Главная Обратная связь

Дисциплины:






Аудиторський ризик та методика його визначення. Аудиторський ризик-це ризик того, що аудиторський висновок про достовірність фін



Аудиторський ризик-це ризик того, що аудиторський висновок про достовірність фін. звітності може бути помилковим. Завжди існує ймовірність того, що помилки або неточності, які суттєво можуть вплинути на господарську діяльність, у перевірених доку­ментах не знайдено і вчасно не ви­прав­лено. Як правило, ці помилки виявляє пізніше персонал клієнта, інший аудитор або один із зовнішніх контрольних органів (податковий інспектор, контрольно-ревізійна служба та ін.).

Аудитор ризик є наслідком 2 чинників: ризику того, що можуть мати місце суттєві помилки, а також ризику того, що їх не буде виявлено. Виділяють такі ризики: *властивий ризик (ВР)-реєстри б/о і фін звітність містять недостовірну інформацію; ризик контролю (РК)- система вн контролю клієнта не може вчасно запобігти помилок або знайти їх в обліку і звітності; *ризик не виявлення (РН) - залежить від аудитора, помилка в обліку і звітності не буде виявлена аудитором під час перевірки.

Модель аудиторського ризику (АР): АР=ВР×РК×РН

5. Аудиторські висновки спец призначення

Вимоги, що ставл-ся до спец. ауд. завдань висвітлені в МСА 800 «Ауд. висновок при виконанні завдань аудиту спец. призначення».

Є такі ауд висновки спец призначення:

1)ауд висновки за результатами тематичного аудиту (окремих компонентів фін звітів)

2)аудит висновок про фін звітність, підготовлну відповідно до ін. принципів обліку (податкової декларації, звіт про рух грош коштів, специфічна фін звітність, введена будь-яким регулюючим держ органом)

3)ауд висновок про окремі частини фін звітності. Напр, про стан дебіт заборг, наявність матер ресурсів, правильність нарах премій співпрацівникам.

4)ауд перевірка виконання договірних відносин. Аудитор може отримати замовлення на підготовку ауд висновку про дотримання п-ством умов окремих угод, напр., позикових договорів на придбання облігацій, надання гарантій.

5)ауд висновок про узагальнену фін звітність п-ства. Клієнт може підготувати фін звітність п-ства, яка показує в динаміці його д-сть за декілька років, використовуючи звіти п-ства, які раніше були підтверджені аудитором, з метою найефективнішого інформування користувачів, які в такий спосіб мають змогу отримати обгрунтованішу думку про результати д-сті п-ства і зробити відповідні фін аналізи

 

6. Аудиторські докази (АД) та їх хар-ка

У МСА № 500 "АД” цей термін трактується, як інф-ція, отримана аудитором для вироблення думок, на яких грунтується підготовка аудит висновку та звіту.

АД збираються для підтвердження логічної тези про достовірність (реальність) даних фін звітності і обліку. Для отримання цих доказів можуть використовуватися різні прийоми (процедури) аудит контролю.



АД класифікуються за такими ознаками:

1)відношення до об'єктів аудиту: прямі, непрямі;

2)стадії аудит процессу:початкової стадії, дослідної стадії, завершальної стадії;

3)джерела отримання доказів: первинні,вторинні

4)форма подання: матеріальні, усні;

5)процедури, внаслідок яких отримані АД: факти контролю; підтвердження; документального контролю; спостереження; опитування; аналітичні

Надійність АД залежить від джерела їх отримання - внутр чи зовн, а також від їх характе­ру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази. Існують певні правила, згідно з якими оцінюється достовірність аудиторських доказів:

1. АД із зовн джерел (напр, підтвер­дження, одержане від третьої особи) більш надійні, ніж ті, що отримані з внутр джерел.

2. АД, одержані з внутр джерел інф-ції п-ства, яке перевіряється, надійніші в разі наявності ефек­тивних с-м обліку та внутр контролю.

3.АД, одержані безпосередньо аудитором від результатів проведених тестів, надійніші, ніж ті, що одержані від працівників п-ства.

