Главная Обратная связь

Дисциплины:






СТАРОДАВНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ



2.1. Особливості культури первісного суспільства в Україні

2.2. Трипільська культура

2.3. Антична культура Північного Причорномор’я

2.4. Скіфо-сарматська культура на теренах України

Особливості культури первісного суспільства

В Україні

В історичному розвитку первісна доба охоплює величезний

період – від появи перших людиноподібних істот до виникнення

перших цивілізацій. Відповідно до основного матеріалу виробницт-

ва – каменю, цю культурно-історичну епоху називають кам’яним

віком.

Кам’яний вік поділяється на: палеоліт (давній кам’яний вік) –

2 млн. – ХІ тис. років до Р. Х.; мезоліт (середній кам’яний вік) –

Х–VII тис. років до Р. Х.; неоліт (новий кам’яний вік) – VI–IV тис.

років до Р. Х.

Кам’яний вік характеризується поступовим формуванням лю-

дини сучасного типу за фізичними ознаками, привласнювальним

типом господарювання (мисливство, рибальство, збиральництво),

створенням найпростіших знарядь праці, знайомством з вогнем та

вмінням його видобувати, формуванням перших суспільних спіль-

нот (людське стадо або праобщина, родова община), форм релігій-

них вірувань (фетишизм, анімізм, тотемізм та магія)* тощо.

* Фетишизм – надання надприродних властивостей предметам природи –

деревам, каменям та ін., які є нібито наділені чудодійною силою і захищають

людину від нещасть. Анімізм – віра в душу, її безсмертя, потойбічність життя

після смерті тіла, а також різних духів природи. Тотемізм – віра у містичний

зв’язок, тобто «кровну» спорідненість певного роду, племені з якимсь видом

тварин чи рослин (тотемом). Магія – сукупність прийомів і обрядів, що мають

чудодійну силу; дії і обряди, що здійснюються з метою вплинути надприродним

шляхом на явища природи, тварин або людину.

22 Розділ 2

Відповідно до цієї періодизації первісного суспільства здійс-

нюється аналіз зміни форм господарювання. Для палеоліту і мезо-

літу характерна тільки привласнювальна форма. В період неоліту

людина починає прилаштовуватись до відтворювальної форми –

землеробства та скотарства. Потім ця форма господарювання поєд-

налася з привласнювальною, що суттєво вплинуло на динаміку

культурно-історичного розвитку.

Стоянки раннього палеоліту відомі в Донбасі (Амвросіївка),

на Харківщині (Ізюм), Житомирщині (Городище), в печерах і гротах

Криму, в Подніпров’ї (Лука-Врубливецька, Бабин). Загалом близько

60 стоянок по всій Україні.

Найдавнішим поселенням вважається стоянка біля с. Коро-

лево, що на Закарпатті. На глибині до 12 м від поверхні, в товщі

ґрунту, виявлено 15 культурних шарів палеолітичної доби. В най-



нижчому знайдено знаряддя, вік яких датують приблизно 1 млн.

років до Р. Х. Першу палеолітичну стоянку в Україні розкопав ще в

1873 р. археолог Ф. Камінський біля с. Гінці на Полтавщині.

У ранню добу палеоліту жили людиноподібні істоти, яких в

науці називають «пітекантропи». В цього типу людиноподібної

істоти збереглось ряд мавпячих рис: сутулість, волохатість, похилий

лоб, широкий ніс, довгі руки і короткі ноги. На відміну від мавп, у

них був більший мозок, вони ходили прямо на двох ногах і,

найважливіше, що відрізняло їх від мавп, це вміння виготовляти

знаряддя праці і використовувати вогонь.

З погляду сучасності вони виготовляли примітивні предмети

праці. Ймовірно користувались дерев’яними киями та загостреними

палицями, які не збереглися до нашого часу, а також зробленими з

різних порід каменю ручними рубилами. Такі рубила, оббиті і за-

гострені з країв, завдовжки 10–20 см слугували основним універ-

сальним знаряддям. Використовували також відщепи – безформні

осколки кременю. Жили стадами і не вміли споруджувати житла.

Приблизно 150–100 тис. років до Р. Х. з’являється новий фі-

зичний тип людини – «неандерталець___________». На зріст 150–160 см, помітно

сутулий з прямою ходою. Об’єм головного мозку відповідав мозку

сучасної людини, досягаючи 1600 см3. Про розумові здібності неан-

дертальців свідчать вирізані ними візерунки та зображення тварин

на кістках тварин (стоянка Молодово – Чернівецька обл.). Значно

Стародавня культура українських земель 23

вдосконалювалось виробництво крем’яних і кам’яних знарядь, мис-

ливської зброї, з’явились крем’яні вістря на списи, ножі. Проживали

на берегах великих річок, будували перші житла. Зокрема, поблизу

с. Молодово знайдено перші унікальні в Європі тривалі наземні

житла віком до 44 тис. років. Вони споруджувались з велетенських

кісток, черепів і бивнів мамонтів, дерева, накривались шкірами.

Житла обігрівались і освітлювались вогнищами.

В Україні відомі поховання неандертальців. У гроті Киїк-Коба

в Криму знайдено поховання жінки і дитини, що свідчить про

зародження релігійних вірувань. Нині в Україні відомо близько 200

стоянок неандертальців, найбільше їх в Криму і Подністров’ї.

Пізній палеоліт охоплює час від 40–35 тис. років до 11 тис.

років тому. Саме в цей час формується людина сучасного фізичного

типу, яку в науці називають «кроманьйонець». Це вже був «homo

sapiens» – людина розумна.

