Главная Обратная связь

Дисциплины:






Вимоги до нових сортів



- ранньостиглі гібриди кукурудзи в даний час мають велике народногосподарське значення. Перш за все вони повинні забезпечити підвищення врожайності зеленої маси кукурудзи з високим вмістом сухої речовини і, отже, заготівку силосу з хорошими кормовими якостями в північних районах країни, а також значне розширення площ зернової кукурудзи в північних районах з обмеженим періодом вегетації і в південних — за рахунок повторних посівів, особливо на поливі. Крім того, ранньостиглі гібриди — кращі попередники озимини і інших культур.

- Для зернових гібридів важливий урожай качанів, вихід зерна і абсолютно не обов'язково мати добре облистяне продуктивне стебло. При прибиранні на силос і зелений корм суха речовина стебла і особливо листя є основною гідністю.

 

 

Основою сучасної гетерозисной селекції кукурудзи є міжлінійна гібридизація. Гібриди, отримані від схрещування спеціально підібраних самозапильних ліній, дозволили підвищити врожайність кукурудзи на 20—30% і більш. Розроблено багато різних методів виведення нових, поліпшення старих самозапильних ліній, оцінки їх по основних господарсько-біологічних ознаках і використання в гібридних комбінаціях.

Головними методами отримання ранньостиглих ліній були і поки залишаються різні методи інбридингу в чистому вигляді або у поєднанні з іншими, у тому числі і новітніми (експериментальний мутагенез, генетична трансформація і ін.).

 

Вихідний матеріал

Вимоги до вихідного матеріалу:

- середньоранні і особливо среднестиглі лінії,

- жовте зубовидне зерно, довший качан (до 18 см),

- збільшену кількість рядів зерен в качані (до 20).

- висота рослин до 200 см,

- висоти прикріплення нижнього качана 80—90 см.

- кущистість невисока,

- стійкість до вилягання і ламкості стебла висока,

- холодостійкість нижча,

- продуктивність більша, ніж у ранньостиглих ліній.

Наприклад: дуже ранні (10—12 листя, ФАО 100—150) — Вс 2930, Вс 2923, 3412; ранньостиглі (13—14 листя, ФАО 150—200) — СМ 7, ОМ 236, ОМ 5614, Ул 8-1, Вс 7417, Вс 4812, 164-2; середньоранні (15— 16 листя, ФАО 200—250) — F 2, F 7, F 115, З 125, CG 10, З 106, З 72-75-13, З 151, СМ 5, Be 27D6, Вс 073, Вс 4789 і т. д.

3.2. Інбридинг (інцухт)

Інбридинг (інцухт) - це один з основних методів формоутворення перехреснозапильних культур. Цінність інбридингу в тому, що він дозволяє рекомбінувати гетерозисний генотип вихідних форм на велику кількість нових генотипів - гомозиготних самозапилених ліній, які різняться між собою за цілим рядом ознак. При цьому джерелами нової мінливості є ефекти взаємодії генів, ефекти зчеплення генів, а також мутаційна дія інцухту.



Практичними дослідами по інбридингу встановлені наступні закономірності генетичної мінливості при дії інцухту (самозапиленні) на генотип рослин:

- перехід генів в гомозиготний стан;

- збільшення гетерогенності інцухт-популяції;

- депресія основних кількісних ознак.

При дослідженні впливу інцухту на основні ознаки кукурудзи установлено, що найбільш широкий формоутворюючий процес під дією інцухту спостерігається в перших трьох генераціях самозапилення. Зі збільшенням гомозиготності генотипу від I1 до І6 збільшується гетерогенність, тобто внутрішньопопуляційне різноманіття інцухт-потомств. При цьому чим більш гетерозиготний вихідний матеріал за досліджуваними ознаками, які вивчаються, тим більш різноманітне потомство інцухту. Під впливом самозапилення суттєво знижуються показники продуктивності, висоти рослин, могутності, облистяності рослин. Найбільша депресія, тобто зниження показників ознак, спостерігається в перших двох- трьох генераціях самозапилення, а в цілому за 6-7 генерацій самозапилення вона може досягти від 30 до 50% показників у вихідних для самозапилення форм.

В роботі по створенню самозапилених ліній з комплексом потрібних ознак, плануванню обсягів самозапилення важливо знати характер успадкування ознак. Якщо ознаки успадковуються полігенно, характеризуються ефектами взаємодії та зціплення генів, то тим більший об'єм потрібний для самозапилення та проробки інцухт-матеріалів, необхідних для досягнення бажаних комбінацій в самозапилених потомствах. Якщо ознаки визначаються ефектами зціплення двох генних локусів віддалених ділянок хромосом, бажану комбінацію можна одержати у відносно невеликій за чисельністю вибірці рослин. Якщо зчеплені три та більше локусів, а їх віддаленість невелика, то необхідна набагато більша за чисельністю вихідна інцухт-популяція, щоб порушити дані ефекти зціплення.