4.АД у формі документів чи письмових подань надійніші, ніж усні подання

Види аудит послуг

Основним видом послуг ауд фірм є аудит фін звітності п-ств, що здійснюється з метою визначення правильності її складання відповідно до встановлених правил ведення БО, достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам.

Види ауд послуг: 1)аудит

2)у сфері обліку: -постановка БО; -постійне ведення обліку; -складання звітності; -трансформування звітності відповідно до міжнародних стандартів; -відновлення БО; -удосконалення облік с-ми; -автоматизація БО.

3)у сфері аналізу: -аналіз фін-госп д-сті; -аналіз фін стану; -складання бізнес-планів; -аналіз прогнозної фін інф-ції, що міститься у бізнес-планах

4)консультаційна д-сть: -інформаційно-консультаційне обслуговування; -навчання бух персоналу; -видання методичних посібників з БО, оподаткування, аналізу, аудиту; -підготовка док-тів, що регламентують госп д-сть п-ств

5)експертна д-сть: -оцінка майна під час: приватизації; корпоратизації; розподілі майна або злитті п-ств; -оцінка ефективності застосовуваної облік політики і с-ми внутр. контролю; -здійснення експертизи виконання фін-правових аспектів укладених угод.

8. Договір на проведення аудиту та надання ін. аудит послуг

П-во звертається до ауд.фірми з проханням надати їй визначені послуги. Після одержання згоди ауд. фірми, уклад-ся договір про проведення аудиту.Такий договір є офіційним док-том, який регламентує взаємовідносини аудитора (ауд. фірми) з клієнтом.

Згідно з договором про надання ауд. послуг ау-р зобов'язується надати послуги (тобто провести аудит, а замовник клієнт - отримати ці послуги).Договір має таку страктуру: вступна частина (зазнач: місто, дата, назва фірм); Предмет договору (що перевіряють); Права і обов’язки сторін; Відповідальність сторін(у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобов’язань вони несуть відпов-сть згідно з чинним закон-м); Ціни та порядок розрах-в(вар-сть робіт,порядок здавання та прийому робіт; термін виконання робіт;)Зміна, розірвання та припинення договору.В кінці вказуються юрид. адреси сторін.

Ін аудит послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (ауди фірми).

Замовник має право вільного вибору аудитора (аудит фірми) з дотриманням вимог Закону "Про аудит д-сть".

Док-ти, передані замовником аудитору (аудит фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника.

9. Зміст і стуктура аудит висновку

Зміст і стр-ра ауд висновку регулюється МСА 700 «Ауд висновок про фін. звітність». Ауд висновок - це офіційний док, засвідчений підписом та печаткою аудитора, ауд фірми, який скл у встановленому порядку і містить в собі думку ауд стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам б/о. фін-господ д-ті. Ауд. висновок має містити такі елементи:а)заголовок; б)адресат; в)вступний або початковий параграф (містить перелік перевірених фін звітів; відомості про відповідальність управлінського персоналу суб'єкта госп-вання та про відповідальність ауд;) г) параграф, що описує обсяг (посилання на МСА і практику; опис роботи, виконаної аудитором;) ґ) параграф, у якому висловлено думку аудит щодо фін звітів д) дата ауд. висновку; є) адреса аудитора; є) підпис аудитора.

У заголовку ауд висновку йдеться про те, що ауд перевірку проводив незалежний аудитор. Подають прізвище аудитора або назву ауд фірми.

Вступ ауд висновку повинен містити інф-цію прро склад фін звітності та дату підготовки звітності.

Розділ « Висновок аудитора про перевірену фін звітність» містить висновок аудитора про фін звітність, її правильність у всіх суттєвих аспектах.

Аудитор повинен прставляти дату ауд висновку на день завершення перевірки. Дата на ауд висновку проставляють в той самий день, коли керівництво п-ства підписує акт його прийому-передачі.

Ауд висновок підписує аудитор. Що має відповідну серію сертифікта аудитора Укр на вид проведеного аудиту.

Види ауд висновків: безумовно-позитив, умовно-позитив, негативний, відмова від висловлення думки.

