вплив економічної кризи, яка може протягом часу лише уповільнити його розвиток. [8,с.138] Тому для розуміння тенденцій розвитку туризму необхідно проаналізувати діяльність туристичних агентів та туроператорів, діяльність курортів, динаміку та структуру туристичного ринку.

Більшість європейських туристичних компаній працюють на в'їзний, виїзний та внутрішній туризм, в Україні ж 90% туркомпаній орієнтовані на виїзний туризм, основні причини ситуації в слабому розвитку туристичної інфраструктури та низької якості послуг, які не відповідають рівню цін на них. [8,с.66]

В структурі туристичного ринку України пріоритетними залишаються внутрішній та виїзний туризм, у зв'язку з кризою попит на зарубіжні поїздки знизився, так за січень- вересень 2009 року виїзний потік скоротився на 38% в порівняльні з аналогічним періодом 2008 року (а на окремих направленнях - на 50%); обсяги в'їзного та внутрішнього туризму скоротились на 24% і 4% відповідно.

Чисельність нерезидентів, які в'їхали в Україну у І півріччі 2009 року, скоротилась на 18,9% та становила 10,3 млн. осіб проти 12,7 млн. осіб у 2008 році, українців, які виїжджали за кордон - на 2,8% та становила 7,3 млн. осіб.

Така тенденція, що склалась на сучасному туристичному ринку негативно впливає на економіку України. Тому першочергове завдання держави створювати програми по просуванню українського туристичного продукту, як в Україні, так і за кордоном.

В 2008 році в Україні налічувалось 3073 санаторно-курортних та оздоровчих закладів, в яких розгорнуто 461,5 тис.ліжок (місць).

 

Україна посідає одно з провідних місці в Європі за наявністю унікальних природних рекреаційних ресурсів. Однак через незадовільний стан матеріальної бази санаторно-курортних та оздоровчих закладів, низький рівень надання послуг, неефективне та нераціонально, а іноді тільки споживче використання природних ресурсів, не дає бажаного ефекту для держави. На даному етапі виникає необхідність інвестування в курортну галузь.

 

80) Інклюзив-тур - це надання на вибір туриста окремих послуг транспорту, харчування, розміщення, екскурсійного й іншого обслуговування. Здобуваючи мінімальний набір послуг, турист, у міру необхідності, може одержати й додаткове обслуговування.

 

 

81) Стандартизація – це діяльність, направлена на розробку і встановленні вимог, норм, правил, характеристик як обовязкових для виконання так і рекомендуючих, що забезпечують право покупця на придбання послуг відповідної якості за доступною ціною, а також право на безпеку і комфортність праці.

Державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на:

захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна та довкілля;

класифікацію туристичних ресурсів України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб споживачів;

забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію;


створення нормативної бази функціонування систем стандартизації і сертифікації товарів, робіт, послуг.

У сфері тур-екскурсійного обслуговування використовують наступні категорії стандартів : міждержавні(ГОСТ), національні (ГОСТ Р), підприємств(СТП).

 

82)туроператор

83) Ліцензування туристської діяльності здійснюється з метою створення рівних можливостей суб’єктам туристської діяльності на ринку туристських послуг і забезпечення захисту прав і законних інтересів держави і споживачів цих послуг, покращення рівня туристського обслуговування [17, ст.13].

Ліцензуванню на здійснення туристської діяльності підлягають туристські агентства, бюро подорожей, бюро екскурсій, екскурсійні бюро, бюро з приймання туристів, туристські оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристські комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що здійснюють туристську діяльність, передбачену їх статутами або положеннями 17, ст.14].

У випадку зміни протягом терміну дії ліцензії керівника суб’єкту туристської діяльності (туристського підрозділу), банківських реквізитів, номерів телефонів, іншої інформації, вказаної в заяві про видачу ліцензії, суб’єкт туристської діяльності повинен в 10-денний строк письмово повідомити про це орган ліцензування для внесення відповідних змін в спеціальний реєстр.

Особа, що одержує ліцензію, надає паспорт і копію платіжного документу, що підтверджує оплату за видачу ліцензії (разом з оригіналом, що після перевірки повертається). Плата за ліцензію здійснюється після того, як ухвалено рішення про видачу ліцензії.
Орган, що здійснює ліцензування є Держкомтуризм. Cтрок дії ліцензії становить 5 років.
Суб'єкт підприємницької діяльності, що одержав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність без одержання ліцензії на турагентську діяльність.
Не може бути видана ліцензія на туроператорську або турагентську діяльність суб'єктові підприємницької діяльності з назвою, тотожною назві іншого суб'єкта підприємницької діяльності, якому ліцензія видана раніше й інформація про нього внесена до відповідного реєстру.

