Главная Обратная связь

Дисциплины:






Розвиток уявлень про цивілізацію.



Багатозначність поняття «цивілізація»

Поняття «цивілізація», як і «культура» позбавлене одно-

значного визначення. На буденному і науковому рівнях розуміння

поняття «цивілізація» часто дуже суперечливе. У термінологічному

словнику та словнику іншомовних слів зафіксовано такі визначення

«цивілізації»: будь-яка форма існування живих істот, наділених

розумом; історичні типи культури, локалізовані в часі і просторі;

рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий

суспільною формацією; достатньо високий розвиток культури,

науки, освіти; прогрес.

Етимологія поняття «цивілізація» сягає доби античності, а са-

ме римського періоду, і вживалось для позначення людини, котра

проживає в місті, є освіченою, вихованою тощо, протиставляючи

його дикості, неосвіченості, варварству. Приблизно в такому ж зна-

ченні вживалось це поняття і в добу Середньовіччя. У добу Нового

часу протиставлення набуло історико-теоретичного змісту і дещо

іншого значення. Так, у працях просвітників прийнято говорити про

цивілізацію в значенні прогресу – «дикість–варварство–цивілізація».

Власне на цьому культурно-історичному етапі «культура» і

18 Розділ 1

«цивілізація» стали конкурентами для позначення розвитку со-

ціальних, політичних, технічних і всіх інших досягнень західно-

європейського суспільства того часу.

З кінця XIX ст. у багатьох концепціях культурно-історичного

розвитку суспільства активізувалися спроби протиставити культуру і

цивілізацію в історичному ракурсі. Цивілізація почала трактуватись

як окремий феномен, що формується на певному (пізньому) етапі

розвитку культури (так би мовити, «вслід» за культурою), про-

тистоїть культурі за багатьма параметрами та характеристиками і,

пригнічуючи духовні основи культури своїми прагматично-мате-

ріальними інтенціями, врешті-решт веде до її розпаду і загибелі.

Тобто цивілізація (в такому розумінні) сама, виростаючи з культури,

прагне витіснити культуру, посісти її місце.

Негативне ставлення до цивілізації і її зіставлення з культурою

стало своєрідним відображенням суперечностей, які накопичились у

процесі розвитку західного світу. Тріумф науки і техніки, урба-

нізація, ріст доходів і витрат людей не сприяли вихованню в

широких колах безкорисності, моральності і духовності. Воля до

життя перемогла волю до культури.

За Миколою Бердяєвим (1874–1948) культура неминуче пе-

реходить у цивілізацію, яка завершується виснаженням творчих сил

та смертю культури.

У цьому контексті культуролог Фердінанд Тьонніс (1855–

1936) виділив і описав два типи суспільних відносин – общинні й



суспільні. Общинні відносини, які, на його думку, є відносинами

культурного типу, ґрунтуються на емоційних зв’язках, душевній

схильності і зберігаються завдяки наслідуванню традиції та об’єд-

нувальній дії спільної мови. Суспільні ж відносини, які є відно-

синами цивілізаційного типу, засновані на раціональному обміні

речами, тобто мають матеріально-речову природу і характери-

зуються протилежними прагненнями учасників такого обміну.

Оскільки розвиток людства спрямований від общини до суспільства,

то, на думку Ф. Тьонніса, суспільний прогрес веде до втрати тради-

ційних цінностей, зменшення теплоти родинних зв’язків, ролі

загальної взаємної прихильності й душевності у взаємовідносинах

тощо. Натомість у ставленні людей один до одного з’являється все

більше розрахунку і раціоналізму.

Теоретичні основи культури 19

На цьому тлі розвинулись ідеї культурного песимізму і кри-

тики сучасних культурних тенденцій. Одним з першим, хто почав

критикувати культуру, в буквальному розумінні, був Фрідріх Ніцше

(1844–1900). Він розглядав культуру як бар’єр для розвитку сильних

особистостей і тому вважав, що для виховання якостей надлюдини

треба не зважати на мораль, цінності тощо, оскільки це притаманне

слабким людям.

Багато дослідників культурної проблематики розвивали ідею

розмежування культури і цивілізації, як стадій з домінуванням

духовного і матеріально-технологічного аспектів буття людини.

Зокрема, Герберт Маркузе (1898–1979) вважав, що культура проти-

стоїть цивілізації, як вічне свято – холодній повсякденності, свобо-

да – необхідності, дозвілля – роботі, утопія – реальності.

Така своєрідна «термінологічна війна» не могла тривати дуже

довго. Зусиллями антропологів поняття «цивілізація» набуло пер-

винного значення, згідно з якими під цивілізацією почали розуміти

рівень розвитку людства за відповідними ознаками. Найчіткіше ці

ознаки сформулювали американські антропологи-культурологи

Г. Чайдл та К. Клакхон. Перший виділив 10 ознак: 1) наявність міст;

2) монументальні міські споруди; 3) податки; 4) інтенсивна еконо-

міка, зокрема і торгівля; 5) ремесла; 6) писемність; 7) розвиток нау-

кових знань; 8) розвинуте мистецтво; 9) привілейовані групи;

10) держава. К. Клакхон виділив три ознаки: 1) міста; 2) монумен-

тальна архітектура; 3) писемність. Ці три ознаки є результатом

системи причиново-наслідкових процесів – економічних, соціальних

і політичних.

Загалом у сучасній культурологічній думці в аналізі поняття

«цивілізація» опускають первинне значення, а ґрунтуються на про-

тиставленні поняттям «культура» і виділяють такі явні відмінності

між ними:

· поняття культура – це ширше поняття ніж цивілізація,

адже цивілізація – це стадія розвитку культури, якої досягають не всі

культури;

· культура охоплює науково-технічний прогрес та духовно-

гуманістичну спадковість між народами, націями, а в понятті циві-

лізація явно відчутні матеріально-виробничі пріоритети;

20 Розділ 1

· культура тісно пов’язана з національною специфікою, а

цивілізація тяжіє до глобальних масштабів;

· культура обов’язково спирається на релігійні начала, а

цивілізація – безрелігійна.

Питання для самоконтролю

1. Якого значення надав поняттю «культура» римський мисли-

тель М. Цицерон?

2. Які підходи до розуміння культури розвинулись у добу Нового

часу?

3. Чим пояснюється наявність великої кількості визначень по-

няття «культура»?

4. Що означає типологія культури?

5. Яке значення відводиться функціям культури?

6. У протиставленні понять «культура-цивілізація», яких ознак

надають цивілізації?

Стародавня культура українських земель 21


Розділ 2





sdamzavas.net - 2018 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...