10. Зміст і хар-ка міжнародних стандартів аудиту

Нормативи аудиту формують єдині основні вимоги до якості та надійності аудиту і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо рез-тів ауд. перевірки при їх дотриманні. Ауд. стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникати між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують: - високу якість ауд. перевірок; - впровадження в ауд. практиці нових наукових досліджень; - допомагають користувачам зрозуміти процес ауд. перевірки; - створюють громадський імідж професії; - допомагають аудитору вести переговори з клієнтом; - забезпечують зв'язок окремих елементів ауд. процесу. У 70-х роках Комітет міжнародної аудиторської практики розробив і випустив стандарти аудиту в двох серіях: - МСА; - МНА/СР. МСА мали 33 стандарти, розділені на 4 групи: загальні (4), робочі (23), стандарти звітності (4), стандарти супутніх аудиту послуг (2). Сучасні МСА поділені на 10 тематичних груп:1. Вступні примітки. 2. Відповідальність. 3. Планування. 4. Вн. контроль. 5. Ауд. доказ. 6. Викор-ня роботи інших осіб. 7. Ауд.висновки і звіти. 8. Спеціалізовані сфери. 9. Супутні послуги. 10. Положення з міжнародної аудиторської практики. Стандарти перших семи підгруп належать до групи робочих стандартів, а інші стосуються аудиту спеціальних ауд. завдань, супутніх послуг і положень між нар. ауд. практики. МСА застосовуються незалежно від того, чи аудит є незалежним дослідженням фін. інф-ції прибуткового або збиткового п-ва. Не має значення специфіка ор-ції і правової власності п-ва, його розміри. У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту.

11. Інформац заб-ння (ІЗ) аудиту

Під ІЗ аудиту розуміють певним чином упорядковану сукупність інф-ції, яка формується і використовується на різних стадіях процесу аудиту. Основою ІЗ аудиту є екон інф-ція, яка характеризує виробн і фінансово-господарську д-сть суб’єктів контролю.

Найбільш потрібну інф-цію про фін-госп д-сть аудитор отримує з даних БО, внутрішньогосп контролю, фін і статистичної звітності. Важливе місце у формуванні інформаційної бази аудиту займає: законодавча, планово-нормативна та довідкова інф-ція. В аудит контролі використо­вуються матеріали попереднього зовн та внутр аудиту, акти перевірки податк органів, контрольно-ревізійних служб, позабюдж фондів та ін.

Проф. Білуха М.Т. поділяє інформац. забезпечення за професійною комунікацією на робоче, інформаційне пряме, інформаційне непряме, опосередковане. Залежно від пізнавальності інформацію поділяють на нову і релевантну, а виходячи із змісту інформаційного забезпечення, на законодавчу, планово-нормативно-довідкову, договірну, технологічну, організаційно-управлінську, фактографічну. Важливим джерелом інформації для зовнішнього аудиту є аудиторський висновок попередньої перевірки.

12. Історія розвитку аудиту

Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість п-ства (фірми) в особі його власників,д-ви в особі податк адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринк економіки кожної країни. Розвиткові аудиту сприяло також розмежування ф-цій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми п-ствами почав наймати спец апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фін звітності незалежним аудитором. Аудит є незалежною експертизою фін звітності комерційних п-ств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податк органів і власників. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні п-ств різних форм власності.

Становлення ауд. перевірки у сучасному розумінні цього поняття припадає на поч. ХІХст. І пов’язане з Великою Британією. Тоді почалась швидко розвиватися ринк економіка, що супроводжувалося масовим розоренням людей, які довірливо сприймали рекламу, яка обіцяла великі дивіденди. Тоді у Шотландії було створ групу бухгалтерів які перевіряли всі звіти. У 1862р. у Великій Британії виходить серія законів, згідно з якими п-ства забовяз запрошувати аудиторську перевірку не менше 1разу на рік. Потім ціж закони були запроваджені у Франції-1867р., США-1896р., Німеччині-1931р. У 1976р. було створено Міжнародну Федерацію Бухгалтерів яка здійснювала контроль за аудиторською діяльністю. Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання.