Таким чином, масштабність роботи при селекції самозапилених ліній визначається складністю генетичного контролю ознак, які досліджуються. Розчленування гетерозиготного генотипу при самозапиленні або при близькородинному схрещуванні супроводжується зменшенням генотипової мінливості в інцухт-лініях та її збільшення серед інцухт- потомств за рахунок диференціації між ними.

Для підвищення ефективності селекційної роботи при створенні самозапилених ліній необхідно:

1. удосконалити методи оцінки та відбору інцухт-ліній;

2. забезпечити генетичне різноманіття вихідного матеріалу для самозапилення.

Історія селекції ліній від стандартного методу до рекурентних відборів представляє собою пошук більш ефективних методів оцінки та відборів рекомбінантів при інцухті. Рекурентні відбори в інбредній популяції дозволяють крок за кроком покращувати вихідний матеріал для наступного циклу селекції, концентруючи в ньому найбільшу кількість бажаних генів.

3.2.1. Підвищенню ефективності, особливо в селекції на ранньостиглість, сприяє метод уповільненого інцухту - який дозволяє знизити депресію продуктивності та інших кількісних ознак в процесі самозапилення. Він полягає в поєднанні самозапилень та сібсових (брат и сестра) схрещувань інцухт-потомств між собою.

3.2.2. Швидкий інбридинг викликає помітне зниження потужності і продуктивності рослин, особливо скоростиглих форм. Теоретично близько половини загального зниження продуктивності при переході від вільнозапилювальних рослин до чистих ліній спостерігається в першому поколінні самозапилення, половина останнього — в другому поколінні, поки не припиниться подальше помітне зниження. В середньому протягом перших п'яти поколінь самозапилення наголошується приблизно 97 % зменшення потужності. Після п'яти поколінь самозапилення зазвичай припиняється зменшення висоти рослин, а після 20 поколінь — зниження врожайності.

Різні форми кукурудзи по-різному реагують на самозапилення. Найбільшій депресії піддавалися такі елементи структури урожаю, як довжина качана, число зерен в ряду, абсолютна маса зерен, тоді як кількість рядів на качані або кількість качанів на одній рослині залишалися на рівні початкових сортів. Відбираючи рослини з менш депресуючими ознаками, що визначають продуктивність, можна якоюсь мірою компенсувати пригноблення по решті елементів структури урожаю і отримувати лінії з порівняно високою продуктивністю. Більшістю самозапильних ліній сильно поступалися по врожайності початковому сорту, але були і за врожайністю на рівні початкового сорту. Це свідчить про те, що в процесі створення самозапильних ліній необхідно23 проводити найретельніший відбір, оскільки на скоростиглому матеріалі тільки у такому разі можна отримати лінії з порівняно високою врожайністю.

 

Переважна більшість сортів та інцухт-ліній кукурудзи при схрещуванні з ЦЧС-формами дають стерильне потомство. Тоді їх називають закріплювачами стерильності. Навіть тоді, коли всі хромосоми гібридів будуть заміщені хромосомами закріплювача (добитись цього можна шляхом насичуючих схрещувань), потомство буде стерильним. В цьому випадку ознака стерильності успадковується по материнській лінії протягом безмежної кількості поколінь. Закріплювачі стерильності у ядрі містять рецесивні гени, які не пригнічують ознаку ЦЧС. Генотип закріплювачів позначають як rfrf.

Схрещування рослин з ЦЧС і закріплювача стерильності можна записати таким чином:

Окремі сорти та лінії (їх мало) мають у своєму ядрі домінантний ген, що пригнічує ознаку ЦЧС. При схрещуванні їх із стерильними рослинами потомство буде фертильне. Такі форми називають відновниками фертильності; їхній генотип позначають як RfRf. Отже, цитоплазматичні фактори стерильності проявляють свою дію лише в поєднанні з рецесивними алелями цього гена (цитsrfrf – завжди стерильні), а домінант Rf ліквідує дефект, обумовлений стерильною цитоплазмою (рослини цитsRfRf та цитsRfrf завжди фертильні). Схрещування цитsrfrf х цитsRfrf дасть половину стерильних і половину фертильних за пилком рослин.

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...