У цей період первісні люди заселяють всю територію України,

але найбільше їхніх стоянок виявлено на Дніпрі та Дністрі

(Молодове, Кормань, Бабин та інші). Нині відомо понад 800 стоянок

людей пізнього палеоліту.

На стоянках пізнього палеоліту жило в середньому від 20 до

100 осіб. За підрахунками вчених населення України становило

20 тис. осіб. Панував родоплемінний лад. Середній вік життя люди-

ни того часу становив приблизно 20–25 років.

Найдавніші пам’ятки мистецтва в Україні належать до доби

пізнього палеоліту, які були знайдені на Радомишльській (Жито-

мирська обл.), Мізинській (Чернігівської обл.), Амвросіївській (біля

м. Амвросіївка Донецької обл.) та інших стоянках. Серед них все-

світньо відомі браслети зі стоянки Мізин, виготовлені з бивня

мамонта, покриті меандровим* і зигзагоподібним орнаментом, чис-

ленні кістяні пластинки, лопатки, щелепи та інші кістки мамонта,

прикрашені врізними лініями та червоною вохрою.

Наша уява про духовний світ людини пізнього палеоліту

доповнюється знахідками музичних інструментів. Зокрема, на сто-

янці Мізин знайдено ансамбль музичних ударних інструментів, а на

стоянках Атака та Молодово, що на Дністрі – кістяні сопілки.

* Меандр – декоративна звивиста лінія, що є неперервною і формує мо-

тив, що повторюється.

24 Розділ 2

На сучасному етапі доба мезоліту представлена приблизно

1000 розроблених стоянок та кількома могильниками. У цей час зни-

кають великі тварини – такі як мамонт, а тваринний світ визначають

олені, кози, зайці, коні та інші.

У зв’язку з цим відбуваються зміни в мисливстві. Широко за-

стосовуються винайдені лук і стріли. Людина приручає собаку, яка

стає її помічником на полюванні.

Найвідомішою пам’яткою цієї доби є Кам’яна могила, яка

розташована біля села Терпіння (Запорізька область). Кам’яна мо-

гила займає площу близько 3-х гектарів, висота сягає 12 м, кількість

плит пісковику перевищує 3 тисячі. Великий кам’яний пагорб у

степу приваблював давніх людей як явище надзвичайне та фантас-

тичне. У результаті багаторічних досліджень Кам’яної могили нау-

ковці відкрили 65 гротів і печер, на стелях яких виявлено кілька

тисяч найрідкісніших наскельних зображень різних історичних епох

(від пізнього палеоліту і мезоліту до середньовіччя). Гроти – це

переважно невеликі (до 5–8 м), невисокі (1,2–1,5 м) скельні розколини

з плоскими (або близькими до них) стельовими плитами. У наш час

значна частина гротів заповнена піском (законсервована) для того,

щоб зберегти давні петрогліфи (вирізьблені малюнки на камені).

Серед більшості малюнків, розташованих на тлі лінійно-геометричних

композицій, добре простежуються зображення людини, диких і

домашніх тварин, сцени полювання, танцю, чаклунства тощо.

Неолітичних стоянок в Україні виявлено більше 700, а також

понад 20 могильників. Крім того вчені виділили більше 10 нео-

літичних культур.

Досягнення людства в неоліті називають «неолітичною рево-

люцією», бо в цей час первісні люди перейшли від привласню-

вального типу господарства до відтворювального, тобто земле-

робства, скотарства та виробництва (ремесла).

Другою основною рисою досягнень неоліту було винайдення

глиняного посуду, який ліпили руками, орнаментували та випа-

лювали на вогнищі. В техніці обробітку каменю застосовуються нові

прийоми – шліфування, пиляння, сверління, що підвищувало про-

дуктивність праці. З’являються нові знаряддя праці – сокири з руко-

ятками, тесла, свердла та інше.

Стародавня культура українських земель 25

Сучасні назви основних племінних груп походять від тери-

торії розселення (буго-дністровська, дніпро-донецька культури),

орнаменту посуду (культури лінійно-стрічкової та шнурової кера-

міки), форми посуду (культури лійчастого посуду та кулястих ам-

фор) та назви населеного пункту, де вперше було відкрито поселен-

ня (трипільська культура – від с. Трипілля).

На Прикарпатті і Волині жили племена культури «лінійно-

стрічкової кераміки». Північно-східні райони України займали пле-

мена культури «ямково-гребінчастої кераміки».

Неолітичні племена України селилися переважно на родючих

ґрунтах берегів річок і озер. Землю обробляли серпами з кісток та

рогів тварин з вставленими в них гострими крем’яними пластин-

ками. У домашньому господарстві розводили корів, биків, свиней.

Активно розвивався і привласнювальний тип господарювання.

Житла будували з дерев’яних стовпів, обплетених хмизом,

поліплених глиною. Такі стіни захищали від холоду і вологи. Взимку

в житлі горіло вогнище.

З IV тис. до Р. Х. землеробсько___________-скотарські племена України

почали динамічно розвивати відтворювальну систему господарю-

вання (землеробство та скотарство) та виробництво, де разом з

каменем все активніше використовували метал – мідь. Відповідно ця

доба називається мідно-кам’яний вік, який в Україні тривав до

ІІІ тис. до Р. Х. Здебільшого цей культурно-історичний період

пов’язаний з трипільською культурою.





sdamzavas.net - 2017 год. Все права принадлежат их авторам! В случае нарушение авторского права, обращайтесь по форме обратной связи...