13. Класифікація аудит доказів

У МСА № 500 "АД” цей термін трактується, як інф-ція, отримана аудитором для вироблення думок, на яких грунтується підготовка аудит висновку та звіту.

АД класифікуються за такими ознаками:

1)відношення до об'єктів аудиту: прямі, непрямі;

2)стадії аудит процессу:початкової стадії, дослідної стадії, завершальної стадії;

3)джерела отримання доказів: первинні,вторинні

4)форма подання: матеріальні, усні;

5)процедури, внаслідок яких отримані АД: факти контролю; підтвердження; документального контролю; спостереження; опитування; аналітичні

Надійність АД залежить від джерела їх отримання - внутр чи зовн, а також від їх характе­ру. За характером існують візуальні, документальні та усні докази.

 

 

14. Класифікація робочих док-тів аудитора

Ознаки класифікації:

1)стадії процесу ауд перевірки: початкової стадії (підготовчого періоду); дослідної стадії (робочі); завершальної стадії (підсумкові)

2)термін використання: довгострокового використанн, нетривалого використання

3)спосіб і джерела отримання: отримані від п-ства-клієнти; отримані від третіх осіб; складені аудитором

4)за характером інф-ції: нормативно-правового характеру; організаційно-установчого характеру; про структуру п-ства; про д-сть п-ства; про с-му БО і внутр. контролю; аудиторські організаційно-функціональні док-ти; док-ти оцінки с-ми внутр. контролю та аудит ризику; аудит док-ти з перевірки статей і показників фін звітності; док-ти з кореспонденції аудитора; підсумкові документи аудиту

5)за призначенням і використанням споживачами інф-ції: аудитори, власники (керівники)

6)за змістом аудит процедур: оглядові, інформативні, підтверджувальні, розрахункові, аналітичні, док-ти перевірки

7)за ступенем стандартизації: стандартизовані, амортизованої обробки

8)за технікою складання: ручної обробки, довільної форми

9)за формою подання: графічні, табличні, тестові. Комбіновані

10)за часом зберігання: короткотермінового зберігання, довгострокового зберігання.

15. Концепції та постулати аудиту

Концепції аудиту допомагають визначити напрями розвитку його теорії.

Постулати – фундаментальне аксіоматичне твердження, на основі якого визначаються напрями аудиторської діяльності. За допомогою постулатів можна засвоїти стандарти (положення) аудиту.

Різні теоретичні концепції можна умовно розділити на три ка­те­горії:

1)Концепції, які визначають мету і завдання аудиту та його роль в економіці та суспільстві.

2)Концепції, які визначають еволюцію розвитку аудиту.

3)Концепції, які визначають засади для формування стан­дар­тів (нормативів) прак­тики аудиту.

Найвідоміші постулати, покладені в основу роз­витку теорії аудиту, були сформульовані Р.К. Мауцем і Х.А. Шарафом в 1961 році у книзі “Філософія аудиту”.

Це такі постулати:

1. Фінансова звітність і фі­­нансові да­ні мо­жуть бу­ти пе­ревірені.

2. Конфлікт аудитора і ад­мі­ністрації не є не­ми­ну­чим.

3. Фінансова звітність та ін­ша ін­фор­мація, що під­лягає пе­ревір­ці, не міс­тить обу­мов­лених таєм­ною змо­вою або інших не­звич­них пере­кру­чень.

4. Задовільна система вну­т­ріш­ньо­го кон­т­ролю уне­мож­ливлює виник­нен­ня не­від­по­відностей (по­ру­шень пра­вил ро­боти).

5. Постійне дотримання стандартів до­з­во­ляє ма­ти об’єк­тивне враження про фі­нан­со­вий стан і ре­зультати гос­по­дар­ської ді­­яльності.

6. Те, що було спра­вед­ли­вим для під­при­єм­ства в ми­нуло­му, буде спра­­вед­ли­вим і у май­бутньому, як­що немає до­казів проти­леж­ного.

7. Якщо перевірка фінан­со­вої ін­фор­мації викону­єть­ся з метою вислов­лен­­ня неза­ле­ж­ної думки, то ді­яль­ність ау­дитора регла­мен­тується тільки його повнова­жен­ня­ми.

