Главная Обратная связь

Дисциплины:






III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу



План конспекту уроку з Всесвітньої історії для 11 класу.

Тема: США у 1945—1960-ті рр.

Мета: розкрити причини зміцнення міжнародного статусу США після Другої світової війни, наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті, визначити особливості внутріш­ньої і зовнішньої політики американських адміністрацій в 40- 50-ті роки XX ст., характеризувати масовий рух афроамериканців 60-х років: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, робити висновки, працювати з різноманітними історичними джерелами, висловлювати власну точку зору; виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Поміркуйте, чому США вийшли із Другої світової війни силь­ною країною.

2. Назвіть найважливіші напрями зовнішньої політики США міжвоєнного періоду.

3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сполучені Штати Америки (США) — президентська республіка, федерація (50 штатів, столичний округ Колумбія). Сто­лиця — місто Вашингтон. Президента — голову уряду і держави — обирають раз на чотири роки. Законодавча влада — двопалатний конгрес (сенат і палата представників). За владу борються дві пар­тії — Демократична і Республіканська.

Упродовж Другої світової війни в житті США відбулися доко­рінні зміни. Воєнні дії розгорталися за тисячі кілометрів від їхньої території, країна не зазнала лиха і руйнувань, пов’язаних з війною. Порівняно невеликими були й людські втрати на фронтах — вони становили 292 тис. військових і 10 тис. цивільного населення.

США не тільки не виснажили свої матеріальні ресурси, а, на­впаки, стали єдиною країною, яка в ході війни суттєво збільшила свою економічну та військову могутність.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

►► Зміцнення міжнародного статусу США після Другої світової війни

Учитель характеризує повоєнне становище в США, учні скла­дають тезовий конспект.

Особливості повоєнного становища

1. Порівняно незначні втрати в роки війни — фінансово-еконо­мічний і воєнно-політичний лідер західного світу.

2. Національний дохід за роки війни збільшився удвічі, у США було зосереджено 73 % світового запасу золота.

3. США випускали 50 % обсягу світової продукції.

4. Основні конкуренти або тимчасово вибули з боротьби (Німеччи­на, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність (Велика Британія, Франція).

5. США володіли атомною зброєю і впливали на хід подій в усіх регі­онах світу завдяки сучасному флоту і військово-морським базам.



6. Швидко розвивались електротехнічна, хімічна галузі промис­ловості.

Проблеми: високий рівень безробіття, розгортання страйково­го руху, боротьба національних меншин за свої права, реконверсія (перехід промисловості на мирні рейки).

Висновок. США заволоділи новими ринками, збільшили екс­порт товарів і капіталу, створили велику «імперію долара».

Напрями зовнішньої політики

1. Протидія посиленню впливу СРСР.

2. Боротьба з СРСР за вплив на Китай і Корею.


►► Внутрішня і зовнішня політика американських адміністрацій в 40-50-х рр.Вплив на Латинську Америку.

1. Загострення відносин з СРСР, початок «холодної війни».

Учитель. Першим повоєнним президентом після смерті Ф. Д. Рузвельта став Г. Трумен (1945—1952). За Рузвельта він обі­ймав пост віце-президента. Аптекар за фахом, він не мав ні досвіду, ні авторитету свого великого попередника, проте саме він висунув доктрину американського лідерства у світі, головними інструмен­тами якої стали монополія на ядерну зброю, економічне та технічне лідерство США після Другої світової війни і політика «стримування комунізму». Ця політика стала основою зовнішньополітичного кур­су адміністрації Трумена з 1946 р. і, відповідно, була спрямована на загострення відносин з СРСР. Зазначений зовнішньополітичний курс було відтворено у проголошеній у березні 1947 р. так званій «доктрині Трумена» про право (ЛІТА втручатися у внутрішні справи зарубіжних країн у разі виникнення небезпеки для їх демократич­ного (капіталістичного) розвитку. Одночасно було запроваджено з метою економічної допомоги країнам Західної Європи і поширен­ня на них політичного впливу США «план Маршалла», висунутий Державним Секретарем США Д. Маршаллом у червні 1947 року.

Запитання

Як би ви охарактеризували ці заходи?

Робота з документом

Закон Тафта-Хартлі (23.06.1947 р.)

З метою доповнити Національний закон про трудові відносини (Закон Вагнера), полегшити посередництво у спорах, що вплива­ють на ділову активність, урівняти відповідальність наймачів і ор­ганізацій, що наймають і т. ін., Національний закон про трудові відносини з урахуванням внесених доповнень передбачав таке:

З боку наймача безчесно:

3) вдаватися до дискримінації у наближенні і продовженні строків найму з метою сприяти або протидіяти участі у будь-яких трудових організаціях...

5) відмовлятися від колективних переговорів з представниками тих, хто наймається...

З боку трудової організації або її представників буде безчесно:

4) брати участь або сприяти і заохочувати тих, хто наймається до будь-якого наймача, до участі у страйку...

6) змусити або поставити вимогу будь-якому наймачу, щоб він визнав або вів переговори з робітничою організацією як з представ­ником своїх робітників...

...Вважається протизаконним для будь-якої особи, що перебу­ває на службі Сполучених Штатів або будь-якого агентства Сполу­чених Штатів, включаючи повністю належні урядові корпорації, брати участь у будь-якому страйку. Будь-яка особа, що перебуває на службі Сполучених Штатів або будь-якого такого агентства, що взяла участь у страйку, буде негайно усунена від роботи, позбавить­ся становища державного цивільного службовця і не буде знову допущена до служби Сполучених Штатів Америки або їх агентств протягом трьох років...





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...