Для одержання ліцензії необхідно дотримуватися встановлених умов проведення господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, закордонного туризму, екскурсійний діяльності" вимог відносно :
- організації проведення діяльності
- службового приміщення для проведення господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, закордонного туризму, екскурсійної діяльності

 

 

84)види реклами в туризмі

85)Говорячи про складання договорів, слід відзначити кілька аспектів:

· Перш, ніж приступити до написання договору, необхідно правильно усвідомити, які саме відносини та у якій частині будуть регулюватися договором, які норми законодавства будуть застосовуватися до даного договору та у чому полягає їхня суть, також необхідно усвідомити, які з умов договору сторони можуть викласти на свій розсуд (тобто відступивши від норм того ж Цивільного Кодексу України), а які імперативно передбачені законодавством і відступлення від яких у договорі вважається нікчемним (тобто недійсним з погляду законодавства; умови договору, що суперечать закону – у будь-кому разі будуть вважатися недійсними та не будуть працювати, незважаючи на те, що вони прописані в договорі).

· Зазвичай, законодавством передбачено ряд так званих «істотних умов», які в обов'язковому порядку повинні бути зазначені в договорі. Без цих умов договір може вважатися недійсним, або у подальшому може бути визнаний недійсним у судовому порядку.

· По кожному виду правовідносин, які будуть регулюватися договором, існує певна юридична практика, включаючи судову практику. При складанні договору необхідно повною мірою враховувати таку практику, оскільки вона допомагає, по-перше, грамотно скласти договір, а по-друге – урахувати попередні «чужі помилки» і не повторити їх.

· В українському законодавстві, насамперед у цивільному, існує правило, що якщо ті або інші умови не вказані в договорі – вважається, що вони регулюються стандартними нормами законодавства, що регулює дані правовідносини. Наприклад: якщо в договорі не вказано ціну товарів або послуг – вважається, що такі товари або послуги повинні бути оплачені по «звичайній ціні»; якщо в договорі не вказано строки виконання тих або інших зобов'язань – за загальним правилом такі зобов'язання повинні виконуватися протягом 7 днів з моменту вимоги виконати такі зобов'язання; якщо в договорі не вказано якість товарів або послуг – вважається, що їхня якість повинна бути такою, щоб вони могли бути використані за звичайним призначенням і т.і.

· Для правильного та грамотного написання договору необхідно не тільки чітко та послідовно уявляти всю процедуру роботи за договором (процедуру виконання договору) у дрібних деталях, але й вміти послідовно, чітко та лаконічно, грамотно з юридичної точки зору, викласти домовленості сторін у договорі (настільки детально та чітко, щоб кожна сторона правильно усвідомлювала свої права та обов'язки за договором, щоб договір слугував кожній стороні свого роду «настольною книгою» з відповідних правовідносин).

· Те, як сформульовано ті або інші положення договору – визначає податкові наслідки його укладення та виконання, у тому числі й момент виникнення деяких податкових зобов'язань у ході виконання договору. У деяких випадках, правильне складання договору дає можливість істотно оптимізувати оподатковування угоди. Тобто складання договору має містити в собі й елементи податкового планування.

· Деякі договори необхідно укладати тільки в нотаріальній формі (купівля-продаж нерухомості, у т.ч. транспортних засобів, оренда нерухомості на тривалий строк і т.і.), деякі договори набувають чинності тільки з моменту їх державної реєстрації.

· Існують певні «технічні» правила складання договорів, які дозволяють запобігти внесенню виправлень у текст договору (кожний аркуш договору варто візувати підписом, всі аркуші договору бажано прошивати та опечатувати).

·

·

· 86)поняття сертифікації

 

 

87) Тур - це програма, в межах якої реалізується мета перебування людини поза постійним місцем проживання, складена з урахуванням індивідуальних побажань, і комплекс заходів по її реалізації на відповідному якісному рівні.

Тури поділяються на види відповідно до мети подорожі та форми щодо організаційних заходів, класифікуються за кількістю учасників, сезоном та терміном перебування (таблиця 2). Залежно від комплекса послуг та комфортності подорожування тури поділяються на класи обслуговування. Мотивація подорожі та решта її параметрів визначають програму туру. За формою тури поділяються на комплексні та індивідуальні. Індивідуальний тур передбачає забезпечення подорожування відповідно до побажань туриста. Комплексний тур формується туристичною фірмою, включає певний набір попередньо узгоджених з туристом послуг, вартість яких сплачується в повному обсязі.