8. Професійний статус не­за­лежного ау­ди­то­ра є аде­к­ват­ним його про­фе­сій­­ним зо­бов’­язанням.

Метод аудиту

Метод аудиту доцільно розглядати як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають дослідженню.

До загальнонаукових методів відносяться: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, абстрагування, конкретизація, класифікація тощо.

Аналіз - це метод дослідження, який включає вивчення предмета шляхом уявного та практичного розчленування його на складові частини (ознаки, властивості тощо).

Метод синтезу дозволяє вивчати предмет у цілості, єдності та взаємозв'язку його окремих об'єктів. Цей метод дає можливість знаходити взаємозв'язки загального з частковим.

Аналогія – це наукове дослідження, яким досягається пізнання ознак об'єктів на основі їх подібності з іншими.

Абстрагування - це вдумливе відволікання від тих чи інших сторін, властивостей і зв'язків об'єкта дослідження.

Під змістом класифікації розуміють розподіл предметів, явищ і понять за класами, групами залежно від їх загальних ознак. Науково обгрунтована класифікація, підсумовуючи результати попереднього розвитку, часто виявляє новий етап у розвитку.

До спец прийомів віносять факт перевірку., документальну перевірку, підтвердження, аналіт тести, суцільна перевірка, ін..

17. Місце аудиту в с-мі екон контролю

Із розвитком прод сил і виробн. Відносин виникає об’єктивна потреба в удосконаленні різних ф-цій в управлінні. До таких ф-цій належать: облік, планування, рег-ння, аналіз та контроль.

Контроль як ф-ція управління – це с-ма спостереження та перевірки відповідності процесів функціонування об’єкта управління прийнятим упр рішенням, становлення результатів упр впливу на керований об’єкт, виявлення відхилень допущених у ході виконання цих рішень.

Отже, контроль є прямою ф-цією управління усіма сусп. Процесами. Це стосується соц., екон і держ управління.

Види екон контролю:

1)фін-екон: держ, муніципальний

2)фін-госп: незалежний та контроль власника.

Форми контролю: ревізія, тематична перевірка, слідство, службове розслідування, аудит зовн, внутр. аудит.

 

18. Об’єкти внутр. аудиту

Вн. аудит є одним із видів вн.госп. контролю суб'єктів під-цької д-сті. Він контролює раціональне витрачення матер., труд. і фін. ресурсів, дотримання законності госп. оп-й, виявлення допущених зловживань чи порушень.

Основними об'єктами вн. аудиту є:майнові ресурси (ОЗ, МШП, сировина, матеріали, товари тощо)-законодавчі акти; касові, банківські оп-ції (звіти касира, виписки банку)-нормативні документи з обліку і аудиту; праця і з/п –перв. й зведені док-ти; розрахунки з постачальниками, покупцями та ін. дебіторами, кредиторами - регістри б/о; власний капітал (статутний, пайовий, резервний, додатковий тощо) - баланси і фін. звіти; витрати - засновницькі док-ти (статут, протоколи зборів засновників, свідоцтво, ліцензія); фінансові рез-ти -акти перевірок (довідки, висновки) подат. адмін-ції, банку, держ. фондів тощо.

19. Оцінка ефективності функціонування с-ми внутр. контролю та її викор-ня в процесі аудиту

Ефективність функціонування с-ми вн. контролю оцінюють керівник п-ва, внутрішні та незалежні аудитори. Основною метою вивчення та оцінки аудитором с-ми вн. контролю є підготовка ауд. процедур. Процедури вн. контролю вимагають: визначення відповідного санкціонування виконання оп-й; перевірки виконавчої дисципліни працівників п-ва; періодичної перевірки, аналізу та звірки рахунків; контролю умов д-сті та викор-ня комп’ютерних с-м; перевірка дотримання графіка документообороту; порівняння аналізу фін. рез-в д-сті п-ва з показниками.

Критерії оцінки д-сті служби вн. аудиту: організаційний статус(підпорядкованість тільки вищому керівництву), функції(ступінь виконання керівництвом п-ва рекомендацій спеціалістів служби вн. аудиту), компетентність(ступінь обґрунтованості прийняття на роботу співпрацівників служби вн. контролю і аудиту), професіоналізм(ступінь дотримання порядку планування , документування результатів роботи).

При оцінці ефективності і надійності системи внутрішнього контролю в цілому можуть використовуватися такі оцінки внутрішнього контролю: висока; середня; низька.

За високої оцінки функціонування системи внутрішнього контролю аудитор спирається на цю систему і планує ширше використання вибіркових методів контролю, що зменшує витрати і час на аудиторську перевірку.

Якщо в процесі вивчення системи внутрішнього контролю аудитор оцінить її надійність як “низьку”, то в цьому випадку потрібно планувати додаткові аудиторські процедури для збору доказів щодо достовірності фінансової звітності.

Планування аудиту

Обов’язковою умовою для успішного функціонування аудиторської діяльності є планування.

Планування - це процес здійснення рішень аудиторської стратегії. Планування аудиту здійснюється на початковій стадії аудиторської перевірки і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами своїх функціональних обов'язків на високому рівні професійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділивши найбільш важливі і суттєві частини і виключивши зайвий час, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику.

Основними вимогами до процесу планування є:

- набуття знань про облікову систему клієнта, політику і процедури внутрішнього контролю;

- визначення очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю суб'єкта перевірки;

- визначення і прогнозування змісту, часу проведення і обсягу аудиторських процедур;

- координація роботи молодших аудиторів, експертів та інших спеціалістів, залучених до аудиторської перевірки.

Обсяг робіт з планування аудиту залежить від таких факторів: масштаб і складність аудиту, кваліфікація аудитора і його практичний досвід, бізнес клієнта, наявність постійних замовників, чинне законодавство та ін.

На процес планування аудиту має великий вплив масштаб і складність аудиту, що залежить від бізнесу клієнта, його величини та діяльності. На зміст плану і програми значно впливає розмір підприємства. Для підприємств малого бізнесу вони носять більш спрощений вигляд.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяльності планування можна класифікувати на стратегічне, поточне і оперативне

Стратегічне планування передбачає розробку аудиторською фірмою стратегічного плану не менш, як на 2-3 роки. Від стратегічного плану аудиторської фірми залежить специфіка її подальшої діяльності, організаційна структура, підбір її персоналу та ін.

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану для аудиторської фірми на поточний рік. Механізм розробки і складання поточного бізнес-плану аналогічний стратегічному і відрізняється від нього терміном і може бути дещо конкретизованим.

21. Предмет і об’єкти аудиту

Предмет аудиту - це інф-ція про факти (явища і процеси) госп д-сті суб'єкта аудит контролю, яка відображена в с-мі БО та інших джерелах інформаційної системи, і підлягає кількісній і вартісній оцінці.

Об'єкт аудиту– це інф-ція про окремі або взаємопов'язані факти (явища або процеси) госп д-сті суб'єкта госп контролю, яка відображена в с-мі БО та ін джерелах інформац с-ми і підлягає кількісній і вартісній оцінці.

Об’єкти аудиту поділ на такі види: матеріальні, трудові і фінансові ресурси; активи, зобов’язання і капітал, методи і ф-ції управління; ор-ційні форми управління. За складністю: прості і складні. Відношення до сфери д-сті: матеріально-технічного постачання, сфери вир-ва, сфери збуту. Зв'язок з часом: об’єкти стан яких оцін-ся в минулому часі, теперішньому і майбутньому. Характер оцінки: оцінюються у кількісному вигляді, вартісному, кількісно-вартісному вигляді. Відношення до видів аудиту: об’єкти вн. аудиту і зн. аудиту.