Таблиця 2

Класифікація турів

Ознаки Види турів
1. Мотивація - курортно-лікувальний - рекреаційний - культурно-пізнавальний - спортивний - діловий - науковий, конгресний - релігійний - етнічний - інші
2. Організаційні засади - пекидж-тур - інклюзив-тур
3. Форми організації - організований - самодіяльний
4. Кількість учасників - груповий - індивідуальний
5. Сезонність - цілорічний - сезонний
6. Термін подорожування - короткостроковий - середньостроковий - довгостроковий
7. Клас обслуговування - V.І.Р. - люкс-апартамент - люкс - перший - туристський - кемпінг
8. Набір послуг - повний пансіон - напівпансіон - ліжко/сніданок
9. Маршрут - лінійний - кільцевий
10. Засоби долання - транспортні - пішохідні
11. Види транспорту - наземні: автомобільний, автобусний, залізничний, мотоциклетний, велосипедний, кінний та інші; - водні: річковий, морський, підводний; - повітряні: авіаційний, повітряні кулі, інші види
12. Масштаби - міжнародний - внутрішній

 

88) Ліцензування туристської діяльності здійснюється з метою створення рівних можливостей суб’єктам туристської діяльності на ринку туристських послуг і забезпечення захисту прав і законних інтересів держави і споживачів цих послуг, покращення рівня туристського обслуговування [17, ст.13].

Статтею 2 Закону "Про підприємництво" визначено, що суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

- громадяни України, які не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

- громадяни інших держав, які не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

- юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність".

89)ліцензування

90)туристичний товар як один із елементів туристичного продукту

91) До послуг нематеріального характеру відносять послуги турнстично-екскурсійних закладів, транспорту, санаторно-курортних підприємств, суспільних організацій, державного управління, охорони здоров'я, освіти тощо. Послуги матеріального характеру включають послуги непасажирського транспорту, торгівлі, житлово-комунального господарства, побутові та заготівельні. Це можуть бути і специфічні товари: плани міст, карти метро, сувеніри, туристське спорядження тощо.

турпослуги — це певні економічні блага. Можливості їх надання кількісно обмежені у порівнянні з потребами в них. Виробництво турпослуг обмежується, насамперед, місцем та часом, адже споживання турпослуг значною мірою залежить від сезону та географічного положення місцевості відпочинку. Це створює значні додаткові транспортні видатки при споживанні турпослуг у порівнянні з іншими видами обслуговування населення. Споживання нематеріальних турпослуг відбувається виключно в місці, де вони виробляються. Вони не можуть бути транспортовані до споживача і використовуються туристами тільки після приїзду в райони локалізації послуг — конкретний туристичний центр, що має готельний, санаторно-курортний комплекс, ресторани та інші підприємства харчування, театри, музеї та інші заклади організації дозвілля та розваг.

♦ основні турпослуги — це цільові туристські послуги, які придбано в пакеті, що гарантує їх обов'язкове споживання в місці відпочинку;
♦ додаткові турпослуги — це цільові та інфраструктури} послуги, які можна отримати за додаткову плату; вони є специфічними для даного туристського центру, але не входять у вартість туру.

До основних послуг найчастіше відносять: послуги з організації перевезень від місця проживання до місця відпочинку; послуги по перевезенню туриста від місця його прибуття в країну до місця розміщення (місця тимчасового перебування під час відпочинку) і навпаки — трансфер, а також інші перевезення в межах країни перебування, які передбачено умовами подорожі, розміщення, харчування, послуги з організації екскурсій та дозвілля.
Додаткові послуги охоплюють: послуги з організації екскурсій та дозвілля; послуги страхування туристів; послуги гідів, гідів-перскладачів; право користування пляжем тощо.

 

92) Технологічний процес — це сукупність операцій з добування, перероблення сировини і матеріалів у напівфабрикати та виготовлення готової продукції. Кожен технологічний процес може бути розчленований на певну кількість типових технологічних ланцюгів або операцій і поданий як технологічна схема.

 

 

 

Сутність виробничого процесу. Технологічний процес становить основу будь-якого виробничого процесу, є найважливішою його частиною, яка пов’язана з переробленням сировини, обробкою матеріалів і перетворенням їх у готову продукцію.

 

Виробничий процес — це сполучення предметів, знарядь праці та живої праці в просторі і часі, що функціонують для задоволення потреб виробництва.
Виробничий процес пов’язаний з відтворенням матеріальних благ і виробничих відносин.

 

Визначальним у виробничому процесі є процес праці — цілеспрямована діяльність людини, яка за допомогою засобів праці (устаткування, інструменту, оснащення) видозмінює предмети праці (вхідну сировину, матеріали, напівфабрикати), перетворюючи їх у готову продукцію.

 

Основними елементами, що визначають процес праці і, відповідно, виробничий процес, є доцільна діяльність (або сама праця), предмети праці і засоби праці.

 

 

 

 





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...