 

Принципи аудиту

Принципи аудиту – це основні засади, на яких здійснюється ауд д-сть. До осн принципів можна віднести: цілісність, об'єктивність і незалежність(аудитор повинен бути відвертим, чесним, правдивим, не проявляти упередженого відношення до клієнта, не робити спроб викривити об'єктивність); конфіденційність(нерозголошення інформації, одержаної в ході роботи, за винятком випадків виявлення кримінальних злочинів і недотримання податкового законодавства); майстерність і компетентність(аудит повинні зд-ти особи з відповідним професійним умінням, які мають необхідну підготовку, досвід і компетентність в аудиті); документування(роб. док-ти є підтвердженням, що зібрані докази достатні і достовірні, що аудит був належним чином спланований і його проведення контролювалось); планування(провести перевірку ефективно і в строк); одержання аудиторських свідчень(що дозволяють аудитору скласти обґрунтований висновок про достовірність фінансової звітності);перевірка с-ми обліку і вн. контролю(аудитор повинен глибоко вивчити с-му обліку і вн. контролю, на які він має опиратися при визначенні обсягу і напрямів аудиту та ауд. процедур);суттєвість(аудитор повинен вміти вибрати найбільш вагомі госп. факти, на підставі яких буде ґрунтуватись висновок аудитора);ауд. висновок і складання звіту(аудитор повинен проаналізувати і оцінити висновки одержаних ауд. доказів для того, щоб сформувати ауд. висновок про достовірність фін. інф-ції; ауд. звіт повинен містити чітке і ясне формулювання висновків про фін. інф-цію).

23. Становлення і розвиток аудиту в Укр

Однією з причин гальмування розвитку аудиту в Україні є те, що вона протягом багатьох століть була поневолена іншими державами. Рівень розвит­ку аудиту значною мірою залежав від розвитку продуктивних сил і виробни­чих відносин цих країн.

Розвиток аудиту в Україні було започатковано після розпаду Радянсько­го Союзу та створення незалежної держави.

Історія виникнення і розвитку аудиту в Україні вимірюється лише де­кількома роками, які принесли багато здобутків, успіхів і розчарувань. Офі­ційне визнання обов'язкового аудиту відбулося в 1993 р. через два роки після (проголошення незалежності України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про аудиторську діяльність". З тих пір кожен рік додавав щось нове у теорію і практику аудиту і збільшував престижність аудиторської професії у суспільст­ві. Підприємці, банкіри, інвестори, державні службовці вже добре знають, що таке аудит і широко користуються його послугами. З екзотичного і досить ту­манного терміну аудит перетворився на звичний елемент ринкового механізму, який працює, насамперед, на користь громадян - бізнесменів і службовців, ак­ціонерів і власників.

Таким чином, розвиток аудиту в Укр має 3 етапи:

1)1987-1992 – створення перших ауд структур

2)1993-1998 – фор-ння нормативно-правової бази аудиту в укр.

3)1999-дотепер – д-сть аудиту на новій нормативноо-правовій базі (відмова від ННА і перехід на використання МСА) та посилення монопольного становища провідних іноз аудит фірм в Укр.

24. Суть аудиту, його мета і завдання

В ЗУ «Про аудит д-сть» зазначено, що аудит – це перевірка публічної фін звітності, обліку, первинних док-тів та ін. інф-ції щодо фін-госп д-сті суб’єктів гос-ння з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативом.

Ауди фірми у своїй д-сті здійснюють не тільки перевірку фін звітності, але й надають п-ствам різні супутні аудитпослуги.

Міжнародні стандарти аудиту дають таке визначення, що аудит хар-ється як незалежна перевірка фін звітів або віднесеної до них фін інф-ції об’єкта незалежно від того приносить прибуток або ні, його розміри і форми орг.-ції, коли така перевірка здійснюється з метою вираження подальшої думки.

Мета аудиту - сприяння ефективності роботи, раціональному викор-ню матер., труд. і фін. ресурсів у під.-цькій д-сті для отримання максимального прибутку.

Завдання аудиту: 1)на макрорівні:

-розробка коментарів щодо використання МСА; -розробка та впровадження положень з нац. практики аудиту

-с-ми підготовки аудиторів

-підвищення кваліфікації аудиторів тощо

2)на макрорівні:

-основні (заг і часткові)

-функціональні (складання плану і роб програми; вивчення бізнеса клієнта і вкладання договору; аналіз і оцінка ауд свідчень; спостереження ауд доказів і їх збір; складання ауд висновку і акту виконаних робіт)

 





sdamzavas.net - 2019 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...